Рецептурный
ТЕРБИЗИЛ ТАБ. 250МГ №14 купить в Броварах Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ТЕРБИЗИЛ ТАБ. 250МГ №14 купить в Броварах

Артикул: 12388
Производитель: ГЕДЕОН РИХТЕР
Нет в продаже
Производитель: ГЕДЕОН РИХТЕР
ATC: D01BA02
Международное название: Terbinafine
Действующие вещество: 250 мг тербінафіну (у вигляді 281,25 мг тербінафіну гідрохлориду)
Применение: Інфекції шкіри, спричинені трихофітами, мікроспорами та дріжджовими грибами; мікози голови.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ТЕРБІЗИЛ

(TERBISIL)

 

Склад:

діюча речовина: тербінафін;

1 таблетка містить 250 мг тербінафіну (у вигляді 281,25 мг тербінафіну гідрохлориду);

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А).

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові препарати для застосування у дерматології. Протигрибкові препарати для системного застосування. Тербінафін. Код АТС D01B A02.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Грибкові інфекції шкіри та нігтів, спричинені Trichophyton (наприклад, T. rubrum, T. mentagrophytes, T. verrucosum, T. violaceum), Microsporum canis та Epidermophyton floccosum.

1. Стригучий лишай (трихофітія гладкої шкіри, трихофітія промежини і дерматофітія стоп), коли локалізація ураження, вираженість або поширеність інфекції зумовлюють доцільність пероральної терапії.

2. Оніхомікоз.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Спосіб застосування та дози.

Тривалість терапії визначається перебігом та тяжкістю захворювання.

Дорослі.Для лікування дорослих рекомендується прийом таблеток у дозуванні 250 мг.

Дозування: 1 таблетка по 250 мг щодня.

Інфекції шкіри

Рекомендована тривалість лікування:

дерматофітія стоп (міжпальцева, підошовна/типу «мокасини») – 2-6 тижнів;

трихофітія гладкої шкіри – 4 тижні;

трихофітія промежини – від 2 до 4 тижнів.

Повне зникнення симптомів інфекції може настати лише через декілька тижнів після виявлення відсутності збудників за допомогою лабораторного контролю.

 

Інфекції волосистої частини голови

Рекомендована тривалість лікування при грибковому ураженні волосистої частини голови –

4 тижні.

Грибкове ураження волосистої частини голови спостерігається переважно у дітей.

Оніхомікоз

Тривалість лікування для більшості пацієнтів – від 6 тижнів до 3 місяців. Періоди лікування тривалістю менше 3 місяців можуть тривати у пацієнтів з ураженням нігтів на пальцях рук, нігтів на пальцях ніг, крім великого пальця, або у пацієнтів молодшого віку. При лікуванні уражень нігтів на пальцях ніг зазвичай достатньо 3 місяців, хоча для деяких пацієнтів може бути потрібним лікування тривалістю 6 місяців або довше. Пацієнтів, яким необхідне більш тривале лікування, визначають за зниженою швидкістю росту нігтів протягом перших тижнів лікування.

Повне зникнення симптомів інфекції може настати лише через декілька тижнів після виявлення відсутності збудників за допомогою лабораторного контролю.

Особливі популяції

Пацієнти з порушенням функції печінки

Тербізил у таблетках не рекомендується застосовувати пацієнтам із хронічним або активним захворюванням печінки.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Застосування Тербізилу в таблетках пацієнтам з порушенням функції нирок не було належним чином вивчено і тому не рекомендується цій групі хворих.

Діти.

Данні щодо безпеки перорального застосування препарату Тербізил дітям, показали, що профіль небажаних явищ у дітей подібний до такого у дорослих. Доказів появи будь-яких нових, незвичних або більш серйозних реакцій, ніж ті, які були відзначені серед дорослих пацієнтів, немає. На сьогодні дані щодо застосування препарату дітям обмежені, тому його застосування не рекомендується цій віковій категорії пацієнтів.

Пацієнти літнього віку.

Не існує ніяких доказів того, що пацієнти літнього віку, на відміну від молодших пацієнтів, потребують коригування дозування. При застосуванні препарату Тербізил пацієнтам літнього віку необхідно враховувати можливість порушення печінкової або ниркової функції у цій віковій групі.

 

Побічні реакції.

Побічні ефекти, проявляються в основному, від легкої до помірної інтенсивності і мають перехідний характер.

У межах кожної групи (за частотою проявів) небажані ефекти представлені у порядку зменшення частоти.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, анемія, панцитопенія.

Порушення з боку імунної системи: анафілактоїдні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк), шкірний і системний червоний вовчак, анафілактична реакція, реакції, подібні до симптомів сироваткової хвороби.

Психічні розлади: тривога та депресивні симптоми, вторинні до розладів смаку.

Порушення з боку нервової системи: головний біль; порушення відчуття смаку, у тому числі втрата смаку, що зазвичай відновлюється через декілька тижнів після припинення прийому препарату; дуже рідко повідомлялося про тривале порушення смаку, що іноді призводить до зниження споживання їжі та значної втрати маси тіла; парестезії, гіпестезії, запаморочення, аносмія, включаючи постійну аносмію, гіпосмію.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: відчуття переповнення шлунка, біль у животі, діарея, диспепсія, нудота, панкреатит.

