Рецептурный
ЛАРИАМ ТАБ. 250МГ №8 купить в Киеве Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ЛАРИАМ ТАБ. 250МГ №8 купить в Киеве

Артикул: 16726
Производитель: ХОФФМАНН-ЛЯ РОШ ЛТД
Нет в продаже
Производитель: ХОФФМАНН-ЛЯ РОШ ЛТД
ATC: P01BC02
Международное название: Mefloquine
Действующие вещество: мефлохіну 250 мг у вигляді 274,09 мг мефлохіну гідрохлориду
Применение: Профілактика малярії та її лікування, у тому числі невідкладне (самодопомога).

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ЛАРІАМ®

(LARIAM®)

 

Склад:

діюча речовина: mefloquine;

1 таблетка містить мефлохіну 250 мг у вигляді 274,09 мг мефлохіну гідрохлориду;

допоміжні речовини: полоксамер 3800; целюлоза мікрокристалічна; лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; кросповідон; кальцію амонію альгінат; тальк; магнію стеарат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: циліндричні, пласкі з обох сторін таблетки від білого до майже білого кольору.

На таблетці з обох сторін нанесені дві взаємно перпендикулярні риски, що ділять таблетку на чотири частини. З однієї сторони таблетки в трьох частинах гравірування ROCHE, в четвертій частині – шестикутник (гексагон).

 

Фармакотерапевтична група. Протималярійні засоби. Метанолхіноліни.

Код АТХ Р01В С02.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ларіам® діє на безстатеві внутрішньо еритроцитарні форми збудників малярії людини: Plasmodium falciparum, Plasmodium vivax, Plasmodium malariae і Plasmodium ovale. Ларіам® також ефективний відносно збудників малярії, стійких до інших протималярійних препаратів, наприклад хлорохіну, прогуанілу, піриметаміну і комбінації піриметаміну із сульфонамідами.

Зафіксовано наявність резистентності P. falciparum до мефлохіну переважно у регіонах у Південно-Східній Азії, де існує резистентність до багатьох препаратів. У деяких регіонах спостерігалася перехресна резистентність між мефлохіном і галофантрином та мефлохіном і хініном.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Абсолютна біодоступність мефлохіну після прийому внутрішньо не оцінювалася, оскільки внутрішньовенна форма випуску препарату відсутня. Біодоступність таблетованої форми становить понад 85 % від такої при прийомі розчину внутрішньо. Вживання їжі суттєво прискорює швидкість і ступінь всмоктування, збільшуючи біодоступність приблизно на 40 %. Максимальні концентрації у плазмі досягаються через 6-24 години (у середньому через 17 годин) після разового прийому Ларіаму®. Максимальні концентрації у плазмі крові в мкг/л приблизно дорівнюють прийнятій дозі у мг (наприклад, разовий прийом 1000 мг дає максимальну концентрацію близько 1000 мкг/л). Після прийому 250 мг один раз на тиждень рівноважні максимальні плазмові концентрації, що дорівнюють 1000-2000 мкг/л, досягаються через 7-10 тижнів.

Розподіл. Обсяг розподілу мефлохіну у здорових дорослих становить приблизно 20 л/кг, що вказує на проникнення препарату у більшість тканин. Мефлохін накопичується в еритроцитах, всередині яких знаходяться малярійні паразити, в концентраціях, що приблизно вдвічі перевищують плазмові. Зв’язування препарату з білками становить близько 98 %. Концентрація мефлохіну в крові, яка становить 620 нг/мл, вважається необхідною для досягнення 95 % профілактичної ефективності. Препарат проникає через плаценту та в грудне молоко. Виведення у грудне молоко мінімальне (див. «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Метаболізм. Два метаболіти мефлохіну були визначені в людському організмі. Основний метаболіт – 2,8-біс-трифторметил-4-хінолінова карбоксикислота, неактивний відносно P. falciparum. У дослідженні за участю здорових добровольців він виникав у плазмі крові через 2-4 години після разового перорального прийому препарату. Максимальні концентрації метаболіту в плазмі крові на 50 % перевищують концентрації мефлохіну і досягаються через 2 тижні. Після цього зниження концентрацій основного метаболіту і мефлохіну в плазмі крові відбувається з однаковою швидкістю. Площа під кривою «концентрація – час» (AUC) основного метаболіту в 3-5 разів перевищує аналогічний показник вихідного препарату. Другий метаболіт, спирт, присутній у дуже малих кількостях.

