Рецептурный
ВАБАДИН ТАБ. 40МГ №28 купить в Ирпене Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ВАБАДИН ТАБ. 40МГ №28 купить в Ирпене

Артикул: 12233
Производитель: БЕРЛИН-ХЕМИ АГ (МЕНАРИНИ ГРУП)
Нет в продаже
Производитель: БЕРЛИН-ХЕМИ АГ (МЕНАРИНИ ГРУП)
ATC: C10AA01
Международное название: Simvastatin
Действующие вещество: 40 мг симвастатину
Применение: Гіперхолестеринемія. Змішана дисліпідемія. Гомозиготна, сімейна гіперхолестеринемія. Вторинна профілактика захворювань серцево-судинної системи спричинених атеросклерозом. Цукровий діабет із нормальним чи підвищеним рівнем холестерину.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ВАБАДИНâ 10 МГ/ВАБАДИНâ 20 МГ/ВАБАДИНâ 40 МГ

(VABADINâ 10 MG/VABADINâ 20 MG/VABADINâ 40 MG )

 

 

 

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 10 мг або 20 мг, або 40 мг симвастатину;

допоміжні речовини: ядро таблетки: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, бутилгідроксіанізол (Е 320), кислота аскорбінова, кислота лимонна безводна, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат;

оболонка: гіпромелоза, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), триетилцитрат, титану діоксид (Е 171), тальк, повідон.

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Код АТС С10А А01.

 

Клінічні характеристики.

 

Показання.

Гіперхолестеринемія:

лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії як доповнення до дієтотерапії або при недостатньому ефекті дієти та інших нефармакологічних лікувальних заходів, наприклад фізичних вправ, зниження маси тіла;

лікування гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших видів ліпідознижувальної терапії, наприклад аферезу ліпопротеїдів низької щільності або у випадку, коли проведення цих лікувальних заходів неможливе.

 

Профілактика серцево-судинної патології:

як додаткова терапія для зниження серцево-судинної летальності та захворюваності на ґрунті атеросклерозу або цукрового діабету з нормальним чи підвищеним рівнем холестерину на тлі іншої кардіопротективної терапії та корекції факторів ризику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до симвастатину або до будь-якої з допоміжних речовин. Вагітність та період годування груддю. Захворювання печінки в активній фазі або нез’ясоване стійке підвищення рівня трансаміназ крові. Вагітність і годування груддю. Одночасне призначення сильнодіючих інгібіторів ізоензиму CYP3А4, наприклад ітраконазолу, кетоконазолу, посаконазолу, інгібіторів ВІЛ-протеази, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину і нефазодону, гемфіброзолу, циклоспорину, даназолу.

 

Спосіб застосування та дози.

Діапазон дозування становить 5-80 мг на добу. Препарат застосовувати перорально 1 раз на добу у вечірній час. У разі необхідності підвищення дози слід дотримуватись інтервалів не менше 4 тижнів між підвищенням дози до досягнення максимальної дози 80 мг на добу, що приймається також 1 раз на добу ввечері. Призначення дози 80 мг рекомендується тільки пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією і високим ризиком серцево-судинних ускладнень.

Гіперхолестеринемія. Хворим необхідно дотримуватися стандартної холестеринзнижу-вальної дієти під час застосування препарату Вабадинâ. Звичайна доза препарату становить 10-20 мг на добу, яку застосовують 1 раз на добу ввечері. Для хворих, які потребують зниження холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) більш ніж на 45 %, початкова доза може становити 20-40 мг на добу. Збільшення дози проводиться за рекомендацією, наведеною вище.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія. Початкова рекомендована доза препарату становить 40 мг на добу, яку слід приймати ввечері, або 80 мг на добу за три прийоми: дві дози по 20 мг протягом дня і 40 мг увечері.

Профілактика серцево-судинної патології. Звичайна доза препарату для хворих з ішемічною хворобою серця з/без гіперліпідемії становить від 20 до 40 мг на добу, приймати 1 раз увечері. Медикаментозну терапію можна розпочинати одночасно з призначенням дієти та фізичних вправ. Збільшення дозування, якщо необхідно, проводиться за вищенаведеною схемою.

