Рецептурный
МЕДАКСОН ПОР. Д/ИН. 1Г ФЛ. №10 купить в Киеве Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

МЕДАКСОН ПОР. Д/ИН. 1Г ФЛ. №10 купить в Киеве

Артикул: 13744
Производитель: МЕДОКЕМИ ЛТД
Выберите нужную аптеку:
Производитель: МЕДОКЕМИ ЛТД
ATC: J01DD04
Международное название: Ceftriaxone
Действующие вещество: цефтриаксону натрію у перерахуванні на цефтриаксон 1 г
Применение: Інфекції пневмонії; інфекції сечовивідних щляхів, нирок, цистити та простатити; інфекції вцха, горла, носа; септицемія; ендокардит; інфекції центральної нервової системи, менінгіт; інфекції шкіри, м'яких тканин, кісток і суглобів тощо.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

<p><span class="boldClass">Производитель</span></p><p><a><span>Медокемі ЛТД, Кіпр</span></a></p><p><span class="boldClass">Показания</span></p><p><span>Назначают для лечения инфекций, вызванных чувствительными к препарату микроорганизмами пневмонии; инфекции мочевыводящих путей, почек, циститы и простатиты; инфекции уха, горла, носа; септицемия; менингит бактериальный, включая профилактику менингококкового менингита; инфекции кожи; уретры и цервикальная гонорея; инфекционно-воспалительные заболевания органов брюшной полости и малого таза, перитонит; инфекции у больных с ослабленным иммунитетом</span></p><p><span class="boldClass">Международное название</span></p><p><a><span>Ceftriaxone</span></a></p><p><span class="boldClass">Код АТС</span></p><p><span>Цефтриаксон - </span><a><span>J01DD04</span></a></p><p><span class="boldClass">Фармакотерапевтическая группа</span></p><p><a><span>Антибиотики группы цефалоспоринов</span></a></p><p><span class="boldClass">Регистрация</span></p><p><span>№ UA/7582/01/01 от 18.01.2013 до 18.01.2018. Приказ № 34(2) от 18.01.2013</span></p><p><span class="boldClass">Склад:</span><span> 1 флакон містить цефтриаксону натрію в перерахуванні на цефтриаксон 1 г.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass">Лікарська форма.</span><span> Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass">Фармакотерапевтична група.</span><span> Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Цефтриаксон. Код АТС J01D D04.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass">Клінічні характеристики.</span></p><p><span class="boldClass italicClass">Показання.</span><span> Призначають для лікування інфекцій, спричинених чутливими до дії препарату мікроорганізмами, таких як:</span></p><p><span>- інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла і носа;</span></p><p><span>- інфекції сечовивідних шляхів, нирок;</span></p><p><span>- сепсис;</span></p><p><span>- менінгіт бактеріальний;</span></p><p><span>- інфекції шкіри;</span></p><p><span>- уретральна та цервікальна гонорея;</span></p><p><span>- інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчовивідних шляхів і шлунково-кишкового тракту);</span></p><p><span>- інфекції у хворих з ослабленим імунітетом;</span></p><p><span>- передопераційна профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях на органах шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів і під час гінекологічних процедур, але лише у випадках потенційної чи відомої контамінації.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Протипоказання.</span></p><p><span>Підвищена чутливість до цефалоспоринів. При наявності у хворого підвищеної чутливості до пеніциліну слід врахувати можливість перехресної алергічної реакції до Медаксону.</span></p><p><span>Медаксон протипоказаний недоношеним дітям віком 41 тиждень із врахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження).</span></p><p><span>Гіпербілірубінемія у новонароджених та недоношених. У дослідженнях </span><span class="italicClass">in vitro </span><span>було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові, що може призвести до ризику розвитку енцефалопатії, спричиненої білірубіном.</span></p><p><span>Медаксон протипоказаний новонародженим віком ? 28 днів для застосування при необхідності (чи очікуваній необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, у тому числі внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див. «Спосіб застосування та дози»).</span></p><p><span>У новонароджених та недоношених дітей описані випадки виникнення преципітатів у легенях та нирках, які спричинили летальні наслідки при одночасному введенні цефтриаксону та препаратів кальцію. У деяких з цих випадків застосовувалися ті ж самі інфузійні системи для внутрішньовенного введення для цефтриаксону та розчинів, які містять кальцій, і в деяких інфузійних системах для внутрішньовенного введення спостерігалося виникнення преципітатів.