Рецептурный
ЮНИПАК АМП. Р-Р Д/ИН. 300МГ/МЛ 20МЛ. №5 купить в Славутиче Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ЮНИПАК АМП. Р-Р Д/ИН. 300МГ/МЛ 20МЛ. №5 купить в Славутиче

Артикул: 17995
Производитель: ЮНИК ФАРМАСЬЮТИКАЛ ЛАБОРАТОРИЗ
Нет в продаже
Производитель: ЮНИК ФАРМАСЬЮТИКАЛ ЛАБОРАТОРИЗ
ATC: V08AB02
Международное название: Iohexol
Действующие вещество: йогексолу 647 мг, еквівалентно йоду 300 мг/мл
Применение: Кардіоангіографія, артеріографія, урографія, флебографія та контрастне підсилення при комп’ютерній томографії; поперекова, грудна та шийна мієлографія, КТ цистернографія після субарахноїдального введення; артрографія, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПТ), сальпінгографія, сіалографія та дослідження травного тракту, герніографія.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ЮНІПАК®

(UNIPAQUE®)

 

Склад:

діюча речовина: йогексол;

1 мл розчину 240 мг/мл містить: йогексолу 518 мг, еквівалентно йоду 240 мг/мл;

1 мл розчину 300 мг/мл містить: йогексолу 647 мг, еквівалентно йоду 300 мг/мл;

1 мл розчину 350 мг/мл містить: йогексолу 755 мг, еквівалентно йоду 350 мг/мл;

допомiжнi речовини: трометамін, кальцію-натрію едетат, кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або блідо-жовтого кольору розчин.

Значення осмолярності та в'язкості препарату наводяться нижче:

Концентрація

Осмолярність*, Осм/кг Н2О при

37 0С

В'язкість (мПа*с)

20 0С

В'язкість (мПа*с)

37 0С

240 мг/мл йоду

300 мг/мл йоду

350 мг/мл йоду

0,54(0,483-0,591)

0,67(0,605-0,739)

0,84(0,760-0,928)

4,1-4,6

9,6-9,9

18,3-18,6

3,2-3,9

6,9-7,3

12,2-12,6

 

Фармакотерапевтична група. Водорозчинні низькоосмолярні нефротропні рентгеноконтрастні засоби.

Код АТХ V08A B02.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Йогексол – неіонний трийодований водорозчинний рентгеноконтрастний засіб. Після внутрішньовенної ін'єкції йогексолу не було встановлено значущих відхилень більшості показників гемодинаміки, клініко-біохімічних та показників коагуляції. Час досягнення максимальної рентгеноконтрастності при звичайній мієлографії – до 30 хв (через 1 годину вже не візуалізується). При комп'ютерній томографії візуалізація контрасту у грудному відділі можлива протягом 1 години, шийному відділі – близько 2 годин, базальних цистернах – 3–4 години. Контрастування суглобових порожнин, порожнин матки, фалопієвих труб, перитонеальних випуклостей, панкреатичних і жовчних протоків, сечового міхура досягається безпосередньо після введення.

 

 

Фармакокінетика.

Приблизно 100 % введеного внутрішньовенно йогексолу видаляється у незмінному вигляді через нормально функціонуючі нирки протягом 24 годин. Максимальна концентрація йогексолу в сечі встановлюється через 1 годину після ін'єкції. Час напіввиведення препарату у пацієнтів із нормальною функцією нирок становить 2 години. Метаболітів препарату не встановлено. Зв'язування йогексолу з білками плазми крові не має клінічного значення (менше 2%) і тому до уваги може не братися.

 

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Юніпак® призначений тільки для діагностичних цілей.

