Рецептурный
СИМВАТИН ТАБ. 20МГ №30 купить в Броварах Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

СИМВАТИН ТАБ. 20МГ №30 купить в Броварах

Артикул: 12208
Производитель: ФАРМА ИНТЕРНЕШЕНАЛ
Нет в продаже
Производитель: ФАРМА ИНТЕРНЕШЕНАЛ
ATC: C10AA01
Международное название: Simvastatin
Действующие вещество: 20 мг симвастатину
Применение: Первинна гіперхолестеринемія та ішемічна хвороба серця, що супроводжуються підвищеним вмістом загального холестерину і ЛПНЩ.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

СИМВАТИН®

(SIMVATIN®)

 

Склад:

діюча речовина: симвастатин;

1 таблетка містить 10 мг або 20 мг симвастатину;

допоміжні речовини: лактози моногідрат; крохмаль кукурудзяний; натрію крохмальгліколят (тип А); целюлоза мікрокристалічна; кислота лимонна, моногідрат; магнію стеарат; гідроксипропілцелюлоза; бутилгідроксіанізол (Е 320); поліетиленгліколь 6000; опадрі OY-L білий.

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки овальної форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, з рискою та відбитком «ES1» на таблетках препарату Симватин® по 10 мг або відбитком «ES2» на таблетках препарату Симватин® по 20 мг з одного боку та відбитком «PhI» з іншого.

 

Фармакотерапевтична група.

Гіполіпідемічні засоби, монокомпонентні. Інгібітор ГМГ-Коа редуктази.

Код АТХ С10А А01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Після прийому внутрішньо симвастатин, що є неактивним лактоном, гідролізується у печінці з утворенням відповідного бета-гідроксикислотного похідного, що має високу інгібуючу активність щодо ГМГ-КоА редуктази (3–гідрокси-3-метилглютарил-КоА редуктази) ферменту, що каталізує перетворення ГМГ-КоА у мевалонат, початкову та найбільш значущу стадію біосинтезу холестерину.

Доведено, що Симватин® знижує нормальні та підвищені рівні холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ). ЛПНЩ утворюється з ліпопротеїну дуже низької щільності (ЛПДНЩ) та катаболізується головним чином рецепторами з високою спорідненістю до ЛПНЩ. Механізм ЛПНЩ-знижувального ефекту препарату Симватин® може складатися як зі зниження концентрації холестерину ЛПДНЩ, так і зі стимуляції рецепторів ЛПНЩ, призводячи до зменшеного продукування та збільшеного катаболізму холестерину ЛПНЩ. Рівні аполіпопротеїну B також значно знижуються під час лікування препаратом Симватин®. Крім того, Симватин® помітно збільшує холестерин ЛПВЩ та знижує рівень тригліцеридів у плазмі крові. У результаті цих змін знижується співвідношення загального холестерину до холестерину ЛПВЩ та холестерину ЛПНЩ до холестерину ЛПВЩ.

 

Високий ризик розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) або існуюча ішемічна хвороба серця

Дослідження довели, що лікування препаратом Симватин® порівняно з плацебо значно знижувало ризик загальної летальності для пацієнтів, які приймали симвастатин, завдяки зниженню ризику коронарної летальності. Зниження летальних випадків, не пов’язаних із судинними хворобами, не досягло статистичної значимості. Симватин® також знижує ризик великих коронарних подій (складена кінцева точка: нелетальний інфаркт міокарда або летальний наслідок повʼязаний з ІХС). Симватин® знижує необхідність проведення коронарних реваскуляризацій включно з аорто-коронарним шунтуванням або черезшкірною транслюмінальною ангіопластикою і процедур периферичної та іншої некоронарної реваскуляризації. Симватин® знижує ризик розвитку інсульту, що пов’язано зі зниженням ішемічного інсульту. Крім того, у пацієнтів з цукровим діабетом Симватин® знижує ризик розвитку макросудинних ускладнень, включаючи операції з відновлення периферичного кровотоку (хірургічне втручання або ангіопластика), ампутації нижніх кінцівок або розвиток виразок нижніх кінцівок.