Супутня терапія. Симвастатин можна призначати як монотерапію, так і в комбінації з речовинами, що посилюють секрецію жовчних кислот. В останньому випадку препарат застосовувати не пізніше ніж за 2 години до або не раніше ніж через 4 години після прийому речовин, що посилюють виділення жовчних кислот (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Ниркова недостатність. При помірній нирковій недостатності корекція дозування не потрібна; при тяжкій (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) – призначення дози, що перевищує 10 мг на добу, має бути ретельно обґрунтоване, а препарат потрібно застосовувати з обережністю. Застосування хворим літнього віку. Корекція дози не потрібна.

Для точного дозування слід використовувати відповідні лікарські форми препарату Вабадинâ, що містять 10, 20 або 40 мг симвастатину в 1 таблетці.

 

Побічні реакції.

З боку кровотворної і лімфатичної систем: анемія.

З боку нервової системи: головний біль, парестезії, запаморочення, периферична полінейропатія.

З боку травного тракту: запор, біль у животі, метеоризм, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність.

З боку шкіри і підшкірної жирової тканин: висипання, свербіж, облисіння.

З боку опорно-рухового апарату, сполучної тканини і кісток: міопатія, у тому числі міозити, рабдоміоліз з або без гострої ниркової недостатності, міалгія, спазми м’язів, тендинопатія (іноді з розривами).

 

 

 

 

Репродуктивна система та молочні залози: еректильна дисфункція.

Загальні порушення: астенія; синдром гіперчутливості, що може супроводжуватися такими ознаками: ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматична поліміалгія, дерматоміозит, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), артрит і артралгія, кропив’янка, фотосенсибілізація, підвищення температури тіла, припливи, ядуха і відчуття дискомфорту.

З боку лабораторних аналізів та інструментальних досліджень: підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази і g-глутамілтранспептидази), підвищення рівня лужної фосфатази і креатинінфосфокінази (КФК) у сироватці крові.

Були повідомлення про такі побічні реакції при застосуванні деяких статинів: розлади сну, у тому числі безсоння та жахливі сновидіння; погіршення пам’яті; статеві розлади; депресія; незвичні випадки порушень з боку інтерстиціальної тканини легень, особливо при тривалому застосуванні. Можливий розвиток цукрового діабету при застосуванні статинів (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Передозування.

До цього часу було зареєстровано кілька випадків передозування, які минули без будь-яких наслідків для пацієнтів. Максимальна прийнята доза становила 3,6 г симвастатину. Передозування препарату не вимагає спеціальних лікувальних заходів. У випадку передозування проводять загальні заходи і симптоматичну терапію при необхідності.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування препарату протипоказане у період вагітності, а його застосування слід припинити до настання вагітності. Невідомо, чи проникає симвастатин або його метаболіти у грудне молоко. Оскільки багато лікарських засобів проникають у грудне молоко, через можливість виникнення серйозних побічних реакцій, симвастатин протипоказаний у період годування груддю.

 

Діти.

Досвід застосування симвастатину дітям обмежений, тому застосовувати його у педіатричній практиці не рекомендується.

 

Особливості застосування.

Міопатія/рабдоміоліз. Симвастатин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, рідко спричинює розвиток міопатії, що супроводжується болем у м’язах, болючістю при пальпації або слабкістю м’язів і значним підвищенням концентрації креатинфосфокінази (КФК), більше ніж у 10 разів за норму. Іноді міопатія розвивається у формі рабдоміолізу з або без вторинної ниркової недостатності, зумовленої міоглобінурією. У вкрай поодиноких випадках розвиток рабдоміолізу призводив до летального наслідку. Ризик міопатії зростає при високому рівні інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази в крові.

Початок терапії. Усіх пацієнтів, які починають застосування симвастатину або яким було підвищено його дозу, слід поінформувати про ризик розвитку міопатії і про необхідність негайно інформувати лікаря при появі будь-якого непоясненного м’язового болю або болючості м´язів при пальпації чи слабкості м’язів. Слід бути обережним з пацієнтами групи ризику, у яких можливий розвиток рабдоміолізу та у яких потрібно визначати рівень КФК перед початком застосування симвастатину для встановлення його початкового рівня і проводити його моніторинг, а саме: у хворих віком від 70 років, із порушенням функції нирок, з неконтрольованим гіпотиреозом, спадковими захворюваннями м’язової системи в анамнезі, токсичними реакціями з боку м’язової системи в анамнезі при застосуванні статинів або фібратів при зловживанні алкоголем. У таких випадках необхідно проаналізувати можливий ризик і користь від лікування, а також потрібно проводити клінічний моніторинг. Якщо у хворого в анамнезі відзначалися вищезазначені м’язові порушення, зумовлені будь-яким фібратом або статином, терапію іншими препаратами цих класів слід розпочинати з обережністю. Якщо початковий рівень КФК значно підвищений (більш ніж у 5 разів за норму), терапію препаратом не слід розпочинати.

