Рецептурный
МЕТРОНИДАЗОЛ Р-Р Д/ИНФ. 0,5% 100МЛ купить в Броварах Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

МЕТРОНИДАЗОЛ Р-Р Д/ИНФ. 0,5% 100МЛ купить в Броварах

Артикул: 21836
Производитель: НИКО ООО
Нет в продаже
Производитель: НИКО ООО
ATC: J01XD01
Международное название: Metronidazole
Действующие вещество: розчину містять метронідазолу 500 мг
Применение: Інфекції, сприченені анаеробними збудниками - ранева інфекція, інфекції органів дихання, сечовидільних шляхів, кишечнику; трихомоніаз, амебіаз, лямбіоз, хвороба Крона та ін.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

 

МЕТРОНІДАЗОЛ

(МETRONІDAZOLE)

 

Склад:

діюча речовина: метронідазол;

100 мл розчину містять метронідазолу 500 мг;

концентрація електролітів (на 100 мл): натрій – 14 ммоль; хлориди – 13 ммоль;

допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію едетат, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Похідні імідазолу. Код АТС J01Х D01.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування та профілактика інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до метронідазолу (в основному анаеробними бактеріями).

Лікування ефективне у випадках:

інфекцій центральної нервової системи (включаючи абсцес мозку, менінгіт);

інфекцій легенів і плеври (включаючи некротизуючу пневмонію, аспіраційну пневмонію, абсцес легенів);

ендокардиту;

інфекцій шлунково-кишкового тракту і черевної порожнини, включаючи перитоніт, абсцес печінки, інфекції після операцій на товстій або прямій кишці, гнійні ураження абдомінальної або тазової порожнини;

гінекологічних інфекцій (включаючи ендометрит після гістеректомії або кесаревого розтину, пологову гарячку, септичний аборт);

інфекцій ЛОР-органів і ротової порожнини (включаючи ангіну Сімановського-Плаута-Вінсента);

інфекцій кісток і суглобів (включаючи остеомієліт);

газової гангрени;

септицемії з тромбофлебітом.

При змішаних аеробних та анаеробних інфекціях слід застосовувати додатково до Метронідазолу відповідні антибіотики для лікування аеробних інфекцій.

Профілактичне застосування завжди показане перед операціями з високим ризиком анаеробних інфекцій (перед гінекологічними та інтраабдомінальними операціями).

При застосуванні метронідазолу слід враховувати національні та міжнародні рекомендації щодо належного застосування антимікробних препаратів.

 

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до метронідазолу або до інших нітроімідазольних похідних, або до будь-якої допоміжної речовини препарату.

 

Спосіб застосування та дози.

Дозу корегують відповідно до індивідуальної реакції пацієнта на лікування, його віку і маси тіла, а також типу і тяжкості захворювання.

Слід дотримуватися наступних вказівок із дозування:

 

Дорослі і діти віком від 12 років

Звичайна доза становить 500 мг кожні 8 годин. За наявності медичних показань на початку лікування можна призначити навантажувальну дозу 15 мг/кг маси тіла.

 

Діти віком від 2 до 12 років

Кожні 8 годин - по 7 – 10 мг метронідазолу/кг маси тіла, що відповідає добовій дозі 20 – 30 мг метронідазолу/кг маси тіла.

 

Пацієнти з нирковою недостатністю

Немає потреби у зниженні дози (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

 

Пацієнти з печінковою недостатністю

Оскільки при тяжкій печінковій недостатності період напіввиведення метронідазолу з сироватки подовжується, а плазмовий кліренс затримується, таким пацієнтам необхідні нижчі дози (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

 

Тривалість лікування

Тривалість лікування залежить від його ефективності. У більшості випадків достатнім буде 7-денний курс. За наявності клінічних показань лікування може бути продовжене (див. також розділ «Особливості застосування»).

 

Перед- і післяопераційна профілактика інфекцій

Дорослі і діти старше 11 років

Вводять 500 мг, введення закінчують приблизно за годину перед операцією. Дозу вводять повторно через 8 і 16 годин.

Діти віком від 2 до 11 років

Вводять 15 мг/кг маси тіла, введення закінчують приблизно за годину перед операцією, потім - по 7,5 мг/кг маси тіла через 8 і 16 годин.

Спосіб введення

Застосовують у вигляді внутрішньовенної інфузії.

Слід вводити вміст одного флакона внутрішньовенно повільно, тобто максимум 100 мл протягом щонайменше 20 хвилин, але зазвичай протягом однієї години.

Метронідазол також можна розводити перед введенням, додаючи інші препарати або розчини для розведення, такі як 0,9 % розчин натрію хлориду для інфузій або 5 % розчин глюкози для інфузій.