 

Первинна гіперхолестеринемія та комбінована гіперліпідемія

У дослідженнях, у яких порівнювали ефективність та безпеку симвастатину 10, 20, 40 та 80 мг на день у пацієнтів з гіперхолестеринемією, середні значення зниження холестерину ЛПНЩ становили, відповідно, 30, 38, 41 та 47%. У дослідженнях з участю пацієнтів з комбінованою (змішаною) гіперліпідемією при прийомі симвастатину 40 мг та 80 мг середні зниження тригліцеридів становили відповідно 28 % та 33 %, а середні збільшення холестерину ЛПВЩ становили відповідно 13 % та 16 %.

 

Дослідження з участю дітей та підлітків (віком 10-17 років)

Симватин® значно знижує рівні холестерину ЛПНЩ, тригліцеридів та аполіпопротеїну B у плазмі крові. Результати продовження дослідження за 48 тижнів були порівняльними з тими, що спостерігались в основному дослідженні. Через 24 тижні лікування середнє досягнуте значення холестерину ЛПНЩ становило 124,9 мг/дл (діапазон: 64-289 мг/дл) у групі прийому 40 мг препарату Симватин®, порівняно з 207,8 мг/дл (діапазон: 128-334 мг/дл) у групі прийому плацебо.

 

Через 24 тижні лікування симвастатином, препарат знизив середній холестерин ЛПНЩ на 36,8%, аполіпопротеїн B – на 32,4% та середні рівні тригліцеридів на 7,9% та підвищив середні рівні холестерину ЛПВЩ на 8,3% (плацебо: 3,6%). Довготривалий сприятливий вплив препарату Симватин® на серцево-судинні явища у дітей з гетерозиготною сімейною гіперліпідемією є невідомим.

Безпека та ефективність доз понад 40 мг на день не досліджувались у дітей із гетерозиготною сімейною гіперліпідемією. Не була підтверджена довготривала ефективність терапії симвастатином у пацієнтів дитячого віку для зниження захворюваності та летальності у дорослому віці.

 

Фармакокінетика.

Симвастатин є неактивним лактоном, що легко гідролізується, перетворюючись in vivo до бета-гідроксикислоти, потужного інгібітора ГМГ-КоА редуктази. Гідроліз відбувається головним чином у печінці; швидкість гідролізу у плазмі людини є дуже повільною.

Фармакокінетичні властивості оцінювалися з участю дорослих. Фармакокінетичні дані у дітей та підлітків відсутні.

Абсорбція

У людини симвастатин добре всмоктується та проходить екстенсивний первинний печінковий метаболізм. Виділення у печінку залежить від кровотоку у печінці. Печінка є первинним центром дії активної форми. Було виявлено, що доступність бета-гідроксикислоти до системного кровообігу після пероральної дози симвастатину становить менше 5 % дози. Максимальна концентрація активних інгібіторів у плазмі крові досягається приблизно через 1-2 години після прийому симвастатину. Супутній прийом їжі не впливає на абсорбцію.

Фармакокінетика однократної та багатократних доз симвастатину продемонструвала, що не відбувається ніякого накопичення лікарського препарату після багатократного прийому.

Розподіл.

Зв’язування симвастатину та його активного метаболіту з білками плазми крові становить > 95%.

Виведення.

Симвастатин є субстратом CYP3A4. Основними метаболітами симвастатину, які присутні у плазмі крові людини, є бета-гідроксикислота та чотири додаткові активні метаболіти. Після введення людині пероральної дози радіоактивного симвастатину за 96 годин 60 % міченого препарату було виділено у випорожненнях і 13 % – у сечі. Виявлена у випорожненнях кількість представляє еквівалентний абсорбований лікарський препарат, що виділяється з жовчю, а також неабсорбований лікарський препарат. Після внутрішньовенної ін’єкції метаболіту бета-гідроксикислоти, його період напіввиведення становить у середньому 1,9 години. У формі інгібіторів із сечею виводиться у середньому тільки 0,3 % в/в дози.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

ГІПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМІЯ

Лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії, як доповнення до дієти, коли відповідь на дієту та інші немедикаментозні засоби лікування (наприклад, фізичні вправи, зниження маси тіла) є недостатньою.

 

Лікування гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії, як доповнення до дієти та іншого ліпідознижувального лікування (наприклад, аферезу ліпідів низької щільності) або якщо такі методи лікування не є достатніми.

 

СЕРЦЕВО-СУДИННА ПРОФІЛАКТИКА

Зниження серцево-судинної летальності та захворюваності у пацієнтів з явною атеросклеротичною серцево-судинною хворобою або з цукровим діабетом, з нормальними або підвищеними рівнями холестерину, як додаткова терапія для корекції інших факторів ризику та до іншої кардіопротективної терапії (див. розділ «Фармакологічні властивості». «Фармакодинаміка»).