Рентгеноконтрастний препарат для застосування дітям та дорослим для проведення кардіоангіографії, артеріографії, урографії, флебографії і контрастного посилення при комп'ютерній томографії (КТ); поперековій, грудній та шийній мієлографії, КТ-цистернографії після субарахноїдального введення; артрографії, ендоскопічній ретроградній панкреатографії (ЕРПГ), ендоскопічній ретроградній холангіопанкреатографії (ЕРХПГ), герніографії, гістеросальпінгографії, сіалографії та досліджень шлунково-кишкового тракту.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до йогексолу, інших препаратів йоду та до інших компонентів препарату;

виражений тиреотоксикоз;

наявність місцевих або системних інфекцій (для проведення мієлографії);

негайне повторне інтратекальне введення препарату при невдало виконаній мієлографії;

епілепсія та церебральні інфекції (для субарахноїдального введення);

період вагітності або годування груддю;

одночасне застосування препарату (при інтратекальному введенні) з глюкокортикостероїдами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Застосування контрастних речовин хворим на цукровий діабет, які приймають бігуаніди (метформін) може призводити до оборотного порушення функції нирок і молочнокислого ацидозу. Для запобігання цьому необхідно припинити прийом бігуанідів за 48 годин до дослідження та розпочати після повної стабілізації функції нирок.

Пацієнти, які приймали менш ніж за 2 тижні до дослідження інтерлейкін-2, мають схильність до віддалених побічних реакцій (грипоподібні стани або шкірні реакції).

Протипоказане застосування препарату (при інтратекальному введенні) з глюкокортикостероїдами.

Похідні фенотіазину та інші антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики), інгібітори моноамінооксидази, тетрациклінні антидепресанти, стимулятори центральної нервової системи, аналептики – знижується епілептичний поріг і підвищується ризик епілептичних нападів. Застосування цих препаратів слід припинити щонайменше за 48 годин перед мієлографією, їх не слід застосовувати для запобігання нудоті або блюванню при або після мієлографії та протягом 24 годин після проведення процедури. При необхідності використання процедури для пацієнтів, які приймають такі ліки, необхідно розглянути можливість профілактичного прийому антиконвульсантів.

β-адреноблокатори та інші гіпотензивні лікарські засоби підвищують імовірність розвитку артеріальної гіпотензії.

У пацієнтів, які застосовують β-адреноблокатори, прояви анафілаксії можуть бути атипічними і помилково прийматися за вагусні реакції.

Висока концентрація контрастних засобів у сироватці крові і сечі може впливати на результати лабораторних показників білірубіну, білків і неорганічних сполук (наприклад, заліза, міді, кальцію, фосфатів), тому лабораторні аналізи не слід проводити у той же день.

 

Особливості застосування.

Препарат не можна змішувати в одному шприці з іншими діагностичними та лікарськими засобами.

Препарат набирають у шприц безпосередньо перед застосуванням. Невикористаний залишок препарату не можна використовувати повторно.

Перед застосуванням препарату, його, як і всі засоби для парентерального введення, слід візуально перевірити на відсутність нерозчинних частинок, зміни кольору та порушень цілісності упаковки.

Бажано підігріти розчин до температури тіла перед ін’єкцією.

Перед застосуванням рентгеноконтрастного засобу необхідно отримати точну інформацію про пацієнта, враховуючи важливі лабораторні дані (рівень креатиніну в сироватці крові, електрокардіограму, алергію в анамнезі). Перед дослідженням у пацієнта необхідно ліквідувати порушення водно-електролітного балансу та забезпечити достатнє надходження рідини та електролітів.

За 2 години до процедури пацієнт повинен припинити прийом їжі.

Наявність в анамнезі у пацієнта алергії, астми та небажаних реакцій на контрастні препарати, що містять йод, потребують підвищеної уваги. У цих випадках необхідно розглянути можливість премедикації кортикостероїдами та антагоністами гістамінових рецепторів.

Ризик виникнення тяжких побічних реакцій на препарат дуже малий. Однак контрастні речовини, що містять йод, можуть спричинити анафілактичні реакції або інші прояви гіперчутливості. З цієї причини слід заздалегідь передбачити послідовність лікувальних заходів у разі виникнення побічних реакцій та мати в наявності необхідні препарати і обладнання. Необхідно застосовувати внутрішньовенний катетер для проведення рентгеноконтрастного дослідження з метою полегшення швидкого внутрішньовенного введення лікарських засобів.

