Рецептурный
МЕРОМЕК-1000 ПОР.Д/П ИН. Р-РА 1,0Г ФЛ. №1 купить в Житомире Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

МЕРОМЕК-1000 ПОР.Д/П ИН. Р-РА 1,0Г ФЛ. №1 купить в Житомире

Артикул: 24507
Производитель: АВАНТ
Нет в продаже
Производитель: АВАНТ
ATC: J01DH02
Международное название: Meropenem
Действующие вещество: меропенему тригідрату еквівалентно меропенему безводного 1000 мг

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МЕРОМЕК-500

МЕРОМЕК-1000

(MEROMEK-500)

(MEROMEK-1000)

 

Склад:

діюча речовина: meropenem;

1 флакон містить меропенему тригідрату еквівалентно меропенему безводного 500 мг або 1000 мг;

допоміжна речовина: натрію карбонат безводний.

 

Лікарська форма. Порошок для приготування розчину для ін'єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Бета-лактамні антибіотики. Карбапенеми. Код АТС J01D H02.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до меропенему бактеріями:

пневмонії, включаючи госпітальну;

інфекції сечовивідних шляхів;

інтраабдомінальні інфекції;

гінекологічні інфекції, такі як ендометрит;

інфекції шкіри та м’яких тканин;

менінгіт;

септицемія;

емпірична терапія при підозрі на бактеріальну інфекцію у дорослих хворих із фебрильною нейтропенією, як монотерапія або в комбінації з антивірусними або протигрибковими препаратами.

 

Препарат застосовують у вигляді монотерапії або у складі комбінованого лікування з іншими протимікробними засобами при лікуванні полімікробних інфекцій (наприклад, кістозний фіброз, хронічні інфекції нижніх дихальних шляхів).

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до препарату.

Дитячий вік до 3 місяців.

Діти з порушеннями функції печінки та нирок.

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослі

Дозування та тривалість терапії встановлюють залежно від типу, тяжкості інфекції та стану пацієнта.

Рекомендована добова доза становить:

При лікуванні пневмонії, інфекцій сечовивідних шляхів, гінекологічних інфекцій, таких як ендометрит, інфекцій шкіри та м’яких тканин – 500 мг препарату кожні 8 годин.

При лікуванні госпітальних пневмоній, перитоніту, підозрюваних інфекцій у пацієнтів з нейтропенією, септицемією - 1000 мг препарату кожні 8 годин.

При кістозному фіброзі рекомендована доза становить 2 г кожні 8 годин.

При менінгіті рекомендована доза становить 2 г кожні 8 годин.

Як і у випадку з іншими антибіотиками, слід бути особливо обережними при застосуванні меропенему як монотерапії у тяжкохворих пацієнтів з відомою або підозрюваною інфекцією Pseudomonas aeruginosa нижніх дихальних шляхів.

При лікуванні інфекції Pseudomonas aeruginosa слід регулярно проводити тест на чутливість.

Схема дозування для дорослих пацієнтів з недостатністю ниркової функції.

У пацієнтів з кліренсом креатиніну нижче 51 мл/хв дозу слід знизити за зазначеною нижче схемою:

Кліренс креатиніну (мл/хв)

Доза (на основі одиниць доз

500 мг, 1 г, 2 г)

Частота

26 - 50

одна одиниця дози

кожні 12 годин

10 - 25

половина одиниці дози

кожні 12 годин

< 10

половина одиниці дози

кожні 24 години

 

Меропенем виводиться за допомогою гемодіалізу. Якщо необхідне тривале лікування препаратом, рекомендовано вводити одиницю дози (залежно від типу та тяжкості інфекції) наприкінці процедури гемодіалізу, щоб відновити терапевтично ефективні плазмові концентрації.

Немає досвіду застосування препарату у пацієнтів, що перебувають на перитонеальному діалізі.

Дозування у пацієнтів з печінковою недостатністю

Для пацієнтів з печінковою недостатністю коригування дози не потрібне.

Пацієнти літнього віку

Для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок або показниками кліренсу креатиніну вище 50 мл/хв коригування дози не потрібне.

Діти

Для дітей віком від 3 місяців до 12 років рекомендована доза становить 10 - 20 мг/кг кожні 8 годин залежно від типу та тяжкості інфекції, чутливості патогену та стану пацієнта. У дітей з масою тіла більше 50 кг слід застосовувати дозу для дорослих.

Для дітей віком від 4 до 18 років з кістозним фіброзом, а також для лікування загострення хронічних інфекцій нижніх дихальних шляхів застосовують дози в межах 25 - 40 мг/кг кожні 8 годин. При менінгіті рекомендована доза становить 40 мг/кг кожні 8 годин.

Спосіб застосування.

Струшувати приготовлений розчин перед застосуванням.

Препарат можна вводити внутрішньовенно болюсно протягом приблизно 5 хв або внутрішньовенно інфузійно протягом приблизно 15 - 30 хв.

Препарат для застосування внутрішньовенно болюсно слід розчинити у стерильній воді для ін’єкцій (5 мл на 250 мг меропенему), внаслідок чого отримують концентрацію 50 мг/мл. Приготовлений розчин прозорий та безбарвний або блідо-жовтого кольору.

Препарат для внутрішньовенної інфузії можна приготувати за допомогою сумісних рідин для інфузій (50 - 200 мл).