Антибіотики, що призначаються одночасно, слід вводити окремо.

 

Побічні реакції.

Небажані ефекти в основному пов’язані з тривалим застосуванням високих доз. Найчастіше спостерігаються нудота, зміна смакових відчуттів і ризик нейропатії у випадку довготривалого застосування.

У наступному переліку для опису частоти небажаних ефектів використано такі критерії: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (частоту не можна визначити з доступних даних).

 

Інфекції та інвазії

Рідко: генітальні суперінфекції, спричинені Candida.

Дуже рідко: псевдомембранозний коліт, що може виникати під час або після терапії та проявляється у формі тяжкої персистуючої діареї. Детальний опис невідкладного лікування наведено у розділі «Особливості застосування».

 

З боку системи крові і лімфатичної системи

Нечасто: під час терапії метронідазолом відмічалось зниження числа лейкоцитів і тромбоцитів (лейкопенія, гранулоцитопенія і тромбоцитопенія).

Невідомо: агранулоцитоз, апластична анемія.

Під час тривалого застосування необхідно обов’язково проводити регулярний контроль формули

крові.

 

З боку імунної системи

Нечасто: реакції гіперчутливості від легкого до помірного ступеня, включаючи шкірні реакції (див. «Зміни шкіри і підшкірних тканин»), ангіоневротичний набряк і медикаментозну гарячку.

Дуже рідко: тяжкі системні реакції гіперчутливості: анафілаксія аж до анафілактичного шоку;

тяжкі шкірні реакції (див. «Зміни шкіри і підшкірних тканин»).

Тяжкі реакції вимагають негайного терапевтичного втручання.

 

Психічні розлади

Нечасто: стан сплутаності свідомості, дратівливість, депресія, психотичні розлади, включаючи галюцинації.

 

З боку нервової системи

Нечасто: головний біль, запаморочення, сонливість або безсоння, судоми, периферична нейропатія, що проявляється у вигляді парестезії, болю, відчуття важкості та поколювання у кінцівках.

Дуже рідко: енцефалопатія, розвиток підгострого мозочкового синдрому (симптомами якого є, наприклад, атаксія, дизартрія, порушення ходи, ністагм, тремор).

При появі судом або ознак периферичної нейропатії слід повідомити лікаря.

 

З боку органів зору

Нечасто: розлади зору, подвоєння, короткозорість.

Невідомо: окулогірний криз (окремі випадки).

 

Серцеві розлади

Дуже рідко: зміни ЕКГ, подібні до вирівнювання зубця Т.

 

З боку шлунково-кишкового тракту

Нечасто: блювання, нудота, діарея, глосит і стоматит, відрижка з гірким смаком, відчуття важкості в епігастральній ділянці, втрата апетиту, металевий присмак у роті, обкладений язик.

Невідомо: панкреатит (окремі випадки).

 

 

Гепатобіліарні розлади

Нечасто: аномальні значення печінкових ензимів і білірубіну.

Дуже рідко: гепатит, жовтяниця.

 

Зміни шкіри і підшкірних тканин

Нечасто: алергічні шкірні реакції, включаючи свербіж, уртикарію, мультиформну еритему.

Дуже рідко: синдром Стівенса-Джонсона (окремі повідомлення), токсичний епідермальний некроліз (окремі повідомлення).

Дві останні реакції вимагають негайного терапевтичного втручання.

 

З боку опорно-рухової системи та сполучних тканин

Нечасто: артралгія, міалгія.

 

Розлади нирок і сечовивідних шляхів

Нечасто: темний колір сечі (через виділення метаболіту метронідазолу).

Дуже рідко: дизурія, цистит і нетримання сечі.

 

Загальні розлади, порушення у місці введення

Часто: подразнення вен (аж до тромбофлебіту) після внутрішньовенного введення, пустульозні висипання.

Рідко: слабкість.

 

Передозування.

Симптоми

При передозуванні можуть виникнути побічні ефекти, описані вище.

Лікування

Не існує специфічного лікування чи антидоту, що можна було б застосувати у випадку сильного передозування метронідазолу. За необхідності метронідазол можна ефективно виводити шляхом гемодіалізу.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Безпека застосування метронідазолу у період вагітності вивчена недостатньо. Зокрема, повідомлення про його застосування суперечливі. Деякі дослідження виявили підвищення частоти вад розвитку. У дослідженнях на тваринах не виявлено тератогенних ефектів метронідазолу.

Протягом першого триместру метронідазол слід застосовувати лише для лікування тяжких інфекцій, що загрожують життю, за відсутності безпечнішої альтернативи. Протягом другого і третього триместрів метронідазол можна також застосовувати для лікування інших інфекцій, якщо очікувана користь явно переважає можливий ризик.