Мефлохін метаболізується цитохромом Р450 3А4 до карбоксимефлохіну та гідроксимефлохіну. Таким чином, очікується, що лікарські засоби, які інгібують або індукують цитохром Р450, можуть впливати на метаболізм мефлохіну.

У дослідженнях in vitro був вивчений ефект мефлохіну на активність цитохрому Р450. Значення ІК50, визначені для CYP 1А2, 2С8, 2С9, 2С19 та 3А4/5, були вище 50 мкмоль. Значення ІК50 30 ± 3 мкмоль та 38 ± 6 мкмоль були визначені для СYP 2D6 та 2В6 відповідно. При максимальній концентрації мефлохіну у плазмі крові близько 1 мкмоль (максимальна терапевтична концентрація 420 ± 141 нг/мл [1,1 ± 0,4 мкмоль]) пригнічення цих цитохромів є малоймовірним під час лікування Ларіамом®.

Виведення. У численних дослідженнях за участю здорових дорослих встановлено, що середній період напіввиведення мефлохіну – 3 тижні (від 2 до 4 тижнів). Виводиться переважно з жовчю та калом. Загальний кліренс, основна частина якого припадає на печінковий, дорівнює приблизно 30 мл/хв. У добровольців виведення незміненого мефлохіну та його основного метаболіту з сечею становить близько 9 % та 4 % відповідно. Інші метаболіти в сечі не виявляються.

Фармакокінетика в особливих випадках.

Діти і хворі літнього віку. Вік не впливає на фармакокінетику мефлохіну. Тому дози для дітей визначають шляхом екстраполяції рекомендованої дози для дорослих.

Ниркова недостатність. Фармакокінетичні дослідження у хворих із нирковою недостатністю не проводилися, оскільки нирками виводиться дуже мала кількість препарату. У якихось вагомих кількостях мефлохін та його основний метаболіт за допомогою гемодіалізу не виводяться. Корекція дози для хворих, які перебувають на гемодіалізі, не потрібна, оскільки плазмові концентрації у таких хворих подібні до тих, що досягаються у здорових осіб.

Вагітність не має клінічно значущого впливу на фармакокінетику мефлохіну.

Фармакокінетика мефлохіну може змінюватися при гострій малярії.

Раса. Клінічне значення фармакокінетичних розходжень незначне у порівнянні з імунним статусом інфікованого пацієнта та чутливістю збудника.

Протягом довготривалої профілактики елімінаційний період напіввиведення мефлохіну не змінюється.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування малярії, спричиненої штамами P. falciparum, стійкими до інших протималярійних препаратів; P. vivax та малярії змішаної етіології.

Профілактика малярії рекомендується особам, що від’їжджають у небезпечні щодо малярії регіони, особливо регіони з високим ризиком інфікування штамами P. falciparum, стійкими до інших протималярійних препаратів.

Невідкладна терапія (самодопомога): самостійно приймати як невідкладну терапію при підозрі на малярію, якщо звернутися за терміновою (протягом 24 годин) медичною допомогою немає можливості, або при відсутності препарату у даній місцевості.

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до мефлохіну, будь-яких компонентів препарату або близьких до нього препаратів (хініну, хінідину).

Комбіноване застосування з галофантрином, призначення галофантрину після лікування мефлохіном через можливу летальну пролонгацію інтервалу QT. Відсутні дані про застосування Ларіаму® після галофантрину.

Гостра депресія або депресія у недавньому минулому, психози, суїцидальні думки, спроби самогубства, поведінка, що загрожує власній безпеці пацієнта, шизофренія, генералізовані тривожні стани, судоми в анамнезі, інші тяжкі психічні захворювання є протипоказанням для застосування Ларіаму® з метою профілактики.

Одночасне застосування з екстрактами звіробою. Властивість звіробою індукувати ферменти може знижувати рівні мефлохіну у плазмі крові, що призводить до зменшення ефекту Ларіаму®.

Одночасне застосування мефлохіну з рифампіцином необхідно обмежити невідкладними станами, тому що одночасне застосування рифампіцину та Ларіаму® призводить до зниження ефекту останнього.

Тяжка печінкова недостатність.

Малярійна гемоглобінурія.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Мефлохін значною мірою метаболізується в печінці. Дослідження in vitro гепатоцитів та мікросом людини показали, що CYP3A4 є основною ізоформою, залученою у метаболізм. Основними метаболітами мефлохіну є карбоксимефлохін і гідроксимефлохін. Метаболізм мефлохіну за допомогою CYP3A4 призводить до численних взаємодій з іншими лікарськими засобами, що впливають на метаболізм мефлохіну та метаболізм ліків, що застосовуються одночасно з мефлохіном. Субстрати CYP3A4 часто є також субстратами Р-глікопротеїну.

