Рецептурный
ЛИПОФЕН СР КАПС. 250МГ №30 купить в Ирпене Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ЛИПОФЕН СР КАПС. 250МГ №30 купить в Ирпене

Артикул: 12249
Производитель: НОБЕЛ ИЛАЧ САНАИ ВЕ ТИДЖАРЕТ А.Ш.
Нет в продаже
Производитель: НОБЕЛ ИЛАЧ САНАИ ВЕ ТИДЖАРЕТ А.Ш.
ATC: C10AB05
Международное название: Fenofibrate
Действующие вещество: фенофібрату 250 мг
Применение: Гіперліпідемія (ІІа, ІІb, III, IV, V типу), ендогенні гіпертригліцеридемії (ізольованої і змішаної), діабетична дисліпідемія, якщо суворе та регулярне дотримання відповідної дієти виявляється недостатнім.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ЛІПОФЕН СР

(LIPOFEN SR)

 

 

Склад:

діюча речовина: фенофібрат;

1 капсула містить фенофібрату 250 мг;

допоміжні речовини: нейтральні мікропелети* (№ 30), акрилатний сополімер, метакрилатний сополімер (тип А), тальк;

*склад нейтральних мікропелет (№ 30): крохмаль кукурудзяний, цукор сферичний;

желатинова капсула містить: жовтий захід FCF (E 110), титану діоксид (Е 171), желатин.

 

Лікарська форма. Капсули.

 

Фармакотерапевтична група.

Гіполіпідемічні засоби. Код АТХ С10А В05.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Препарат показаний як доповнення до дієти та інших немедикаментозних методів лікування (наприклад, фізичних вправ, зниження маси тіла) при таких станах:

- тяжка гіпертригліцеридемія, у тому числі з низьким рівнем холестерину ліпопротеїнів високої щільності;

- змішана гіперліпідемія у випадках, коли застосування статинів протипоказане або є непереносимість статинів;

- змішана гіперліпідемія у пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком на додаток до терапії статином, коли рівень тригліцеридів та холестерину ліпопротеїнів високої щільності адекватно не контролюється.

Діабетична ретинопатія: показаний для зменшення прогресування діабетичної ретинопатії у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та існуючою діабетичною ретинопатією.

 

Протипоказання.

Печінкова недостатність (включаючи біліарний цироз печінки та нез’ясовані персистуючі порушення функції печінки).

Встановлені захворювання жовчного міхура.

Тяжкі хронічні захворювання нирок.

Хронічний або гострий панкреатит, крім випадків гострого панкреатиту, спричиненого тяжкою гіпертригліцеридемією.

Встановлена фотоалергія або фототоксичні реакції у період лікування фібратами або кетопрофеном.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини.

Також препарат не слід застосовувати пацієнтам з алергією на арахіс, арахісову олію або соєвий лецитин, або подібні продукти через ризик виникнення реакцій гіперчутливості.

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослим призначають внутрішньо у поєднанні зі стандартною гіпохолестериновою дієтою – по 1 капсулі (250 мг) на добу під час одного з основних прийомів їжі.

Препарат призначається на тривалий час (протягом років). Ефективність необхідно періодично контролювати.

Дієтотерапію, розпочату до призначення препарату, необхідно продовжити.

Якщо після застосування препарату протягом декількох місяців (наприклад, 3 місяців) рівень ліпідів у сироватці крові недостатньо знизився, необхідно розглянути питання про призначення додаткового лікування або інших видів терапії.

Пацієнтам літнього віку.

Пацієнтам літнього віку, які не мають ниркової недостатності, рекомендується звичайна доза для дорослих.

Порушення функції нирок.

Пацієнтам із порушенням функції нирок необхідно зменшити дозу. Фенофібрат не рекомендується застосовувати у пацієнтів із тяжкими хронічними захворюваннями нирок.

Порушення функції печінки.

Препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам із порушеннями функції печінки через відсутність даних.

 

Побічні реакції.

Найчастіше відзначені небажані реакції протягом терапії фенофібратом – це розлади травлення, порушення з боку шлунка або кишечнику.

З боку системи крові: зниження рівня гемоглобіну, зниження кількості білих клітин крові.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку нервової системи: головний біль.

З боку судинної системи: тромбоемболії (легенева емболія, тромбоз глибоких вен).

З боку травного тракту: симптоми з боку органів травлення (біль у животі, нудота, блювання, діарея, метеоризм); панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня трансаміназ, жовчокам'яна хвороба, гепатит, жовтяниця, ускладнення жовчокам'яної хвороби (наприклад, холецистит, холангіт, жовчна коліка).

З боку шкіри: шкірні реакції гіперчутливості (наприклад, висипання, свербіж, кропив'янка); алопеція, реакції фоточутливості, тяжкі шкірні реакції (наприклад, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз).

З боку кістково-м’язової системи: м’язові розлади (наприклад, міалгія, міозит, м'язові спазми та слабкість), рабдоміоліз.

З боку репродуктивної системи: статева дисфункція.

Лабораторні показники: підвищений рівень креатиніну в крові; підвищений рівень сечовини в крові.

З боку дихальної системи: інтерстиціальна хвороба легень.

Інші: підвищена втомлюваність, запаморочення.

 

Передозування.

Повідомлялося лише про окремі випадки передозування фенофібрату. У більшості випадків жодних симптомів передозування не було вказано.

Специфічний антидот невідомий. При підозрі на передозування потрібно проводити симптоматичне лікування та необхідні підтримуючі заходи. Фенофібрат не виводиться за допомогою гемодіалізу.

 

 

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Немає достатніх даних щодо застосування фенофібрату у вагітних жінок. Не було виявлено жодних тератогенних ефектів. Ембріотоксичні ефекти спостерігалися при застосуванні препарату в дозах, токсичних для материнського організму. Потенційний ризик для людини невідомий. Тому препарат у період вагітності слід застосовувати лише після ретельної оцінки користі/ризику.

Період годування груддю. Невідомо, чи фенофібрат та/або його метаболіти проникають у грудне молоко людини. Не можна виключати наявність ризику для грудних дітей, тому фенофібрат не слід застосовувати у період годування груддю.

 

Діти.

Безпека та ефективність застосування фенофібрату дітям не встановлені і відповідні дані відсутні, тому препарат Ліпофен СР не рекомендується призначати цій віковій категорії пацієнтів.

 

Особливості застосування.

Вторинна гіперліпідемія.

Перед початком терапії фенофібратом потрібно провести необхідне лікування відповідних станів, що є причиною вторинної гіперхолестеринемії, таких як неконтрольований цукровий діабет 2 типу, гіпотиреоз, нефротичний синдром, диспротеїнемія, обструктивна хвороба печінки або алкоголізм. Вторинна гіперхолестеринемія, пов’язана з фармакологічним лікуванням, може спостерігатися у пацієнтів, які застосовують діуретики, b-блокатори, естрогени, прогестогени, комбіновані пероральні контрацептиви, імуносупресори та інгібітори протеаз. У таких випадках потрібно встановити, якою є гіперліпідемія: первинною чи вторинною (можливе підвищення рівня ліпідів, спричинене вищепереліченими терапевтичними засобами).

Функція печінки.

Як і при застосуванні інших ліпідознижувальних препаратів, у деяких пацієнтів зареєстровано підвищення рівнів трансаміназ. У більшості випадків це зростання було тимчасовим, незначним та безсимптомним. Рекомендується перевіряти рівні трансаміназ кожні 3 місяці протягом перших 12 місяців терапії та періодично у подальшому. Слід приділити увагу пацієнтам, у яких зростають рівні трансаміназ, та припинити лікування, якщо рівні АСТ та АЛТ більш ніж у 3 рази перевищують верхню межу норми. У випадку появи симптомів гепатиту (наприклад, жовтяниці, свербежу) та підтвердженні діагнозу результатами лабораторних аналізів застосування фенофібрату слід припинити.

