Рецептурный
СИМВАКАРД 40 ТАБ. 40МГ №28 купить в Харькове Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

СИМВАКАРД 40 ТАБ. 40МГ №28 купить в Харькове

Артикул: 12226
Производитель: ЗЕНТИВА
Нет в продаже
Производитель: ЗЕНТИВА
ATC: C10AA01
Международное название: Simvastatin
Действующие вещество: симвастатину 40 мг
Применение: Гіперхолестеринемія за відсутності ефекту від дієтотерапії, комбінована гіперхолестеринемія і тригліцеридемія (ІІА-ІІВ ступеня), ішемічна хвороба серця, профілактика інфаркту міокарда та інсульту, атеросклероз.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

СИМВАСТАТИН-ЗЕНТІВА

(SIMVASTATIN-ZENTIVA)

 

Склад:

діюча речовина: симвастатин;

1 таблетка містить: симвастатину 10 мг або 20 мг, або 40 мг;

допоміжні речовини: лактоза безводна, крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна, тальк, магнію стеарат, бутилгідроксіанізол (Е 320), покриття: гіпромелоза, гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид (Е 171), тальк.

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 10 мг: овальні, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки, від білого до майже білого кольору, з розподільчою рискою з обох боків і гравіюванням «SVT» та «10» з одного боку;

таблетки по 20 мг: овальні, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки, від білого до майже білого кольору, з розподільчою рискою з обох боків і гравіюванням «SVT» та «20» з одного боку;

таблетки по 40 мг: овальні, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки, від білого до майже білого кольору, з розподільчою рискою з обох боків і гравіюванням «SVT» та «40» з одного боку.

 

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби, монокомпонентні. Інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. Симвастатин. Код АТХ С10А А01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Після перорального застосування симвастатин, який являє собою неактивний лактон, гідролізується у печінці з утворенням відповідної активної бета-гідроксикислоти, яка є сильним інгібітором ГМГ-КоА редуктази (3 гідрокси-3 метилглутарил КоА редуктази). Цей фермент каталізує конверсію ГМГ-КоА до мевалонової кислоти, що є раннім та лімітуючим етапом у біосинтезі холестерину.

Було показано, що симвастатин знижує нормальні та підвищені концентрації холестерину, зв’язаного з ліпопротеїнами низької щільності (Х-ЛНЩ). ЛНЩ утворюються з протеїнів дуже низької щільності (ЛДНЩ) і катаболізуються в основному з участю високоафінних ЛНЩ-рецепторів. Механізм зниження вмісту ЛНЩ симвастатином включає зниження концентрацій Х-ЛНЩ (Х-ЛДНЩ) та індукцію рецепторів до ЛНЩ, що призводить до зменшення продукції та посилення катаболізму Х-ЛНЩ. Рівень аполіпопротеїну B також суттєво знижується в ході лікування симвастатином. Крім того, симвастатин помірно підвищує вміст Х-ЛВЩ і знижує вміст тригліцеридів у плазмі крові. В результаті цих змін знижується співвідношення загального холестерину до холестерину ЛПВЩ та холестерину ЛПНЩ до холестерину ЛПВЩ.

Високий ризик розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) або існуюча ІХС.

У дослідженні оцінювали ефекти терапії симвастатином у пацієнтів (віком 40-80 років) з гіперліпідемією або без неї, хворих на ішемічну хворобу серця, інше оклюзійне захворювання артерій або цукровий діабет. У цьому дослідженні пацієнти отримували симвастатин у дозі 40 мг/добу та плацебо впродовж у середньому 5 років. На початку дослідження у 33 % пацієнтів рівні Х-ЛНЩ були нижче 116 мг/дл; у 25 % пацієнтів ці рівні були у діапазоні між 116 мг/дл і 135 мг/дл; і у 42 % пацієнтів рівні були вищими за 135 мг/дл.

