Рецептурный
АЗИТРОМ ТАБ.П/О 250МГ #6 купить в Броварах Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

АЗИТРОМ ТАБ.П/О 250МГ #6 купить в Броварах

Артикул: 13990
Производитель: АВАНТ
Нет в продаже
Производитель: АВАНТ
ATC: J01FA10
Международное название: Azithromycin
Действующие вещество: азитроміцину дигідрату в перерахуванні на азитроміцин 250 мг
Применение: Інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів; скарлатина; інфекції нижніх відділів дихальних шляхів; інфекції шкіри і м'яких тканин; інфекції урогенітального тракту; початкова стадія хвороби Лайма та ін.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

 

АЗИТРОМ

(AZITHROM)

 

Склад:

діюча речовина: азитроміцину дигідрат;

1 таблетка містить: азитроміцину дигідрату в перерахуванні на азитроміцин 250 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, натрію лаурилсульфат, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, натрію кроскармелоза, кальцію фосфат, повідон, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, гідроксипропілметилцелюлоза, пропіленгліколь, титану діоксид (Е 171), тальк, діетилфталат.

 

Лікарська форма.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група.

Антибіотики групи макролідів. Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Код АТС J01F A10.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекції, спричинені чутливими до азитроміцину збудниками:

інфекції дихальних шляхів – бактеріальний бронхіт, інтерстиціальна та альвеолярна пневмонія;

інфекції ЛОР-органів – синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит;

інфекції шкіри та м’яких тканин – хронічна мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози;

інфекції, що передаються статевим шляхом – неускладнений уретрит, цервіцит;

захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки, пов’язані з Helicobacter pylori.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату, а також до інших макролідних антибіотиків. Тяжкі порушення функції печінки та нирок. Вагітність (крім випадків крайньої необхідності), період годування груддю.

Не застосовувати одночасно з препаратами алкалоїдів ріжків.

Не призначають дітям із масою тіла менше 45 кг.

 

Спосіб застосування та дози.

Азитром необхідно застосовувати за одну годину до або через дві години після їди, оскільки одночасний прийом їжі порушує всмоктування азитроміцину. Препарат приймають 1 раз на добу.

Дорослим та дітям із масою тіла понад 45 кг

При інфекціях ЛОР-органів, дихальних шляхів, шкіри та м’яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми) призначають 500 мг (2 таблетки) на добу протягом 3 днів.

При хронічній мігруючій еритемі: 1 раз на добу протягом 5 днів: 1-й день – 1 г (4 таблетки), потім – по 500 мг (2 таблетки) з 2-го по 5-й день.

При інфекціях, що передаються статевим шляхом: 1 г (4 таблетки) одноразово.

При виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки: 1 г (4 таблетки) на добу протягом 3 днів у складі комплексної терапії.

При acne vulgaris: курсова доза становить 6 г. Рекомендується така схема лікування: у перші 3 дні призначають по 500 мг (2 таблетки) 1 раз на добу, наступні 9 тижнів – по 500 мг (2 таблетки) 1 раз на тиждень, причому на другому тижні разову дозу (2 таблетки) приймають через 7 днів після попереднього прийому.

У разі пропуску прийому препарату пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалами у 24 години.

Для пацієнтів літнього віку немає необхідності змінювати дозування.

Дітям з масою тіла менше 45 кг застосовують препарати азитроміцину в іншій лікарській формі.

Пацієнти з порушеною функцією нирок: хворим із легкою або середньої тяжкості нирковою недостатністю коригувати дозу не потрібно. Досвіду застосування препарату при тяжких порушеннях функції нирок немає.

Пацієнти з порушеною функцією печінки: оскільки печінка є головним органом виведення азитроміцину, хворим з тяжкою печінковою недостатністю препарат не застосовують.

 

Побічні реакції.

Порушення з боку кровотворної та лімфатичної систем: тромбоцитопенія, повідомлення про періоди слабкої транзиторної нейтропенії – однак причинний зв’язок з лікуванням азитроміцином не був підтверджений.

Порушення з боку психіки: рідко – агресивність, невгамовність, тривога та нервозність.

Порушення з боку нервової системи: нечасто – запаморочення/вертиго, сонливість, головний біль, конвульсії (було виявлено, що вони також спричиняються іншими макролідними антибіотиками), спотворення смаку та відчуття запахів, синкопе, рідко – парестезія, астенія, безсоння, гіперактивність.

