РЕЦЕПТУРНЫЙ
ОФЛОКСАЦИН Р-Р Д/ИНФ. 0,2% 100МЛ Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
Сотрудникам аптек и операторам call-центра оформлять заказы за клиентовЗАПРЕЩЕНО.
Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения более полной информации смотрите анотацию производителя.

ОФЛОКСАЦИН Р-Р Д/ИНФ. 0,2% 100МЛ

Артикул: 20588
Бренд: ЮРИЯ-ФАРМ ООО
Выбрать аптеку:
(выбрать другой город)
Производитель: ЮРИЯ-ФАРМ ООО
ATC: J01MA01
Международное название: Ofloxacin
Содержание: 2 мг офлоксацину
Применение: Інфекції середньої та помірної тяжкості, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: гострий та хронічний бронхіт, пневмонія, інфекції вуха, горла, носа, крім гострого тонзиліту; інфекції шкіри, кісток тощо.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.


Склад

діюча речовина: офлоксацин;

1 мл розчину містить 2 мг офлоксацину;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина світло-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони. Код АТХ J01M A01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Офлоксацин – синтетичний протимікробний засіб фторованого хінолону широкого спектра дії. У концентраціях, ідентичних мінімальній пригнічувальній концентрації (МІС) або у трохи вищих, він справляє бактерицидну дію (шляхом пригнічення ДНК-гірази = ферменту, необхідного для дублювання та транскрипції бактеріальної ДНК).

Протимікробний спектр охоплює: грамнегативні і грампозитивні бактерії, чутливі до офлоксацину: Enterobacteriaceae (Escherichia coli, види Citrobacter, Enterobacter, Klebsie Proteus, Providencia, Salmonella, Serratia, Shigella, Yersinia), Pseudomonas spp, у тому числі Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Branhamella catarrha Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Acinetobacter spp, Campylobacter spp, Gardnerel vaginalis, Helicobacter pylori, Pasteurella multocida, Vibrio spp, Brucella melitensis; стафілококи, в тому числі і штами, що виробляють пеніциліназу та деякі штами, резистентні до метициліну; також він має активність відносно Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum (при граничних значеннях МІС), Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium leprae та деяких інших мікобактерій. Чутливість стрептококів групи А, В і С є граничною. Більшість анаеробів, за винятком Clostridium perfringens, є резистентними. Офлоксацин неактивний відносно Treponema pallidum.

Фармакокінетика.

Офлоксацин проникає у тканини. Він також добре розповсюджується у рідинах тіла, в тому числі у цереброспінальній. Відносно високі концентрації його у жовчі. Об’єм розподілу становить 1,5-2,5 л/кг. Зв’язок із плазматичними протеїнами становить 25 %. Офлоксацин в обмеженій мірі перетворюється у дезметил-офлоксацин і офлоксацин-N-оксид. Дезметил-офлоксацин має слабку протимікробну активність.Плазматичний напівперіод офлоксацину становить приблизно 5-8 годин, при нирковій недостатності він подовжується залежно від ступеня недостатності до 15-60 годин. Офлоксацин виводиться, головним чином, нирками, тубулярною секрецією та гломерулярною фільтрацією. 75-80 % виведеної дози виводиться у незмінному стані із сечею

протягом 24-48 годин, менш ніж 5 % виводиться у формі метаболітів. 4-8 % виведеної дози виводиться з калом. Виведення офлоксацину може бути уповільнено у хворих із тяжким ушкодженням печінки (наприклад, цирозом). Незалежно від дози ниркове виділення офлоксацину становить 173 мл/хв, загальне виділення – до 214 мл/хв. Тільки незначний об’єм можна видалити шляхом гемодіалізу (15-25 %), біологічний напівперіод протягом гемодіалізу становить приблизно 8-12 годин. При перитонеальному діалізі біологічний напіврозпад становить 22 години.

Офлоксацин проявляє постантибіотичну дію.

