Рецептурный
АЦИВИР ТАБ. РАСТВ. 200МГ №10 купить в Житомире Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

АЦИВИР ТАБ. РАСТВ. 200МГ №10 купить в Житомире

Артикул: 14520
Производитель: НОРТОН НА ЗАВОДЕ ЮНИМАКС ЛАБОРАТОРИС
Нет в продаже
Производитель: НОРТОН НА ЗАВОДЕ ЮНИМАКС ЛАБОРАТОРИС
ATC: J05AB01
Международное название: Aciclovir
Действующие вещество: ацикловіру 200 мг
Применение: Первинні і рецидивуючі інфекції шкіри та слизових оболонок, викликані вірусом Herpes-simplex.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

АЦИВІР

(ACIVIR)

 

Cклад:

діюча речовина: ацикловір, 1 таблетка містить ацикловіру 200 мг або 400 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, магнію стеарат, тальк, аспартам (Е 951); для таблеток по 200 мг – ароматизатор ванільний, для таблеток по 400 мг – ароматизатор ананасовий.

 

Лікарська форма. Таблетки розчинні.

 

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування.

Код АТС J05А B01.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування вірусних інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом простого герпесу (Herpes simplex), включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес (Herpes genitalis);

профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з нормальним імунітетом;

профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих з імунодефіцитом;

лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний герпес);

профілактика та лікування інфекцій, спричинених вірусом герпесу у хворих з тяжким імунодефіцитом, а саме: з розвинутою стадією ВІЛ-інфекції (кількість CD4 + < 200/мм3, включаючи хворих на СНІД або зі СНІД-асоційованими комплексами) та після трансплантації кісткового мозку.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру або до інших компонентів препарату.

 

Спосіб застосування та дози.

Ацивір застосовують внутрішньо, попередньо розчинивши у склянці води.

Дорослі

Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу

Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, слід приймати таблетки Ацивіру у дозі 200 мг 5 разів на добу з приблизно 4-годинним інтервалом, за винятком нічного періоду.

Лікування має тривати 5 днів, але у разі тяжкої первинної інфекції його можна продовжити до 10 днів.

Для деяких хворих з імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) чи для хворих зі зниженою засвоюваністю у кишечнику дозу можна подвоїти до 400 мг або застосувати відповідну дозу для внутрішньовенного введення.

Лікування слід розпочинати якомога раніше після початку розвитку інфекції. У випадку рецидивуючого герпесу найкраще розпочинати лікування у продромальний період або після появи перших ознак ураження шкіри.

Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу

У хворих з нормальним імунітетом для запобігання рецидивам інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, таблетки Ацивіру у дозі 200 мг приймають 4 рази на добу з

6-годинним інтервалом.

Для зручності більшість пацієнтів можуть приймати 400 мг Ацивіру 2 рази на добу з

12-годинним інтервалом.

Лікування буде ефективним навіть після зменшення дози таблетованого Ацивіру до 200 мг, які приймають 3 рази на добу з 8-годинним інтервалом або навіть 2 рази на добу з

12-годинним інтервалом.

У деяких хворих радикальне поліпшення спостерігається після прийому добової дози Ацивіру 800 мг.

Для спостереження за можливими змінами природного перебігу захворювання терапію Ацивіром слід періодично переривати з інтервалом 6-12 місяців.

Тривалість профілактичного застосування визначається тривалістю періоду ризику.

Профілактика виникнення інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу

Для профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у хворих з імунодефіцитом таблетки Ацивіру у дозі 200 мг слід приймати 4 рази на добу з

6-годинним інтервалом. У хворих зі значним імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або у хворих зі зниженою засвоюваністю у кишечнику дозу можна подвоїти до 400 мг або застосувати відповідну дозу для внутрішньовенного введення.

Тривалість профілактичного застосування визначається тривалістю періоду ризику.

Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу

Для лікування інфекцій, спричинених вірусами вітряної віспи тa оперізувального герпесу, слід приймати таблетки Ацивіру у дозі 800 мг 5 разів на добу з 4-годинним інтервалом, за винятком нічного періоду. Лікування має тривати 7 діб.

У хворих з тяжким імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або у хворих зі зниженою засвоюваністю у кишечнику краще застосовувати внутрішньовенне введення.

Лікування слід розпочинати якомога раніше після початку захворювання, результат буде кращий, якщо лікування розпочати одразу ж після появи висипань.

Профілактика та лікування інфекцій, спричинених вірусом герпесу у хворих зі значним імунодефіцитом

Для лікування хворих зі значним імунодефіцитом слід приймати 800 мг Ацивіру 4 рази на добу з приблизно 6-годинним інтервалом. Лікуванню хворих після трансплантації кісткового мозку має передувати внутрішньовенна терапія Ацивіром протягом 1 місяця.

Тривалість лікування хворих після трансплантації кісткового мозку становить 6 місяців (від 1 до 7 місяців після трансплантації). У хворих з розвинутою стадією ВІЛ-інфекції курс лікування становить 12 місяців, для збереження позитивного ефекту бажано продовжити курс лікування.

