Рецептурный
РОВАМИЦИН ТАБ. 1,5 МЛН. МЕ №16 купить в Киеве Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

РОВАМИЦИН ТАБ. 1,5 МЛН. МЕ №16 купить в Киеве

Артикул: 13828
Производитель: САНОФИ-АВЕНТИС
Выберите нужную аптеку:
Производитель: САНОФИ-АВЕНТИС
ATC: J01FA02
Международное название: Spiramycin
Действующие вещество: спіраміцину - 1500000 МО
Применение: Лікування та профілактика інфекційних захворювань, спричинених мікроорганізмами, чутливими до спіраміцину; профілактика менінгококового менінгіту та ревматизму.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

РОВАМІЦИН®

(ROVAMYCINE®)

 

Склад:

діюча речовина: спіраміцин;

1 таблетка містить спіраміцину 1 500 000 МО або

1 таблетка містить спіраміцину 3 000 000 МО;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, крохмаль прежелатинізований, гідроксипропілцелюлоза, натрію кармелоза, целюлоза мікрокристалічна; оболонка: титану діоксид (Е 171), макрогол 6 000, гіпромелоза.

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Макроліди. Код АТС JOIF A02.

 

Клінічні характеристики.

Показання. Лікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до спіраміцину:

- Підтверджений фарингіт, спричинений бета-гемолітичним стрептококом А як альтернатива лікуванню бета-лактамними антибіотиками, особливо якщо вони не можуть бути застосовані.

- Гострий синусит: зважаючи на мікробіологічні характеристики інфекції, застосування макролідів показане, коли лікування бета-лактамними антибіотиками є неможливим.

- Суперінфекція при гострому бронхіті.

- Загострення хронічного бронхіту.

- Негоспітальна пневмонія у осіб без факторів ризику, без тяжких клінічних симптомів, з відсутністю клінічних факторів, які свідчать про пневмококову етіологію захворювання.

У разі підозри на атипову пневмонію застосування макролідів є доцільним, незалежно від тяжкості захворювання та анамнезу.

- Інфекції шкіри з доброякісним перебігом: імпетиго, імпетигінізація, ектима, інфекційний дермо-гіподерміт (особливо бешиха), еритразма.

- Інфекції ротової порожнини.

- Негонококові генітальні інфекції.

- Хіміопрофілактика рецидивів ревматизму у хворих, у яких алергія на бета-лактамні антибіотики.

- Токсоплазмоз у вагітних жінок.

- Профілактика менінгококового менінгіту в осіб, яким протипоказане застосування рифампіцину:

- з метою ерадикації мікроорганізму (Neisseria meningitidis) у носоглотці.

- Він показаний як профілактика:

* пацієнтам після лікування та перед поверненням до суспільного життя;

* у пацієнтів, які підлягали експозиції орофарингеальною секрецією протягом 10 днів до їхньої госпіталізації.

Спіраміцин не призначений для лікування менінгококового менінгіту.

 

Слід дотримуватися офіційних рекомендацій стосовно належного застосування антибактеріальних агентів.

 

Протипоказання.

• Алергія на спіраміцин.

• Період годування груддю.

• Застосування пацієнтам, що належать до групи ризику збільшення тривалості QT-інтервалу:

відомий спадковий синдром подовженого QT-інтервалу або наявність у сімейному анамнезі спадкового синдрому подовженого QT-інтервалу (якщо електрокардіограма не дала інших результатів);

або відоме набуте, спричинене прийомом лікарських засобів, подовження QT- інтервалу.

• У поєднанні з лікарськими засобами, що зумовлюють шлуночкову тахікардію типу пірует:

антиаритмічні засоби класу Іа (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);

антиаритмічні засоби класу ІІІ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);

сультоприд (нейролептик групи бензамідів);

інші лікарські засоби: бепридил, цизаприд, дифеманіл, мізоластин, вінкамін, еритроміцин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);

певні нейролептики групи фенотіазинів (тіорідазин, хлорпромазин, левомепромазин, циамемазин), нейролептики группи бензамідів (амісульприд, сульпірид, тіаприд), нейролептики групи бутирофенонів (галоперидол, дроперидол) та інші нейролептики (пімозид);

галофантрин, пентамідин, моксіфлоксацин.

 

 

Спосіб застосування та дози.

Пацієнтам з нормальною функцією нирок:

таблетки препарату Роваміцин® рекомендовано приймати у таких дозах: дорослим по 6 000 000–9 000 000 МО (2-6 таблеток на добу за 2–3 прийоми); дітям старше 6 років – 1,5-3 млн МО на кожні 10 кг маси тіла на добу за 2–3 прийоми. Тривалість лікування визначає лікар залежно від клінічної ситуації (в середньому до 10 днів).