Офлоксацин проходить крізь плаценту, проникаючи у грудне молоко.

Показання

Офлоксацин показаний для лікування наступних бактеріальних інфекцій, які спричинені чутливими до нього збудниками:

  • гострі та хронічні інфекції нижніх дихальних шляхів;
  • гострі та хронічні інфекції нижніх та верхніх відділів сечових шляхів (пієлонефрит);
  • септицемія;
  • інфекції шкіри та м'яких тканин.

Протимікробний спектр охоплює такі бактерії, чутливі до офлоксацину: Staphylococcus aureus (у тому числі резистентні до метициліну, Staphylococcus epidermidis, Neisseria species, Escherichia coli, Citrobacter, Klebsiella, Enterobacter, Hafnia, Proteus (індолнегативні та індол-позитивні штами), Salmonella, Shigella, Acinetobacter, Yersinia enterocolitica, Campylobacter jejuni Aeromonas, Plesiomonas, Vibrio cholerae, Vibrio parahaemolyticus, Haemophilus influenzae, Chlamydiae, Legionella, Gardenerella. Мінливу чутливість до офлоксацину демонструють Streptococci, Serratia marcescens, Pseudomonas aeruginosa, Clostridium species та Mycoplasmas. Анаеробні бактерії (наприклад Fusobacterium species, Bacteroides species, Eubacterium species, Peptococci, Peptostreptococci) зазвичай резистентні. Офлоксацин не активний відносно Treponema pallidum.

Протипоказання

Підвищена чутливість до офлоксацину або до інших компонентів препарату.

Тендиніти в анамнезі.

Офлоксацин, як і інші фторхінолони, протипоказаний пацієнтам з епілепсією або зі зниженим судомним порогом.

Застосування офлоксацину протипоказане дітям та підліткам, а також вагітним і жінкам, які годують груддю, оскільки експерименти на тваринах не повністю виключають ризик пошкодження хряща суглобів організму, що росте.

Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Офлоксацин не можна призначати пацієнтам із подовженням інтервалу QT, пацієнтам із некомпенсованою гіпокаліємією, а також пацієнтам, які приймають протиаритмічні засоби класу IA (хінідин, прокаїнамід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол).

Ураження центральної нервової системи зі зниженим судомним порогом (після черепно-мозкових травм, інсульту, запальних процесів мозку та мозкових оболонок).

Особливі заходи безпеки

Офлоксацин не є препаратом першого вибору при пневмонії, викликаній пневмококами або мікоплазмою, або тонзиліті, викликаному β-гемолітичними стрептококами.

Одразу після застосування офлоксацину можуть розвинутися анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи ознаки анафілаксії, тахікардію, гарячку, задишку, шок, ангіоневротичний набряк, васкуліт, який у виняткових випадках може призводити до некрозу, еозинофілії. У такому випадку застосування препарату слід припинити і розпочати альтернативну терапію.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Препарати, відомі здатністю подовжувати інтервал QT

Офлоксацин, як і інші фторхінолони, протипоказано використовувати в пацієнтів, які отримували препарати, відомі здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні препарати класу IA і III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики).

При одночасному введенні з антикоагулянтами необхідно слідкувати за протромбіновим часом або проводити інші відповідні дослідження на згортання.

При одночасному застосуванні хінолонів з іншими препаратами, які знижують судомний поріг, наприклад теофіліном, можеливе зниження церебрального судомного порога. Однак на відміну від деяких інших фторхінолонів, офлоксацин не вважається засобом, що спричинює фармакокінетичні взаємодії з теофіліном.

Подальше зниження церебрального судомного порогу також можливе при застосуванні з деякими нестероїдними протизапальними препаратами.

У разі судомних нападів, лікування офлоксацином необхідно припинити.

Офлоксацин може викликати невелике підвищення в сироватці концентрації глібенкламіду, тому таких пацієнтів слід тримати під ретельним наглядом.

