Рецептурный
ЦЕФТРИАКСОН ПОР. Д/ИН. 1Г ФЛ. №1 купить в Житомире Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ЦЕФТРИАКСОН ПОР. Д/ИН. 1Г ФЛ. №1 купить в Житомире

Артикул: 13703
Производитель: ЛЕКХИМ-ХАРЬКОВ ЗАО
Нет в продаже
Производитель: ЛЕКХИМ-ХАРЬКОВ ЗАО
ATC: J01DD04
Международное название: Ceftriaxone
Действующие вещество: цефтриаксон (у вигляді цефтриаксону натрію) – 1,0 г.
Применение: Інфекції дихальних шляхів, ЛОР-органів, інфекції нирок і сечостатевих органів, інфекції хвороби шкіри і м'яких тканин, менінгіт, інфекції кісток і суглобів, перитоніт, запалення жовчного міхура. Для профілактики інфекцій після хірургічних втручань.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

<p><span class="boldClass">Показания</span></p><p><span>Инфекции дыхательных путей, ЛОР-органов, инфекции почек и мочеполовых органов, инфекции болезни кожи и мягких тканей, менингит, инфекции костей и суставов, перитонит, воспаление желчного пузыря. Для профилактики инфекций после хирургических вмешательств</span></p><p><span class="boldClass">Международное название</span></p><p><a><span>Ceftriaxone</span></a></p><p><span class="boldClass">Код АТС</span></p><p><span>Цефтриаксон - </span><a><span>J01DD04</span></a></p><p><span class="boldClass">Фармакотерапевтическая группа</span></p><p><a><span>Антибиотики группы цефалоспоринов</span></a></p><p><span class="boldClass">Регистрация</span></p><p><span>№ UA/7205/01/01 от 09.07.2012 до 09.07.2017. Приказ № 503(2) от 09.07.2012</span></p><p><span class="boldClass">Склад:</span></p><p><span>ceftriaxone;</span></p><p><span>1 флакон містить цефтриаксону натрієвої солі у перерахуванні на цефтриаксон – 1 г.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass">Лікарська форма. </span><span>Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass">Фармакотерапевтична група. </span><span>Протимікробні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Код АТС J01D D04.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass">Клінічні характеристики.</span></p><p><span class="boldClass italicClass">Показання.</span></p><p><span>Цефтриаксон застосовується для лікування інфекцій, збудники яких чутливі до цефтриаксону:</span></p><p><span>- інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла і носа;</span></p><p><span>- інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчовивідних шляхів і шлунково-кишкового тракту);</span></p><p><span>- інфекції нирок і сечовивідних шляхів;</span></p><p><span>- інфекції статевих органів, включаючи гонорею;</span></p><p><span>- сепсис;</span></p><p><span>- інфекції кісток, суглобів, м'яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції;</span></p><p><span>- інфекції у хворих з ослабленим імунним захистом;</span></p><p><span>- менінгіт;</span></p><p><span>- дисемінований бореліоз Лайма (ранні та пізні стадії захворювання);</span></p><p><span>Передопераційна профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях на органах шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів і під час гінекологічних процедур, але лише у випадках потенційної чи відомої контамінації.</span></p><p><span>При призначенні Цефтриаксону необхідно дотримуватись офіційних рекомендацій з антибіотикотерапії та зокрема рекомендацій з профілактики антибіотикорезистентності.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Протипоказання.</span></p><p><span>Підвищена чутливість до цефалоспоринів, пеніцилінів або до інших b-лактамних антибіотиків в анамнезі, до лідокаїну або до інших амідних місцевоанестезуючих лікарських засобів (при внутрішньом’язовому введенні).</span></p><p><span>Гіпербілірубінемія у новороджених та недоношених. Цефтріаксон може витісняти білірубін із зв’язку з альбуміном сироватки крові, що може призвести до ризику розвитку енцефалопатії, спричиненої білірубіном.</span></p><p><span>Застосування препарату протипоказано недоношеним дітям віком до 41 тижня та новонародженим віком ? 28 днів (див. розділ «Діти»).</span></p><p><span class="italicClass">Ні в якому разі не можна застосовувати цефтриаксон з кальцієвмісними розчинами (розчин Рінгера)! Кальцієвмісні розчини не слід призначати протягом 48 годин після останнього введення цефтриаксону.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Спосіб застосування та дози.