Одночасний прийом Ларіаму® та інших хімічно близьких сполук (хініну, хінідину і хлорохіну) може спричинити зміни ЕКГ і збільшити ризик судом.

Застосування галофантрину разом з мефлохіном для профілактики чи лікування малярії або протягом 15 тижнів після застосування його останньої дози призводить до істотного подовження інтервалу QTc (див. розділ «Особливості застосування»). Також є ризик подовження інтервалу QTc при призначенні мефлохіну для профілактики чи лікування малярії разом з кетоконазолом або протягом 15 тижнів після застосування останньої дози мефлохіну через збільшення плазмових концентрацій та періоду напіввиведення останнього при його одночасному застосуванні з кетоконазолом (див. розділ «Особливості застосування»).

При терапії лише мефлохіном клінічно значущого подовження QТc не спостерігається.

Одночасний прийом інших препаратів, що впливають на серцеву провідність (антиаритмічних засобів, бета-блокаторів, антагоністів кальцію, антигістамінних засобів, зокрема Н1-гістамінових блокаторів, трициклічних антидепресантів і фенотіазинів), теоретично також може відігравати роль у подовженні інтервалу QТc. Немає даних, чи впливає одночасний прийом мефлохіну і вказаних засобів на серцеву функцію.

Ларіам® може зменшувати ефективність одночасно застосованих протисудомних препаратів (вальпроєвої кислоти, карбамазепіну, фенобарбіталу або фенітоїну), знижуючи їх концентрацію у плазмі крові. У деяких випадках може потребуватися корегування дози протисудомних препаратів.

Ларіам® може знижувати імуногенність пероральних живих черевнотифозних вакцин при одночасному прийомі, тому вакцинацію живими ослабленими вакцинами потрібно завершити не менше ніж за 3 дні до першого прийому Ларіаму®.

У дослідженнях взаємодії у здорових добровольців при одночасному призначенні Ларіаму® (разова пероральна доза 500 мг) і кетоконазолу (добова доза 400 мг протягом 10 днів) спостерігалося збільшення максимального рівня мефлохіну у плазмі крові з 345,1 ± 43,2 нг/мл до 567,7 ± 88,7 нг/мл. При одночасному призначенні Ларіаму® (разова пероральна доза 500 мг) і рифампіцину (добова доза 600 мг протягом 7 днів) також спостерігалося зменшення максимального рівня мефлохіну у плазмі крові у здорових добровольців з 855,6 ± 168 нг/мл до 695,7 ± 56,6 нг/мл.

При одночасному призначенні Ларіаму® 250 мг щоденно і щотижнево та ритонавіру 400 мг щоденно (протягом 6 днів) у здорових добровольців спостерігалося зниження концентрації ритонавіру у плазмі крові більше ніж на 30 % порівняно з лікуванням без Ларіаму®. Навпаки, призначення ритонавіру мало незначний вплив на концентрацію Ларіаму® в плазмі крові.

Два феномени можливі внаслідок інгібіції або індукції метаболізму ферментів цитохрому Р450 3А4. Мефлохін незначним чином пригічує ферментну активність CYP2D6 та CYР2B6 (ІК50 > 30 мкмоль) in vitro, але не пригнічує CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19 або CYP3A4/5 у мікросомах печінки людини. Інгібіція ізоензиму CYP3A4 може впливати на фармакокінетику або метаболізм мефлохіну, що призводить до підвищення концентрацій мефлохіну у плазмі крові та зростання ризику побічних реакцій.

Малоймовірно, що пригнічувальний ефект терапевтичних доз Ларіаму® на ферменти цитохрому Р450 має клінічне значення. Однак ці ефекти слід враховувати при призначенні високих доз Ларіаму® або комбінації з потужними інгібіторами CYP450. Тому слід з обережністю застосовувати мефлохін одночасно з інгібіторами CYP3A4. Подібним чином, індуктори ізоензимів CYP3A4 можуть змінювати фармакокінетику/метаболізм мефлохіну, що призведе до зменшення концентрації мефлохіну у плазмі крові.

Дослідження in vitro показали, що мефлохін є субстратом чи інгібітором Р-глікопротеїну. У зв’язку з цим можуть виникати взаємодії з лікарськими засобами, які є субстратами чи модифікують експресію даного переносника. Клінічне значення цих взаємодій на даний час невідоме.