</span></p><p><span class="italicClass">Ні в якому разі не можна застосовувати Медаксон з кальцієвмісними розчинами (розчин Рінгера тощо).Кальцієвмісні розчини не слід призначати протягом 48 годин після останнього введення цефтриаксону.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Спосіб застосування та дози.</span></p><p><span> </span><span class="italicClass">Дорослі і діти старше 12 років:</span><span> зазвичай призначають 1 г Медаксону 1 раз на добу (кожні 24 години). При тяжких інфекціях або інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтриаксону, добову дозу можна збільшувати до 4 г.</span></p><p><span class="italicClass"> Діти</span></p><p><span class="italicClass">Новонароджені, немовлята і діти віком до 12 років</span></p><p><span class="italicClass">Новонароджені</span><span> (до 2 тижнів): 20-50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Зважаючи на недорозвиненість ферментної системи, добова доза не повинна перевищувати 50 мг/кг маси тіла. При визначенні дози препарату для доношених і недоношених дітей відмінностей немає.</span></p><p><span>Медаксон протипоказаний для застосування новонародженим віком ? 28 днів при необхідності (чи очікуваній необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, у тому числі внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону.</span></p><p><span class="italicClass">Діти віком від 6 тижнів до 12 років:</span><span> 25-50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу.</span></p><p><span>Дітям з масою тіла понад 50 кг призначають дози для дорослих.</span></p><p><span>Внутрішньовенні дози 50 мг/кг або вищі слід вводити шляхом інфузії протягом принаймні 30 хвилин.</span></p><p><span>Не слід призначати дозу більше ніж 80 мг/кг маси тіла у зв’язку з підвищеним ризиком біліарної преципітації.</span></p><p><span class="italicClass">Хворі літнього віку</span></p><p><span>Хворим літнього віку корекція дози не потрібна.</span></p><p><span class="italicClass">Тривалість лікування</span></p><p><span>Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як прийнято при терапії антибіотиками, хворим слід продовжувати приймати Медаксон ще протягом як мінімум 48-72 годин після того, як температура нормалізується і аналізи покажуть відсутність збудників.</span></p><p><span class="italicClass">Дозування в особливих випадках</span></p><p><span class="italicClass">Менінгіт</span></p><p><span>При</span><span class="italicClass"> бактеріальному менінгіті у немовлят і дітей віком від 15 днів до 12 років</span><span> лікування розпочинають з дози 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу. Як тільки збудник буде ідентифікований, а його чутливість визначена, дозу можна відповідно знизити. Найкращі результати досягалися при такій тривалості лікування:</span></p><p><span> </span></p><p><span class="italicClass">Neisseria meningitidis</span></p><p><span> </span></p><p><span class="italicClass">Haemophilus influenzae</span></p><p><span> </span></p><p><span class="italicClass">Streptococcus pneumoniae</span></p><p><span> </span></p><p><span>4 дні</span></p><p><span> </span></p><p><span>6 днів</span></p><p><span> </span></p><p><span>7 днів</span></p><p><span> </span></p><p><span> </span></p><p><span>Гонорея</span></p><p><span>Для лікування гонореї (спричиненої утворюючими і неутворюючими пеніциліназу штамами) рекомендується призначати разову дозу 250 мг внутрішньом’язово.</span></p><p><span class="italicClass">Профілактика інфекцій у хірургії</span></p><p><span>Для профілактики післяопераційних інфекцій у хірургії рекомендується – залежно від ступеня небезпеки зараження – вводити разову дозу 1 г Медаксону за 30-90 хвилин до початку операції. При операціях на товстій і прямій кишці рекомендовано вводити 2 г Медаксону.</span></p><p><span class="italicClass">Ниркова та печінкова недостатність</span></p><p><span>У хворих із порушеннями функції </span><span class="italicClass">нирок</span><span> немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція </span><span class="italicClass">печінки</span><span>залишається нормальною. Лише у разі ниркової недостатності в передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза не повинна перевищувати 2 г.