</span></p><p><span class="italicClass">Дорослі і діти старше 12 років:</span><span> зазвичай призначають 1-2 г Цефтриаксону 1 раз на добу (кожні 24 години). При тяжких інфекціях або інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтриаксону, добову дозу можна збільшувати до 4 г.</span></p><p><span>Діти. Новонароджені, немовлята і діти віком до 12 років.</span></p><p><span>Новонароджені (до 2 тижнів): 20-50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Зважаючи на недорозвиненість ферментної системи, добова доза не має перевищувати 50 мг/кг маси тіла. При визначенні дози препарату для доношених і недоношених дітей відмінностей немає.</span></p><p><span>Цефтриаксон протипоказаний для застосування новонародженим віком ?28 днів при необхідності (чи очікуваній необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, у тому числі внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону.</span></p><p><span class="italicClass">Новонароджені та діти віком від 15 днів до 12 років:</span><span> 20-80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу.</span></p><p><span>Дітям з масою тіла понад 50 кг призначають дози для дорослих.</span></p><p><span>Внутрішньовенні дози 50 мг/кг або вищі слід вводити шляхом інфузії протягом принаймні 30 хвилин.</span></p><p><span>Хворі літнього віку.</span></p><p><span>Хворим літнього віку корекція дози не потрібна.</span></p><p><span>Тривалість лікування.</span></p><p><span>Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як прийнято при терапії антибіотиками, хворим слід продовжувати приймати Цефтриаксон ще протягом як мінімум 48-72 годин після того, як температура нормалізується і аналізи покажуть відсутність збудників.</span></p><p><span class="italicClass">Комбінована терапія.</span></p><p><span>Дослідження показали, що відносно багатьох грамнегативних бактерій існує синергізм між Цефтриаксоном і аміноглікозидами. Незважаючи на те, що підвищену ефективність таких комбінацій не завжди можна передбачити, її слід мати на увазі при наявності тяжких, загрозливих для життя інфекцій, викликаних Pseudomonas aeruginosa. Через фізичну несумісність цефтриаксону та аміноглікозидів їх слід вводити окремо в рекомендованих дозах.</span></p><p><span class="italicClass">Дозування в особливих випадках.</span></p><p><span class="italicClass">Менінгіт.</span></p><p><span>При бактеріальному менінгіті у немовлят і дітей віком від 15 днів до 12 років лікування розпочинають з дози 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу. Як тільки збудник буде ідентифікований, а його чутливість визначена, дозу можна відповідно знизити. Найкращі результати досягалися при такій тривалості лікування:</span></p><p><span> </span></p><p><span>Neisseria meningitidis</span></p><p><span> </span></p><p><span>Haemophilus influenzae</span></p><p><span> </span></p><p><span>Streptococcus pneumoniae</span></p><p><span> </span></p><p><span>4 дні</span></p><p><span> </span></p><p><span>6 днів</span></p><p><span> </span></p><p><span>7 днів</span></p><p><span> </span></p><p><span class="italicClass">Бореліоз Лайма:</span><span> дорослим та дітям – 50 мг/кг (найвища добова доза – 2 г) 1 раз на добу протягом 14днів.</span></p><p><span class="italicClass">Гонорея.</span></p><p><span>Для лікування гонореї (спричиненої утворюючими і неутворюючими пеніциліназу штамами) рекомендується призначати разову дозу 250 мг внутрішньом’язово.</span></p><p><span class="italicClass">Профілактика інфекцій у хірургії.</span></p><p><span>Для профілактики післяопераційних інфекцій у хірургії рекомендується – залежно від ступеня небезпеки зараження – вводити разову дозу 1-2 г Цефтриаксону за 30-90 хвилин до початку операції. При операціях на товстій і прямій кишці добре зарекомендувало себе одночасне (але окреме) введення Цефтриаксону і одного з 5-нітроімідазолів, наприклад, орнідазолу.</span></p><p><span class="italicClass">Ниркова та печінкова недостатність.</span></p><p><span>У хворих із порушеннями функції нирок немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція печінки залишається нормальною.