Слід використовувати для введення препарату окремі шприц і голку та не змішувати препарат з іншими лікарськими засобами.

Порівняно з іонними препаратами неіонні рентгеноконтрастні засоби менше впливають in vitro на систему коагуляції крові. При проведенні ангіографічних досліджень слід дуже ретельно дотримуватись їх методик та часто промивати катетери (наприклад, розчином хлориду натрію з додаванням гепарину) для мінімізації ризику тромбозів та емболій, що пов'язані з втручанням.

Перед та після введення контрастного препарату необхідно забезпечити адекватне насичення організму досліджуваного рідиною (гідратації). Це має особливе значення у пацієнтів з мієломною хворобою, цукровим діабетом, порушенням функції нирок, а також у дітей і людей літнього віку. У дітей віком до 1 року та особливо у новонароджених порушення гемодинаміки та електролітного балансу відбувається особливо легко.

Слід бути уважним при дослідженні пацієнтів з тяжкими серцево-судинними захворюваннями і легеневою гіпертензією у зв'язку з ризиком розвитку порушень ритму серця та порушень гемодинаміки.

Пацієнти з гострою церебральною патологією, пухлинами мозку та епілепсією схильні до розвитку судом і потребують особливої уваги. Існує підвищений ризик розвитку судом і неврологічних реакцій у хворих на алкоголізм і наркоманію. Рідко спостерігалися випадки тимчасового зниження слуху або глухоти після мієлографії, що, напевно, пов'язано із зниженням тиску спинномозкової рідини внаслідок люмбальної пункції.

Для запобігання розвитку гострої ниркової недостатності, пов'язаної із введенням контрастної речовини, необхідна особлива обережність при дослідженні хворих, які вже мають порушення функції нирок і цукровий діабет і належать до групи ризику. Те ж саме стосується і дослідження пацієнтів з парапротеїнеміями (мієломна хвороба, макроглобулінемія Вальденстрема).

Заходи для запобігання побічним реакціям:

виявлення пацієнтів, які належать до групи ризику;

забезпечення адекватної гідратації, якщо необхідно, це може бути досягнуто за допомогою постійної внутрішньовенної інфузії, що розпочалася ще до моменту введення контрастного препарату і продовжується до моменту його виведення нирками;

запобігання додатковому навантаженню на нирки, що виникає при застосуванні нефротоксичних препаратів, засобів для пероральної холецистографії, перетискання ниркових артерій, ангіопластики ниркових артерій, хірургічних операціях – до виведення контрастної речовини з організму;

повторні рентгеноконтрастні дослідження слід виконувати після повної нормалізації функції нирок після останнього введення препарату.

Для попередження лактоцидозу у пацієнтів із цукровим діабетом, які застосовують терапію метформіном, перед внутрішньосудинним введенням контрастного засобу, що вміщує йод, необхідно виміряти рівень креатиніну сироватки крові.

Нормальний рівень креатиніну сироватки/нормальна функція нирок: прийом метформіну слід припинити під час введення контрастного засобу і не відновляти протягом 48 годин або до відновлення функції нирок/креатиніну сироватки крові до нормального рівня. Зниження рівня креатиніну/порушення функції нирок: слід припинити прийом метформіну та відкласти обстеження контрастним засобом на 48 годин. Терапію метформіном поновлювати тільки у випадку, якщо функції нирок/креатиніну сироватки крові залишаються незміненими. У невідкладних випадках, при яких відзначається порушення функції нирок, лікар повинен оцінити співвідношення ризик/користь для пацієнта від застосування препарату і провести запобіжні заходи: припинити прийом метформіну, провести гідратацію пацієнта, контролювати функцію нирок та спостерігати за симптомами лактоцидозу у пацієнта.

