РЕЦЕПТУРНЫЙ
ОНДАНСЕТРОН ТАБ. 4МГ №10 Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
Сотрудникам аптек и операторам call-центра оформлять заказы за клиентовЗАПРЕЩЕНО.
Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения более полной информации смотрите анотацию производителя.

ОНДАНСЕТРОН ТАБ. 4МГ №10

Артикул: 21942
Бренд: ТЕХНОЛОГ ЗАО
Нет в продаже
Производитель: ТЕХНОЛОГ ЗАО
ATC: A04AA01
Международное название: Ondansetron
Содержание: ондансетрону гідрохлориду дигідрату у перерахуванні на ондансетрон 4 мг
Применение: Нудота та блювання, спричинені цитотоксичною хіміотерапією, променевою терапією; профілактика нудоти та блювання у післяопераційному періоді.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.


Інструкція для медичного застосування лікарського засобу

ОНДАНСЕТРОН

(ONDANSETRON)

Склад:

діюча речовина:

1 таблетка містить ондансетрону гідрохлориду дигідрату у перерахуванні на ондансетрон 4 мг або 8 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, магнію стеарат, крохмаль прежелатинізований, титану діоксид (Е 171), гліцерол триацетат.

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, білого або майже білого кольору, верхня та нижня поверхні яких опуклі. На розламі при розгляданні під лупою видно ядро, оточене одним суцільним шаром.

 

Фармакотерапевтична група. Протиблювальні засоби і препарати, що усувають нудоту. Антагоністи серотонінових 5НТ3-рецепторів. Ондансетрон.

Код АТХ А04А А01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ондансетрон гідрохлорид – це антагоніст рецепторів серотоніну підтипу 5НТ3. Механізми протиблювальної дії остаточно не встановлені. Відомо, що застосування променевої і цитотоксичної хіміотерапії призводить до вивільнення серотоніну (5НТ) із ентерохромафінних клітин тонкого кишечнику. Ініціацію блювального рефлексу пов’язують із взаємодією серотоніну з рецепторами 5НТ3, розміщених на аферентних закінченнях блукаючого нерва. Активація аферентних закінчень блукаючого нерва може спричинити вивільнення серотоніну у центральній нервовій системі з хеморецепторної тригерної зони, розташованої у ділянці дна четвертого шлуночка головного мозку. Вважається, що ондансетрон блокує ініціацію блювального рефлексу на рівні як аферентних закінчень блукаючого нерва, так і рецепторів серотоніну, розташованих у центральних відділах нервової системи.

Ондансетрон виявляє седативну дію, але не спричиняє зміни пролактину у плазмі крові, не знижує психомоторну активність пацієнта.

Що стосується механізмів протиблювальної дії ондансетрону у післяопераційному періоді, то це питання недостатньо вивчене.

Фармакокінетика.

Біодоступність ондансетрону після внутрішнього прийому становить 60 %. В організмі він активно метаболізується, метаболіти виводяться з калом та сечею. Після перорального прийому максимальна концентрація досягається через півтори години. Зв’язок з білками плазми крові становить близько 73 %. Більша частина введеної дози метаболізується у печінці.

Період напіввиведення – 3-4 години; в осіб літнього віку – до 6-8 годин. Менше 10 % активної речовини виводиться із сечею у незмінному вигляді.

Дані дослідження метаболізму ондансетрону in vitro свідчать, що він є субстратом ферментів системи цитохрому Р450 печінки людини, включаючи CYP1A2, CYP2D6 і CYP3A4. Метаболізм ондансетрону здійснюється частіше ферментом CYP3A4. Оскільки метаболізм ондансетрону може здійснюватися кількома ферментами системи цитохрому Р450, то при недостатності одного з ферментів сумарний кліренс ондансетрону суттєво не змінюється, оскільки недостача одного з ферментів буде компенсована іншими ферментами системи метаболізму.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Нудота та блювання, спричинені цитотоксичною хіміотерапією, променевою терапією. Профілактика нудоти та блювання у післяопераційному періоді.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату та до інших селективних антагоністів 5НТ3-рецепторів, серотоніну.

Тяжкі порушення функції печінки.

Застосування препарату разом з апоморфіном.

Дитячий вік до 4 років (в даній лікарській формі).

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Ондансетрон не прискорює і не гальмує метаболізм інших препаратів при одночасному з ним застосуванні. Спеціальні дослідження показали, що ондансетрон не взаємодіє з алкоголем, темазепамом, фуросемідом, алфентанілом, трамадолом, морфіном, лігнокаїном, тіопенталом або пропофолом.