</span></p><p><span>У хворих із порушеннями функції печінки немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція нирок залишається нормальною. Лише у разі ниркової недостатності в передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза не має перевищувати 2 г. У хворих із порушеннями функції печінки немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція нирок залишається нормальною. При одночасній тяжкій нирковій та печінковій недостатності слід регулярно визначати концентрацію цефтриаксону у плазмі крові та проводити корекцію дози препарату у разі необхідності.</span></p><p><span class="italicClass">Хворим, які знаходяться на гемодіалізі</span><span>, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Слід однак контролювати концентрацію цефтриаксону в сироватці крові на предмет можливої корекції дози, оскільки у цих хворих може знижуватися швидкість виведення. Добова доза Цефтриаксону у хворих, які знаходяться на гемодіалізі, не має перевищувати 2 г.</span></p><p><span class="italicClass">Приготування розчинів.</span></p><p><span>Готувати розчини безпосередньо перед їх застосуванням.</span></p><p><span>Свіжоприготовлені розчини зберігають свою фізичну і хімічну стабільність протягом 6 годин при кімнатній температурі (або протягом 24 годин при температурі 2-8° С). Залежно від концентрації і тривалості зберігання колір розчинів може варіювати від блідо-жовтого до бурштинового. Ця властивість активної речовини не впливає на ефективність або переносимість препарату.</span></p><p><span class="italicClass">Внутрішньом’язова ін’єкція.</span></p><p><span>Для внутрішньом’язової ін’єкції 1 г розчиняють у 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну; ін’єкцію роблять глибоко у сідничний м’яз. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну сідницю.</span></p><p><span>Розчин, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенно.</span></p><p><span class="italicClass">Внутрішньовенна ін’єкція.</span></p><p><span>Для внутрішньовенної ін’єкції розчиняють 1 г Цефтриаксону в 10 мл стерильної води для ін’єкцій; вводять внутрішньовенно повільно (2-4 хвилини).</span></p><p><span class="italicClass">Внутрішньовенне вливання.</span></p><p><span>Внутрішньовенне вливання має тривати не менше 30 хвилин. Для приготування розчину для вливання розчиняють 2 г Цефтриаксону в 40 мл одного з наступних інфузійних розчинів, вільних від іонів кальцію: 0,9 % хлорид натрію, 0,45 % хлорид натрію + 2,5 % глюкоза, 5% глюкоза, 10 % глюкоза, 6 % декстран у розчині глюкози 5 %, 6-10 % гідроксиетильований крохмаль, вода для ін’єкцій. Зважаючи на можливу несумісність, розчини, які містять Цефтриаксон, не можна змішувати з розчинами, які містять інші антибіотики, як при приготуванні, так і при введенні.</span></p><p><span>Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, для розчинення Цефтриаксону у флаконах чи для розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення у зв’язку з вірогідністю утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватись при змішуванні Цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Цефтриаксон не можна одночасно вводити внутрішньовенно з розчинами, які містять кальцій, у тому числі з тривалими інфузіями, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Побічні реакції.</span></p><p><span class="italicClass">Інфекції:</span><span> мікоз статевих шляхів, вторинні грибкові інфекції та інфекції, спричинені резистентними мікроорганізмами.</span></p><p><span class="italicClass">З боку системи крові та лімфатичної системи: </span><span>3</span><span>), переважно після застосування загальної дози 20 г чи більше. Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати картину крові. Повідомлялося про незначне подовження протромбінового часу.</span></p><p><span class="italicClass">З боку травного тракту: </span><span>діарея, нудота, блювання, стоматит, глосит; панкреатит, що розвинувся, можливо, внаслідок обструкції жовчовивідних шляхів. Більшість із цих хворих мали фактори ризику застою у жовчовивідних шляхах, наприклад, лікування в анамнезі, тяжкі захворювання та повністю парентеральне харчування. При цьому не можна виключати роль преципітатів у розвитку панкреатиту, що утворилися під дією цефтриаксону в жовчовивідних шляхах; повідомлялося про псевдомембранозний ентероколіт.</span></p><p><span class="italicClass">З боку гепатобіліарної системи: </span><span>преципітати кальцієвої солі цефтриаксону у жовчному міхурі з відповідною симптоматикою у дітей, оборотний холелітіаз у дітей. Вказані явища рідко спостерігались у дітей; поширені – збільшення рівня печінкових ферментів у сироватці крові (АСТ, АЛТ, лужної фосфатази).