У результаті лікування симвастатином у дозі 40 мг/добу, порівняно з плацебо, значно знижувався ризик летальності з будь-якої причини (12,9 % пацієнтів із групи симвастатину проти 14,7 % пацієнтів із групи плацебо), за рахунок зниження на 18 % летальності внаслідок захворювань серця (5,7 % проти 6,9 %; абсолютне зниження ризику 1,2 %). Зменшення летальності через несудинні причини не досягло статистичної значущості. Симвастатин також знижував ризик великих серцевих подій (комбінована кінцева точка, яка включала нелетальний інфаркт міокарда (ІМ) або летальний наслідок від ІХС) на 27 %. Симвастатин зменшував потребу в проведенні процедур реваскуляризації серця (включаючи аортокоронарне шунтування серця або черезшкірну транслюмінальну коронарну ангіопластику) та процедур реваскуляризації периферичних та інших некоронарних судин на 30 % і 16 % відповідно. Симвастатин знижував ризик розвитку інсульту на 25 % за рахунок 30 % зниження частоти розвитку ішемічного інсульту. Крім того, у підгрупі пацієнтів із діабетом симвастатин на 21 % знижував ризик розвитку макросудинних ускладнень, включаючи процедури реваскуляризації периферичних судин (хірургічне втручання або ангіопластика), ампутації нижньої кінцівки або виразки на ногах. Пропорційне зменшення частоти подій було аналогічним у всіх підгрупах дослідження, включаючи пацієнтів без ішемічної хвороби серця, але з цереброваскулярним захворюванням або хворобою периферичних артерій; чоловіків і жінок; осіб віком до 70 років або віком від 70 років на момент включення у дослідження; осіб з наявністю або відсутністю артеріальної гіпертензії; і особливо тих, хто мав при включенні у дослідження рівень ЛНЩ-холестерину нижче 3,0 ммоль/л.

У дослідженні оцінювали вплив терапії симвастатином на загальну летальність у пацієнтів із ІХС і вихідним загальним рівнем холестерину 212-309 мг/дл (5,5-8,0 ммоль/л). У цьому дослідженні пацієнтів зі стенокардією або перенесеним інфарктом міокарда (ІМ) лікували за допомогою переведення на дієту, стандартних терапевтичних заходів та симвастатину в дозах 20-40 мг/добу або плацебо впродовж, у середньому, 5,4 року. Симвастатин знижував ризик настання летального наслідку на 30 % (абсолютне зниження ризику – 3,3 %). Ризик летального наслідку від ІХС зменшувався на 42 % (абсолютне зниження ризику – 3,5 %). Симвастатин також зменшував на 34 % ризик великих серцевих подій (летальний наслідок від ІХС із встановленим при госпіталізації та нелетальним ІМ). Крім того, симвастатин значно знижував ризик настання летальних та нелетальних цереброваскулярних подій (інсульту і транзиторних ішемічних атак) на 28 %. Статистично значущої різниці у летальності з не серцево-судинних причин між групами не було.

Первинна гіперхолестеринемія і комбінована гіперліпідемія.

У дослідженнях, де порівнювали ефективність і безпечність симвастатину в дозах 10 мг, 20 мг, 40 мг і 80 мг на добу в пацієнтів із гіперхолестеринемією, рівні Х-ЛНЩ знижувалися у середньому на 30 %, 38 %, 41 % і 47 % відповідно. У дослідженнях з участю пацієнтів із комбінованою (змішаною) гіперліпідемією, які отримували симвастатин у дозах 40 мг і 80 мг, спостерігалося середнє зниження рівнів тригліцеридів на 28 % і 33 % (плацебо: 2 %) відповідно, а середнє підвищення рівня Х-ЛВЩ – на 13 % і 16 % (плацебо: 3 %) відповідно.

Фармакокінетика.