Діти

Для лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у дітей з імунодефіцитом віком від 2 років і старше можна застосовувати такі ж дози, як і для дорослих.

При вітряній віспі дітям віком від 2 до 6 років – 400 мг, віком старше 6 років – 800 мг 4 рази на добу. Тривалість лікування становить 5 днів.

Спеціальних даних щодо застосування Ацивіру для профілактики (запобігання рецидивам) інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, або для лікування інфекцій, спричинених вірусом оперізувального герпесу, у дітей з нормальним імунітетом немає. Дітям віком до

2 років препарат не застосовують.

Пацієнти літнього віку

Слід мати на увазі можливість порушення функції нирок у хворих літнього віку, і дозу препарату для них слід відповідно змінити. Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації організму.

Ниркова недостатність

Ацивір слід з обережністю призначати хворим з нирковою недостатністю. Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації організму. Не слід призначати препарат з профілактичною метою хворим з порушеною функцією нирок (добовий діурез менше

100 мл).

При лікуванні інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у хворих з нирковою недостатністю рекомендовані пероральні дози не призводять до накопичення ацикловіру, рівень якого перевищував би безпечний рівень, встановлений для внурішньовенного введення. Проте для хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) рекомендується встановити дозу 200 мг 2 рази на добу з інтервалом приблизно 12 годин.

При лікуванні інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний герпес) у хворих зі значно зниженим імунітетом рекомендується при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) встановити дозу 800 мг 2 рази на добу з приблизно 12-годинним інтервалом, а для хворих з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну у межах 10-25 мл/хв) – 800 мг 3 рази на добу з інтервалом приблизно 8 годин.

При застосуванні великих пероральних доз ацикловіру необхідно підтримувати адекватну гідратацію цих пацієнтів.

 

Побічні реакції.

Побічні реакції, відомості про які наведені нижче, класифіковані за органами і системами та за частотою її виникнення. За частотою проявів розподілені на такі категорії: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

З боку крові та лімфатичної системи

Дуже рідко: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія.

З боку імунної системи

Рідко: анафілаксія.

З боку нервової системи

Часто: головний біль, запаморочення.

Дуже рідко: збудженість, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома.

Вищенаведені неврологічні реакції є загалом оборотними і зазвичай виникають при застосуванні для лікування хворих з нирковою недостатністю або з іншими факторами ризику.

З боку респіраторної системи та органів грудної клітки

Дуже рідко: задишка.

З боку травного тракту

Часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі.

З боку гепатобіліарної системи

Рідко: оборотне підвищення рівня білірубіну та печінкових ферментів.

Дуже рідко: жовтяниця, гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Часто: свербіж, висипання (включаючи світлочутливість).

Нечасто: кропив‘янка, прискорене дифузне випадання волосся. Оскільки випадання волосся може бути пов´язано з великою кількістю захворювань і лікарських засобів, чіткого зв’язку з ацикловіром виявлено не було.

Рідко: ангіоневротичний набряк.

З боку нирок та сечовидільної системи

Рідко: збільшення рівня сечовини та креатиніну крові.

Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, біль у нирках.

Біль у нирках може бути асоційований з нирковою недостатністю.

Загальні розлади

Дуже рідко: підвищена втомлюваність, гарячка.

 

Передозування.

Симптоми: при випадковому повторному передозуванні ацикловіру для перорального застосування протягом кількох днів виникають гастроентерологічні (такі як нудота та блювання) та неврологічні симптоми (головний біль і сплутаність свідомості).

Неврологічними проявами передозування можуть бути сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, судоми та кома.

Лікування: хворого слід ретельно обстежити для виявлення симптомів інтоксикації. Рекомендується промивання шлунка, симптоматичне лікування. У зв‘язку з тим, що рівень ацикловіру у крові добре елімінується за допомогою гемодіалізу, його слід застосовувати у разі передозування.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не виявлено збільшення кількості уроджених вад у дітей, матері яких застосовували Ацивір у період вагітності, порівняно із загальною популяцією. Однак застосовувати таблетки Ацивіру можливо лише тоді, коли потенційна користь від застосування препарату для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Призначати ацикловір жінкам у період годування груддю слід з обережністю з урахуванням співвідношення ризик/користь.

 

Діти. Препарат застосовують дітям віком старше 2 років.

 

Особливості застосування.

Ацикловір виводиться з організму головним чином шляхом ниркового кліренсу, тому хворим з нирковою недостатністю дозу слід зменшувати (див. «Спосіб застосування та доз»). У хворих літнього віку також є велика ймовірність порушення функції нирок, тому для цієї групи пацієнтів теж може знадобитися зменшення дози. Обидві ці групи (хворі з нирковою недостатністю та хворі літнього віку) є групами ризику з виникнення у них неврологічних побічних реакцій і тому мають перебувати під пильним контролем для виявлення цих побічних реакцій. За отриманими даними, такі реакції є загалом оборотними у разі припинення лікування препаратом.

Слід звертати особливу увагу на підтримку адекватного рівня гідратації хворих, які отримують високі дози ацикловіру.

