Рецептурный
ДУОТРОЛ ТАБ. №30 купить в Житомире Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ДУОТРОЛ ТАБ. №30 купить в Житомире

Артикул: 10015
Производитель: Ю.С.В. ЛИМИТЕД
Нет в продаже
Производитель: Ю.С.В. ЛИМИТЕД
ATC: A10BD02
Международное название: Metformin and sulfonamides
Действующие вещество: метформіну гідрохлориду 500 мг, глібенкламіду 5 мг;
Применение: Інсуліннезалежний цукровий діабет ІІ типу (як доповнення до дієти та лікувальної фізкультури при лікуванні цукрового діабету ІІ типу у пацієнтів, гіперглікемія яких не контролюється монотерапією глібенкламідом або метформіном, дієтою та фізкультурою).

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ДУОТРОЛ

(DUOTROL)

 

Склад:

діючі речовини:

1 таблетка містить метформіну гідрохлориду 500 мг, глібенкламіду 5 мг;

допоміжні речовини: натрію крохмальгліколят (тип А), повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, Opadry Yellow 04G82949: гідроксипропілметилцелюлоза, тальк, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 6000, пропіленгліколь, заліза оксид жовтий (Е 172),

хіноліновий жовтий (Е 104).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Комбінація пероральних гіпоглікемізуючих засобів.

Код АТС А10В D02.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування цукрового діабету II типу у дорослих, для заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном і глібенкламідом) у пацієнтів зі стабільним і добре контрольованим рівнем глікемії.

 

Протипоказання.

– Підвищена чутливість до метформіну, глібенкламіду, до інших компонентів препарату або до інших препаратів сульфонілсечовини, до сульфонамідів;

– діабет I типу (інсулінзалежний діабет), діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома;

– порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв);

– гострі стани, що перебігають з ризиком розвитку порушень функції нирок: зневоднення організму, тяжкі інфекційні захворювання, шок, застосування під час радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з внутрішньосудинним введенням йодовмісної контрастної речовини;

– гості та хронічні захворювання, що можуть призводити до розвитку гіпоксії: серцева або дихальна недостатність, гострий інфаркт міокарда, шок;

– печінкова недостатність, гостра алкогольна недостатність, алкоголізм;

– порфірія;

– сумісна терапія з міконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

 

Спосіб застосування та дози.

Дозу Дуотролу слід визначати індивідуально залежно від ступеня рівня цукру у крові. Лікування можна розпочинати з прийому 1 таблетки 1 раз на день перед сніданком (натщесерце). Виходячи з реакції пацієнта на препарат, дозу Дуотролу можна поступово збільшувати при постійному контролі рівня цукру в крові. При використанні великих доз добову дозу потрібно розділяти на рівні частини і приймати разом з основними прийомами їжі. Максимальна рекомендована добова доза Дуотролу не має перевищувати 4 таблетки на добу (20 мг глібенкламіду з 2000 мг метформіну).

 

Побічні реакції.

Небажані ефекти за чаастотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і < 1/10), нечасто (≥1/1000 і < 1/100), рідко (≥1/10000 і < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

З боку крові та лімфатичної системи.

Оборотні реакції, що зникають після припинення лікування.

Рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія.

Дуже рідко: агранулоцитоз, гемолітична анемія, аплазія кісткового мозку, мегалобластна анемія, панцитопенія.

З боку нервової системи.

Часто: порушення смаку, металевий присмак у роті.

З боку органів зору.

Коротривалі розлади зору можуть виникати на початку лікування у зв’язку зі зниженням рівня глікемії.

З боку травного тракту.

Дуже часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі, метеоризм, відсутність апетиту. Найчастіше ці побічні явища виникають на початку лікування і, як правило, спонтанно зникають. Для попередження виникнення побічних явищ з боку травного тракту рекомендується повільне збільшення дозування та застосовування препарату 2-3 рази на добу.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Рідко: шкірні реакції (свербіж, кропив’янка, розеольозний висип).

Дуже рідко: шкірний або вісцеральний алергічний васкуліт, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, фотосенсибілізація, кропив’янка, що призводить до розвитку шоку.

Метаболічні розлади.

Гіпоглікемія (див. розділ «Особливості застосування»).

Нечасто: гостра печінкова порфірія, порфірія шкіри.

Дуже рідко: лактатацидоз.

При тривалому застосуванні препарату може знижуватися всмоктування вітаміну В12, що супроводжується зниженням його рівня в сироватці крові. Спостерігається у пацієнтів із мегалобластною анемією. Дисульфірамподібна реакція при вживанні алкоголю.