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до будь-якої складової цього препарату.

Захворювання печінки у гострій стадії або незрозуміле і стійке підвищення рівнів трансаміназ сироватки крові.

Період вагітності або годування груддю (див. також «Особливості застосування»).

Супутній прийом потужних інгібіторів CYP3A4 (препаратів, що збільшують AUC приблизно в 5 разів або більше), наприклад, ітраконазолу, кетоконазолу, посаконазолу, вориконазолу; інгібіторів ВІЛ-протеази, наприклад, нелфінавіру, боцепревіру, телапревіру, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину та нефазодону (див. розділ «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Супутній прийом гемфіброзилу, циклоспорину або даназолу.

 

Особливі заходи безпеки.

Препарат містить лактозу, тому якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Міопатія/рабдоміоліз Симвастатин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, може спричинити розвиток міопатії, що проявляється болем у м’язах, в’ялістю, загальною слабкістю, підвищенням рівня креатинкінази у 10 разів вище норми. Іноді міопатія розпочинається з рабдоміолізу з/без гострої ниркової недостатності, що є вторинною при міоглобінурії, рідко – з летальним наслідком. Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу підвищується при посиленні інгібіторної активності ГМГ-КоА-редуктази у плазмі крові і є дозозалежним. Ризик появи міопатії є більшим у пацієнтів, які приймають 80 мг симвастатину, порівняно з іншими основаними на статині терапіями з подібною ефективністю щодо зниження холестерину ЛПНЩ. Тому дозу препарату 80 мг слід застосовувати тільки пацієнтам із важкою гіперхолестеринемією та з підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень, які не досягли ефекту лікування на нижчих дозах, та коли очікується, що користь переважатиме потенційні ризики. Для пацієнтів, які приймають симвастатин 80 мг і яким потрібен препарат взаємодії, слід застосовувати нижчу дозу симвастатину або альтернативний, оснований на статині режим з меншим потенціалом до взаємодії з іншими лікарськими засобами (див. нижче «Заходи для зниження ризику появи міопатії, спричиненої взаємодією з іншими лікарськими засобами»).

Визначення рівня креатинкінази (КК)

Якщо рівні КК значно підвищені відносно базових показників (> 5 × ULN), не слід розпочинати лікування препаратом. Визначення рівня КК не слід проводити після фізичного навантаження та при наявності будь-якої імовірної причини, що може спричинити підвищення рівня КК, оскільки це впливає на інтерпретацію результатів аналізу. Якщо рівні КК значно підвищені відносно базових показників (> 5 × ULN), через 5-7 днів треба провести повторний аналіз для підтвердження отриманих результатів.

Період до початку лікування

Усіх пацієнтів, які розпочинають лікування симвастатином, та тих, кому підвищують дозу, слід поінформувати про ризик виникнення міопатії та важливість негайного повідомлення про появу м’язового болю нез’ясованої етіології, в’ялості, загальної слабкості.

З обережністю призначати препарат пацієнтам зі схильністю до рабдоміолізу та якщо раніше спостерігалися порушення функцій м’язової системи при застосуванні фібратів або статинів. У таких випадках потрібно розглянути співвідношення ризику та переваг, пов’язаних із застосуванням препарату.

Слід бути обережним з пацієнтами групи ризику, у яких можливий розвиток рабдоміолізу та у яких потрібно визначати рівень КФК перед початком застосування симвастатину для встановлення його початкового рівня і проводити його моніторинг, а саме: у хворих віком від 65 років; у жінок; у пацієнтів із порушенням функції нирок, з неконтрольованим гіпотиреозом, спадковими захворюваннями м’язової системи в анамнезі, токсичними реакціями з боку м’язової системи в анамнезі при застосуванні статинів або фібратів, при зловживанні алкоголем. У таких випадках необхідно проаналізувати можливий ризик і користь від лікування, а також потрібно проводити клінічний моніторинг.

