Рецептурный
ЦИПРОЗОЛ Р-Р Д/ИНФ. КОМБИ-УП. ФЛ. 200МГ/100МЛ + ФЛ. 500МГ/100МЛ купить в Киеве Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ЦИПРОЗОЛ Р-Р Д/ИНФ. КОМБИ-УП. ФЛ. 200МГ/100МЛ + ФЛ. 500МГ/100МЛ купить в Киеве

Артикул: 24631
Производитель: АХЛКОН ПАРЕНТЕРАЛС ЛТД
Нет в продаже
Производитель: АХЛКОН ПАРЕНТЕРАЛС ЛТД
ATC: J01
Международное название: Comb drug
Действующие вещество: ечовина: ципрофлоксацин; 100 мл розчину містять 200 мг ципрофлоксацину//діюча речовина: орнідазол; 100 мл розчину містять 500 мг орнідазолу
Применение: Інфекції черевної порожнини, інфекції орга нів таза, інфекції нирок і сечовивідних шля хів, урогенітальні інфекції; інфекції дихаль них шляхів, інфекції шкіри, сполучної ткани ни, слизових оболонок; кісток, суглобів; сеп сис. Проф-ка анаеробних інфекцій

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ЦИПРОЗОЛ

(CIPROZOLE)

 

Склад:

комбі-упаковка містить:

діюча речовина: ципрофлоксацин;

100 мл розчину містять 200 мг ципрофлоксацину;

допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота молочна, динатрію едетат, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

діюча речовина: орнідазол;

100 мл розчину містять 500 мг орнідазолу;

допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Основні фізико-хiмiчнi властивості:

Ципрофлоксацин — прозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору;

Орнідазол — прозорий безбарвний або жовтуватого кольору розчин.

 

Фармакотерапевтична група.

Протимікробні засоби для системного застосування. Код АТХ J01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ципрофлоксацин.

Ципрофлоксацин — протимікробний препарат групи фторхінолонів. Механізм дії зумовлений інгібуванням ферменту ДНК бактерій і порушенням синтезу ДНК. Ципрофлоксацин активний відносно грампозитивних та грамнегативних бактерій, включаючи штами, резистентні до пеніцилінів, цефалоспоринів та аміноглікозидів. Ципрофлоксацин активний відносно широкого спектра мікроорганізмів:

Грамнегативні аеробні бактерії — Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp.,Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda, Providencia spp., Morganella, Vibrio spp., Yersinia spp., інші грамнегативні бактерії — Haemophilus spp., Pseudomonas aeruginosa, Moraxella catarrhalis, Aeromonas spp., Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Campylobacter jejuni, Neisseria spp.;

грампозитивні аеробні бактерії — Staphylococcus spp. (S.aureus, S.haemolyticus, S.hominis, S.saprophyticus), Streptococcus spp. (St. Pyogenes, St. Agalactiae).

Ципрофлоксацин активний щодо бактерій, які продукують бета-лактамазу. Також препарат активний щодо: Legionella pheumophila, Brucella spp., Chlamydia trachomatis, Listeria monocytogenes Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium aviumintracellulare.

До препарату помірно чутливі: Streptococcus рneumoniae, Enterococcus faecalis, Mycoplasma hominis.

До препарату нечутливі: Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophilia, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides, Enterococcus faecium, Treponema pallidum.

Фармакокінетика.

Препарат досягає терапевтичних концентрацій майже у всіх тканинах і біологічних рідинах організму. Зв’язування ципрофлоксацину з білками плазми крові низьке — 19-40 %. Ципрофлоксацин проникає крізь плаценту і в грудне молоко. 40-50 % препарату виводиться з сечею в незміненому вигляді, близько 15 % — у вигляді метаболітів. Приблизно 20-35 % препарату виводиться з калом.

Період напіввиведення ципрофлоксацину становить 3-5 годин; може збільшуватися у хворих літнього віку, при цирозі печінки; у випадку тяжкої ниркової недостатності збільшується до 8 годин.

Фармакокінетика ципрофлоксацину не змінюється у хворих на муковісцидоз.

Орнідазол.

Фармакодинаміка.

Механізм дії орнідазолу пов’язаний із порушенням структури ДНК у чутливих до нього мікроорганізмів. Орнідазол активний щодо: Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia (Giardiaintestinalis), а також деяких анаеробних бактерій, таких як Bacteroides, Fusobacterium spp.; анаеробних грампозитивних бактерій: Clostridium spp., чуттєвих штамів Eubacterium spp; анаеробних грампозитивних коків: Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.

