Рецептурный
ЛЕФЛОК Р-Р Д/ИНФ. 500МГ/100МЛ 100МЛ купить в Житомире Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ЛЕФЛОК Р-Р Д/ИНФ. 500МГ/100МЛ 100МЛ купить в Житомире

Артикул: 23397
Производитель: ДАРНИЦА ФФ ЗАО
Выберите нужную аптеку:
Производитель: ДАРНИЦА ФФ ЗАО
ATC: J01MA12
Международное название: Levofloxacin
Действующие вещество: левофлоксацину гемігідрату у перерахуванні на левофлоксацин 500 мг

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЛЕФЛОК®

(LEFLOK)

Склад:

діюча речовина: levofloxacin; 100 мл розчину містить левофлоксацину гемігідрату у перерахуванні на левофлоксацин 500 мг;

допоміжні речовини: глюкоза безводна, динатрію едетат, вода для ін'єкцій, кислота хлористоводнева.

 

Лікарська форма. Розчин для внутрішньовенних інфузій.

 

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Код АТС J01M A12.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Призначається при лікуванні бактеріальних запальних процесів у дорослих, спричинених бактеріями, чутливими до левофлоксацину: запалення легенів, ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі пієлонефрити), інфекції шкіри та м'яких тканин, хронічний бактеріальний простатит.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів, епілепсія, хворі зі скаргами на побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів, діти віком до 18 років, вагітність, період годування груддю.

 

Спосіб застосування та дози.

Лефлок® для внутрішньовенного введення слід застосовувати негайно (протягом 3-х годин) після перфорації гумової пробки, для профілактики будь-якого бактеріального забруднення. Захист від світла при інфузії не потрібний.

З урахуванням біологічної еквівалентності пероральної та парентеральної форм можливе однакове дозування.

Дозування залежить від виду і тяжкості інфекції:

Для лікування дорослих з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить

понад 50 мл/хв, зазвичай рекомендують наступні дози препарату:

Показання

Добова доза

Кількість введень за добу

Негоспітальні пневмонії

500 мг

1-2 рази

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів включно з пієлонефритом

 

250 мг*

 

1 раз

Хронічний бактеріальний простатит

 

500 мг **

 

1 раз

Інфекції шкіри і м’яких тканин

 

500 мг

 

1 - 2 рази

* Слід розглядати доцільність збільшення дози у випадках тяжкої інфекції (це посилання стосується лише розчинів для інфузій).

** Відповідно до стану пацієнта через кілька днів можливим є перехід від початкового внутрішньовенного введення до перорального прийому з тим же самим дозуванням.

*** У комбінації з антибіотиками з дією на анаеробні збудники.

Оскільки левофлоксацин виводиться переважно через нирки, для хворих з ослабленою функцією нирок дозу необхідно зменшити.

Дозування для дорослих пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну

становить менше 50 мл/хв:

Кліренс креатиніну

Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та

нозологічної форми)

250 мг/24 год

500 мг/24 год

500 мг/12 год

50 - 20 мл/хв

перша доза: 250 мг

наступні:

125 мг/ 24 години

перша доза: 500 мг

наступні:

250 мг/24 години

перша доза: 500 мг

наступні:

250 мг/12 години

19 - 10 мл/хв

перша доза: 250 мг наступні:

125 мг/48 години

перша доза: 500 мг наступні:

125 мг/24 години

перша доза: 500 мг наступні:

125 мг/12 години

< 10 мл/хв (а також при гемодіалізі та ХАПД1)

перша доза: 250 мг

наступні:

125 мг/48 години

перша доза: 500 мг

наступні:

125 мг/24 години

перша доза: 500 мг

наступні:

125 мг/24 години

1 - Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.

Дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці.

Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози.

Розчин для внутрішньовенного введення Лефлок® вводитися повільно, внутрішньовенне, шляхом крапельної інфузії. Тривалість введення одного флакона Лефлок® (100 мл розчину для внутрішньовенного введення з 500 мг левофлоксацину) має становити не менше 60 хв.