Ондансетрон метаболізується різноманітними ферментами цитохрому Р450 печінки: CYP3A4, CYP2D6 та CYP1A2. Завдяки різноманітності ферментів метаболізму ондансетрону гальмування або зменшення активності одного з них (наприклад генетичний дефіцит CYP2D6) у звичайних умовах компенсується іншими ферментами і не впливатиме на загальний кліренс креатиніну або такий вплив буде незначним.

Апоморфін

Застосування ондансетрону разом з апоморфіну гідрохлоридом протипоказане, оскільки спостерігалися випадки сильної артеріальної гіпотензії та втрати свідомості під час сумісного застосування.

Фенітоїн, карбамазепін і рифампіцин

У пацієнтів, які лікуються потенційними індукторами CYP3A4 (наприклад фенітоїном, карбамазепіном і рифампіцином), кліренс ондансетрону збільшується і його концентрація у крові зменшується.

Трамадол

За даними невеликої кількості клінічних досліджень, ондансетрон може зменшувати аналгетичний ефект трамадолу.

З обережністю слід застосовувати ондансетрон разом з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT та/або спричиняють порушення електролітного балансу (див. розділ «Особливості застосування»), оскільки таке застосування може спричиняти додаткове подовження цього інтервалу. Сумісне застосування Ондансетрону з кардіотоксичними препаратами (наприклад антрациклінами) може збільшити ризик виникнення аритмій (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Особливості застосування.

Ондансетрон неефективний для попередження нудоти і блювання при захитуванні.

Є досвід наявності перехресної гіперчутливості до різних антагоністів рецепторів 5НТ3. Тому при наявності гіперчутливості до одного з антагоністів рецепторів 5НТ3 аналогічна реакція до інших антагоністів може бути більш виражена внаслідок перехресних реакцій. У разі наявності навіть слабкої реакції гіперчутливості до одного з препаратів антагоністів 5НТ3-рецепторів не рекомендується його змінювати на інший, враховуючи можливість посилення реакції гіперчутливості.

За даними постмаркетингового спостереження були повідомлення про випадки тріпотіння/мерехтіння шлуночків при застосуванні ондансетрону, тому слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам, у яких діагностований або у яких може розвинутись подовження інтервалу QT. До цієї групи належать пацієнти з порушеннями електролітного балансу, з вродженим синдромом подовження QT або які лікуються іншими препаратами, що можуть спричинити продовження інтервалу QT.

Ондасетрон слід застосовувати з обережністю для лікування пацієнтів із застійною серцевою недостатністю, брадиаритміями. Перед початком застосування слід скорегувати гіпокаліємію та гіпомагніємію.

У пацієнтів, яким проводиться хірургічне втручання в аденотонзилярній області, застосування ондансетрону для профілактики нудоти та блювання може маскувати виникнення кровотечі. Тому такі хворі підлягають ретельному нагляду після застосування ондансетрону.

Ондансетрон збільшує час транзиту через товстий кишечник, тому при наявності навіть слабких ознак кишкової непрохідності потрібен постійний нагляд за хворим, якщо він застосовує препарат.

Ондансетрон не впливає на систему цитохрому Р450, але застосування інших препаратів, здатних впливати на активність цих ферментів, може призвести до зміни показників кліренсу та часу напіввиведення ондансетрону.

У дітей, які отримують ондансетрон разом із гепатотоксичними хіміотерапевтичними препаратами, потрібно ретельно стежити за можливими порушеннями функції печінки.

Оскільки до складу таблеток входять вуглеводи, у тому числі лактоза, пацієнтам з порушенням толерантності до вуглеводів, з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозна мальабсорбція, не можна приймати препарат.

 

Застосування у період вагітності або період годування груддю.

Ондансетрон не слід призначати у період вагітності.

Невідомо, чи проникає ондансетрон у грудне молоко, тому годування груддю у період лікування слід припинити.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Враховуючи можливість розвитку побічних реакцій з боку нервової системи, пацієнтам під час лікування препаратом рекомендується утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовувати внутрішньо.

Вибір режиму дозування визначається вираженістю еметогенної дії протипухлинної терапії та встановлюється індивідуально.

Помірна еметогенна хіміотерапія та променева терапія.