Особливо обережними слід бути з пацієнтами з наявними тяжкими комбінованими порушеннями функції нирок і печінки, оскільки у них спостерігається значне зниження кліренсу контрастних речовин. Можливе виконання рентгеноконтрастних досліджень у хворих, які перебувають на гемодіалізі, за умови, що діаліз буде проведено одразу після дослідження.

Введення рентгеноконтрастних речовин, що містять йод, може посилювати симптоми міастенії.

При виконанні інвазивних досліджень та втручань у хворих на феохромоцитому необхідне профілактичне застосування альфа-блокаторів для запобігання гіпертонічним кризам.

Необхідна особлива обережність при обстеженні пацієнтів з гіпертиреоїдизмом. У хворих з багатовузловим зобом після введення контрастних засобів, що містять йод, існує ризик розвитку гіпертиреоїдизму. Слід пам'ятати про можливість розвитку у зв'язку з введенням контрастних речовин минущого гіпертиреоїдизму у недоношених дітей.

Вихід контрастного засобу з судин в рідких випадках супроводжувався місцевим болем і набряком, що проходили без наслідків. Однак зафіксовані випадки запалення і некрозу тканин. У разі екстравазації використовують загальноприйняті заходи лікування в місці ін’єкції. У випадку розвитку компартмент-синдрому можливе проведення хірургічної декомпресії.

Нагляд за пацієнтом

Після введення контрастного препарату слід спостерігати за пацієнтом протягом як мінімум 30 хвилин, оскільки більшість побічних реакцій виникає протягом цього часу.

Проте можливі також більш віддалені побічні реакції.

Інтратекальне введення

Після виконання мієлографії пацієнт повинен перебувати у спокої не менше 1 години, лежачи з піднятою на 20º головою та грудною кліткою. Після цього хворий може бути переведений на амбулаторний режим, однак повинен уникати нахилів. При зберіганні постільного режиму підняте положення голови та грудей повинно зберігатися протягом перших 6 годин. При підозрі на низький поріг розвитку судом необхідний нагляд за досліджуваним протягом цього періоду. Амбулаторні пацієнти протягом перших 24 годин після дослідження не повинні залишатися без нагляду.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека застосування препарату у період вагітності не встановлена. Препарат під час вагітності можна застосовувати лише у разі крайньої необхідності та після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

Контрастні засоби незначною мірою проникають у грудне молоко. Тому вірогідність ризику для плода малоймовірна. Необхідно припинити годування груддю перед введенням препарату та відновити не менше ніж через 24 години після застосування препарату.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Не рекомендується керувати автотранспортом та працювати зі складною технікою протягом перших 24 годин після інтратекального введення контрастних засобів.

 

Спосіб застосування та дози.

Для внутрішньоартеріального, внутрішньовенного, інтратекального, внутріш-ньопорожнинного введення, перорального прийому та ректального введення дорослим і дітям.

При введенні препарату пацієнт повинен перебувати у горизонтальному положенні. Доза препарату залежить від методу дослідження, віку, маси тіла, загального стану пацієнта та техніки введення препарату. Суттєвих розбіжностей в визначенні доз препарату з іншими рентгеноконтрастними засобами немає, можна орієнтуватись на такі дозування:

 

Внутрішньовенне введення

 

Показання

Концентрація

Доза на

1 ін’єкцію

Коментарі

Урографія

Дорослі

 

 

 

Діти < 7 кг

 

 

Діти > 7 кг

 

300 мг йоду/мл або

350 мг йоду/мл;

 

 

240 мг йоду/мл або

300 мг йоду/мл;

 

240 мг йоду/мл або

300 мг йоду/мл

 

40–80 мл

 

 

 

4 мл/кг

3 мл/кг

 

3 мл/кг

2 мл/кг

(максимальна доза - 40 мл)

 

 

В окремих випадках можуть бути використані дози більше 80 мл

Нет аналогов