Відповідно до стану пацієнта через кілька днів можливим є перехід від внутрішньовенного

введення до перорального прийому з тим же самим дозуванням.

Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, рекомендується продовжувати лікування препаратом Лефлок® принаймні протягом 48 - 72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.

 

Побічні реакції.

Побічні реакції описуються відповідно до класів систем органів MedRA, наведених нижче.

Частота визначається, виходячи з наступного умовного позначення: дуже часто (≥1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, ≤ 1/100), рідко (≥ 1/10 000, ≤ 1/1000), дуже рідко (≤ 1/10 000), невідомо (не може бути оцінено, виходячи з наявних даних).

У рамках кожної класифікації частота небажаних ефектів наведена у порядку зменшення ступеня серйозності.

Інфекції та інвазії: нечасто - мікози (та проліферація інших резистентних мікроорганізмів).

З боку системи крові та лімфатичної системи: нечасто — лейкопенія, еозинофілія; рідко -

тромбоцитопенія, нейтропенія; дуже рідко - агранулоцитоз; частота невідома - панцитопенія, гемолітична анемія.

З боку імунної системи: дуже рідко - анафілактичний шок (див. розділ «Особливості застосування»).

Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після прийому першої дози: частота невідома - підвищена чутливість (гіперчутливість) (див. розділ «Особливості застосування»).

Метаболічні порушення: нечасто - анорексія; дуже рідко - гіпоглікемія, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діабет (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку психіки: нечасто - безсоння, нервовість; рідко - психотичні розлади, депресія, сплутаність свідомості, тривожність, ажитація, занепокоєність; дуже рідко - психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення чи дій (див. розділ «Особливості застосування»), галюцинації.

З боку нервової системи: нечасто - запаморочення, головний біль, сонливість; рідко – конвульсії, тремор, парестезія; дуже рідко - сенсорна чи сенсомоторна периферична нейропатія, дисгевзія (суб'єктивний розлад смаку), включаючи агевзію (втрата смаку), паросмія (порушення нюху), включаючи аносмію (відсутність нюху).

З боку органа зору: дуже рідко - зорові порушення.

З боку органа слуху: нечасто - вертиго; дуже рідко - порушення слуху; частота невідома -

дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія: частота невідома - подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділ «Особливості застосування» (подовження інтервалу QT) та розділ «Передозування»), артеріальна гіпотензія.

З боку системи дихання: рідко - бронхоспазм, диспное; дуже рідко - алергічний пневмоніт.

З боку травного тракту: часто - діарея, нудота; нечасто — блювання, біль у животі, диспепсія, здуття живота, запори; рідко - діарея геморагічна, що у дуже рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт.

З боку гепатобіліарної системи: часто — підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АС'Г, лужна фосфатаза, ГГТП); нечасто - підвищення білірубіну крові: дуже рідко - гепатит; частота невідома - повідомлялося про випадки жовтяниці та тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності, при прийомі левофлоксацину, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку шкіри: нечасто - висипання, свербіж; рідко - уртикарія; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання; частота невідома - токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, ексудативна багатоформна еритема, гіпергідроз. Іноді можуть виникати шкірно-слизові реакції навіть після прийому першої дози.

З боку кістково-м'язової системи: рідко - ураження сухожиль (див. розділ «Особливості застосування»), у тому числі їх запалення (тендиніт) (наприклад, ахіллового сухожилля), артралгія, міалгія; дуже рідко - розрив сухожилля (див. розділ «Особливості застосування»). Ця небажана побічна дія може виявитися протягом 48 годин від початку лікування та уразити ахіллове сухожилля обох ніг. Можлива м'язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на тяжку міастенію gravis; частота невідома - ураження мускулатури (рабдоміоліз).