Протягом терапії. При появі у хворих болю у м’язах, м’язової слабкості або спазмів м’язів потрібно визначити рівень КФК. Якщо без значного фізичного навантаження рівень КФК суттєво підвищений (у 5 разів вище за норму), лікування припиняють. При наявності симптомів з боку м’язової системи, що призводять до сталого дискомфорту, необхідно розглянути питання про відміну препарату, навіть якщо рівень КФК у 5 разів менший за норму. При підозрі на міопатію препарат слід відмінити. За умови зникнення симптомів і повернення рівня КФК до норми можливе відновлення застосування цього статину або призначення альтернативного статину у найменших дозах при ретельному моніторингу. Терапію симвастатином слід тимчасово припинити за кілька діб до проведення великих планових хірургічних втручань або якщо у хворого виникає будь-яке інше серйозне захворювання або травматичне ушкодження.

Заходи щодо зниження ризику розвитку міопатії, зумовленої взаємодією з іншими ліками. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу значно підвищується при одночасному застосуванні симвастатину з ефективними інгібіторами ізоензиму CYP3A4 (наприклад з ітраконазолом, кетоконазолом, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином, нефазодоном, інгібіторами ВІЛ-протеази), а також з гемфіброзилом, циклоспорином та даназолом. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу також підвищується при супутньому застосуванні фібратів, ніацину в дозах, що знижують рівень ліпідів (більше 1 г/добу), чи одночасному призначенні аміодарону або верапамілу та симвастатину у високих дозах. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу незначно підвищується при застосуванні симвастатину у дозі 80 мг одночасно з дилтіаземом. Ризик розвитку міопатії, у тому числі рабдоміолізу, підвищується при одночасному застосуванні фузидієвої кислоти та статинів. Тому одночасне застосування симвастатину та інгібіторів ізоензиму CYP3A4 (ітраконазолу, кетоконазолу, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину, нефазодону, інгібіторів ВІЛ-протеази) протипоказане. Якщо призначення інгібіторів ізоензиму CYP3A4 не можна уникнути, застосування симвастатину необхідно припинити на період лікування вищезазначеними препаратами. Більш того, слід бути обережним при застосуванні симвастатину з іншими, менш ефективними інгібіторами ізоензиму CYP3A4: циклоспорином, верапамілом, дилтіаземом. Потрібно уникати одночасного застосування симвастатину та грейпфрутового соку. Для хворих, які застосовують циклоспорин, даназол, гемфіброзил або ніацин у дозах, що понижують рівень ліпідів крові (більше 1 г/добу), доза симвастатину не має перевищувати 10 мг на добу. Потрібно уникати одночасного застосування симвастатину та гемфіброзилу, крім випадків, коли користь від застосування такої комбінації з великою вірогідністю переважає підвищений ризик розвитку міопатії. Користь від одночасного застосування симвастатину у дозі 10 мг на добу з іншими фібратами (ніацином, циклоспорином, даназолом), окрім фенофібрату, слід ретельно зважити щодо можливого потенційного ризику таких комбінацій. Слід бути обережним при одночасному застосуванні фенофібрату та симвастатину, оскільки кожен із них окремо здатен призвести до розвитку міопатії. Слід уникати одночасного застосування симвастатину у дозі, що перевищує 20 мг/добу, з аміодароном, виключаючи випадки, коли клінічна користь з більшою вірогідністю переважає підвищений ризик розвитку міопатії. Хворим, які у разі необхідності застосовують фузидієву кислоту та симвастатин, необхідно преребувати під ретельним наглядом. Може виникнути необхідність тимчасового припинення застосування симвастатину.