Препарат сумісний з такими рідинами для інфузій:

0,9 % розчин натрію хлориду;

5 % або 10 % розчин глюкози;

5 % розчин глюкози з 0,02 % натрію бікарбонатом;

5 % розчин глюкози з 0,9 % натрію хлоридом;

5 % розчин глюкози з 0,225 % розчином натрію хлориду;

5 % розчин глюкози з 0,15 % розчином калію хлориду;

2,5 % або 10 % розчин манітолу.

 

Побічні реакції.

Препарат, як правило, добре переноситься. Побічні реакції рідко потребують припинення лікування. Про серйозні побічні реакції повідомлялося дуже рідко. Для оцінки частоти виникнення небажаних явищ застосовували такі критерії: поширені (³ 1 %,< 10 %), непоширені (³ 0,1 %, < 1 %) та дуже рідко поширені ( ³ 0,01 % ,< 0,1 %).

Поширені

(³ 1 %, < 10 %)

З боку кровоносної та лімфатичної систем

Тромбоцитопенія

З боку нервової системи

Головний біль

 

 

З боку травної системи

Нудота, блювання, діарея, біль у черевній порожнині, підвищення концентрацій трансаміназ, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази в сироватці

З боку шкіри та підшкірної тканини

Висипання, свербіж

Загальні розлади та стан місця введення

Запалення, біль

Непоширені

(³ 0,1 %, < 1 %)

Розлади кровоносної та лімфатичної систем

Еозинофілія, тромбоцитопенія

Гепатобіліарні розлади

Підвищення концентрації білірубіну

Дуже рідко поширені

(³ 0,01 %, < 0,1 %.)

З боку нервової системи

Судоми

Частота не встановлена

З боку системи кровообігу та лімфатичної системи

Лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія

 

З боку імунної системи

Ангіоневротичний набряк, прояви анафілаксії

 

З боку нервової системи

Парестезія

 

З боку травної системи

Псевдомембранозний коліт

 

З боку шкіри та підшкірної тканини

Кропив’янки, синдром Стівенса - Джонсона, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз

 

Загальні розлади та стан місця введення

Тромбофлебіт, оральний та вагінальний кандидоз

 

Передозування.

Побічні ефекти після передозування відповідають характеристикам побічних реакцій, які описані в розділі “Побічні реакції”. Лікування симптоматичне; гемодіаліз.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат не слід застосовувати в період вагітності та годування груддю, за виключенням випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

У кожному випадку препарат слід застосовувати під безпосереднім наглядом лікаря.

На період лікування слід утримуватися від годування груддю.

Діти.

Препарат не застосовують дітям віком до 3 місяців та дітям з порушеннями функції печінки і нирок.

Досвід застосування у дітей з нейтропенією або первинним чи вторинним імунодефіцитом відсутній.

 

Особливості застосування.

Існує перехресна алергенність між іншими карбапенемами та бета-лактамними антибіотиками, пеніцилінами та цефалоспоринами. Перед початком терапії меропенемом слід провести ретельне опитування щодо попередніх реакцій гіперчутливості на бета-лактамні антибіотики та застосовувати препарат з обережністю пацієнтам з такими випадками в анамнезі. При виникненні алергічної реакції на меропенем застосування препарату слід припинити та вдатися до відповідних заходів.

При застосуванні препарату у пацієнтів із захворюванням печінки слід ретельно стежити за рівнями трансаміназ та білірубіну.

Як і у випадку з іншими протимікробними препаратами, можливий надлишковий ріст нечутливих до антибіотика мікроорганізмів, тому кожний пацієнт має перебувати під наглядом лікаря тривалий час.

Застосування для лікування інфекцій, спричинених стафілококами, резистентними до метициліну, не рекомендується.

При лікуванні препаратом рідко повідомлялося про псевдомембранозний коліт, ступінь тяжкості якого може варіювати від легкого до такого, що становить загрозу життю. Тому антибіотики слід призначати з обережністю особам зі шлунково-кишковими скаргами в анамнезі, особливо колітом.

Важливо зважати на можливість діагнозу псевдомембранозний коліт у пацієнтів, у яких виникла діарея при застосуванні препарату. Хоча дослідження вказують на те, що токсин, який виробляється Costridium difficile, є однією з основних причин коліту, що пов`язаний із застосуванням антибіотиків, інші причини слід також брати до уваги.

Слід бути обережними при застосуванні препарату разом з потенційно нефротоксичними препаратами.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дані відсутні, проте не очікується впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Необхідно бути обережними при призначенні препарату одночасно з потенційно токсичними для нирок ліками.

Пробенецид конкурує з меропенемом щодо тубулярного виведення і, таким чином, пригнічує ренальну секрецію, що призводить до подовження періоду напіврозпаду та підвищення концентрації меропенему в плазмі. Оскільки сила і тривалість дії препарату, введеного без пробенециду, ідентичні, не рекомендується вводити пробенецид і препарат одночасно.

Потенційний вплив препарату на зв’язування білків іншими препаратами або їх метаболізм не вивчався.

Препарат може зменшити сироваткові концентрації вальпроєвої кислоти. У деяких пацієнтів ці рівні можуть досягти субтерапевтичних.

Препарат призначався одночасно з іншими лікарськими засобами без жодної небажаної фармакологічної взаємодії (крім пробенециду, про який згадано вище).

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Меропенем є карбапенемовим антибіотиком для парентерального застосування, відносно стаб

Нет аналогов