Легко проникає у мікробну клітину і, зв’язуючись з ДНК, порушує процесс реплікації. Фармакокінетика.

Орнідазол добре проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри, надходить у спинномозкову рідину, жовч; проникає у грудне молоко. При внутрішньовенному введенні у дозі 15 мг/кг та при подальшому введенні у дозі 7,5 мг на 1 кг маси тіла кожні 6 годин рівноважна концентрація становить 18-26 мкг/мл. В організмі метаболізується приблизно 30-60 % препарату шляхом гідроксилювання, окиснення та глюкурування.

Виведення. Орнідазол екскретується переважно нирками (60-80 %), майже 20 % — у незмінному вигляді, 6-15 % — кишечником.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування змішаних форм інфекцій, спричинених аеробними та анаеробними мікроорганізмами, чутливими до ципрофлоксацину та орнідазолу, особливо: інфекції черевної порожнини (перитоніт); інфекції органів малого тазу; сепсис.

Профілактика інфекцій, спричинених анаеробними бактеріями, при хірургічних втручаннях (особливо при операціях на ободовій, прямій кишці), при гінекологічних операціях.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ципрофлоксацину та компонентів препарату або інших препаратів групи фторхінолонів; протипоказано застосування ципрофлоксацину та тизанідину; підвищена чутливість до орнідазолу та компонентів препарату та інших похідних нітроімідазолу; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, псевдомембранозний коліт; хворі з порушенням ЦНС, ураження головного мозку, епілепсія, розсіяний склероз, порушення кровообігу, патологічні ураження крові або інші гематологічні аномалії, хронічний алкоголізм.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Ципрофлоксацин.

Вплив інших засобів на ципрофлоксацин.

Формування халатного комплексу. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину (перорально) та лікарських засобів, що містять багатовалентні катіони, мінеральних добавок (наприклад, кальцію, магнію, алюмінію, заліза), фосфатзв’язуючих полімерів (наприклад, севеламеру), сукральфатів або антацидів, а також препаратів із великою буферною ємністю (таких як таблетки диданозину), що містять магній, алюміній або кальцій, абсорбція ципрофлоксацину знижується. У зв’язку з цим ципрофлоксацин слід приймати або за 1-2 години до, або принаймні через 4 години після прийому цих препаратів.

Дане обмеження не стосується антацидів, що належать до класу блокаторів Н2-рецепторів.

Харчові та молочні продукти. Кальцій у складі харчових продуктів незначно впливає на абсорбцію. Однак слід уникати одночасного прийому ципрофлоксацину і молочних або збагачених мінералами продуктів (таких як молоко, йогурт, апельсиновий сік із підвищеним вмістом кальцію), тому що абсорбція ципрофлоксацину може знижуватись.

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) можуть підсилювати дію ципрофлоксацину на ЦНС.

Вплив ципрофлоксацину на інші лікарські засоби.

Антагоністи вітаміну К. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К може посилюватись їх антикоагулююча дія. Ступінь ризику може варіювати залежно від основного виду інфекції, віку, загального стану хворого, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення Міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) складно. Слід здійснювати частий контроль МНВ під час і одразу після одночасного введення ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К (наприклад, варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону, флуїндіону).

Клозапін. Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном упродовж 7 днів сироваткові концентрації клозапіну і N-десметилклозапіну були підвищені на 29 % і 31 %, відповідно. Клінічний нагляд та відповідну корекцію дози клозапіну рекомендується здійснювати під час і відразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином.

Препарати, які подовжують інтервал QT. Ципрофлоксацин слід з обережністю призначати пацієнтам, які отримують препарати, що подовжують інтервал QT (наприклад, антиаритмічні засоби класу ІА і ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотики).

Метоклопрамід. Метоклопрамід прискорює всмоктування ципрофлоксацину, в результаті чого досягнення максимальної концентрації в плазмі крові відбувається швидше. Не відмічено впливу на біодоступність ципрофлоксацину.

Дулоксетин. Клінічні дослідження показали, що одночасне застосування дулоксетину із сильними інгібіторами CYP450 1A2, такими як флувоксамін, може призвести до збільшення AUC і Сmax дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, можна очікувати схожих ефектів при одночасному застосуванні вказаних препаратів.

Нестероїдні протизапальні засоби. Дослідження на тваринах показали, що комбінація дуже високих доз хінолінів (інгібіторів гіраз) та певних нестероїдних протизапальних засобів (за винятком ацетилсаліцилової кислоти) може провокувати судоми.