Дорослим призначати 8 мг за 1-2 години до проведення лікування з наступним прийомом 8 мг кожні 12 годин. Для профілактики відстроченої або тривалої нудоти та блювання у наступні дні – по 8 мг 2 рази на добу протягом усього курсу хіміотерапії, а також 5 днів після її завершення. При виборі дози необхідно враховувати тяжкість блювання. При частковому опроміненні високими дозами абдомінальної ділянки призначати по 8 мг кожні 8 годин.

Препарат приймати протягом усього курсу хіміо- та променевої терапії, а також 1-2 дні (при необхідності 3-5 днів) після її закінчення.

Високоеметогенна хіміотерапія.

Дорослим внутрішньо призначати 24 мг ондансетрону (одночасно з дексаметазону фосфатом) за 1-2 години до початку хіміотерапії. Для профілактики відстроченого блювання у наступні дні – по 8 мг 2 рази на добу протягом усього курсу хіміотерапії, а також 5 днів після її завершення.

Діти. У даній лікарській формі препарат не застосовувати дітям віком до 4 років.

Безпосередньо перед хіміотерапією призначати ондансетрон (розчин для ін’єкцій) у вигляді одноразової внутрішньовенної ін’єкції.

Пероральне застосування розпочинати через 12 годин по 4 мг кожні наступні 12 годин і продовжувати до 5 днів. Загальна добова доза ондансетрону не має перевищувати 32 мг.

Післяопераційна нудота і блювання.

Дорослим для запобігання післяопераційної нудоти та блювання препарат можна призначати внутрішньо по 16 мг за 1 годину до початку проведення анестезії. Максимальна добова доза ондансетрону становить 32 мг.

Діти. При даному показанні рекомендується застосовувати ондансетрон у вигляді розчину для ін’єкцій.

Для всіх видів терапії.

Хворі літнього віку.

Немає необхідності змінювати дозу препарату пацієнтам віком від 65 років.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Немає необхідності у зміні режиму дозування або шляху призначення препарату пацієнтам із порушенням функції нирок.

Пацієнти з помірною печінковою недостатністю.

У пацієнтів із помірними порушеннями функції печінки кліренс ондансетрону значно знижується, а період напіввиведення із сироватки крові – зростає. Для таких хворих максимальна добова доза препарату не має перевищувати 8 мг.

Пацієнти із порушенням метаболізму спартеїну/дебрисоквіну.

Період напіввиведення ондансетрону у хворих із незміненим метаболізму спартеїну і дебрисоквіну не змінюється. У таких пацієнтів повторне застосування призводить до такої ж самої концентрації препарату, що й у хворих з неушкодженим метаболізмом. Тому немає потреби у зміні режиму дозування для цієї групи пацієнтів.

 

Діти.

Дітям віком до 4-х років препарат у даній лікарській формі не застосовувати.

 

Передозування.

Даних про передозування Ондансетрону недостатньо. В більшості випадків симптоми схожі на ті, що описані у пацієнтів, яким вводили рекомендовані дози (див. розділ “Побічні реакції”).

Ондансетрон подовжує інтервал QT у дозозалежній формі. У випадку передозування рекомендується проведення ЕКГ-моніторингу.

Серед проявів передозування повідомлялося про зорові розлади, запор тяжкого ступеня, артеріальну гіпотензію, вазовагальні прояви із транзиторною AV-блокадою ІІ ступеня. У всіх випадках ці явища повністю минали.

Специфічного антидоту не існує, тому у випадках передозування необхідно застосовувати симптоматичну та підтримуючу терапію.

Застосування іпекакуани для лікування передозування ондансетрону не рекомендується, оскільки її дія не може виявитися через антиеметичний вплив Ондансетрону.

 

Побічні реакції.

При клінічних дослідженнях було встановлено, що найчастішими побічними реакціями при застосуванні ондансетрону були: головний біль, запор, відчуття тепла або припливи.

Побічні дії, відомості про які наведено нижче, кваліфіковані за органами і системами.

З боку імунної системи.

Алергічні реакції негайного типу, в окремих випадках тяжкі, включаючи анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм, судинний набряк, свербіж, шкірні висипи, кропив’янка.

З боку центральної нервової системи.

Головний біль, міоклонус, судоми, рухові порушення (включаючи екстрапірамідні реакції, такі як окулогірний криз, дистонічні реакції і дискінезія без стійких клінічних наслідків), порушення ходи, хорея, невгамовність, відчуття печіння, протрузія язика, диплопія, парестезії.

З боку органів зору.

Порушення зору (помутніння в очах), минуща сліпота, головним чином під час внутрішньовенного застосування.

З боку серцево-судинної системи.