З боку печінки.

Дуже рідко: порушення показників функції печінки або гепатити, що потребують припинення лікування.

Дослідження.

Нечасто: помірне підвищення рівня сечовини і креатиніну у сироватці крові.

Дуже рідко: гіпонатріємія.

 

Передозування.

Значне передозування або наявність супутніх факторів ризику можуть призвести до розвитку лактатацидозу (див. розділ «Особливості застосування»), що потребує виведення з організму лактату і метформіну за допомогою гемодіалізу. За рахунок міцного зв’язку з білками, глібенкламід не виводиться під час гемодіалізу.

Кліренс глібенкламіду може бути тривалим у пацієнтів з порушеною функцією печінки. Передозування може призвести до розвитку гіпоглікемії, оскільки препарат містить сульфонілсечовину. Тяжка гіпоглікемія може призводити до втрати свідомості або нападів, що супроводжуються порушеннями ЦНС. При розвитку гіпоглікемії, якщо пацієнт у свідомості, глюкозу (або розчин цукру) призначають усередину. Якщо пацієнт знепритомнів, вводять глюкозу у вену або глюкагон підшкірно, у м’язи чи у вену. Коли хворий опритомніє, необхідно дати йому їжу, багату на вуглеводи, для запобігання повторного розвитку гіпоглікемії.

 

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Доклінічні і клінічні дані щодо застосування препарату під час вагітності відсутні.

При плануванні вагітності, а також у випадку настання вагітності під час застосування препарату Дуотрол необхідно відмінити терапію препаратом, повідомити лікаря і призначити інсулінотерапію.

Дані щодо проникнення метформіну і глібенкламіду у грудне молоко відсутні, тому препарат протипоказано застосовувати під час годування груддю.

 

Діти. Препарат не застосовують дітям.

 

Особливості застосування.

Лактатацидоз є рідкісним, але тяжким метаболічним ускладненням, що може виникнути як результат кумуляції метформіну гідрохлориду. Зареєстровані випадки виникнення лактатацидозу у пацієнтів з цукровим діабетом та печінковою недостатністю тяжкого ступеня. Фактори ризику виникнення лактатацидозу: погано регульований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне вживання алкоголю, печінкова недостатність або будь-який стан, пов'язаний з гіпоксією.

Лактатацидоз характеризується м’язовими судомами, ацидозною задишкою, болем у животі і гіпотермією, у подальшому можливий розвиток коми. При підозрі на лактатацидоз необхідно припинити застосування препарату і негайно госпіталізувати пацієнта.

Гіпоглікемія. Препарат Дуотрол містить сульфонілсечовину, тому у пацієнтів, які застосовують даний лікарський засіб, існує ризик розвитку гіпоглікемії. Після початку терапії титрування дози препарату може попередити розвиток гіпоглікемії. Препарат призначають пацієнтам, які дотримуються регулярного графіку прийому їжі (включаючи сніданок). Регулярне споживання вуглеводів є важливим фактором, оскільки ризик розвитку гіпоглікемії збільшується у разі несвоєчасного прийому їжі, недостатнього або незбалансованого споживання вуглеводів. Гіпоглікемія частіше за все виникає у пацієнтів, які знаходяться на низькокалорійній дієті, після інтенсивних або довготривалих вправ, при прийомі алкоголю або при комбінованій терапії гіпоглікемічними засобами.

Симптоми гіпоглікемії: головний біль, відчуття голоду, нудота, блювання, сильна втомлюваність, порушення сну, неспокій, напади агресії, порушення концентрації і реакцій, депресія, сплутаність свідомості, дефекти мовлення, порушення зору, тремтіння, параліч, парестезія, запаморочення, делірій, судоми, сонливість, непритомність, поверхневе дихання, брадикардія.

При помірних симптомах гіпоглікемії без втрати свідомості або неврологічних порушень необхідно одразу прийняти цукор. Слід забезпечити коригування дози препарату та/або відкоригувати раціон харчування. Можливі тяжкі гіпоглікемічні реакції з комою, судомами та іншими неврологічними симптомами, що можуть спричинити розвиток невідкладних станів. Це потребує екстреного лікування з внутрішньовенним введенням глюкози при встановленні діагнозу або підозрі на гіпоглікемію до госпіталізації пацієнта.

