Рецептурный
ЦЕФАЗОЛИН Д/ИН. 1Г ФЛ. №5 купить в Броварах Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ЦЕФАЗОЛИН Д/ИН. 1Г ФЛ. №5 купить в Броварах

Артикул: 22944
Производитель: АСТРАФАРМ ООО
Нет в продаже
Производитель: АСТРАФАРМ ООО
ATC: J01DB04
Международное название: Cefazolin
Действующие вещество: цефазоліну натрієвої солі стерильної у перерахуванні на цефазолін 1000 мг
Применение: Інфекції дихальних шляхів; пієлонефрит, цистит, уретрит і простатит; інфекції шкіри та м'яких тканин; ендокардит; системні інфекції; профілактика інфекцій під час хірургічних втручань.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ЦЕФАЗОЛІН-АСТРАФАРМ

(CEFAZOLINЕ-ASTRAPHARM)

 

Склад:

діюча речовина: cefazolin;

1 флакон містить цефазоліну натрієвої солі стерильної у перерахуванні на цефазолін 500 мг або 1 г.

 

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група.

Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини першої генерації.

Код АТС J01D B04.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекції, спричинені чутливими до цефазоліну мікроорганізмами:

– інфекції дихальних шляхів;

– інфекції сечостатевої системи;

– інфекції шкіри та м’яких тканин;

– інфекції кісток і суглобів;

– сепсис;

– ендокардит;

– інфекції жовчовивідних шляхів.

Профілактика хірургічних інфекцій.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та до інших b-лактамних антибіотиків.

 

Спосіб застосування та дози.

Перед початком терапії необхідно виключити наявність у пацієнта підвищеної чутливості до антибіотика, зробивши шкірну пробу.

Цефазолін вводять внутрішньом’язово та внутрішньовенно (краплинно та струминно). Цефазолін не можна вводити інтратекально.

Приготування розчинів для ін’єкцій та інфузій.

Для внутрішньом’язового введення вміст флакона 500 мг (1 г) розчинити у 2-3 мл (4-5 мл) 0,9 % розчину натрію хлориду або стерильної води для ін’єкцій, ретельно струшуючи до повного розчинення. Вводити глибоко у верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза.

Для внутрішньовенного струминного введення разову дозу препарату розчиняють у 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або стерильної води для ін’єкцій та повільно вводити протягом 3-5 хвилин.

При внутрішньовенному краплинному введенні 500 мг або 1000 мг препарату розводять у 50-100 мл води для ін’єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду, або в одному з наступних розчинів: 5 % розчин глюкози, 10 % розчин глюкози, 5 % розчин глюкози у розчині лактату натрію для інфузій, 0,9 % розчин натрію хлориду з 5 % розчином глюкози для внутрішньовенної інфузії, 0,45 % розчин натрію хлориду з 5 % розчином глюкози для внутрішньовенної інфузії, 5 % розчин лактату натрію або 10 % розчин інвертованого цукру у воді для ін’єкцій, розчин Рінгера для ін’єкцій з лактатом або без лактату; введення здійснюють протягом 20-30 хв (швидкість введення – 60-80 крапель/хв). Під час розведення флакони енергійно струшують до повного розчинення. Добові дози при внутрішньовенному введенні залишаються такими ж, як і для внутрішньом’язового введення.

Дозування.

Середня добова доза для дорослих зазвичай становить 1000-4000 мг, максимальна добова доза –6000 мг.

Тип інфекції

Разова доза

Частота

Інфекції, спричинені грампозитивними мікроорганізмами

250-500 мг

кожні 8 годин

Інфекції дихальних шляхів середньої тяжкості, спричинені пневмококами, та інфекції сечовидільних шляхів

1 г

кожні 12 годин

Інфекції, спричинені грамнегативними мікроорганізмами

500 мг-1 г

кожні 6-8 годин

Інфекції, які загрожують життю (сепсис, ендокардит, перитоніт, деструктивна пневмонія, гострий гематогенний остеомієліт, ускладнені урологічні інфекції)

1-1,5 г

кожні 6-8 годин

 

Для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень у дорослих рекомендується вводити Цефазолін-Астрафарм внутрішньом’язово або внутрішньовенно:

у дозі 1 г за 0,5-1 годину до початку хірургічного втручання;

при тривалих операціях (2 години і більше) – додатково 500 мг-1 г у процесі операції;

після операції – у дозі 500 мг-1 г кожні 6-8 годин протягом перших 24 годин.

У деяких випадках (наприклад операції на відкритому серці, протезування суглобів) профілактичне застосування цефазоліну може тривати 3-5 днів після операції.

Дітям віком старше 1 місяця препарат призначають у добовій дозі 20-50 мг/кг маси тіла (за 3-4 введення), при тяжких інфекціях − 90-100 мг/кг (максимальна доза). Середня тривалість лікування становить 7-10 днів.

При призначенні препарату пацієнтам із порушенням функції нирок режим дозування необхідно відповідно змінити. У дорослих схему лікування коригують, зменшуючи дозу препарату і збільшуючи інтервали між введеннями. Початкова доза препарату, незалежно від ступеня порушення функції нирок, становить 0,5 г.

 

Рекомендовані дози для лікування дорослих із порушенням функції нирок:

Кліренс креатиніну, мл/хв

Креатинін сироватки крові (мг %)

Зниження дози

≥ 55

≤ 1,5

Звичайна добова доза

35-54

1,6-3

Звичайна добова доза кожні 8 годин

11-34

3,1-4,5

50 % звичайної добової дози кожні 12 годин

≤ 10

≥ 4,6

50 % звичайної добової дози кожні

12-18 годин

 

При порушенні функції нирок у дітей спочатку вводиться звичайна разова доза препарату, потім наступні дози коригують з урахуванням ступеня ниркової недостатності.