</span></p><p><span class="italicClass">З боку шкіри і підшкірної клітковини:</span><span> шкірні висипання, алергічний дерматит, свербіж, кропив’янка, набряки, екзантема; ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).</span></p><p><span class="italicClass">З боку сечовидільної системи:</span><span> олігурія, глюкозурія, гематурія; утворення конкрементів у нирках, головним чином у дітей віком від 3 років, які отримували великі добові дози препарату (? 80 мг/кг на добу), або кумулятивні дози понад 10 г, а також які мали додаткові фактори ризику (обмежене вживання рідини, постільний режим). Утворення конкрементів у нирках може перебігати безсимптомно або проявлятися клінічно, може спричинити ниркову недостатність, яка минає після припинення лікування цефтриаксоном.</span></p><p><span class="italicClass">Загальні розлади:</span><span> головний біль і запаморочення, пропасниця, озноб, анафілактичні або анафілактоїдні реакції. У поодиноких випадках спостерігаються запальні реакції стінки вени. Їх можна уникнути, застосовуючи повільну ін’єкцію (2-4 хвилини).</span></p><p><span class="italicClass">Місцеві реакції:</span><span> при внутрішньовенному введенні – флебіти, біль по ходу вени; при внутрішньом’язовому введенні – біль у місці введення. Внутрішньом’язова ін’єкція без застосування лідокаїну болюча.</span></p><p><span class="italicClass">Взаємодія з кальцієм.</span></p><p><span>Препарат не можна призначати одночасно чи змішувати з кальційвмісними розчинами, навіть при застосуванні окремих інфузійних систем. Описана невелика кількість летальних випадків утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону у легенях та нирках новонароджених. У деяких випадках венозні доступи та час введення цефтриаксону та кальційвмісних розчинів були різні.</span></p><p><span class="italicClass">Лабораторні показники.</span></p><p><span>У поодиноких випадках при лікуванні цефтриаксоном у хворих можуть відзначатися хибнопозитивні результати Кумбса. Як і інші антибіотики, цефтриаксон може спричиняти хибнопозитивний результат проби на галактоземію. Хибнопозитивні результати можуть бути отримані і при визначені глюкози в сечі, тому під час лікування цефтриаксоном глюкозурію, при необхідності, слід визначати лише ферментним методом.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Передозування.</span></p><p><span>У разі передозування можливе посилення проявів побічних реакцій.</span></p><p><span>Гемодіаліз чи перитонеальний діаліз не зменшать концентрації препарату. Специфічного антидоту не існує. Лікування передозування симптоматичне.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Застосування у період вагітності або годування груддю.</span></p><p><span>Цефтриаксон проникає через плацентарний бар’єр. Безпечність застосування цефтриаксону для жінок у період вагітності не вивчалась.</span></p><p><span>У малих концентраціях цефтриаксон виділяється у грудне молоко. Тому при призначенні цефтриаксону годування груддю необхідно припинити.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Діти.</span></p><p><span>Препарат застосовують дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі «Спосіб застосування та дози».</span></p><p><span>Препарат протипоказаний недоношеним дітям віком 41 тиждень з урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження).</span></p><p><span>У доношених новонароджених (до 28 днів життя) з жовтяницею або з гіпоальбумінемією, ацидозом зв’язування білірубіну з білками крові знижується, зростає ризик білірубінової енцефалопатії.</span></p><p><span>Препарат протипоказаний новонародженим віком ? 28 днів для застосування при необхідності (чи очікуваної необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, у тому числі внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).</span></p><p><span>У новонароджених та недоношених дітей описані випадки виникнення преципітатів у легенях та нирках, які спричинили летальні наслідки при одночасному введенні цефтриаксону та препаратів кальцію. У деяких із цих випадків застосовувалися ті ж самі інфузійні системи для внутрішньовенного введення для цефтриаксону та розчинів, які містять кальцій, і в деяких інфузійних системах для внутрішньовенного введення спостерігалося виникнення преципітатів.