Симвастатин – це неактивний лактон, який in vivo швидко гідролізується до відповідної бета-гідроксикислоти, яка є сильним інгібітором ГМГ-КоА редуктази. Гідроліз відбувається, головним чином, у печінці; швидкість гідролізу в плазмі крові людини є дуже низькою.

Абсорбція.

У людини симвастатин добре абсорбується, після чого відбувається його екстенсивний метаболізм при першому проходженні через печінку. Вилучення його з кровообігу печінкою залежить від печінкового кровотоку. Печінка є першим місцем дії активної форми препарату. Доступність бета-гідроксикислоти в системному кровообігу після перорального застосування симвастатину становить менше 5 % від дози. Максимальні плазмові концентрації активних інгібіторів досягаються приблизно через 1-2 години після введення симвастатину. Одночасне споживання їжі на абсорбцію не впливає.

Фармакокінетика однократної і багатократних доз симвастатину свідчить про відсутність акумуляції лікарського засобу після застосування багатократних доз.

Розподіл.

Зв’язування симвастатину і його активного метаболіту з білками плазми крові становить> 95 %.

Виведення.

Симвастатин є субстратом CYP3A4. Основними метаболітами симвастатину в плазмі крові людини є бета-гідроксикислоти і ще 4 інших активних метаболіти. Після перорального застосування міченого радіоактивною міткою симвастатину пацієнтам 13 % мітки виводиться із сечею і 60 % із калом впродовж 96 годин. Мітка, яка виводиться із калом, представляє собою ту частину абсорбованого лікарського засобу, яка виводиться із жовчею, плюс неабсорбований лікарський засіб. Після внутрішньовенного введення бета-гідроксикислоти середній період напіввиведення цього метаболіту становив 1,9 години. У середньому лише 0,3 % внутрішньовенної дози виводилося із сечею у вигляді інгібіторів.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Гіперхолестеринемія.

Лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії як доповнення до дієти, коли відповідь на дієту та інші немедикаментозні види лікування (наприклад, фізичні вправи, зменшення ваги) є недостатньою.

Лікування гомозиготної родинної гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших терапевтичних заходів, спрямованих на зниження рівня ліпідів (наприклад, аферез ЛНЩ), або у випадках, коли інші види лікування не є належними.

Профілактика серцево-судинних порушень.

Зниження серцево-судинної летальності та захворюваності у пацієнтів з явною атеросклеротичною серцево-судинною хворобою або цукровим діабетом, з нормальними або підвищеними рівнями холестерину, як додаткова терапія для корекції інших факторів ризику та до іншої кардіопротективної терапії (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»).

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.

Захворювання печінки у гострій стадії. Печінкова недостатність. Стійке підвищення рівнів трансаміназ сироватки крові.

Вагітність і період годування груддю.

Супутній прийом потужних інгібіторів CYP3A4 (препаратів, що збільшують AUC приблизно в 5 разів або більше), (таких як ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин та нефазодон (див. розділ «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Супутній прийом гемфіброзилу, циклоспорину або даназолу.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження лікарських взаємодій проводилися тільки з участю дорослих пацієнтів.

Фармакодинамічні взаємодії.

Взаємодія з іншими гіполіпідемічними препаратами, здатними самостійно спричинити розвиток міопатії.

Ризик міопатії, включаючи рабдоміоліз, зростає при одночасному введенні з фібратами і ніацином (нікотиновою кислотою) (≥ 1 г/добу). Крім того, має місце фармакокінетична взаємодія з гемфіброзилом, що призводить до збільшення рівнів симвастатину в плазмі крові (див. Фармакокінетичні взаємодії нижче і розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Щодо комбінації симвастатину і фенофібрату, то немає підтверджень того, що ризик міопатії перевищує суму індивідуальних ризиків кожного агента. Стосовно інших фібратів адекватні дані фармаконагляду і фармакокінетичних досліджень відсутні.

Фармакокінетичні взаємодії.