 

Кліренс креатиніну, мл/хв

% від добової дози

Разова доза

Інтервал між введеннями, години

40-70

60

За 2 введення

12

20-40

25

За 2 введення

12

Менше ніж 20

10

1 введення

24

 

Дітям з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 40-70 мл/хв) призначають 60 % добової дози препарату 2 рази на добу кожні 12 годин; при кліренсі креатиніну 20-40 мл/хв – 25 % добової дози 2 рази на добу кожні 12 годин; при значному порушенні функції нирок (кліренс креатиніну 5-20 мл/хв) – 10 % середньої добової дози кожні 24 години.

Усі рекомендовані дози призначають після початкової ударної дози.

Тривалість лікування у середньому становить 7-10 днів.

 

Побічні реакції.

З боку імунної системи: висипання, свербіж, почервоніння, дерматит, кропив’янка, медикаментозна гарячка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), еозинофілія, артралгія, сироваткова хвороба, бронхоспазм.

З боку системи крові та лімфатичної системи: повідомлялося про випадки лейкопенії, агранулоцитозу, нейтропенії; лімфопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, тромбоцитопенія/тромбоцитоз, гіпопротромбінемія, зниження гематокриту, збільшення протромбінового часу, панцитопенія.

З боку травного тракту: анорексія, нудота, блювання, біль у животі, діарея, метеоризм, симптоми псевдомембранозного коліту, які можуть з’явитися під час або після лікування, при тривалому застосуванні може розвинутись дисбактеріоз, кандидомікоз травного тракту (у тому числі кандидозний стоматит).

З боку гепатобіліарної системи: у поодиноких випадках спостерігалося транзиторне підвищення рівня АЛТ, АСТ та лужної фосфатази, транзиторний гепатит і холестатична жовтяниця, гіпербілірубінемія.

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок (транзиторне підвищення рівня азоту сечовини в крові, гіперкреатинемія) без клінічних ознак ниркової недостатності. Рідко повідомлялося про інтерстиціальний нефрит та інші порушення функції нирок (нефропатія, некроз сосочків нирки, ниркова недостатність).

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, парестезії, тривожні стани, збудження, гіперактивність, судоми.

Реакції у місці введення: біль, ущільнення, набряк у місці ін’єкції, відзначали випадки розвитку флебіту при внутрішньовенному введенні.

Інші побічні ефекти: загальна слабкість, блідість шкіри, тахікардія, геморагії. У поодиноких випадках можлива поява аногенітального свербежу, генітального кандидозу та вагініту. Позитивний тест Кумбса. При тривалому застосуванні може розвинутися суперінфекція, спричинена стійкими до препарату збудниками.

 

Передозування.

Симптоми: запаморочення, парестезії та головний біль, можливий розвиток алергічних реакцій; у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю можливі нейротоксичні явища, при цьому відзначається підвищена судомна готовність, генералізовані судоми, блювання і тахікардія. Можливі такі відхилення лабораторних показників як підвищення рівня креатиніну, азоту сечовини крові, печінкових ферментів і білірубіну, позитивний тест Кумбса, тромбоцитоз/тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія та подовження протромбінового часу.

Лікування: припинити застосування препарату, у разі необхідності – провести протисудомну, десенсибілізуючу терапію. У випадку тяжкого передозування рекомендована підтримуюча терапія та моніторинг гематологічної, ниркової, печінкової функцій і системи коагуляції крові до стабілізації стану пацієнта. Препарат виводиться з організму шляхом гемодіалізу; перитонеальний діаліз менш ефективний.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності.

У разі необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

 

Діти.

Препарат не застосовують дітям віком до 1 місяця та недоношеним дітям.

 

Особливості застосування.

Перед початком кожного нового курсу лікування цефазоліном слід встановити, чи були у пацієнта в анамнезі реакції гіперчутливості до цефазоліну, цефалоспоринів, пеніцилінів, інших β-лактамних антибіотиків, інших лікарських засобів.

Існує можливість перехресних алергічних реакцій між пеніцилінами і цефалоспоринами. Повідомлялося про тяжкі реакції гіперчутливості (включаючи анафілаксію) на обидва препарати.

Антибіотики слід обережно призначати пацієнтам, в анамнезі яких були будь-які форми алергічних реакцій, особливо на лікарські засоби.

Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, не можна виключати можливість тяжких гострих алергічних реакцій, у тому числі анафілактичного шоку – навіть якщо у докладному анамнезі немає відповідних вказівок. При розвитку таких реакцій необхідно вводити адреналін (епінефрин), глюкокортикоїди та проводити інші невідкладні заходи.

Цефалоспорини можуть абсорбуватись на поверхні мембран еритроцитів і взаємодіяти з антитілами, спрямованими проти препарату. Це може призводити до псевдопозитивного тесту Кумбса (наприклад у дітей, матері яких лікувалися цефазоліном) і дуже рідко − до розвитку гемолітичної анемії. При такій реакції може виникати перехресна реактивність з пеніцилінами.

Лікування антибактеріальними препаратами, особливо при тяжких захворюваннях у людей літнього віку, а також у ослаблених пацієнтів, дітей, може призвести до виникнення антибіотик-асоційованої діареї, колітів, у тому числі псевдомембранозного коліту. Тому при виникненні діареї під час або після лікування цефазоліном необхідно виключити ці діагнози, у тому числі псевдомембранозний коліт. Застосування цефазоліну необхідно припинити у разі тяжкого та/або з домішками крові поносу та провести відповідну терапію. При відсутності необхідного лікування може розвинутися токсичний мегаколон, перитоніт, шок.

Нет аналогов