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Особливості застосування.</span></p><p><span>При призначенні цефтриаксону необхідно дотримуватись офіційних рекомендацій з антибіотикотерапії та зокрема рекомендацій з профілактики антибіотикорезистентності.</span></p><p><span>Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, при застосуванні цефтриаксону повідомлялося про випадки анафілактичних реакцій з летальними наслідками, навіть якщо у докладному анамнезі немає відповідних вказівок. При виникненні алергічних реакцій препарат слід одразу відмінити та призначити відповідне лікування.</span></p><p><span>Цефтриаксон з обережністю застосовувати пацієнтам зі схильністю до алергічних діатезів.</span></p><p><span>Цефтриаксон може збільшувати протромбіновий час. У зв’язку з цим при підозрі на дефіцит вітаміну К необхідно визначати протромбіновий час.</span></p><p><span>На фоні застосування практично всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі і цефтриаксону, можливе виникнення діареї, асоційованої з Clostridium difficile, від легкого ступеня тяжкості до коліту з фатальним наслідком. Антибактеріальні препарати змінюють нормальну флору товстого кишечнику, що призводить до надмірного росту Clostridium </span></p><p><span> difficile. Clostridium difficile продукує токсини А та В, які сприяють розвитку діареї, асоційованої з Clostridium difficile. Штами Clostridium difficile, які надмірно продукують токсини, спричиняють підвищену захворюваність та летальність, так як ці інфекції можуть бути резистентними до антимікробних засобів та потребувати колектомії. Діарею, асоційовану з Clostridium difficile, необхідно виключити у всіх пацієнтів під час застосування антибіотиків. Необхідно зібрати детальний медичний анамнез, так як діарея, асоційована з Clostridium difficile, може виникати протягом двох місяців після закінчення застосування антибактеріальних засобів.</span></p><p><span>При підозрі чи підтвердженні діареї, асоційованої з Clostridium difficile, необхідно відмінити антибіотикотерапію, яка не впливає на Clostridium difficile. За клінічними показаннями слід призначити відповідну кількість рідини та електролітів, білкових добавок, антибіотикотерапію, до якої чутлива Clostridium difficileта хірургічне обстеження.</span></p><p><span>Протягом тривалого застосування Цефтриаксону можливі труднощі у контролюванні нечутливих до препарату мікроорганізмів. У зв’язку з цим необхідний ретельний нагляд за пацієнтами. При виникненні суперінфекції необхідно вжити відповідні заходи.</span></p><p><span>Після застосування цефтриаксону зазвичай у дозах, що перевищують стандартні рекомендовані, при ультразвуковому досліджені жовчного міхура можуть спостерігатись тіні, що помилково сприймаються за камені. Це преципітати кальцієвої солі цефтриаксону, що зникають після завершення чи припинення терапії Цефтриаксоном. Подібні зміни рідко супроводжуються будь-якою симптоматикою. Але і в таких випадках рекомендується лише консервативне лікування. Якщо ці явища супроводжуються клінічною симптоматикою, то рішення про відміну препарату приймає лікар.</span></p><p><span>У хворих, яким вводили Цефтриаксон, описано поодинокі випадки панкреатину, що розвинувся, можливо, внаслідок обструкції жовчовивідних шляхів. Більшість із цих хворих мали фактори ризику застою у жовчовивідних шляхах, наприклад, лікування в анамнезі, тяжкі захворювання та повністю парентеральне харчування. При цьому не можна виключати роль преципітатів у розвитку панкреатиту, що утворилися під дією Цефтриаксону в жовчовивідних шляхах.</span></p><p><span>Цефтриаксон може витісняти білірубін із зв’язку з альбуміном сироватки крові. У зв’язку з цим застосування Цефтриаксону у новонароджених з гіпербілірубінемією протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).</span></p><p><span>Слід виявляти обережність при застосуванні Цефтриаксону хворим із нирковою недостатністю, які одночасно отримують аміноглікозиди та діуретики.