</span></p><p><span>У хворих із порушеннями функції</span><span class="italicClass"> печінки</span><span> немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція</span><span class="italicClass"> нирок</span><span>залишається нормальною. При</span><span class="italicClass"> одночасній</span><span> тяжкій нирковій та печінковій недостатності слід регулярно визначати концентрацію цефтриаксону у плазмі крові та проводити корекцію дози препарату у разі необхідності.</span></p><p><span>Хворим, які перебувають на</span><span class="italicClass"> гемодіалізі</span><span>, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Слід однак контролювати концентрацію цефтриаксону в сироватці крові на предмет можливої корекції дози, оскільки у цих хворих може знижуватися швидкість виведення. Добова доза Медаксону у хворих, які перебувають на гемодіалізі, не повинна перевищувати 2 г.</span></p><p><span class="italicClass">Приготування розчинів</span></p><p><span>Готувати розчини безпосередньо перед їх застосуванням.</span></p><p><span>Свіжоприготовлені розчини зберігають свою фізичну і хімічну стабільність протягом 6 годин при кімнатній температурі (або протягом 24 годин при температурі 2-8 °С).</span><span class="italicClass"> </span><span>Залежно від концентрації і тривалості зберігання колір розчинів може варіювати від блідо-жовтого до бурштинового. Ця властивість активної речовини не впливає на ефективність або переносимість препарату.</span></p><p><span class="italicClass">Внутрішньом’язова ін’єкція</span></p><p><span>Для внутрішньом’язової ін’єкції 1 г розчиняють у 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну; ін’єкцію роблять глибоко у сідничний м’яз. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну сідницю. Якщо показана доза перевищує 1 г, вона повинна бути розділена та введена у вигляді декількох ін’єкцій.</span></p><p><span>Розчин, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенно.</span></p><p><span class="italicClass">Внутрішньовенна ін’єкція</span></p><p><span>Для внутрішньовенної ін’єкції розчиняють 1 г Медаксону в 10 мл стерильної води для ін’єкцій; вводять внутрішньовенно повільно (2-4 хвилини).</span></p><p><span class="italicClass">Внутрішньовенне вливання</span></p><p><span>Внутрішньовенне вливання повинно тривати не менше 30 хвилин. Для приготування розчину для вливання розчиняють 2 г Медаксону в 40 мл одного з наступних інфузійних розчинів, вільних від іонів кальцію: 0,9 % хлорид натрію, 0,45 % хлорид натрію + 2,5 % глюкоза, 5 % глюкоза, 10 % глюкоза, 6 % декстран у розчині глюкози 5 %, 6-10 % гідроксіетильований крохмаль, вода для ін’єкцій. Зважаючи на можливу несумісність, розчини, які містять Медаксон, не можна змішувати з розчинами, які містять інші антибіотики, як при приготуванні, так і при введенні.</span></p><p><span>Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, для розчинення Медаксону у флаконах чи для розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення у зв’язку з вірогідністю утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватись при змішуванні Медаксону з розчинами, які містять кальцій, в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Медаксон не можна одночасно вводити внутрішньовенно з розчинами, які містять кальцій, у тому числі з тривалими інфузіями, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Побічні реакції.</span></p><p><span>Зазвичай Медаксон переноситься добре. При його застосуванні можливі такі побічні явища, які регресували спонтанно або після відміни препарату.</span></p><p><span class="italicClass">Інфекції:</span><span> поширені: мікоз статевих шляхів, вторинні грибкові інфекції та інфекції, спричинені резистентними мікроорганізмами.</span></p><p><span class="italicClass">З боку системи крові та лімфатичної системи: </span><span>3</span><span>), переважно після застосування загальної дози 20 г чи більше. Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати картину крові. Повідомлялося про незначне подовження протромбінового часу.</span></p><p><span class="italicClass">З боку травного тракту</span><span>: поширені: діарея, нудота, блювання, стоматит, глосит; рідко поширені: панкреатит, що розвинувся, можливо, внаслідок обструкції жовчовивідних шляхів. Більшість із цих хворих мали фактори ризику застою у жовчовивідних шляхах, наприклад, лікування в анамнезі, тяжкі захворювання та повністю парентеральне харчування, при цьому не можна виключати роль преципітатів у розвитку панкреатиту, що утворилися під дією Медаксону в жовчовивідних шляхах; дуже рідко поширені: псевдомембранозний ентероколіт.