Інші лікарські взаємодії Ларіаму® невідомі. Проте особи, які від’їжджають в ендемічний регіон і отримують інші препарати, зокрема антикоагулянти або протидіабетичні засоби, перед від’їздом повинні пройти медичний огляд.

 

Особливості застосування.

Як і при застосуванні більшості інших лікарських засобів, реакції гіперчутливості від порушень з боку шкіри легкого ступеня тяжкості до анафілаксії не можуть бути прогнозовані.

Пацієнтів слід проінформувати про необхідність припинити лікування і звернутися до лікаря при виникненні екзантеми. Враховуючи дуже тривалий період напіввиведення мефлохіну у такому випадку важливо припинити лікування якомога раніше.

Ларіам® збільшує ризик судом у хворих на епілепсію. Отже, таким пацієнтам препарат можна призначати тільки з метою лікування при наявності абсолютних показань до його застосування (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У хворих із порушенням функції печінки виведення мефлохіну може сповільнюватися, внаслідок чого концентрація препарату в плазмі крові підвищується, а також підвищується ризик побічних реакцій.

Через ризик подовження інтервалу QTc, що потенційно загрожує життю, разом з Ларіамом® для профілактики чи лікування малярії або протягом 15 тижнів після застосування його останньої дози не можна призначати галофантрин. Також є ризик подовження інтервалу QTc при призначенні мефлохіну для профілактики чи лікування малярії разом з кетоконазолом або протягом 15 тижнів після застосування останньої дози мефлохіну через збільшення плазмових концентрацій та періоду напіввиведення останнього при його одночасному застосуванні з кетоконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Мефлохін може спричиняти виникнення побічних дій з боку психіки, таких як тривожність, параноя, депресія, галюцинації, психотична поведінка. Іноді ці симптоми зберігалися довго після припинення лікування мефлохіном. Були зафіксовані окремі випадки суїцидальних думок і суїциду, хоча зв'язок із застосуванням препарату не був доведений. Для того, щоб мінімізувати виникнення цих побічних явищ, мефлохін не слід застосовувати для профілактики пацієнтам з гострою депресією, депресією в анамнезі або пацієнтам з генералізованими тривожними розладами, психозом, шизофренією, іншими тяжкими психічними захворюваннями.

При застосуванні мефлохіну з метою профілактики профіль безпеки препарату характеризується переважанням нейропсихічних побічних реакцій. При розвитку тривожності, депресії, занепокоєння або порушення свідомості, які можуть бути продромальними симптомами розвитку більш серйозного явища, при профілактичному застосуванні Ларіаму® препарат необхідно відмінити та призначити альтернативний профілактичний засіб. У зв’язку з тривалим періодом напіввиведення мефлохіну побічні реакції можуть виникати або зберігатися протягом кількох тижнів після припинення застосування препарату. У невеликої кількості пацієнтів запаморочення і втрата рівноваги можуть спостерігатися протягом декількох місяців після припинення застосування препарату.

Очні захворювання, включаючи оптичну нейропатію та порушення сітківки, можуть виникати під час лікування мефлохіном. Будь-якому пацієнту із порушенням зору слід звернутися до лікаря-куратора, оскільки деякі фактори можуть вимагати припинення лікування препаратом Ларіам®.

Надходили повідомлення щодо випадків сенсорної та моторної нейропатії. Для того, щоб уникнути необоротних наслідків, слід припинити лікування препаратом Ларіам®, якщо симптоми нейропатії виникають у вигляді пекучого болю, дизестезії, гіпестезії та/або м'язової слабкості.

Відомо про існування резистентності P. falciparum до протималярійних засобів залежно від географічного регіону, отже, препарат вибору для профілактики малярії може відрізнятися залежно від географічного регіону. Зафіксовано наявність резистентності P. falciparum до мефлохіну переважно у регіонах у Південно-Східній Азії, де існує резистентність до багатьох препаратів. У деяких регіонах спостерігалася перехресна резистентність між мефлохіном і галофантрином та мефлохіном і хініном. З приводу варіантів географічної резистентності необхідно консультуватися з компетентними національними експертними центрами.

Під час лікування Ларіамом® зафіксовані випадки агранулоцитозу і апластичної анемії.

Досвід застосування Ларіаму® немовлятам віком менше 3 місяців або з масою тіла менше 5 кг обмежений.

Галактозна непереносимість. Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами галактозної непереносимості, дефіцитом лактази Лаппа або з глюкозо-галактозною мальабсорбцією не повинні приймати цей препарат.

Ниркова недостатність. У зв’язку із обмеженістю даних необхідно з обережністю застосовувати мефлохі

Нет аналогов