Підшлункова залоза.

У пацієнтів, які застосовували фенофібрат, повідомлялися випадки панкреатиту (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»). Це може бути відображенням недостатньої ефективності лікування пацієнтів із тяжкою гіпертригліцеридемією, прямим впливом препарату або вторинним явищем, опосередкованим каменями у жовчних шляхах або формуванням сладжу з обструкцією загальної жовчної протоки.

М'язи.

При застосуванні фібратів та інших ліпідознижувальних препаратів повідомлялося про токсичний вплив на м'язи, у тому числі рідкі випадки рабдоміолізу із нирковою недостатністю або без неї. Частота цього порушення зростає у випадку гіпоальбумінемії та наявності в анамнезі ниркової недостатності. Пацієнтам із факторами ризику розвитку міопатії та/або рабдоміолізу, у числі яких вік від 70 років, наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових м'язових розладів, порушення функції нирок, гіпотиреоз та зловживання алкоголем, може загрожувати підвищений ризик розвитку рабдоміолізу. У таких пацієнтів слід ретельно оцінити користь та ризик лікування фенофібратом.

Токсичний вплив на м'язи слід запідозрити у пацієнтів із дифузною міалгією, міозитом, м'язовими судомами та слабкістю та/або вираженим підвищенням рівня КФК (у 5 разів вище верхньої межи норми). У таких випадках лікування фенофібратом слід припинити.

Ризик токсичного впливу на м'язи може підвищуватися, якщо препарат застосовувати разом із іншим фібратом або інгібітором ГМГ-КоА редуктази, особливо у випадку наявного захворювання м'язів. Тому одночасне застосування фенофібрату з інгібітором ГМГ-КоА редуктази може бути резервною терапією у пацієнтів із тяжкою комбінованою дисліпідемією та високим серцево-судинним ризиком без будь-якого анамнезу захворювань м'язів та за умови ретельного моніторування можливого токсичного впливу на м'язи.

Функція нирок.

Якщо рівень креатиніну підвищується більш ніж на 50 % ВМН (верхньої межі норми), лікування фенофібратом слід припинити. Рекомендується перевіряти рівні креатиніну протягом перших 3 місяців після початку лікування та періодично в подальшому (щодо дозування див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Допоміжні речовини.

Препарат містить лактозу та цукрозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Ніяких ефектів не відзначалося.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Пероральні антикоагулянти.

Фенофібрат посилює дію пероральних антикоагулянтів та може підвищувати ризик кровотечі. Рекомендується зменшити дозу антикоагулянтів приблизно на 1/3 на початку лікування і в подальшому поступово корегувати її відповідно до МНС (міжнародного нормалізованого співвідношення).

Циклоспорин.

На тлі супутнього застосування фенофібрату та циклоспорину було відзначено кілька тяжких випадків оборотного порушення функції нирок. Отже, слід ретельно контролювати функцію нирок у пацієнтів, які застосовують таку комбінацію, і у випадку тяжких змін лабораторних показників припинити застосування фенофібрату.

Інгібітори ГМГ-КоА редуктази та інші фібрати.

Ризик серйозного токсичного впливу на м'язи підвищується при одночасному застосуванні фібрату з інгібіторами ГМГ-КоА редуктази або іншими фібратами. Слід з обережністю застосовувати комбіновану терапію з інгібіторами ГМГ-КоА редуктази та ретельно наглядати за пацієнтами щодо ознак токсичного впливу на м'язи (див. розділ «Особливості застосування»).

Глітазони.