Циклоспорин. Було визначено транзиторне підвищення креатиніну плазми крові при одночасному призначенні циклоспорину та лікарських засобів, що містять циклоспорин. Тому необхідний частий (2 рази на тиждень) контроль креатиніну плазми крові в цих пацієнтів.

Тизанідин не можна призначати одночасно з ципрофлоксацином, так як при одночасному їхньому застосуванні в сироватці крові асоціюються гіпотензивні та седативні побічні реакції. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину і метотрексату збільшується ймовірність виникнення токсичних реакцій, спричинених метотрексатом. Після одночасного застосування ципрофлоксацину та засобів, що містять кофеїн або пентоксифілін (окспентифілін), можливе підвищення концентрації цих ксантинів у сироватці крові. Одночасне призначення ципрофлоксацину і теофіліну може призвести до підвищення концентрації останнього в плазмі крові і збільшення періоду його напіввиведення. Пробенецид, азлоцилін підвищують концентрацію препарату в плазмі крові. Одночасне застосування ципрофлоксацину та фенітоїну може призвести до підвищення або зниження сироваткових концентрацій фенітоїну. Ропінірол з ципрофлоксацином, інгібітором ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до підвищення AUC і Сmax ропініролу. Ципрофлоксацин підвищує нефротоксичність циклоспорину і нейротоксичність деяких НПЗЗ. При одночасному прийомі варфарину необхідно контролювати показники коагуляції. Одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять омепразол, призводить до незначного зниження Сmax і AUC ципрофлоксацину. Ципрофлоксацин знижує кліренс лідокаїну при їх одночасному застосуванні. При одночасному прийомі пероральних гіпоглікемічних засобів слід контролювати рівень глюкози в крові. Одночасне застосування інгібіторів карбоангідрази, цитрату натрію підвищує ризик розвитку кристалурії. Слід дотримуватись обережності при супутньому призначені препарату із силденафілом та враховувати співвідношення ризик/користь.

 

Орнідазол. На відміну від інших похідних нітроімідазолу, орнідазол не пригнічує альдегіддегідрогеназу і тому сумісний з алкоголем. Проте орнідазол посилює дію пероральних антикоагулянтів кумаринового ряду (варфарину), що вимагає відповідної корекції їх застосування.

Орнідазол пролонгує міорелаксуючу дію векуронію броміду.

Сумісне застосування фенобарбіталу та інших індукторів ферментів знижує період циркуляції орнідазолу у сироватці крові, у той час як інгібітори ферментів (наприклад, циметидин) підвищують.

 

Особливості застосування.

При застосуванні високих доз препарату та у випадку лікування понад 10 днів рекомендується проводити клінічний та лабораторний моніторинг.

Протягом усього курсу лікування необхідно контролювати функцію нирок і печінки.

У осіб при наявності в анамнезі порушень зі сторони крові рекомендується контроль за лейкоцитами, особливо при проведенні повторних курсів лікування.

Посилення порушень зі сторони центральної і периферичної нервової системи можуть спостерігатись у період проведення лікування препаратом. У випадку периферичної нейропатії, порушенні координації рухів (атаксії), запамороченні або затьмаренні свідомості слід припинити лікування.

Може спостерігатися загострення кандидамікозу, яке вимагатиме відповідного лікування. У випадку проведення гемодіалізу необхідно врахувати зменшення періоду напіввиведення та призначити додаткові дози препарату до або після гемодіалізу. Концентрацію солей літію, креатиніну та концентрацію електролітів необхідно контролювати під час застосування терапії літієм. Ефект інших лікарських засобів може бути підвищено або послаблено під час лікування препаратом.

При застосуванні препарату слід утримуватись від вживання алкоголю.

Тяжкі інфекції та/або змішані інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями.

Ципрофлоксацин не застосовують як монотерапію для лікування тяжких інфекцій та інфекцій, спричинених грампозитивними або анаеробними бактеріями.

Стрептококові інфекції (включаючи Streptococcus pneumoniae).

Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.

Інфекції сечового тракту.

Орхоепідидиміт та запальні захворювання органів малого тазу можуть бути спричинені фторхінолонрезистентними Neisseria gonorrhoeаe. Ципрофлоксацин необхідно призначати одночасно з іншими відповідними антибактеріальними препаратами, за винятком клінічних ситуацій, коли виключено наявність ципрофлоксацин резистентних штамів Neisseria gonorrhoeаe. Якщо через 3 дні не настає клінічне покращення, терапію слід переглянути.

Інтраабдомінальні інфекції.

Дані про ефективність ципрофлоксацину при лікуванні постопераційних інтраабдомінальних інфекцій обмежені.

Діарея мандрівників.

Нет аналогов