Рекомендації щодо одночасного призначення лікарських засобів, що взаємодіють з симвастатином, узагальнені в таблиці нижче (детальніше описано в тексті; див. також розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Лікарські взаємодії, пов’язані з підвищеним ризиком міопатії/рабдоміолізу

Лікарські засоби, що взаємодіють

із симвастатином

Рекомендації щодо призначення

Сильні інгібітори CYP3A4:

Ітраконазол

Кетоконазол

Посаконазол

Воріконазол

Еритроміцин

Кларитроміцин

Телітроміцин

Інгібітори ВІЛ-протеази (таких як нелфінавір)

Боцепривір

Телпаревір

Нефазодон

Циклоспорин

Даназол

Гемфіброзил

Одночасне застосування із симвастатином протипоказане.

Інші фібрати (крім фенофібрату)

Не перевищувати дозу 10 мг симвастатину на добу.

Фузидинова кислота

Не рекомендовано застосування з симвастатином.

Аміодарон

Верапаміл

Не перевищувати дозу 20 мг симвастатину на добу.

Дилтіазем

Амлодипін

Не перевищувати дозу 40 мг симвастатину на добу.

Фузидинова кислота

Пацієнтам слід перебувати під ретельним наглядом. Рекомендовано тимчасово призупинити лікування симвастатином.

Сік грейпфрута

При лікуванні симвастатином пити сік грейпфрута не можна.

Вплив інших лікарських засобів на симвастатин.

Взаємодії, в яких бере участь CYP3A4.

Симвастатин є субстратом цитохрому P4503A4. Сильні інгібітори цитохрому P4503A4 сприяють підвищенню ризику міопатії і рабдоміолізу, збільшуючи в ході терапії симвастатином його концентрацію у плазмі крові, відповідно збільшуючи інгібіторну дію на ГМГ-КоА редуктазу. Такими агентами є: ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, воріконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ протеази (таких як нелфіновір), боцепривір, телпаревір, нефазодон, циклоспорин, даназол та гемфіброзил. Одночасне введення ітраконазолу призводить до більш ніж десятикратного збільшення дії симвастатинової кислоти (активний метаболіт бета-гідроксикислота). Телітроміцин спричиняє збільшення дії симвастатинової кислоти в 11 разів.

Через це комбінації з ітраконазолом, кетоконазолом, посаконазолом, воріконазолом, інгібіторами ВІЛ-протеази (таких як нелфінавір), еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином, боцепривіром, телпаревіром, циклоспорином, даназолом та гемфіброзилом і нефазодоном протипоказані. Якщо лікування ітраконазолом, кетоконазолом, посаконазолом, еритроміцином, кларитроміцином або телітроміцином уникнути неможливо, терапію симвастатином слід призупинити до кінця курсу лікування. Необхідно з обережністю призначати симвастатин при одночасному лікуванні деякими менш потужними інгібіторами СYP3А4 –верапамілом, дилтіаземом (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування»).

Флуконазол.

Повідомлялося про рідкі випадки виникнення рабдоміолізу, пов’язані з супутнім застосуванням симвастатину та флуконазолу дилтіаземом (див. розділ «Особливості застосування»).

Циклоспорин.

Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу збільшується при лікуванні циклоспорином у поєднанні з високими дозами симвастатину, тому одночасне застосування з циклоспорином протипоказане (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Механізм цього явища незрозумілий, хоча відомо, що циклоспорин збільшує AUC інгібіторів ГМГ-КоА редуктази. Збільшення AUC симвастатину, імовірно, частково пов’язане з інгібуванням CYP3A4.

Даназол.

При одночасному застосуванні даназолу з високими дозами симвастатину ризик міопатії і рабдоміолізу зростає, тому застосування з даназолом протипоказане (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Гемфіброзил.

Гемфіброзил збільшує AUC симвастатинової кислоти в 1,9 раза, можливо, за рахунок пригнічення шляху глюкуронідації, тому одночасне застосування з циклоспорином протипоказане (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Аміодарон.