 

Період годування груддю

Оскільки метронідазол екскретується у грудне молоко, під час лікування слід припинити годування груддю. Годування слід поновлювати не раніше ніж через 2 – 3 дні після закінчення терапії, оскільки метронідазол має подовжений період напіввиведення.

 

Діти.

Метронідазол може застосовуватися дітям старше 2 років за показаннями.

 

Особливості застосування.

Пацієнтам з тяжкими ураженнями печінки, порушеним гемопоезом (включаючи гранулоцитопенію) метронідазол слід застосовувати лише у випадку, якщо очікувана користь переважає потенційну небезпеку.

Через ризик погіршення стану метронідазол слід застосовувати пацієнтам з активними або хронічними тяжкими розладами периферичної або центральної нервової системи лише у випадку, якщо очікувана користь значно переважає потенційну небезпеку.

У пацієнтів, які отримували лікування метронідазолом, відмічались конвульсивні напади і периферична нейропатія, остання характеризувалась онімінням або парестезією кінцівок. Поява аномальних неврологічних ознак потребує термінової оцінки співвідношення користь/ризик для продовження терапії.

У випадку тяжких реакцій гіперчутливості (включаючи анафілактичний шок) лікування Метронідазолом необхідно негайно припинити і розпочати загальну невідкладну терапію.

Тяжка персистуюча діарея, що з’являється під час лікування або протягом наступних тижнів, може бути наслідком псевдомембранозного коліту, у багатьох випадках спричиненого Clostridium difficile (див. розділ «Побічні реакції»). Це захворювання кишечнику, спричинене антибіотиками, може загрожувати життю і потребує негайного відповідного лікування. Не можна приймати препарати, що пригнічують перистальтику.

Тривалість лікування метронідазолом або препаратами, що містять інші нітроімідазоли, не повинна перевищувати 10 днів. Лише в особливих випадках при необхідності період лікування можна подовжити у супроводі відповідного клінічного і лабораторного моніторингу. Повторну терапію слід максимально обмежити до окремих вибраних випадків. Слід чітко дотримуватися цих обмежень, оскільки не можна виключати можливої мутагенної активності метронідазолу, а також через підвищення частоти розвитку певних пухлин, що було зафіксоване у дослідженнях на тваринах.

Тривала терапія метронідазолом може бути пов’язана з пригніченням функції кісткового мозку, що може призвести до порушення гемопоезу. Його прояви наведені у розділі «Побічні реакції». Під час тривалої терапії слід ретельно контролювати формулу крові.

Цей лікарський засіб містить 14 ммоль (або 322 мг) натрію на 100 мл, що слід враховувати пацієнтам, які перебувають на дієті з контрольованим вмістом натрію.

Вплив на лабораторні показники

Метронідазол впливає на результати ензиматично-спектрофотометричного визначення аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лактатдегідрогенази, тригліцеридів і глюкозогексокінази, знижуючи їх значення (можливо, до нуля).

Метронідазол має високі значення поглинання при довжині хвилі, на якій визначають нікотинамідаденіндинуклеотид (NADH). Тому при вимірюванні NADH методом постійного потоку, що базується на визначенні кінцевої точки зниження відновленого NADH, метронідазол може маскувати підвищені концентрації печінкових ензимів. Можуть відмічатися незвично низькі концентрації печінкових ензимів, включаючи нульові значення.

Лише для одноразового застосування. Невикористані залишки слід знищити.

Метронідазол, розчин для інфузій 0,5 %, можна розводити у 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині глюкози. Під час процедури розведення слід використовувати звичайні методи асептики.

Розчин слід застосовувати, лише якщо він прозорий, а пляшка не має видимих ознак ушкодження.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Навіть при дотриманні рекомендованого режиму прийому метронідазол може впливати на швидкість реакції і, таким чином, погіршувати здатність керувати автотранспортом і механізмами. Цей вплив здебільшого проявляється на початку лікування.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Алкоголь

Під час терапії метронідазолом слід уникати вживання алкогольних напоїв через можливість розвитку побічних реакцій, таких як запаморочення і нудота (дисульфірамоподібний ефект).

Аміодарон

При одночасному застосуванні метронідазолу й аміодарону повідомлялося про подовження інтервалу QT I torsade de pointes. При застосуванні аміодарону у комбінації з метронідазолом може бути доцільним моніторинг інтервалу QT на ЕКГ. Пацієнтам, які лікуються амбулаторно, слід порадити звернутися до лікаря при появі симптомів, що можуть вказувати на torsade de pointes, таких як запаморочення, прискорене серцебиття або втрата свідомості.

Барбітурати

Нет аналогов