</span></p><p><span>Цефтриаксон не можна змішувати чи призначати одночасно з кальційвмісними розчинами, навіть при введенні препаратів через різні інфузійні системи. У новонароджених та недоношених дітей описані випадки виникнення преципітатів у легенях та нирках, які спричинили летальні наслідки при одночасному введенні цефтриаксону та препаратів кальцію. Про випадки виникнення внутрішньосудинних преципітатів після одночасного застосування цефтриаксону з внутрішньовенними кальційвмісними розчинами також повідомлялося у пацієнтів інших вікових груп. У зв’язку з цим не можна застосовувати кальційвмісні розчини для внутрішньовенного введення новонародженим та пацієнтам інших вікових груп щонайменше протягом 48 годин після введення останньої дози Цефтриаксону (див. розділ «Протипоказання»).</span></p><p><span>Про випадки виникнення внутрішньосудинних преципітатів після одночасного застосування цефтриаксону з внутрішньовенними кальційвмісними розчинами також повідомлялося у пацієнтів інших вікових груп.</span></p><p><span>Імуноопосередкована гемолітична анемія спостерігалась у пацієнтів, які отримували цефалоспорини, у тому числі Цефтриаксон. Про випадки тяжкої гемолітичної анемії, у тому числі фатальні, повідомлялося у пацієнтів дорослого віку та дітей. При розвитку анемії під час застосування цефтриаксону необхідно виключити анемію, спричинену цефтриаксоном, та відмінити препарат до встановлення етіології анемії.</span></p><p><span>Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати картину крові.</span></p><p><span>У поодиноких випадках при лікуванні Цефтриаксоном у хворих можуть відмічатися хибнопозитивні результати Кумбса. Так як і інші антибіотики, Цефтриаксон може спричиняти хибнопозитивний результат проби на галактоземію. Хибнопозитивні результати можуть бути отримані і при визначені глюкози у сечі, тому під час лікування Цефтриаксоном глюкозурію, при необхідності, слід визначати лише ферментним методом.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами</span><span>.</span></p><p><span>Немає даних про вплив цефтриаксону на швидкість реакції, але у зв’язку з можливістю виникнення запаморочення Цефтриаксон може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.</span></p><p><span class="italicClass">Ні в якому разі не можна застосовувати Цефтриаксон з кальційвмісними розчинами (розчин Рінгера тощо)! Кальційвмісні розчини не слід призначати протягом 48 годин після останнього введення цефтриаксону.</span></p><p><span>У новонароджених та недоношених дітей описані випадки виникнення преципітатів у легенях та нирках, які спричинили летальні наслідки при одночасному введенні цефтриаксону та препаратів кальцію.</span></p><p><span>При одночасному застосуванні високих доз Цефтриаксону і таких сильнодіючих діуретиків, як фуросемід, порушень функції нирок не спостерігалося. Немає вказівок на те, що Цефтриаксон підвищує ниркову токсичність аміноглікозидів. Після прийому алкоголю одразу після прийому Цефтриаксону не спостерігалося ефектів, схожих на дію дисульфіраму (тетураму).</span></p><p><span>Цефтриаксон не містить N-метилтіотетразольну групу, яка б могла викликати непереносимість етанолу, а також кровотечі, що властиві деяким іншим цефалоспоринам. Пробенецид не впливає на виведення Цефтриаксону.</span></p><p><span>In vitro був виявлений антагонізм між хлорамфеніколом та цефтриаксоном.</span></p><p><span>Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, для розчинення Цефтриаксону у флаконах чи для розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення у зв’язку з вірогідністю утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватись при змішуванні Цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Цефтриаксон не можна одночасно вводити внутрішньовенно з розчинами, які містять кальцій, у тому числі з тривалими інфузіями, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування (див. «Спосіб застосування та дози»). У дослідженнях in vitro було показано, що у немовлят підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону.</span></p><p><span>Є повідомлення, що цефтриаксон не сумісний з амзакрином, ванкоміцином, флуконазолом та аміноглікозидами.</span></p><p><span>Бактеріостатичні засоби можуть впливати на бактерицидну дію цефалоспоринів.</span></p><p><span>Цефтриаксон може зменшувати ефективність гормональних пероральних контрацептивів. У зв’язку з цим рекомендується застосовувати додаткові (негормональні) методи контрацепції під час лікування та протягом 1 місяця після лікування.</span></p><p><span>Немає повідомлень про взаємодію між цефтриаксоном та продуктами для перорального прийому, які містять кальцій, та взаємодію між цефтриаксоном при внутрішньом’язовій ін’єкції і продуктами, які містять кальцій (внутрішньовенно чи перорально).