</span></p><p><span class="italicClass">З боку гепатобіліарної системи:</span><span> дуже поширені: преципітати кальцієвої солі цефтриаксону у жовчному міхурі з відповідною симптоматикою у дітей, зворотний холелітіаз у дітей, (вказані явища рідко спостерігались у дітей); поширені: збільшення рівня печінкових ферментів у сироватці крові (АСТ, АЛТ, лужної фосфатази).</span></p><p><span class="italicClass">З боку шкіри і підшкірної клітковини:</span><span> поширені: висипання, алергічний дерматит, свербіж, кропив’янка, набряки, екзантема; дуже рідко поширені: ексудативна мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).</span></p><p><span class="italicClass">З боку сечовидільної системи:</span><span> рідко поширені: олігурія, гематурія, глюкозурія; дуже рідко поширені: утворення конкрементів у нирках, головним чином у дітей віком від 3 років, які отримували великі добові дози препарату (? 80 мг/кг на добу), або кумулятивні дози понад 10 г, а також які мали додаткові фактори ризику (обмежене вживання рідини, постільний режим). Утворення конкрементів у нирках може протікати безсимптомно або проявлятися клінічно, може спричинити ниркову недостатність, яка минає після припинення лікування Медаксоном.</span></p><p><span class="italicClass">Загальні розлади:</span><span> рідко поширені: головний біль і запаморочення, пропасниця, озноб, а також анафілактичні або анафілактоїдні реакції.</span></p><p><span>У поодиноких випадках спостерігаються запальні реакції стінки вени. Їх можна уникнути, застосовуючи повільну ін’єкцію (2-4 хвилини).</span></p><p><span>Внутрішньом’язова ін’єкція</span><span class="italicClass"> без застосування лідокаїну</span><span> болюча.</span></p><p><span class="italicClass">Взаємодія з кальцієм</span></p><p><span>Медаксон не можна призначати одночасно чи змішувати з кальцієвмісними розчинами, навіть при застосуванні окремих інфузійних систем. Описана невелика кількість летальних випадків утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону у легенях та нирках новонароджених. У деяких випадках венозні доступи та час введення цефтриаксону та кальцієвмісних розчинів були різні.</span></p><p><span class="italicClass">Вплив на результати лабораторних аналізів</span></p><p><span>У поодиноких випадках при лікуванні Медаксоном у хворих можуть відзначатися хибнопозитивні результати Кумбса. Як і інші антибіотики, Медаксон може спричиняти хибнопозитивний результат проби на галактоземію. Хибнопозитивні результати можуть бути отримані і при визначенні глюкози в сечі, тому під час лікування препаратом глюкозурію, при необхідності, слід визначати лише ферментним методом.</span></p><p><span class="boldClass italicClass">Передозування.</span></p><p><span>У літературі немає даних щодо передозування цефтриаксоном. Тому з великою імовірністю можна передбачити, що при передозуванні будуть спостерігатися симптоми, подібні до побічних реакцій.</span></p><p><span>У разі передозування гемодіаліз чи перитонеальний діаліз не зменшать концентрації препарату. Специфічного антидоту не існує. Лікування передозування симптоматичне та підтримувальне.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Застосування у період вагітності або годування груддю.</span></p><p><span>Цефтриаксон проникає через плацентарний бар’єр. Безпека застосування цефтриаксону для жінок у період вагітності не вивчалась.</span></p><p><span>У малих концентраціях цефтриаксон виділяється у грудне молоко, тому при застосуванні цефтриаксону годування груддю необхідно припинити.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Діти.</span></p><p><span>Препарат застосовують дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі «Спосіб застосування та дози».</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Особливості застосування.</span></p><p><span>Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, при застосуванні Медаксону повідомлялося про випадки анафілактичних реакцій з летальними наслідками, навіть якщо у докладному анамнезі немає відповідних вказівок. При виникненні алергічних реакцій Медаксон слід одразу відмінити та призначити відповідне лікування.</span></p><p><span>Цефтриаксон може збільшувати протромбіновий час. У зв’язку з цим при підозрі на дефіцит вітаміну К необхідно визначати протромбіновий час.