При комбінованому застосуванні аміодарону та високих доз симвастатину підвищується ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу. В одному з клінічних досліджень міопатія спостерігалася у 6 % пацієнтів, які застосовували симвастатин у дозі 80 мг/добу та аміодарон. У зв’язку з цим у пацієнтів, які отримують симвастатин одночасно з аміодароном, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг/добу, за винятком випадків, коли клінічні переваги такої комбінованої терапії з використанням більш високих доз симвастатину вагоміші за підвищений ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу.

Блокатори кальцієвих каналів.

Верапаміл.

При комбінованому застосуванні верапамілу з симвастатином у дозах 40 мг/добу або 80 мг/добу підвищується ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу. У рамках фармакокінетичного дослідження супутнє застосування симвастатину з верапамілом призводило до підвищення експозиції симвастатинової кислоти у 2,3 разу, ймовірно, частково внаслідок інгібування CYP3A4. Тому у пацієнтів, які отримують симвастатин одночасно з верапамілом, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг/добу, за винятком випадків, коли клінічні переваги такої комбінованої терапії з використанням більш високих доз симвастатину вагоміші за підвищений ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу.

Дилтіазем.

Аналіз відомих на даний час даних клінічних досліджень показав, що міопатія розвивається у 1 % пацієнтів, які одночасно отримують симвастатин у дозі 80 мг і дилтіазем. При застосуванні симвастатину в дозі 40 мг одночасно з дилтіаземом ризик міопатії не підвищувався (див. розділ «Особливості застосування»). У фармакокінетичному дослідженні одночасне введення дилтіазему спричинило збільшення дії симвастатинової кислоти у 2,7 раза, що, можливо, було зумовлено інгібуванням CYP3A4. Тому доза симвастатину при одночасному лікуванні з дилтіаземом не має перевищувати 40 мг на добу, якщо клінічна користь не буде перевищувати високий ризик виникнення міопатії і рабдоміолізу.

Амлодипін.

У пацієнтів, які одночасно з амлодипіном отримують симвастатин у дозі 80 мг/добу, підвищується ризик розвитку міопатії. У пацієнтів, які одночасно з амлодипіном отримують симвастатин у дозі 40 мг/добу, ризик розвитку міопатії не підвищується. У рамках фармакокінетичного дослідження супутнє застосування симвастатину з амлодипіном призводило до підвищення експозиції симвастатинової кислоти в 1,6 раза. Тому у пацієнтів, які отримують симвастатин одночасно з амлодипіном, доза симвастатину не повинна перевищувати 40 мг/добу, за винятком випадків, коли клінічні переваги такої комбінованої терапії з використанням більш високих доз симвастатину вагоміші за підвищений ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу.

Ніацин (нікотинова кислота).

Супутнє застосування симвастатину та гіполіпідемічних доз (≥ 1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) було асоційоване з рідкісними випадками виникнення міопатії/рабдоміолізу. В рамках фармакокінетичного дослідження супутнє однократне введення дози (2 г) препарату нікотинової кислоти пролонгованого вивільнення та 20 мг симвастатину призводило до невеликого збільшення AUC симвастатину та симвастатинової кислоти, а також до збільшення максимальної концентрації (Cmax) симвастатинової кислоти в плазмі крові.

Фузидинова кислота.

При одночасному застосуванні фузидинової кислоти зі статинами, включаючи симвастатин, ризик виникнення міопатії може підвищуватися. В окремих випадках при комбінуванні з симвастатином розвивався рабдоміоліз. Якщо одночасне застосування є дійсно необхідним, слід тимчасово призупинити лікування симвастатином (див. розділ «Особливості застосування»).

Помірні інгібітори CYP3A4

Пацієнти, які приймають інші лікарські засоби, марковані як такі, що мают

Нет аналогов