Важливе значення для зниження ризику розвитку гіпоглікемії має відбір пацієнтів, коригування дози, а також представлення пацієнтам належних вказівок. Якщо у пацієнтів виникають повторні епізоди гіпоглікемії тяжкого ступеня слід розглянути можливість інших варіантів лікування.

Фактори, що сприяють виникненню гіпоглікемії:

– одночасний прийом алкоголю, особливо сумісно з голодуванням;

– відмова (особливо у пацієнтів літнього віку) або нездатність пацієнтів виконувати рекомендації лікаря;

– нерегулярний прийом їжі, недоїдання, пропущений прийом їжі, голодування або зміна дієти;

– неналежне співвідношення між фізичними вправами і споживанням вуглеводів;

– ниркова недостатність;

– тяжка печінкова недостатність;

– передозування препаратом Дуотрол;

– деякі ендокринні порушення: недостатність функції щитовидної залози, недостатність функції гіпофіза і надниркових залоз;

– одночасний прийом деяких препаратів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Ниркова та печінкова недостатність у пацієнтів може змінювати фармакокінетику і/або фармакодинаміку препарату. Якщо у цієї категорії пацієнтів виникає гіпоглікемія, вона може стати хронічною і потребує належного лікування.

Дисбаланс рівня глюкози в крові.

У випадку неможливості прийому препарату Дуотрол (проведення хірургічних втручань або інші причини) необхідно передбачити тимчасову інсулінову терапію. Симптоми гіперглікемії: підвищене сечовиділення, сильна спрага, сухість шкіри.

Нирки. Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком і під час лікування препаратом Дуотрол необхідно перевіряти рівень креатиніну в сироватці крові, особливо у пацієнтів із порушеною функцією нирок і у пацієнтів літнього віку. Cлід проявляти обережність у тих випадках, коли може порушуватися функція нирок, наприклад, на початку лікування гіпотензивними засобами, діуретиками та на початку терапії нестероїдними протизапальними засобами.

Йодовмісні рентгеноконтрастні засоби. При проведенні радіологічних досліджень із застосуванням рентгенконтрасних засобів необхідно припинити застосування препарату за

48 годин до проведення дослідження і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після рентгенологічного дослідження та оцінки функції нирок.

Не рекомендується одночасний прийом глібенкламіду з етанолвмісними лікарськими засобами, фенілбутазоном або даназолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Хірургічні втручання. Необхідно припинити застосування Дуотрол за 48 годин до планового хірургічного втручання, що проводиться під загальною, спинальною або перидуральною анестезією і не поновлювати раніше, ніж через 48 годин після проведення операції та оцінки функції нирок.

Застережні заходи.

Пацієнтам необхідно дотримуватися дієти, правильно розподіляти вживання вуглеводів протягом дня. Пацієнтам з надлишковою вагою необхідно дотримуватися низькокалорійної дієти.

Під час терапії препаратом слід виконувати фізичні вправи. Необхідно регулярно контролювати лабораторні показники.

Лікування пацієнтів з недостатністю Г6ДФ із застосуванням сульфонілсечовини може призвести до розвитку гемолітичної анемії. Оскільки глібенкламід входить до цього хімічного класу, необхідно з особливою обережністю застосовувати Дуотрол у пацієнтів з недостатністю Г6ДФ.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Пацієнтам слід з особливою обережністю керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами через ризик розвитку гіпоглікемії.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Протипоказані взаємодії.

По відношенню до глібенкламіду.

– Міконазол (для системного застосування, гель для порожнини рота) – підвищує гіпоглікемічну дію з можливими проявами гіпоглікемії або навіть коми.

Не рекомендовані взаємодії.

По відношенню до сульфонілсечовини.

– Алкоголь – ефект антабуса (непереносимість алкоголю), особливо для хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду, толбутаміду. Слід запобігати вживанню алкоголю та лікарських засобів, що містять спирт.

– Фенілбутазон (для системного застосування) – підсилює дію сульфонілсечовини. Рекомендується застосовувати інший протизапальний лікарський засіб, що має меншу кількість взаємодій, або попередити пацієнта і підсилити самоконтроль. При необхідності дозу препарату слід відкоригувати під час прийому після припинення застосування протизапальних засобів.

По відношенню до всіх антидіабетичних препаратів.

– Даназол – якщо ця комбінація є обов’язковою, необхідно попередити пацієнта щодо підвищення самоконтролю показників рівня глюкози в крові. При необхідності дозу препарату слід відкоригувати під час прийому і після припинення застосування даназолу.

По відношенню до метформіну.