Розлади метаболізму та живлення: зниження апетиту.

Розлади з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Випадки серйозних порушень функції печінки, у тому числі печінкова недостатність, підвищення рівня ферментів печінки, жовтяниця, холестаз і гепатит. Якщо розвивається порушення функції печінки, лікування Тербізилом необхідно припинити. Дуже рідко надходили повідомлення про серйозну печінкову недостатність (деякі випадки з летальним наслідком або випадки, що потребували пересадки печінки). У більшості випадків печінкової недостатності пацієнти мали серйозні основні системні захворювання, а причинно-наслідковий зв’язок з прийомом препарату Тербізил був сумнівним.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нетяжкі форми реакції шкіри (висипання, кропив’янка); серйозні шкірні реакції (наприклад мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз); фоточутливість (наприклад фотодерматоз, реакція фотосенсибілізації та поліморфний фотодерматоз); алопеція; лікування Тербізилом необхідно припинити, якщо на шкірі спостерігаються висипання прогресуючого характеру; псоріазоподібні висипи або загострення псоріазу (гострий генералізований екзантематозний пустульоз).

Порушення з боку м'язово-скелетної і сполучної тканини: біль у суглобах, біль у м'язах, рабдоміоліз.

Порушення з боку органів слуху та лабіринту: вертиго, туговухість, порушення слуху, шум у вухах.

Розлади з боку судин: васкуліт.

Ускладнення загального характеру: нездужання; втомлюваність; грипоподібні захворювання, пірексія; підвищення креатинфосфокінази крові.

Інші небажані реакції на препарат, що були зареєстровані під час постмаркетингового дослідження на підставі спонтанних повідомлень

Нижчезазначені небажані реакції на препарат були визначені на підставі постмаркетингових спонтанних реакцій та систематизуються за класами систем органів.

Оскільки повідомлення про ці реакції надходили на добровільній основі від пацієнтів, кількість яких невідома, не завжди можна достовірно оцінити їх частоту.

Розлади з боку імунної системи: анафілактичні реакції, реакції, подібні до сироваткової хвороби, реакції гіперчутливості, включаючи алергічні реакції (у т.ч. анафілаксію).

Розлади з боку нервової системи: аносмія, у тому числі постійна аносмія, гіпосмія, гіпоестезія, парестезія.

Розлади з боку судин: васкуліт.

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту: панкреатит.

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання з еозинофілією та системними симптомами, ексфоліативний та бульозний дерматит.

Розлади з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: рабдоміоліз.

Загальні розлади та реакції у місці введення препарату: грипоподібні захворювання.

Дослідження: підвищений рівень креатинфосфокінази крові, зміни протромбінового часу (подовження, скорочення) у пацієнтів, які одночасно приймали варфарин.

 

Передозування.

Симптоми: у деяких випадках передозування (більше 5 г) повідомлялося про виникнення головного болю, нудоти, епігастрального болю та запаморочення.

Лікування: може бути необхідне промивання шлунка, прийом активованого вугілля та/або симптоматичне лікування.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Проведені на тваринах дослідження щодо токсичного впливу препарату на плід та фертильність не виявили небажаних явищ.

Клінічний досвід застосування тербінафіну вагітним жінкам дуже обмежений, тому Тербізил не слід застосовувати під час вагітності, окрім випадків, коли клінічний стан жінки вимагає лікування пероральним тербінафіном та очікувана користь для матері переважає будь-який потенційний ризик для плода.

Тербінафін проникає у грудне молоко, і тому жінки, які годують груддю, не повинні отримувати лікування Тербізил.

 

 

Діти.

Дані щодо застосування препарату дітям обмежені, тому його застосування не рекомендується цій віковій категорії пацієнтів.

 

 

Особливості застосування.

Порушення функції печінки

Тербізил в таблетках не рекомендується застосовувати пацієнтам з хронічним або активним захворюванням печінки. Перед призначенням Тербізилу в таблетках необхідно оцінити всі вже існуючі захворювання печінки.

Гепатотоксичність може зустрічатись у пацієнтів з попереднім захворюванням печінки та без нього, тому рекомендується періодичний моніторинг функції печінки (через 4-6 тижнів лікування). Застосування препарату Тербізил в таблетках слід негайно припинити у разі підвищення активності показників функціональних печінкових тестів. У пацієнтів, які приймали Тербізил в таблетках, дуже рідко були зареєстровані випадки серйозної печінкової недостатності (деякі з них мали летальний наслідок або потребували пересадки печінки). У більшості випадків печінкової недостатності пацієнти мали серйозні основні системні захворювання, а причинно-наслідковий зв’язок з прийомом Тербізил в таблетках був сумнівним.