Препарат містить аспартам, який в організмі трансформується у фенілаланін, тому його не слід застосовувати пацієнтам із фенілкетонурією.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

При вирішенні питання щодо можливості керування автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід брати до уваги клінічний статус пацієнта та профіль побічних реакцій препарату. З урахуванням можливих побічних ефектів з боку нервової системи Ацивір під час керування автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід застосовувати з обережністю.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Клінічно важливої взаємодії ацикловіру з іншими лікарськими засобами не було виявлено.

Ацикловір виділяється головним чином у незміненому вигляді нирками шляхом канальцевої секреції, тому будь-які препарати, що мають аналогічний механізм виділення, можуть збільшувати концентрацію ацикловіру у плазмі крові. Пробенецид і циметидин подовжують період напіввиведення ацикловіру та площу під кривою «концентрація/час». При одночасному застосуванні з імуносупресантами при лікуванні хворих після трансплантації органів також підвищується у плазмі крові рівень ацикловіру та неактивного метаболіту імуносупресивного препарату, але внаслідок широкого терапевтичного індексу ацикловіру коригувати дозу не потрібно.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ацикловір є синтетичним аналогом пуринового нуклеозиду з інгібіторною активністю in vivo та in vitro щодо вірусу герпесу людини, що включає вірус простого герпесу І та ІІ типу, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу, вірус Епштейна-Барра та цитомегаловірус. У культурі клітин ацикловір виявляє найбільшу активність проти вірусу простого герпесу

I типу і надалі, у міру зменшення активності, проти вірусу простого герпесу II типу, вірусу вітряної віспи та оперізувального герпесу, вірусу Епштейна-Барра та цитомегаловірусу.

Інгібіторна активність ацикловіру проти вищезазначених вірусів є високоселективною. Фермент тимідинкіназа у нормальній неінфікованій клітині не використовує ацикловір як субстрат, тому токсична дія відносно клітин організму-господаря є мінімальною. Проте тимідинкіназа, закодована у вірусах простого герпесу, вірусах вітряної віспи, оперізувального герпесу та вірусах Епштейна-Барра, перетворює ацикловір на монофосфат ацикловіру – аналог нуклеозиду, який потім перетворюється послідовно на дифосфат і трифосфат за допомогою ферментів клітини. Слідом за вбудовуванням у вірусну ДНК ацикловіру трифосфат взаємодіє з вірусною ДНК-полімеразою, результатом чого є припинення синтезу ланцюга вірусної ДНК.

При тривалих або повторних курсах лікування тяжких хворих зі зниженим імунітетом можуть траплятися випадки зменшеної чутливості окремих штамів вірусу, які не завжди відповідають на лікування ацикловіром. Більшість випадків нечутливості пов’язані з дефіцитом вірусної тимідинкінази, однак існують повідомлення про ушкодження вірусної тимідинкінази та ДНК. In vitro взаємодія окремих вірусів простого герпесу з ацикловіром може також призводити до формування менш чутливих штамів. Взаємозалежність між чутливістю окремих вірусів простого герпесу in vitro та клінічними результатами лікування ацикловіром до кінця не з´ясована.

Застосування таблетованого Ацивіру разом з антиретровірусними препаратами (головним чином Ретровіром) зменшує летальність хворих з розвинутою стадією ВІЛ-інфекції, а також, за умови попереднього застосування протягом 1 місяця Ацивіру для внутрішньовенного введення, зменшує летальність хворих після трансплантації кісткового мозку.

Фармакокінетика.

Ацикловір лише частково абсорбується у кишечнику.

У дорослих кінцевий період напіввиведення при внурішньовенному введенні ацикловіру становить приблизно 2,9 години. Більшість препарату виводиться у незміненому вигляді нирками. Нирковий кліренс ацикловіру суттєво вищий за кліренс креатиніну, що вказує на те, що виведення препарату нирками здійснюється шляхом не лише гломерулярної фільтрації, а й тубулярної секреції.

9-карбоксиметоксиметилгуанін є єдиним важливим метаболітом ацикловіру і становить приблизно 10-15 % застосованої дози, який може бути визначений у сечі. Якщо ацикловір застосовувати через 1 годину після прийому 1 г пробенециду, кінцевий період напіввиведення та площа під кривою «концентрація/ час» збільшуються на 18 % і 40 % відповідно.

У хворих із хронічною нирковою недостатністю середній кінцевий рівень напіввиведення становить 19,5 години. Середній рівень напіввиведення ацикловіру під час гемодіалізу становить 5,7 години. Рівень ацикловіру у плазмі крові під час діалізу знижується приблизно на 60 %.

Концентрація препарату у цереброспінальній рідині становить приблизно 50 % від відповідної концентрації у плазмі крові. Рівень зв’язування з білками плазми крові відносно низький (від 9 до 33 %), і при взаємодії з іншими лікарськими засобами він не змінюється.

При одночасному застосуванні ацикловіру та зидовудину для лікування ВІЛ-інфікованих хворих не було виявлено ніяких змін фармакокінетики цих препаратів.

 

Фармацевтичні характеристики.

Нет аналогов