</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass">Фармакологічні властивості.</span></p><p><span class="italicClass">Фармакодинаміка.</span></p><p><span>Цефтриаксон – парентеральний цефалоспориновий антибіотик III покоління з пролонгованою дією.</span></p><p><span>Бактерицидна активність цефтриаксону зумовлена пригніченням синтезу клітинних мембран. Цефтриаксон активний</span><span class="italicClass">in vitro</span><span> відносно більшості грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Цефтриаксон характеризується дуже великою стійкістю до більшості b-лактамаз (як пеніциліназ, так і цефалоспориназ) грампозитивних і грамнегативних бактерій. Цефтриаксон активний відносно таких мікроорганізмів </span><span class="italicClass">in vitro</span><span> і при клінічних інфекціях:</span></p><p><span>грампозитивні аероби:</span><span> </span><span class="italicClass">Staphylococcus aureus</span><span> (у тому числі ті, що утворюють пеніциліназу), коагулазо-негативні стафілококи, </span><span class="italicClass">Streptococcus pneumoniae</span><span>,</span><span class="italicClass"> Streptococcus </span><span>групи А (</span><span class="italicClass">Str. pyogenes</span><span>), </span><span class="italicClass">Streptococcus</span><span> групи В (</span><span class="italicClass">Str. agalactiae</span><span>), </span><span class="italicClass">Streptococcus viridans</span><span>.</span></p><p><span class="italicClass">Примітка.</span><span> Стійкі до метициліну </span><span class="italicClass">Staphylococcus spp</span><span>., а також більшість штамів </span><span class="italicClass">Enterococcus</span><span> (наприклад, </span><span class="italicClass">E. faecalis, Enterococcus faecium </span><span>та </span><span class="italicClass">Listeria monocytogenes</span><span>) виявляють стійкість до цефалоспоринів, у тому ж числі до цефтриаксону;</span></p><p><span>грамнегативні аероби:</span><span> </span><span class="italicClass">Aeromonas spp., Alcaligenes spp., Branhamella catarrhalis</span><span> (що утворюють і не утворюють ?-лактамази), </span><span class="italicClass">Citrobacter spp., Enterobacter spp.</span><span> (деякі штами резистентні), </span><span class="italicClass">Escherichia coli, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella spp., Morganella morganii, Neisseria gonorrhoea, Neisseria meningitidis, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp., Pseudomonas aeruginosa </span><span>(деякі штами резистентні), </span><span class="italicClass">Salmonella spp.</span><span> (у тому числі </span><span class="italicClass">S. typhi</span><span>), </span><span class="italicClass">Klebsiella spp.</span><span> (у тому числі</span><span class="italicClass">K. pneumoniae</span><span>), </span><span class="italicClass">Serratia spp.</span><span> (у тому числі </span><span class="italicClass">S. marcescens</span><span>), </span><span class="italicClass">Shigella spp., Vibrio spp., Yersinia spp. </span><span>(у тому числі </span><span class="italicClass">Y. enterocolitica</span><span>).</span></p><p><span class="italicClass">Примітка.</span><span> Багато штамів вищезазначених мікроорганізмів, які мають множинну стійкість до таких антибіотиків як пеніциліни, більш ранні цефалоспорини і аміноглікозиди, є чутливими до цефтриаксону.</span></p><p><span class="italicClass">Treponema pallidum</span><span> чутлива до цефтриаксону </span><span class="italicClass">in vitro</span><span>. Клінічні дослідження показали, що цефтриаксон ефективний для лікування первинного і вторинного сифілісу, за винятком клінічних штамів </span><span class="italicClass">P. аeruginosa</span><span>, стійких до цефтриаксону;</span></p><p><span>анаероби:</span><span> </span><span class="italicClass">Bacteroides spp.</span><span> (чутливі до жовчі), </span><span class="italicClass">Clostridium spp.</span><span> (за винятком </span><span class="italicClass">C. difficile</span><span>), </span><span class="italicClass">Fusobacterium spp</span><span>. (за винятком </span><span class="italicClass">F. mortiferum</span><span> та </span><span class="italicClass">F. varium</span><span>), </span><span class="italicClass">Peptococcus spp.</span><span>, </span><span class="italicClass">Peptostreptococcus spp.