При супутньому застосуванні фенофібрату та глітазонів відзначалися випадки зворотного парадоксального зниження рівня холестерину ЛПВЩ. Тому рекомендується контролювати рівні холестерину ЛПВЩ при застосуванні комбінації цих препаратів та припинити їх застосування, якщо рівень холестерину ЛПВЩ стає занизьким.

Ферменти цитохрому P450.

Дослідженнях in vitro із застосуванням мікросом печінки людини показали, що фенофібрати та фенофіброєва кислота не є інгібіторами ізоформ цитохрому (CYP) P450 CYP3A4, CYP2D6, CYP2E1 або CYP1A2. Вони у терапевтичних концентраціях є слабкими інгібіторами CYP2C19 та CYP2A6, слабкими або помірними інгібіторами CYP2C9.

За пацієнтами, які одночасно застосовують фенофібрат та препарати, що метаболізуються CYP2C19, CYP2A6, та особливо CYP2C9, і мають вузький терапевтичний індекс слід ретельно наглядати та в разі потреби відкоригувати дозу цих препаратів.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фенофібрат є похідною речовиною фіброєвої кислоти. Його ефекти на ліпідний профіль, які відзначалися у людини, опосередковані активацією рецептора, який активується проліферуючим фактором пероксисом типу альфа (PPАRα).

Через активацію PPАRα фенофібрат збільшує інтенсивність ліполізу і виведення із плазми часток, багатих на тригліцериди, шляхом активації ліпопротеїнової ліпази і зменшення утворення апопротеїну СIII. Активація PPАRα також зумовлює збільшення синтезу апопротеїнів АI і АII.

Вищезазначені ефекти фенофібрату на ліпопротеїни призводять до зниження фракцій ліпопротеїнів дуже низької і низької щільності (ЛПДНЩ і ЛПНЩ), які містять апопротеїн В, і збільшення фракції ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), які містять апопротеїни АI і АII.

Крім того, шляхом модифікації синтезу і катаболізму фракції ЛПДНЩ фенофібрат збільшує кліренс ЛПНЩ і зменшує кількість ЛПНЩ низької щільності, рівень яких підвищений у пацієнтів з ризиком коронарної хвороби серця (атерогенний профіль ліпідів).

Завдяки значному ефекту на ЛПНЩ-холестерин і тригліцериди лікування фенофібратом має позитивний ефект як у пацієнтів з гіперхолестеринемією в комбінації з гіпертригліцеридемією, так і без неї, включаючи вторинну гіперліпопротеїнемію, таку як, наприклад, спостерігається при цукровому діабеті ІІ типу.

Екстраваскулярні відкладення холестерину (xanthoma tendinosum et tuberosum) можуть істотно зменшуватися або навіть повністю зникати під час терапії фенофібратом.

Фармакокінетика. Фенофібрат метаболізується в печінці. Основні метаболіти – фенофіброєва кислота та її кон’югат з глюкуроновою кислотою. В плазмі активна речовина виявляється у вигляді фенофіброєвої кислоти, максимальна концентрація виявляється протягом 5 годин після прийому препарату. Середня концентрація в плазмі становить 15 мкг/мл при прийомі препарату в дозі 250 мг.

Виводиться з організму переважно із сечею і меншою мірою – через кишечник. Протягом

24 годин із сечею виводиться до 70 % активної речовини, а через кишечник – приблизно 25 % активної речовини. При тривалому прийомі препарату не спостерігалося накопичення активної речовини. Період напіввиведення фенофіброєвої кислоти із плазми становить майже 20 годин.

Фенофіброєва кислота не виводиться при гемодіалізі.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули №1 з матовою кришечкою жовто-оранжевого кольору та прозорим корпусом оранжевого кольору, що містять сферичні мікропелети майже білого або кремового кольору.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 15 капсул у блістері. По 2 або 6 блістерів у картонній упаковці.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.

 

Місцезнаходження.

Санкаклар Коуї 81100 м. Дюздже, Туреччина.

Нет аналогов