Пацієнтів, які приймають Тербізил, слід попередити про те, що потрібно негайно повідомити лікаря про будь-які ознаки або симптоми, що вказують на порушення функції печінки, такі як свербіж, непояснена постійна нудота, зниження апетиту, анорексія, жовтяниця, блювання, підвищена стомлюваність, правосторонні болі у верхній частині живота або темний колір сечі чи знебарвлені випорожнення. Пацієнти з цими симптомами повинні припинити застосування тербінафіну перорально, а функцію печінки пацієнта потрібно негайно оцінити.

Порушення смаку

При застосуванні препарату повідомлялося про порушення смаку та втрату смаку. Це може призвести до погіршення апетиту, втрати маси тіла, занепокоєння та депресивних симптомів. Якщо виникають симптоми порушення смаку, прийом препарату необхідно припинити.

Порушення нюху

Також повідомлялося про порушення та втрату нюху. Ці порушення можуть зникати після припинення терапії, але також можуть бути подовженими (більше 1 року) або постійними. Якщо спостерігається порушення нюху, препарат слід припинити.

Депресивні симптоми

Протягом лікування препаратом можуть виникнути депресивні симптоми, що може потребувати лікування.

Дерматологічні ефекти

Дуже рідко повідомлялося про появу серйозних реакцій з боку шкіри (наприклад синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) у пацієнтів, які отримували Тербізил у таблетках. У разі виникнення прогресуючих висипань на шкірі лікування Тербізил в таблетках потрібно припинити.

Тербізил слід застосовувати з обережністю пацієнтам із псоріазом, оскільки надходили повідомлення про дуже рідкісні випадки загострення псоріазу.

Гематологічні ефекти

Дуже рідко повідомлялося про патологічні зміни з боку крові (нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія) у пацієнтів, які отримували Тербізил в таблетках. Необхідно оцінити причину виникнення будь-якої патологічної зміни з боку крові у пацієнтів і розглянути питання щодо можливої зміни режиму лікування, у тому числі припинення лікування препаратом Тербізил у таблетках.

Дослідження фармакокінетики разової дози препарату у пацієнтів із захворюваннями печінки показали, що кліренс Тербізил може бути скорочений приблизно на 50 %.

 

 

 

 

Ниркова функція

Застосування Тербізил в таблетках пацієнтам з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв або рівень креатиніну в сироватці крові більше 300 мкмоль/л) не було вивчено належним чином і тому не рекомендується.

Інше

Тербізил слід застосовувати з обережністю пацієнтам із псоріазом або червоним вовчаком, оскільки надходили повідомлення про дуже рідкісні випадки загострення червоного вовчака.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Даних про вплив Тербізил на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами немає. Пацієнтам, у яких з’являється запаморочення як небажаний ефект на застосування препарату, слід уникати керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив інших лікарських препаратів на тербінафін.

Плазмовий кліренс тербінафіну може прискорюватися лікарськими засобами, які посилюють метаболізм (наприклад, рифампіцин) і може бути сповільнено лікарськими препаратами, які інгібують цитохром P450 (наприклад, циметидин). У тих випадках, коли необхідне одночасне застосування зазначених лікарських препаратів, може знадобитися відповідна корекція дози Тербізилу.

Лікарські засоби, що можуть збільшити вплив або плазмові концентрації тербінафіну

Циметидин знижував кліренс тербінафіну на 30 %.

Флуконазол збільшував показники Cmax і AUC тербінафіну на 52 % і 69 % відповідно у зв’язку з гальмуванням ферментів CYP2C9 і CYP3A4. Таке ж збільшення показників може спостерігатися при одночасному застосуванні з тербінафіном препаратів, що пригнічують CYP2C9 і CYP3A4, таких як кетоконазол та аміодарон.

Лікарські засоби, що можуть знизити вплив або плазмові концентрації тербінафіну

Рифампіцин збільшував кліренс тербінафіну на 100 %.

Вплив тербінафіну на інші лікарські препарати.

Дослідження, проведені в лабораторних умовах і на здорових добровольцях, показують, що тербінафін має незначний потенціал зниження або посилення кліренсу лікарських препаратів, які метаболізуються за участю ферментної системи цитохрому P450 (наприклад, толбутамід, терфенадин, триазолам, пероральні протизаплідні засоби), за винятком тих препаратів, що метаболізуються за участю CYP2D6.

Тербінафін не впливає на кліренс антипірину або дигоксину.

Жодного впливу тербінафіну на фармакокінетику флуконазолу не спостерігалося. До того ж не спостерігалося жодної клінічно значущої взаємодії між тербінафіном та супутньо застосовуваними лікарськими засобами з можливим потенціалом взаємодії, такими як ко-тримоксазол (триметоприм і сульфаметоксазол), зидовудин або теофілін.

У деяких випадках були відзначені порушення менструального циклу (міжменструальні кровотечі і нерегулярний цикл) у пацієнток, які одночасно застосовували Тербізил і пероральні контрацептиви хоча, частота цих порушень залишається в межах частоти побічних реакцій у пацієнтів, які приймають тільки пероральні контрацептиви.

Тербінафін може збільшити ефект чи концентрацію у плазмі крові наступних лікарських препаратів.

Тербінафін зменшував кліренс кофеїну, який вводився внутрішньовенно, на 21 %.

Нет аналогов