Вплив на печінку. Як і при застосуванні інших лікарських засобів, що знижують рівень ліпідів крові, при терапії симвастатином були випадки помірного підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові, вище ніж у 3 рази за норму. Ці зміни виникали одразу після початку терапії і часто мали минущий характер, не супроводжувалися клінічною симптоматикою і не вимагали припинення терапії. У незначної кількості хворих, які застосовували симвастатин, спостерігалося стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові, більш ніж у 3 рази за норму. При відміні терапії їх рівень поступово повертався до рівня, зафіксованого перед початком лікування. Тому при наявності відповідних клінічних показань рекомендується проводити контроль функції печінки до та після початку терапії симвастатином. При збільшенні дозування до 80 мг на добу треба проводити додатковий контроль функції печінки до підвищення дози, через 3 місяці після і кожні півроку протягом першого року лікування. Особливо ретельно слід ставитись до хворих, у яких протягом лікування спостерігається підвищення активності трансаміназ, негайно провести їх повторне визначення і надалі частіше проводити їх контроль. Якщо підвищення рівня трансаміназ прогресує, особливо при їх стійкому збільшенні у понад 3 рази за норму, терапію симвастатином слід припинити. Препарат з обережністю застосовувати хворим, які зловживають алкоголем.

Цукровий діабет. Існують докази про те, що у деяких пацієнтів статини підвищують рівень цукру у крові. У таких пацієнтів існує високий ризик виникнення у майбутньому цукрового діабету, а також може виникнути підвищенні рівня тригліцеридів у крові. Ризик виникнення судинних ускладнень переважає ризик виникнення цукрового діабету, тому у таких випадках не слід припиняти застосування статинів. Необхідно проводити клінічний та лабораторний контроль у хворих групи ризику (рівень глюкози 5,6-6,9 ммоль/л, індекс маси тіла більше 30 кг/м2, підвищений рівень тригліцеридів у крові, артеріальна гіпертензія).

Порушення з боку інтерстиціальної тканини легень. Були повідомлення про незвичні випадки порушень з боку інтерстиціальної тканини легень, що пов’язувались із застосуванням статинів, особливо при тривалому застосуванні. Вони проявляються у вигляді диспное, непродуктивного кашлю та погіршення загального стану (втомлюваність, втрата маси тіла, пропасниця). При підозрі на розвиток у хворих таких розладів лікування статинами необхідно припинити.

Допоміжні речовини. Препарат містить лактозу, і тому його не слід застосовувати хворим із непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або при порушенні абсорбції глюкози-галактози.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Симвастатин не впливає або має дуже незначний вплив на здатність керувати транспортом або працювати з механічними засобами. Однак через можливість виникнення такої побічної реакції як запаморочення слід бути обережним.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакодинамічні взаємодії.

Взаємодія з іншими препаратами, що понижують рівень ліпідів крові і здатні самостійно спричиняти міопатію. Ризик розвитку міопатії, рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні з фібратами і нікотиновою кислотою (ніацином) у дозах більше 1 г на добу. Крім цього, має місце фармакокінетична взаємодія з гемфіброзилом, що призводить до підвищення концентрації симвастатину у плазмі крові. Немає ніяких ознак того, що при одночасному призначенні симвастатину і фенофібрату ризик розвитку міопатії перевищує суму індивідуальних ризиків цих препаратів. Для інших фібратів немає адекватних даних щодо фармакокінетики і фармакологічної безпеки.

Фармакокінетичні взаємодії

Взаємодії, пов’язані з підвищеним ризиком розвитку міопатії/рабдоміолізу.

Лікарські засоби

 

Рекомендації щодо призначення

Ефективні інгібітори ізоензиму CYP3A4:

ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітромі-цин, інгібітори ВІЛ-протеази, нефазодон, гемфіброзил, циклоспорин, даназол.

 

Одночасне призначення із симвастатином протипоказане.

Гемфіброзил.

Призначення потрібно уникати.

У разі необхідності призначення не перевищувати дозу симвастатину 10 мг на добу.

Циклоспорин, даназол, інші фібрати (за винятком фенофібрату), ніацин (більше 1 г на добу).

 

Не перевищувати дозу симвастатину 10 мг на добу.

Аміодарон, амлодипін, верапаміл, дилтіазем.

 

Не перевищувати дозу симвастатину 20 мг на добу.

Фузидієва кислота.

Ретельний нагляд за хворими.

Може виникнути необхідність тимчасового припинення застосування симвастатину.

Дилтіазем.

 

Не перевищувати дозу симвастатину 40 мг на добу.

Грейпфрутовий сік.

 

Не вживати його під час лікування симвастатином.

 

Нет аналогов