– Етанол – підвищений ризик лактатацидозу під час гострої алкогольної інтоксикації, особливо при голодуванні, недоїданні або печінковій недостатності.

– Йодовмістні рентгеноконтрасні речовини – внутрішньосудинне введення контрастних засобів може призвести до ниркової недостатності. Це може зумовити накопичення мерформіну в організмі та лактатацидоз. Застосування препарату Дуотрол слід припинити до проведення радіологічних досліджень і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після рентгенологічного дослідження з використанням рентгеноконтрасних речовин та після повторної оцінки функції нирок.

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.

По відношенню до всіх антидіабетичних препаратів.

Хлорпромазин – при прийомі високих доз (100 мг хлорпромазину) підвищується рівень глюкози у крові (зменшення вироблення інсуліну). Слід попередити пацієнта і підсилити самоконтроль показників рівня глюкози в крові. При можливості дозу препарату слід відкоригувати під час прийому і після припинення застосування хлопромазину.

Глюкокортикостероїди і тетракозактиди (системної і місцевої дії) – підвищення рівня глюкози в крові, що іноді супроводжується кетозом. При можливості дозу препарату слід відкоригувати під час прийому і після припинення застосування кортикостероїдів.

Бета2-симпатоміметики – підвищення рівня глюкози в крові. Необхідно попередити пацієнта, підсилити контроль рівня глюкози в крові, при можливості перевести пацієнта на терапію інсуліном.

Інгібітори АПФ (наприклад каптоприл, еналаприл) – можуть знижувати рівень глюкози в крові. При необхідності слід відкоригувати дозу Дуотролу під час і після припинення прийому інгібіторів АПФ.

По відношенню до метформіну.

Сечогінні засоби – розвиток лактатацидозу внаслідок застосування метформіну на тлі функціональної ниркової недостатності, який пов’язаний з прийомом сечогінних засобів, особливо петльових діуретиків.

По відношенню до глібенкламіду.

Бета-блокатори – маскують симптоми гіпоглікемії: прискорене серцебиття і тахікардію. Більшість неселективних бета-блокаторів підвищують частоту виникнення і ступінь тяжкості гіпоглікемії. Пацієнту необхідно контролювати рівень глюкози в крові, особливо на початку лікування.

Флуконазол – подовження періоду напіввиведення сульфонілсечовини з можливими проявами гіпоглікемії. При можливості дозу препарату слід відкоригувати під час прийому після припинення застосування флуконазолу.

Бозентан – ризик зменшення дії глібенкламіду, оскільки бозентан зменшує концентрацію глібенкламіду у плазмі крові. При одночасному прийомі є ризик збільшення рівнів ферментів печінки. Пацієнту необхідно контролювати рівень глюкози в крові та рівень печінкових ферментів. При необхідності слід відкоригувати дозу антидіабетичного препарату.

Взаємодії, що слід враховувати.

По відношенню до глібенкламіду.

Десмопресин – зменшення антидіуретичної дії.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Комбінований гіпоглікемічний препарат. Глібенкламід, який входить до його складу, знижує концентрацію глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу за рахунок стимулювання виробництва ендогенного інсуліну бета-клітинами підшлункової залози. Підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну за рахунок підвищення активності тирозинкінази інсулінових рецепторів, та посилює дію інсуліну на пострецепторному рівні. Має гіполіпідемічі та ангіопротекторні властивості, знижує тромбогенну активність крові. У деяких випадках ефективний при резистентності до інших похідних сульфонілсечовини.

Метформін знижує інсулінорезистентність тканин за рахунок підвищення периферичної утилізації глюкози і збільшення витрат глюкози клітинами. Знижує печінковий глюконеогенез та зменшує абсорбцію й утилізацію глюкози слизовою оболонкою кишечнику. Лікування метформіном викликає зниження маси тіла і перешкоджає її зростанню. Нормалізує ліпідний обмін, знижує рівні загального і ліпопротеїнів низької щільності-холестерину. Метформін посилює процеси фібринолізу, внаслідок чого знижується ризик тромбоутворення, при цукровому діабеті ІІ типу знижує летальність від серцево-судинних ускладнень, попереджає розвиток інфаркту міокарда та інших судинних уражень.

Препарат ефективний при цукровому діабеті II типу (інсуліннезалежному) як вторинна комбінована терапія при неефективності монотерапії у високих дозах, у людей зі збереженою секрецією інсуліну при вторинній резистентності до похідних сульфонілсечовини або до метформіну.

Нет аналогов