З боку сечовивідної системи: нечасто - підвищені показники креатиніну в сироватці крові: дуже рідко - гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту).

Загальні розлади: нечасто - астенія; дуже рідко - пірексія; частота невідома - біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках).

Серед інших небажаних побічних ефектів, що асоціюються з прийомом фторхінолону, наступні:

екстрапірамідні симптоми та інші порушення координації рухів;

гіперсенситивний васкуліт;

напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.

 

Передозування.

Найважливіші передбачувані симптоми передозування препаратом Лефлок® стосуються центральної нервової системи (запаморочення, порушення свідомості та судомні напади). При застосуванні доз, вищих за терапевтичні, спостерігалося подовження QT -інтервалу. У випадках передозування необхідно проводити ретельне спостереження за пацієнтом, включаючи ЕКГ.

Лікування симптоматичне.

Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення

левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Через відсутність досліджень і можливе ушкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, Лефлок® не можна призначати вагітним та жінкам, які годують груддю. Якщо під час лікування препаратом Лефлок® діагностується вагітність, про це слід повідомити лікаря.

 

Діти.

Застосування препарату Лефлок® протипоказано дітям і підліткам віком до 18 років, оскільки не виключається ушкодження суглобового хряща.

 

Особливості застосування.

При дуже тяжкому перебігу запалення легенів, спричиненому пневмококами, препарат Лефлок® може не дати оптимального терапевтичного ефекту.

Госпітальні інфекції, спричинені P. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.

Тривалість введення. Рекомендована тривалість введення становить щонайменше 60 хв для 500 мг розчину для інфузій препарату Лефлок® . Стосовно офлоксацину відомо, що під час інфузії можуть відзначатися тахікардія та тимчасове збільшення артеріального тиску. У рідкісних випадках може спостерігатися, як наслідок швидкого введення, різке зниження артеріального тиску, циркуляторний колапс. Якщо під час введення левофлоксацину (L-ізомеру офлоксацину) спостерігається виражене зниження артеріального тиску, введення слід негайно припинити.

Тендиніт та розриви сухожиль. Рідко можуть траплятися випадки тендиніту. Найчастіше це стосується ахіллового сухожилля та може призвести до розриву сухожиль. Ризик тендиніту та розриву сухожилля збільшується у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів, які приймають кортикостероїди. Тому необхідним є ретельне спостереження за такими пацієнтами, якщо їм призначають препарат Лефлок®.

Пацієнтам слід проконсультуватися з лікарем, якщо вони спостерігають симптоми появи тендиніту. При підозрі на тендиніт лікування препаратом Лефлок® слід негайно припинити та розпочати належне лікування (наприклад, забезпечивши іммобілізацію сухожилля).

Захворювання, викликані Clostridium difficile. Діарея, особливо у тяжких випадках, персистуюча та/чи геморагічна, під час чи після лікування препаратом Лефлок® , може бути симптомом хвороби, спричиненої Clostridium difficile, найтяжчою формою якої є псевдомембранозний коліт. Якщо виникають підозри на псевдомембранозний коліт, слід негайно припинити інфузію препарату Лефлок®, і пацієнтів слід одразу ж лікувати підтримуючими засобами ± специфічна терапія (наприклад, пероральний прийом ванкоміцину). Засоби, що пригнічують моторику кишечнику, протипоказані у цій клінічній ситуації.

Пацієнти, схильні до судом. Розчин для інфузій Лефлок® протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі, та, як у випадку з іншими хінолонами, слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, таким як, пацієнти з попередніми ураженнями центральної нервової системи, при одночасній терапії фенбуфеном та подібними до нього нестероїдними протизапальними лікарськими засобами чи ліками, що підвищують судомну готовність (знижують судомний поріг), такими як теофілін (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У випадку появи конвульсій лікування левофлоксацином слід припинити.

Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Пацієнти з латентними чи наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолон

Нет аналогов