</span></p><p><span class="italicClass">Примітка.</span><span> Багато зі штамів </span><span class="italicClass">Bacteroides spp.</span><span>, які продукують b-лактамази (зокрема, </span><span class="italicClass">B. fragilis</span><span>), стійкі до цефтриаксону.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="italicClass">Фармакокінетика</span><span>.</span></p><p><span>Цефтриаксон відрізняється тривалим часом напіввиведення, який у здорових дорослих становить приблизно 8 годин. Концентрація у плазмі крові після внутрішньовенного введення дорівнює такій після внутрішньом’язового введення. Це означає, що біодоступність цефтриаксону після внутрішньом’язового введення становить 100 %. Після внутрішньовенного введення цефтриаксон швидко проникає у тканинну рідину, де протягом більш ніж 24 годин підтримуються бактерицидні концентрації щодо чутливих мікроорганізмів.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="italicClass">Виведення.</span></p><p><span>Період напіввиведення цефтриаксону у здорових дорослих становить близько 8 годин. У немовлят у перші 8 днів життя, а також в осіб старше 75 років період напіввиведення в середньому у 2-3 рази більший. У дорослих 50-60 % цефтриаксону виводиться у незміненому вигляді нирками і 40-50 % – з жовчю. Кишкова флора перетворює цефтриаксон у неактивні метаболіти. У новонароджених дітей нирками виводиться приблизно 70 % дози. У хворих із нирковою або печінковою недостатністю фармакокінетика цефтриаксону змінюється незначною мірою, відзначається лише незначне збільшення періоду напіввиведення. Якщо порушена лише функція печінки, збільшується виведення нирками.</span></p><p><span>Зв'язування з білками.</span></p><p><span>Цефтриаксон оборотно зв’язується з альбуміном, причому ступінь зв’язування зменшується зі зростанням концентрації, наприклад, знижуючись з 95 % при концентрації у плазмі крові менше 100 мг/л до 85 % при концентрації 300 мг/л. Завдяки нижчій концентрації альбуміну у тканинній рідині, частка вільного цефтриаксону в ній вища, ніж у плазмі крові.</span></p><p><span>Проникнення у цереброспінальну рідину.</span></p><p><span>У дітей, у тому числі новонароджених, цефтриаксон проникає у запалені мозкові оболонки. Концентрація цефтриаксону у цереброспінальній рідині при бактеріальному менінгіті становить 17 % від концентрації у плазмі крові, що майже в 4 рази перевищує концентрацію при асептичному менінгіті. Через 24 години після внутрішньовенного введення цефтриаксону у дозі 50-100 мг/кг маси тіла у цереброспінальній рідині спостерігають концентрації цефтриаксону, які перевищують 1,4 мг/л. У дорослих хворих з менінгітом після введення дози 50 мг/кг маси тіла через 2-24 години досягаються такі концентрації цефтриаксону у цереброспінальній рідині, які в багато разів перевищують мінімальні інгібуючі концентрації для найрозповсюдженіших збудників менінгіту.</span></p><p><span>Цефтриаксон проникає крізь плацентарний бар’єр та у малих концентраціях – у грудне молоко.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass">Фармацевтичні характеристики.</span></p><p><span class="boldClass italicClass">Основні фізико-хімічні властивості:</span><span class="italicClass"> </span><span>кристалічний порошок майже білого або білого з жовтавим відтінком кольору.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Несумісність.</span></p><p><span>Не можна змішувати з кальційвмісними розчинами, такими як розчин Рінгера чи розчин Гартмана.</span></p><p><span>Цефтриаксон несумісний з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом і аміноглікозидами.</span></p><p><span>Не слід змішувати з іншими розчинниками , крім тих, що зазначені у розділі «Спосіб застосування та дози».</span></p><p><span>Несумісний з розчинами, що містять інші антибіотики.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass italicClass">Термін придатності. </span><span>3 роки.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass">Умови зберігання.</span></p><p><span>Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass">Упаковка.</span></p><p><span>По 1 г порошку у флаконі; по 1, або 5, або 50 флаконів у пачці.</span></p><p><span> </span></p><p><span class="boldClass">Категорія відпуску.</span><span> За рецептом.</span></p><p><span> </span></p><p><span> </span></p>

Нет аналогов