</span></p><p><span>На тлі застосування практично всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі й цефтриаксону, можливе виникнення діареї, асоційованої з </span><span class="italicClass">Clostridium difficile</span><span>, від легкого ступеня тяжкості до коліту з летальним наслідком. Антибактеріальні препарати змінюють нормальну флору товстого кишечнику, що призводить до надмірного росту</span><span class="italicClass">Clostridium difficile.</span><span> </span><span class="italicClass">Clostridium difficile</span><span> продукує токсини А та В, які сприяють розвитку діареї, асоційованої з</span><span class="italicClass">Clostridium difficile.</span><span> Штами </span><span class="italicClass">Clostridium difficile,</span><span> які надмірно продукують токсини, спричиняють підвищену захворюваність та летальність, оскільки ці інфекції можуть бути резистентними до антимікробних засобів та потребувати колектомії. Діарею, асоційовану з </span><span class="italicClass">Clostridium difficile,</span><span> необхідно виключити у всіх пацієнтів під час застосування антибіотиків. Необхідно зібрати детальний медичний анамнез, оскільки діарея, асоційована з</span><span class="italicClass">Clostridium difficile,</span><span> може виникати протягом двох місяців після закінчення застосування антибактеріальних засобів.</span></p><p><span>При підозрі чи підтвердженні діареї, асоційованої з </span><span class="italicClass">Clostridium difficile,</span><span> необхідно відмінити антибіотикотерапію, яка не впливає на </span><span class="italicClass">Clostridium difficile.</span><span> За клінічними показаннями слід призначити відповідну кількість рідини та електролітів, білкових добавок, антибіотикотерапію, до якої чутлива </span><span class="italicClass">Clostridium difficile,</span><span> та хірургічне обстеження.</span></p><p><span>Протягом тривалого застосування Медаксону можливі труднощі у контролюванні нечутливих до препарату мікроорганізмів. У зв’язку з цим необхідний ретельний нагляд за пацієнтами. При виникненні суперінфекції необхідно вжити відповідні заходи.</span></p><p><span>Після застосування цефтриаксону зазвичай у дозах, що перевищують стандартні рекомендовані, при ультразвуковому дослідженні жовчного міхура можуть спостерігатись тіні, що помилково сприймаються за камені. Це преципітати кальцієвої солі цефтриаксону, що зникають після завершення чи припинення терапії Медаксоном. Подібні зміни рідко супроводжуються будь-якою симптоматикою. Але і в таких випадках рекомендується лише консервативне лікування. Якщо ці явища супроводжуються клінічною симптоматикою, то рішення про відміну препарату приймає лікар.</span></p><p><span>У хворих, яким вводили Медаксон, описано поодинокі випадки панкреатиту, що розвинувся, можливо, внаслідок обструкції жовчовивідних шляхів. Більшість із цих хворих мали фактори ризику застою у жовчовивідних шляхах, наприклад, лікування в анамнезі, тяжкі захворювання та повністю парентеральне харчування. При цьому не можна виключати роль преципітатів у розвитку панкреатиту, що утворилися під дією Медаксону в жовчовивідних шляхах.</span></p><p><span>Цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові. У зв’язку з цим застосування Медаксону у новонароджених з гіпербілірубінемією протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).</span></p><p><span>Слід виявляти обережність при застосуванні Медаксону хворим із нирковою недостатністю, які одночасно отримують аміноглікозиди та діуретики.</span></p><p><span>Цефтриаксон не можна змішувати чи призначати одночасно з кальцієвмісними розчинами, навіть при введенні препаратів через різні інфузійні системи. У новонароджених та недоношених дітей описані випадки виникнення преципітатів у легенях та нирках, які спричинили летальні наслідки при одночасному введенні цефтриаксону та препаратів кальцію. Про випадки виникнення внутрішньосудинних преципітатів після одночасного застосування цефтриаксону з внутрішньовенними кальцієвмісними розчинами також повідомлялося у пацієнтів інших вікових груп. У зв’язку з цим не можна застосовувати кальцієвмісні розчини для внутрішньовенного введення новонародженим та пацієнтам інших вікових груп щонайменше протягом 48 годин після введення останньої дози цефтриаксону (див. розділ «Протипоказання»).