Профілактика менінгококових менінгітів: дорослим призначають 3 млн МО кожні 12 годин протягом 5 днів; дітям – 75 000 МО на 1 кг маси тіла кожні 12 годин протягом 5 днів.

Таблетки, що містять 3 000 000 МО спіраміцину, не застосовують дітям.

Таблетки, що містять 1 5 000 000 МО спіраміцину, не застосовують дітям віком до 6 років через ризик розвитку ядухи.

 

Таблетки Роваміцин® , вкриті оболонкою, дрібнити та ділити не можна!

Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи склянкою води.

Пацієнтам з нирковою недостатністю:

Немає необхідності коригувати дозування.

 

Побічні реакції.

Шлунково-кишковий тракт

Диспепсія, зокрема біль у шлунку, нудота, блювання, діарея та дуже поодинокі випадки псевдомембранозного коліту.

Алергічні реакції, включаючи

висипання на шкірі, кропив`янка, свербіж, почервоніння шкіри.

Дуже рідко – ангіоневротичний набряк або набряк Квінке, анафілактичний шок, гострий генералізований екзентематозний пустульоз.

Центральна і периферична нервова система

У рідкісних випадках – транзиторна парестезія, головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Симптоми порушення діяльності печінки

Дуже рідко: відхилення від норми показників функціональних проб печінки.

Гематологічні ефекти

Дуже рідко – гострий гемоліз, поодинокі випадки васкуліту, в тому числі пурпура Шенляйна-Геноха, що можуть супроводжуватися тромбоцитопенією. У дуже рідкісних випадках спостерігалася гемолітична анемія (див. розділ «Особливості застосування»)

 

Серцево-судинна система

Дуже поодинокі випадки подовження QT- інтервалу.

 

Передозування. Токсична доза спіраміцину невідома.

Після застосування високих доз можуть виникнути ознаки розладу шлунково-кишкового тракту, зокрема, нудота, блювання і діарея.

Спостерігалися випадки пролонгації інтервалу QT у новонароджених, яких лікували високими дозами спіраміцину, а також після внутрішньовенного введення спіраміцину у пацієнтів, які належать до групи ризику пролонгації інтервалу QT. У разі передозування спіраміцину рекомендується перевірити тривалість інтервалу QT методом ЕКГ, особливо якщо також існують інші фактори ризику (гіпокаліємія, спадкова пролонгація інтервалу QTc, супутнє застосування лікарських засобів, що призводять до пролонгації QT-інтервалу та/або двонаправленої шлуночкової тахікардії).

Специфічний антидот відсутній.

У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

У разі необхідності спіраміцин можна призначати у період вагітності. До теперішнього дня не було виявлено ніяких тератогенних чи фетотоксичних ефектів при широкому застосуванні препарату вагітним жінкам.

Лактація

В грудне молоко жінки екскретується значна кількість лікарського засобу. Були описані випадки розвитку розладів травлення у новонароджених. Тому під час лікування спіраміцином годування груддю протипоказане.

 

Діти.

Таблетки, що містять 3 000 000 МО спіраміцину не застосовують дітям.

Таблетки, що містять 1 5 000 000 МО спіраміцину не застосовують дітям віком до 6 років через ризик розвитку ядухи.

 

Особливості застосування.

Якщо на початку лікування у пацієнта з’являється генералізована еритема та пустульозні висипання, які супроводжуються підвищенням температури тіла, слід запідозрити гострий генералізований екзантематозний пустульоз (див. Розділ «Побічні ефекти»). У випадку розвитку такої реакції лікування слід припинити, і в подальшому застосування спіраміцину самостійно чи в комбінації з іншим препаратами протипоказане.

Оскільки діюча речовина через нирки не виводиться, немає необхідності в корекції дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю.

Спостерігалися рідкісні випадки гемолітичної анемії у пацієнтів з недостатністю глюкозо-6- фосфат-дегідрогенази; таким хворим не рекомендується призначати спіраміцин.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не спостерігалося впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Тріпотіння і миготіння шлуночків

Це серйозне порушення ритму серця може бути зумовлене певними антиаритмічними або неантиаритмічними лікарськими засобами.

Брадикардія та раніше існуюче спадкове або набуте подовження QT- інтервалу, гіпокаліємія, у тому числі спричинена лікарськими засобами, діуретики, що призводять до зменшення калію в організмі людини, стимулюючі послаблюючі засоби легкої дії, амфотерицин В, глюкокортикоїди, мінералокортикоїди, тетракозактид є провокуючими факторами, що спричиняють тріпотіння і миготіння шлуночків.

До призначення спіраміцину на тлі застосування цих препаратів, необхідно усунути гіпокаліємію, проконтролювати клінічну картину, електролітний баланс, зробити ЕКГ.