Цукровий діабет. Існують докази про те, що у деяких пацієнтів статини підвищують рівень цукру у крові. У таких пацієнтів існує високий ризик виникнення у майбутньому цукрового діабету, а також може виникнути підвищення рівня тригліцеридів у крові. Ризик виникнення судинних ускладнень переважає ризик виникнення цукрового діабету, тому у таких випадках не слід припиняти застосування статинів. Необхідно проводити клінічний та лабораторний контроль у хворих групи ризику (рівень глюкози 5,6-6,9 ммоль/л, індекс маси тіла більш ніж 30 кг/м2, підвищений рівень тригліцеридів у крові, артеріальна гіпертензія).

Порушення з боку інтерстиціальної тканини легень. Були повідомлення про особливі випадки порушень з боку інтерстиціальної тканини легень, що пов’язувалися з застосуванням статинів, особливо при тривалому застосуванні. Вони проявляються у вигляді диспное, непродуктивного кашлю та погіршення загального стану (втомлюваність, втрата маси тіла, пропасниця). При підозрі на розвиток у хворих таких розладів лікування статинами необхідно припинити.

У ході лікування

Якщо у пацієнта виникають біль у м’язах, слабкість, судоми під час лікування статинами, слід перевірити рівень КК. Якщо визначені рівні при відсутності факту інтенсивних фізичних навантажень значно підвищені (> 5 × ULN), потрібно припинити лікування препаратом. Якщо симптоми порушення м’язових функцій є тяжкими і щоденно спричиняють відчуття дискомфорту, то навіть при рівнях КК < 5 × ULN слід розглянути питання про припинення лікування. Якщо підозрюється розвиток міопатії при наявності інших ознак, лікування слід припинити.

Після зникнення симптомів і нормалізації рівнів КК можна розглянути питання про відновлення лікування статинами або альтернативними статинами у нижчих дозах при постійному моніторингу стану хворого.

Застосування симвастатину потрібно тимчасово припинити за кілька днів до проведення планових оперативних втручань та після медичних або хірургічних процедур.

Вплив на функцію печінки

У клінічних дослідженнях спостерігалося стійке підвищення (> 3 × ULN) рівня трансаміназ у кількох пацієнтів, які отримували симвастатин. Коли прийом симвастатину було перервано чи припинено, рівні трансаміназ зазвичай повільно поверталися до рівнів, що спостерігалися перед лікуванням.

Рекомендовано визначати показники функції печінки перед початком лікування та у випадках, коли це клінічно необхідно. Пацієнтам, які приймають титровану дозу 80 мг на добу, слід проводити додаткові визначення показників перед застосуванням титрованої дози, через 3 місяці після та потім періодично (наприклад, 1 раз на півроку) протягом першого року лікування. Пацієнтам, у яких рівні трансаміназ у сироватці крові підвищені, слід негайно повторити аналіз і надалі виконувати цей тест частіше. Якщо рівні трансаміназ зростають, особливо до 3 × ULN, або мають стійкий характер, прийом симвастатину слід припинити.

Препарат з обережністю слід застосовувати для лікування пацієнтів, які зловживають алкоголем.

Як і для інших засобів, що знижують рівень ліпідів, при застосуванні симвастатину, повідомлялося про помірне підвищення рівнів трансаміназ у сироватці крові (< 3 × ULN). Ці зміни з’являлися невдовзі після початку застосування симвастатину, часто мали швидкоплинний характер, не супроводжувалися жодними симптомами і не потребували лікування.

Офтальмологічне обстеження

При відсутності будь-якого медикаментозного лікування збільшення площі помутніння кришталика вважається наслідком процесу старіння. Відомі на даний час дані довготривалих клінічних випробувань не вказують на існування шкідливого впливу симвастатину на кришталик ока людини.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодія з інгібіторами CYP3A4

Симвастатин є субстратом цитохрому P4503A4. Сильні інгібітори цитохрому P4503A4 підвищують ризик розвитку міопатії шляхом посилення активності інгібіторів ГМГ-КоA-редуктази. До таких інгібіторів належать ітраконазол, кетоконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, боцепревір, телапревір, інгібітори протеази ВІЛ та нефазодон. Одночасне застосування з ітраконазолом призводить до посилення впливу кислоти симвастатину (активний бета-гідроксикислотний метаболіт) більш ніж у 10 разів. Телітроміцин підвищує вплив симвастатинової кислоти більш ніж в 11 разів. Тому одночасне застосування з ітраконазолом, кетоконазолом, вориконазолом, інгібіторами протеази ВІЛ, еритроміцином, кларитроміцином, боцепревіром, телапревіром, телітроміцином і нефазодоном протипоказане. Якщо лікування вищевказаними препаратами є необхідним, то застосування симвастатину на час прийому цих препаратів слід припинити.