</span></p><p><span>Про випадки виникнення внутрішньосудинних преципітатів після одночасного застосування цефтриаксону з внутрішньовенними кальцієвмісними розчинами також повідомлялося у пацієнтів інших вікових груп.</span></p><p><span>Імуноопосередкована гемолітична анемія спостерігалась у пацієнтів, які отримували цефалоспорини, у тому числі цефтриаксон. Про випадки тяжкої гемолітичної анемії, у тому числі летальні, повідомлялося у пацієнтів дорослого віку та дітей. При розвитку анемії під час застосування цефтриаксону необхідно виключити анемію, спричинену цефтриаксоном, та відмінити препарат до встановлення етіології анемії.</span></p><p><span>Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати картину крові.</span></p><p><span>У поодиноких випадках при лікуванні цефтриаксоном у хворих можуть відмічатися хибнопозитивні результати Кумбса. Як і інші антибіотики, цефтриаксон може спричиняти хибнопозитивний результат проби на галактоземію. Хибнопозитивні результати можуть бути отримані і при визначенні глюкози в сечі, тому під час лікування Медаксоном глюкозурію, при необхідності, слід визначати лише ферментним методом.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.</span></p><p><span>Немає даних про вплив цефтриаксону на швидкість реакції, але у зв’язку з можливістю виникнення побічних реакцій (запаморочення, головний біль) Медаксон може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.</span></p><p><span>Не допускається змішувати розчин препарату в одній ємності з іншими антибіотиками.</span></p><p><span class="italicClass">Аміноглікозидні антибіотики:</span><span> при сумісному застосуванні не спостерігалося зміни терапевтичної дії або збільшення нефротоксичності аміноглікозидів.</span></p><p><span class="italicClass">Хлорамфенікол:</span><span> при сумісному застосуванні цефтриаксону з хлорамфеніколом була відзначена антагоністична дія.</span></p><p><span class="italicClass">Діуретики:</span><span> сумісне застосування цефтриаксону з діуретиками не призводить до порушення функції нирок.</span></p><p><span class="italicClass">Гормональні контрацептиви:</span><span> цефтриаксон може знижувати ефективність гормональних контрацептивів, тому рекомендується використовувати додаткові (негормональні) методи контрацепції під час лікування та протягом 1 місяця після його завершення.</span></p><p><span>Цефтриаксон</span><span class="italicClass"> </span><span>не містить N-метилтіотетразольну групу, яка б могла викликати непереносимість етанолу, а також кровотечі, властиві деяким іншим цефалоспоринам. Після вживання алкоголю одразу після прийому цефтриаксону не спостерігалося ефектів, схожих на дію дисульфіраму (тетураму).</span></p><p><span class="italicClass">Кальцієвмісні розчини:</span><span> не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, для розчинення Медаксону у флаконах чи для розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення у зв’язку з вірогідністю утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватись при змішуванні Медаксону з розчинами, які містять кальцій, в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Медаксон не можна одночасно вводити внутрішньовенно з розчинами, які містять кальцій, у тому числі з тривалими інфузіями, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування.</span></p><p><span>Згідно з літературними даними, цефтриаксон не сумісний з амзакрином, ванкоміцином, флуконазолом та аміноглікозидами.</span></p><p><span>Немає повідомлень про взаємодію між цефтриаксоном та продуктами для перорального прийому, які містять кальцій, та взаємодію між цефтриаксоном при внутрішньом’язовій ін’єкції і продуктами, які містять кальцій (внутрішньовенно чи перорально), адже ця інформація зазначена в інструкції для медичного застосування.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass">Фармакологічні властивості.</span></p><p><span class="italicClass">Фармакодинаміка.</span><span> Цефтриаксон – парентеральний</span><span class="italicClass"> </span><span>цефалоспориновий антибіотик III покоління з пролонгованою дією.</span></p><p><span>Мікробіологія</span></p><p><span>Бактерицидна активність цефтриаксону зумовлена пригніченням синтезу клітинної стінки. Цефтриаксон активний </span><span class="italicClass">in vitro</span><span> відносно більшості грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Цефтриаксон характеризується дуже великою стійкістю до більшості b-лактамаз (як пеніциліназ, так і цефалоспориназ) грампозитивних і грамнегативних бактерій. Цефтриаксон активний відносно таких мікроорганізмів </span><span class="italicClass">in vitro</span><span> і при клінічних інфекціях (див. розділ «Показання»):</span></p><p><span>Грампозитивні аероби.