Одночасне введення офлоксацину у великих дозах з лікарськими засобами, які виділяються шляхом тубулярної секреції (наприклад, пробенецид, циметидин, фуросемід, метотрексат), може призвести до підвищення плазматичних концентрацій через їх знижене виведення.

Вплив на результати лабораторних аналізів.

Протягом лікування офлоксацином можуть спостерігатися псевдопозитивні результати при визначенні опіатів або порфіринів у сечі. Для підтвердження позитивних результатів аналізів на опіати або порфірин можуть бути потрібні більш конкретні методи.

Антагоністи вітаміну К

При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К необхідно здійснювати контроль згортання системи крові.

Офлоксацин може пригнічувати ріст Mycobacterium tuberculosis і показувати псевдонегативні результати при бактеріологічному дослідженні для діагностики туберкульозу. При застосуванні з препаратами, що підлужують сечу (інгібітори карбоангідрази, цитрати, натрію бікарбонат), збільшується ризик кристалурії та нефротичних ефектів.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дослідження на тваринах показали пошкодження суглобового хряща у незрілих тварин, але тератогенні ефекти були відсутні. Тому офлоксацин не слід застосовувати під час вагітності.

Офлоксацин екскретується в грудне молоко в невеликих кількостях. Через можливість розвитку артропатії та інших серйозних видів токсичності у дитини, яку годують груддю, під час лікування офлоксацином грудне вигодовування слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Оскільки іноді реєструвалися випадки сонливості, порушення координації, запаморочення та порушень зору, пацієнти повинні знати свою реакцію на офлоксацин до того, як керувати автомобілем або іншими механізми. Крім того, ці ефекти можуть посилюватися при вживанні алкоголю.

Спосіб застосування та дози

Застосовують дорослим пацієнтам внутрішньовенно краплинно.

Дозу Офлоксацину встановлюють індивідуально, залежно від чутливості мікроорганізмів, виду та тяжкості інфекційного процесу.

Інфекції сечовивідних шляхів: по 200 мг 1 раз на добу.

Інфекції бронхолегеневої системи: по 200 мг двічі на добу.

Септицемія: по 200 мг двічі на добу.

Інфекції шкіри та м’яких тканин: по 400 мг двічі на добу.

Дозу 200 мг слід вводити не менше ніж протягом 30 хвилин. Введення необхідно здійснювати з рівними інтервалами.

При тяжких або ускладнених інфекціях можна вводити в дозі 400 мг двічі на добу.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок.

Після звичайної початкової дози пацієнтам з порушенням функції нирок дозу необхідно зменшити.

Якщо кліренс креатиніну становить 20-50 мл/хв (рівень креатиніну в сироватці 1,5-5,0 мг/дл), дозу необхідно зменшити у два рази (100-200 мг на добу).

При кліренсі креатиніну < 20 мл/хв (рівень креатиніну в сироватці більше 5 мг/дл), доза має становити 100 мг кожні 24 години.

Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі або перитоніальному діалізі, необхідно призначати

100 мг кожні 24 годин.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції печінки. У пацієнтів з тяжкою печінковою дисфункцією екскреція офлоксацину може бути знижена.

Діти

Не застосовувати Офлоксацин дітям віком до 18 років.

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку не потрібна корекція дози, окрім випадків ниркової або печінкової недостатності.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання та у більшості випадків становить 7-10 днів. Після нормалізації температури тіла та покращення загального стану пацієнта введення препарату слід продовжувати ще протягом 3 днів.

При покращенні стану пацієнта рекомендовано продовжити лікування пероральною формою препарату.

Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 місяці.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Сумісний із такими інфузійними розчинами: 0,9 % розчином натрію хлориду, розчином Рінгера та 5 % розчином глюкози.

Не змішувати з гепарином (ризик преципітації).

Упаковка

По 100 мл або 200 мл у пляшці, по 1 пляшці в пачці. По 100 мл або 200 мл у пляшках.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ «Юрія-Фарм».

Нет аналогов