Порушенння з боку органу слуху: рідко повідомлялося, що макролідні антибіотики спричиняють пошкодження слуху. У деяких поцієнтів, які приймали азитроміцин, повідомлялось про порушення слуху, глухоту та дзвін у вухах. Більшість з цих випадків пов’язані з експериментальними дослідженнями, в яких азитроміцин застосовувався у великих дозах протягом тривалого часу. Згідно з доступними звітами про подальше медичне спостереження більшість з цих порушень мали оборотний характер.

Порушення з боку серцевої діяльності: рідко повідомлялось про відчуття сильного серцебиття, аритмію з пов’язаною шлуночковою тахікардією (було виявлено, що вони також спричиняються іншими макролідними антибіотиками). Були рідкі повідомлення про подовження інтервалу QT і тріпотіння/мерехтіння шлуночків.

Судинні розлади: рідко – артеріальна гіпотензія.

Порушення з боку травного тракту: часто – нудота, блювання, діарея, неприємні відчуття в животі (біль/спазми); нечасто – рідкі випороження, метеоризм, порушення травлення, анорексія; рідко – запор, зміна кольору язика, панкреатит. Повідомлялось про псевдомембранозний коліт.

Порушення з боку печінки та жовчного міхура: рідко повідомлялось про гепатит і холестатичну жовтяницю, включаючи патологічні показники функціональної проби печінки, а також про рідкі випадки некротичного гепатиту і дисфункції печінки.

Порушення з боку шкіри: нечасто – алергічні реакції, включаючи свербіж і висипання; рідко – алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку та світлочутливість, серйозні шкірні реакції, а саме – поліморфну еритему, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи: нечасто – артралгія.

Порушення з боку нирок: рідко – інтерстиціальний нефрит і гостра ниркова недостатність.

Порушення з боку репродуктивної системи: нечасто – вагініт.

Системні порушення: рідко – анафілаксія, включаючи набряк; кандидоз.

 

Передозування.

Симптоми: біль у животі, сильна нудота, блювання, діарея. Можливий розвиток холестатичного гепатиту з підвищенням рівня печінкових трансаміназ, жовтяничністю склер та видимих слизових оболонок.

З боку нервової системи: загальна слабкість, головний біль, запаморочення, порушення та тимчасова втрата слуху.

Лікування – промивання шлунка, симптоматична терапія.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Експериментальних даних ембріотоксичної та тератогенної дії Азитрому не отримано.

Призначення препарату у період вагітності допустиме лише у випадку крайньої необхідності, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Азитром виділяється в грудне молоко, тому його не призначають у період годування груддю або припиняють годування.

 

Діти.

Препарат у даній лікарській формі застосовують дітям з масою тіла понад 45 кг.

 

Особливості застосування.

Алергічні реакції

У рідких випадках повідомлялося про здатність азитроміцину спричиняти серйозні побічні реакції (рідко – летальні), такі як ангіоневротичний набряк і анафілаксія. Деякі з цих реакцій супроводжувалися рецидивуючими симптомами і потребували більш тривалого спостереження та лікування.

Подовжені серцева реполяризація та інтервал QТ, які підвищували ризик розвитку серцевої аритмії та тріпотіння/мерехтіння шлуночків, спостерігались при лікування іншими макролідними антибіотиками. Подібний ефект азитроміцину не можна повністю виключити у пацієнтів з підвищеним ризиком подовженої серцевої реполяризації. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із вродженою чи набутою пролонгацією інтервалу QT, з порушеннями електролітного балансу, особливо при наявності гіпокаліємії та гіпомагніємії.

Стрептококові інфекції

Пеніцилін є препаратом першого ряду при лікуванні фарингіту/тонзиліту, спричинених Streptococcus pyogenes, а також у профілактиці гострого ревматичного поліартриту. Азитроміцин загалом ефективний у лікуванні стрептококової інфекції ротоглотки, але немає жодних даних, як підтведжують його ефективність у профілактиці гострого ревматичного поліартриту.

Суперінфекції

Як і при лікуванні іншими антибактеріальними препаратами, існує можливість виникнення суперінфекції (наприклад, мікози).

Ниркова недостатність

У пацієнтів із незначною дисфункцією нирок (кліренс креатиніну > 40 мл/хв) немає необхідності змінювати дозу.

Печінкова недостатність

Оскільки азитроміцин метаболізується в печінці та виводится з жовчею, препарат не слід застосовувати пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки.

Препарат містить лактози моногідрат, що слід враховувати пацієнтам з недостатністю лактази, галактоземією або синдромом порушення всмоктування глюкози/галактози.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Вплив на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу не підтверджений, але при здійсненні відповідних видів діяльності необхідно враховувати можливість побічних реакцій з боку нервової ситсеми (запаморочення, сплутаність свідомості, дезорієнтація).