</span></p><p><span class="italicClass">Staphylococcus aureus (</span><span>метициліночутливий), коагулазонегативні стафілококи, </span><span class="italicClass">Streptococcus pyogenes </span><span>(?-гемолітичний, групи А), </span><span class="italicClass">Streptococcus agalactiae </span><span>(?-гемолітичний, групи В), ?-гемолітичні стрептококи (групи ні А, ні В), </span><span class="italicClass">Streptococcus viridans, Streptococcus pneumoniae.</span></p><p><span class="italicClass">Примітка.</span><span> Стійкі до метициліну</span><span class="italicClass"> Staphylococcus spp.</span><span> резистентні до цефалоспоринів, у тому числі до цефтриаксону. Також </span><span class="italicClass">Enterococcus faecalis</span><span>, </span><span class="italicClass">Enterococcus faecium</span><span> та </span><span class="italicClass">Listeria monocytogenes</span><span> виявляють стійкість</span><span class="italicClass"> </span><span>до цефтриаксону.</span></p><p><span>Грамнегативні аероби.</span></p><p><span class="italicClass">Acinetobacter lwoffi, Acinetobacter anitratus</span><span> (головним чином </span><span class="italicClass">A. baumanii</span><span>)*, </span><span class="italicClass">Aeromonas hydrophila, Alcaligenes faecalis, Alcaligenes odorans</span><span>, алкагеноподібні бактерії, </span><span class="italicClass">Borrelia burgdorferi, Capnocytophaga</span><span> spp., </span><span class="italicClass">Citrobacter diversus</span><span> (в тому числі </span><span class="italicClass">C. amalonaticus</span><span>), </span><span class="italicClass">Citrobacter freundii*, Escherichia coli, Enterobacter aerogenes</span><span>*, </span><span class="italicClass">Enterobacter cloacae</span><span>*,</span><span class="italicClass">Enterobacter </span><span>spp</span><span class="italicClass">. </span><span>(інші)*, </span><span class="italicClass">Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Hafnia alvei</span><span>,</span><span class="italicClass">Klebsiella oxytoca</span><span>, </span><span class="italicClass">Klebsiella pneumoniae**</span><span>, </span><span class="italicClass">Moraxella catarrhalis</span><span> (раніше називалися </span><span class="italicClass">Branhamella catarrhalis</span><span>), </span><span class="italicClass">Moraxella osloensis, Moraxella spp.</span><span> (інші), </span><span class="italicClass">Morganella morganii, Neisseria gonorrhoea, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis</span><span>, </span><span class="italicClass">Proteus penneri</span><span>*, </span><span class="italicClass">Proteus vulgaris</span><span>*</span><span class="italicClass">,</span><span> </span><span class="italicClass">Pseudomonas fluorescens</span><span>*</span><span class="italicClass">, Pseudomonas spp.</span><span> (інші)*, </span><span class="italicClass">Providentia rettgeri</span><span>*</span><span class="italicClass">, Providentia</span><span> </span><span class="italicClass">spp.</span><span> (інші), </span><span class="italicClass">Salmonella typhi</span><span>, </span><span class="italicClass">Salmonella</span><span> </span><span class="italicClass">spp.</span><span> (нетифоїдні),</span><span class="italicClass">Serratia marcescens</span><span>*</span><span class="italicClass">, Serratia spp.</span><span> (інші)*, </span><span class="italicClass">Shigella spp.</span><span>, </span><span class="italicClass">Vibrio</span><span> </span><span class="italicClass">spp.</span><span>, </span><span class="italicClass">Yersinia enterocolitica, Yersinia</span><span> </span><span class="italicClass">spp.</span><span> (інші).</span></p><p><span>* деякі ізоляти цих видів стійкі до цефтриаксону головним чином унаслідок утворення</span></p><p><span>?-лактамаз, що кодуються хромосомами;</span></p><p><span>** деякі ізоляти цих видів стійкі до цефтриаксону унаслідок утворення низки плазмідо-опосередкованих ?-лактамаз.</span></p><p><span class="italicClass">Примітка.</span><span> Багато зі штамів вищезазначених мікроорганізмів, які мають множинну стійкість</span><span class="italicClass"> </span><span>до таких антибіотиків як амінопеніциліни та уреїдопеніциліни, цефалоспорини першого та другого покоління, аміноглікозиди, є чутливими до цефтриаксону.