Забороняється одночасне застосування спіраміцину з лікарськими засобами, що спричиняють тріпотіння і миготіння шлуночків: антиаритмічні засоби класу Іа (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід), антиаритмічні засоби класу ІІІ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), сультоприд (нейролептик групи бензамідів) та інші лікарські засоби: бепридил, цизаприд, дифеманіл, мізоластин, вінкамін, еритроміцин, оскільки при такому комбінованому застосуванні підвищується ризик шлуночкових аритмій, особливо тріпотіння і миготіння шлуночків.

Підвищується ризик шлуночкових аритмій, особливо шлуночкової тахікардії типу «пірует» («torsades de pointes»), виникає при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що спричиняють тріпотіння і миготіння шлуночків: окремі нейролептики групи фенотіазинів (тіорідазин, хлорпромазин, левомепромазин, циамемазин), нейролептики групи бензамідів (сульпірид, амісульприд, тіаприд), нейролептики групи бутирофенонів (галоперидол, дроперидол) та інші нейролептики (пімозид); галофантрин, пентамідин, моксіфлоксацин.

У разі можливості, необхідно припинити терапію спіраміцином. Якщо неможливо уникнути призначення даної комбінації, необхідний попередній контроль тривалості QT-інтервалу та моніторинг електрокардіограми.

Підвищений ризик шлуночкових аритмій, особливо шлуночкової тахікардії типу «пірует» («torsades de pointes»), виникає при одночасному застосуванні спіраміцину із засобами для лікування брадикардії: блокатори кальцієвих каналів, що призводять до брадикардії (дитіазем, верапаміл), β-блокатори (за винятком соталолу), клонідин, гуанфацин, лікарські засоби для лікування дигіталісних аритмій, мефлохін, антихолінестеразні лікарські засоби (амбеноній, донепезіл, галантамін, неостигмін, піридостигмін, рівастигмін, такрин).

У разі такої комбінації необхідно проводити моніторинг за допомогою електрокардіограм (ЕКГ) та клінічної картини захворювання.

Підвищений ризик шлуночкових аритмій, особливо шлуночкової тахікардії типу «пірует» («torsades de pointes»), виникає при одночасному застосуванні спіраміцину із засобами, що призводять до зменшення калію в організмі: діуретики, що зменшують кількість калію, стимулюючі послаблюючі засоби легкої дії, амфотерицин В, глюкокортикоїди, мінералокортикоїди, тетракозактид.

До призначення препарату Роваміцин® потрібно усунути гіпокаліємію, проконтролювати клінічну картину, електролітний баланс та зробити ЕКГ.

При одночасному застосуванні спіраміцину з леводопою (у поєднанні з карбідопою) можливе інгібування абсорбції карбідопи та зниження рівня леводопи у плазмі.

У разі такої комбінації необхідно проводити моніторинг клінічної картини. Можлива корекція дози леводопи.

 

Специфічні застереження стосовно дисбалансу міжнародного нормалізаційного співвідношення – МНС (International Normalized Ratio – INR)

Повідомлялося про численні випадки підвищеної активності антикоагулянтів у пацієнтів, які отримували антибіотикотерапію. Наявність інфекції або чітко вираженого запального процесу, вік пацієнта та його загальний стан є провокуючими факторами ризику. За цих обставин нелегким завданням є визначення того, якою мірою сама інфекція або її лікування спричиняють дисбаланс МНС. Проте певні класи антибіотиків більшою мірою спричиняють виникнення цього дисбалансу, а саме: фторхінолони, макроліди, цикліни, ко-трімоксазол та окремі цефалоспорини.

 

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Спіраміцин – це антибіотик з бактерицидною дією, що належить до групи макролідів.

СПЕКТР АНТИМІКРОБНОЇ АКТИВНОСТІ

Критичні концентрації, які дозволяють диференціювати чутливі види мікроорганізмів від видів з проміжною чутливістю, і останніх від резистентних видів, є такими:

чутливі < 1 мг/л і резистентні > 4 мг/л.

Поширеність набутої резистентності у певних видів мікроорганізмів може відрізнятися залежно від географічного положення та певного проміжку часу. Тому корисно мати місцеву інформацію щодо поширеності резистентності, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.

Надані дані дозволяють лише оцінити вірогідність чутливості бактеріального штаму до цього антибіотику. Поширеність резистентності видів бактерій до спіраміцину у Франції наведена у таблиці нижче:

 

Категорія

Поширеність набутої резистентності у Франції (>10%) (діапазон)

ЧУТЛИВІ ВИДИ

Грампозитивні аероби

Bacillus cereus

Corynebacteri

Нет аналогов