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Слід обережно призначати азитроміцин разом з іншими ліками, які можуть подовжувати інтервал QT.

Антациди

При вивченні впливу одночасного застосування антацидів на фармакокінетику азитроміцину загалом не спостерігалося змін його біодоступності, хоча плазмові пікові концентрації азитроміцину зменшувались на 30%. Азитроміцин слід приймати принаймні за годину до або через дві години після прийому антацидів.

Карбамазепін

У дослідження фармакокінетичної взаємодії у здорових волонтерів азитроміцин не виявив значного впливу на плазмові рівні карбамазепіну або його активних метаболітів.

Циклоспорин

Деякі зі споріднених макролідних антибіотиків впливають на метаболізм циклоспорину. Оскільки не було проведено фармакокінетичних і клінічних досліджень можливої взаємодії при одночасному застосуванні азитроміцину і циклоспорину, слід ретельно зважати на терапевтичну ситуацію перед одночасним призначенням цих лікарських засобів.

Якщо таке комбіноване лікування визнається виправданим, необхідно проводити ретельний моніторинг рівнів циклоспорину і відповідно регулювати дозування.

Кумаринові антикоагулянти

Повідомлялось про підвищену схильність до кровотеч у зв’язку з одночасним застосуванням азитроміцину і варфарину або кумаринподібних пероральних антикоагулянтів. Необхідно приділяти належну увагу частоті моніторингу протромбінового часу.

Дигоксин

Повідомлялось, що у деяких пацієнтів певні макролідні антибіотики впливають на метаболізм дигоксину в кишечнику. Відповідно, у разі одночасного застосування азитроміцину і дигоксину треба пам’ятати про можливість підвищення концентрацій дигоксину і проводити моніторинг рівнів дигоксину.

Ерготамін

Одночасне застосування ерготаміну і азитроміцину теоретично може спричинити ерготизм, тому таке застосування не рекомендується.

Метилпреднізолон

У дослідженнях фармакокінетичної взаємодії у здорових волонтерів азитроміцин не виявив значного впливу на фармакокінетику метилпреднізолону.

Терфенадин

У фармакокінетичних дослідженнях не повідомлялось про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. Як і у випадку з іншими макролідними антибіотиками, азитроміцин слід з обережністю призначати у комбінації з терфенадином.

Теофілін

Азитроміцин не впливав на фармакокінетику теофіліну при одночасному їх застосуванні здоровими волонтерами. Комбіноване застосування теофіліну та інших макролідних антибіотиків іноді призводило до підвищення рівнів теофіліну в сироватці крові.

Зидовудин

1000 мг одноразової дози та 1200 мг або 600 мг багаторазової дози азитроміцину не впливали на плазмову фармакокінетику або виділення з сечею зидовудину або його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищував концентрації фосфорилованого зидовудину (клінічно активного метаболіту) в мононуклеарах у периферійному кровообігу. Клінічне значення цих даних не ясне, але може бути важливим при одночасному застосуванні цих лікарських засобів.

Диданозин

При одночасному застосуванні азитроміцину в добовій дозі 1200 мг і диданозину у шести суб’єктів не було виявлено впливу на фармакокінетику диданозину в порівнянні з плацебо.

Рифабутин

Одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливало на плазмові концентрації цих препаратів. Нейтропенія спостерігалась у суб’єків, які одночасно приймали азитроміцин і рифабутин. Хоча нейтропенія була пов’язана із застосуванням рифабутину, причинний зв’язок з одночасним застосуванням азитроміцину не був підтверджений.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Азитром (діюча речовина – азитроміцин) – антибіотик широкого спектру дії, представник нової підгрупи макролідних антибіотиків-азалідів. Активний щодо більшості грампозитивних та грамнегативних бактерій.

Азитроміцин in vitro чинить протимікробну дію на широкий спектр клінічно значущих мікроорганізмів:

грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичні стрептококи групи A), Streptococcus pneumoniae, альфа-гемолітичні стрептококи (група viridans) та інші стрептококи, Corynebacterium diphtheriae;

грамнегативні аероби: Haemophilus influenzae (включаючи бета-лактамазопродукуючі штами), Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Acinetobacter species, Yersinia species, Legionella pneumophila, Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Shigella species, Pasteurella species, Vibrio cholerae and parahaemolyticus, Plesiomonas shigelloides. Активний також щодо Escherichia coli, Salmonella enteritidis, Salmonella typhi, Enterobacter species, Aeromonas hydrophila та Klebsiella species (почергово).

Анаероби: Bacteroides fragilis та різновиди Bacteroides,

Нет аналогов