</span><span class="italicClass"> Treponema pallidum</span><span> чутлива до цефтриаксону </span><span class="italicClass">in vitro</span><span> і в дослідах на тваринах. Клінічні випробування показують, що цефтриаксон ефективний для лікування первинного і вторинного сифілісу, за винятком клінічних штамів </span><span class="italicClass">P. Aeruginosa, </span><span>стійких до цефтриаксону.</span></p><p><span>Анаероби.</span></p><p><span class="italicClass">Bacteroides</span><span> </span><span class="italicClass">spp.</span><span> (чутливі до жовчі)*, </span><span class="italicClass">Clostridium</span><span> </span><span class="italicClass">spp.</span><span> (крім </span><span class="italicClass">C. difficile</span><span>), </span><span class="italicClass">Fusobacterium nucleatum, Fusobacterium spp.</span><span>(інші), </span><span class="italicClass">Gaffkia anaerobica</span><span> (раніше називалися </span><span class="italicClass">Peptococcus</span><span>), </span><span class="italicClass">Peptostreptococcus spp.</span></p><p><span>* деякі ізоляти цих видів стійкі до цефтриаксону внаслідок утворення ?-лактамаз.</span></p><p><span class="italicClass">Примітка.</span><span> Багато зі штамів</span><span class="italicClass"> Bacteroides</span><span> </span><span class="italicClass">spp.,</span><span> які продукують b-лактамази (зокрема</span><span class="italicClass"> B. fragilis),</span><span> стійкі до цефтриаксону.</span><span class="italicClass"> </span><span>Стійкий</span><span class="italicClass"> Clostridium difficile.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="italicClass">Фармакокінетика.</span><span> </span><span class="italicClass">Фармакокінетика цефтриаксону має нелінійний характер. Всі основні фармакокінетичні параметри, що базуються на загальних концентраціях препарату, за винятком періоду напіввиведення, залежать від дози.</span></p><p><span class="italicClass">Всмоктування</span></p><p><span>Максимальна концентрація у плазмі крові після одноразового внутрішньом’язового введення 1 г препарату становить 81 мг/л та досягається за 2-3 години після введення. Площа під кривою концентрації у плазмі крові після внутрішньовенного введення дорівнює такій після внутрішньом’язового введення. Це означає, що біодоступність цефтриаксону після внутрішньом’язового введення становить 100 %.</span></p><p><span class="italicClass">Розподіл</span></p><p><span>Об’єм розподілу цефтриаксону становить 7-12 л. Після введення у дозі 1-2 г цефтриаксон добре проникає у тканини та рідини організму. Протягом більш ніж 24 години його концентрації набагато перевищують мінімальні пригнічувальні концентрації для більшості збудників інфекцій більш ніж у 60 тканинах та рідинах (у тому числі легенях, серці, жовчовивідних шляхах, печінці, мигдаликах, середньому вусі та слизовій носа, кістках, а також спинномозковій, плевральній та синовіальній рідинах, у секреті простати).</span></p><p><span>Після внутрішньовенного введення цефтриаксон швидко проникає у спинномозкову рідину, де бактерицидні концентрації щодо чутливих мікроорганізмів зберігаються протягом 24 годин.</span></p><p><span class="italicClass">Зв’язування з білками</span></p><p><span>Цефтриаксон зворотно зв’язується з альбуміном, причому ступінь зв’язування зменшується зі зростанням концентрації, наприклад, знижуючись з 95 % при концентрації у плазмі крові менше 100 мг/л до 85 % при концентрації 300 мг/л. Завдяки нижчій концентрації альбуміну у тканинній рідині частка вільного цефтриаксону в ній вища, ніж у плазмі крові.</span></p><p><span class="italicClass">Проникнення в окремі тканини</span></p><p><span>Цефтриаксон проникає через запалені мозкові оболонки у</span><span class="italicClass"> дітей</span><span>, у т.ч.</span><span class="italicClass"> новонароджених.</span><span> Через 24 години після внутрішньовенного введення цефтриаксону в дозі 50-100 мг/кг маси тіла (новонародженим та немовлятам відповідно) концентрації цефтриаксону у спинномозковій рідині перевищують 1,4 мг/л. Максимальна концентрація у спинномозковій рідині досягається приблизно через 4 години після внутрішньовенного введення та становить у середньому 18 мг/л. При бактеріальному менінгіті середня концентрація цефтриаксону в цереброспінальній рідині становить 17 % від концентрації у плазмі крові, при асептичному менінгіті

Нет аналогов