Одночасне застосування з посаконазолом, гемфіброзилом, циклоспорином, даназолом протипоказане.

При супутньому прийомі симвастатину з помірним інгібітором CYP3A4 (препарати, які збільшують AUC приблизно в 2-5 разів) може знадобитися коригування дози симвастатину.

Для певних помірних інгібіторів CYP3A4, наприклад, дилтіазему, рекомендується максимальна доза 20 мг симвастатину.

Пацієнти, які приймають інші лікарські засоби, що мають помірну інгібуючу дію на CYP3A4, спільно з препаратом Симватин®, особливо у високих дозах, можуть мати підвищений ризик розвитку міопатії.

Амлодипін

Доза симвастатину не має перевищувати 20 мг на добу у хворих, які застосовують амлодипін. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу також збільшується при супутньому застосуванні з амлодипіном.

Колхіцин

Були повідомлення про розвиток міопатії та рабдоміолізу у хворих із нирковою недостатністю, які одночасно застосовували колхіцин та симвастатин.

Рифампіцин

У хворих, які тривалий час застосовують рифампіцин (потужний індуктор CYP3A4), може виникнути відсутність ефективності симвастатину.

Флуконазол

Були рідкісні повідомлення про розвиток рабдоміолізу, пов’язані з одночасним застосуванням флуконазолу та симвастатину.

Аміодарон та верапаміл

Існує ризик виникнення міопатії та рабдоміолізу при одночасному застосуванні з симвастатином, призначеним у високих дозах. Повідомлялося про розвиток міопатії у 6 % пацієнтів, які отримували одночасно симвастатин у дозі 80 мг та аміодарон, а також в 1 % випадків при комбінованому лікуванні симвастатином у дозі 40 мг або 80 мг і верапамілом. При дослідженнях фармакокінетики встановлено, що одночасне застосування з верапамілом підвищує вплив симвастатинової кислоти у 2,3 раза, імовірно, частково з причини інгібіції CYP3A4. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу у пацієнтів, які отримують одночасне лікування аміодароном чи верапамілом, якщо користь перевищує потенційний ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу.

Дилтіазем

Аналіз даних досліджень показав, що в 1 % випадків розвитку міопатії пацієнти отримували симвастатин у дозі 80 мг та дилтіазем; ризик розвитку міопатії не підвищувався у пацієнтів, які отримували одночасно симвастатин у дозі 40 мг та дилтіазем. При дослідженях фармакокінетики виявлено, що дилтіазем підвищує вплив симвастатинових кислот у 2,7 раза, імовірно, з причини інгібіції CYP3A4. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 40 мг на добу при одночасному призначенні з дилтіаземом за умови, якщо користь від застосування перевищує потенційний ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу.

Фузидієва кислота

Ризик міопатії, включаючи рабдоміоліз, може підвищуватися під час супутнього прийому системної фузидієвої кислоти та статинів. Супутній прийом цієї комбінації може спричинити підвищення концентрації обох препаратів у плазмі крові. Механізм такої взаємодії (фармакодинаміка або фармакокінетика, чи обидва механізми) на даний час невідомий. Були повідомлення про рабдоміоліз (включаючи летальні випадки) у пацієнтів, які приймали цю комбінацію. Якщо вважається за необхідне застосування фузидієвої кислоти, лікування симвастатином слід припинити на час лікування фузидієвою кислотою.

Пацієнту слід порекомендувати негайно звернутися до лікаря у випадку появи будь-яких симптомів слабкості у мʼязах, болю або хворобливості. Терапію статином можна відновити через 7 днів після прийому останньої дози фузидієвої кислоти. У виняткових випадках, коли необхідне довготривале системне лікування фузидієвою кислотою, наприклад, для лікування важких інфекцій, необхідність супутнього прийому симвастатину та фузидієвої кислоти слід розглядати тільки у кожному окремому випадку та під ретельним медичним наглядом.

Ніацин (нікотинова кислота)

Рідкі випадки міопатії/рабдоміолізу асоціювалися з супутнім прийомом ліпідомодифікуючих доз (≥ 1 г/день) ніацину (нікотинової кислоти). У дослідженні супутній прийом однократно дози 2 г нікотинової кислоти пролонгованої дії з симвастатином 20 мг призводив до помірного підвищення

Нет аналогов