Біль та дискомфорт у грудях, біль у ділянці серця (з депресією сегмента ST або без нього), аритмії, екстрасистоли, тахікардія, включаючи шлуночкову та надшлуночкову тахікардію, фібриляцію передсердь, відчуття серцебиття, брадикардія, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, подовження інтервалу QT (включаючи тріпотіння/мерехтіння шлуночків (Torsade de Pointes)), відчуття тепла, припливи, синкопе, зміни ЕКГ.

З боку дихальної системи та органів грудної порожнини.

Гикавка, кашель.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Запор, діарея, сухість у роті.

З боку гепатобіліарної системи.

Безсимптомне підвищення показників функції печінки, порушення функції печінки.

Загальні порушення: слабкість, непритомність. Ці випадки спостерігаються головним чином у хворих, які лікуються хіміотерапевтичними препаратами, що містять цисплатин.

Інше: підвищення температури тіла, гіпокаліємія.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері. По 1 блістеру в пачці з картону.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

ПрАТ «Технолог».

 

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

20300, Україна, м. Умань Черкаської обл., вул. Мануїльського, 8.

Нет аналогов

Что такое рвотный рефлекс?

Рвота представляет собой рефлекторное извержение содержимого желудка и/или двенадцатиперстной кишки через рот. По своей сути, рвотный рефлекс является защитным механизмом. Она освобождает организм от вредных веществ. Потому не стоит сразу бежать в аптеку и покупать первые попавшиеся противорвотные препараты. При таких патологических состояниях, к примеру, как отравления различной этиологии (пищевые, медикаментозные, алкогольные), при некоторых инфекционных заболеваниях, при токсикозах во время беременности, рвота помогает очистить организм от токсинов. Однако если она не прекращается длительное время и приносит сильный психо-соматический дискомфорт, следует приобрести лекарство от рвоты. Подобрать его должен ваш лечащий врач, либо же профессиональный фармацевт. Самолечение может не только не привести к облегчению, но и усугубить состояние больного. В выборе нельзя руководствоваться рекламой и показателями дорого/дешево. Весь процесс регулируется рвотным центром, который расположен в головном мозге. Рвота неотъемлемо связана с тошнотой. Порой, ей предшествуют головокружение, озноб, головная боль, или даже судороги и конвульсии. В таких случаях следует незамедлительно вызывать бригаду скорой медицинской помощи. Они установят причину недуга, окажут неотложную помощь и подберут оптимальные препараты от рвоты.

Тошнота и рвота при заболеваниях жкт. Группы препаратов

Это частый симптом, указывающий на поражение одного из отделов желудочно-кишечного тракта. Рвотный рефлекс патогномоничен при поражении желудка или кишечника (как остром, так и хроническом). Препараты от тошноты и рвоты необходимы при лечении гастритов, колитов, дуоденитов, гастроэнтеритов, язвенной болезни желудка и 12-перстной кишки, при патологии гепатобилиарной системы, при возникновении онкологического процесса. В таком случае необходимо проконсультироваться у гастроэнтеролога, ведь одного лишь лекарства при рвоте будет мало. Необходимо пройти обследование, подобрать схему лечения и соответствующие медикаменты для терапии основного заболевания. В зависимости от механизма действия, можно выделить несколько основных групп препаратов:

Эта классификация базируется на способности фармпрепаратов влиять на ту или иную группу рецепторов. Каждое лекарство от тошноты и/или рвоты способно блокировать лишь определенные рецепторы. Наряду с синтетическими препаратами, широко используются средства против рвоты на основе растительного сырья (настойки и экстракты лекарственных трав). Их использование не менее результативно, а перечень противопоказаний значительно меньше.

Онлайн аптека Viridis

Компания Денди-Фарм на фармацевтическом рынке Украины с 2011 года. За это время наша активная клиентская база уже давно преодолела показатель в 10 000 постоянных покупателей. Нас ценят за высокий европейский сервис и приятную ценовую политику. Компания сотрудничает только с надежными проверенными поставщиками. Совершая покупку у нас, вы можете не бояться получить некачественный, или просроченный препарат. В Киевской, Черниговской, Житомирской, Харьковской области успешно функционируют 16 стационарных аптек. Для любителей покупок в режиме онлайн специально открыта интернет аптека Viridis. Наши консультанты-фармацевты – это профессионалы своего дела. Они помогут подобрать необходимый препарат по возможности недорого. Оформить доставку своего заказа вы можете по адресу любой стационарной аптеки Viridis.