Рецептурный
БОНДРОНАТ КОНЦ. Д/ИНФ. 6МГ/6МЛ №1 купить в Броварах Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

БОНДРОНАТ КОНЦ. Д/ИНФ. 6МГ/6МЛ №1 купить в Броварах

Артикул: 15545
Производитель: РОШ ДИАГНОСТИКС ГМБХ
Нет в продаже
Производитель: РОШ ДИАГНОСТИКС ГМБХ
ATC: M05BA06
Международное название: Ibandronic acid
Действующие вещество: 6 мг ібандронової кислоти (у формі натрію ібандронату моногідрату 6,750 мг)
Применение: Метастатичні ураження кісткової тканини в результаті раку молочної залози з метою зниження ризику виникнення патологічних переломів, зменшення больового синдрому, гіперкальціємії, зменшення потреби у проведенні променевої терапії при больовому синдромі

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

БОНДРОНАТ®

(BONDRONAT®)

 

 

Склад:

діюча речовина: 1 флакон (6 мл) препарату містить 6 мг ібандронової кислоти (у формі натрію ібандронату моногідрату 6,750 мг);

допоміжні речовини: натрію хлорид; кислота оцтова льодяна; натрію ацетат, тригідрат; вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТС М05В А06.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Профілактика скелетних пошкоджень (патологічні переломи, ураження кісткової тканини, що потребують променевої терапії чи хірургічного лікування) у хворих на рак молочної залози і метастатичним ураженням кісткової тканини.

Лікування гіперкальціємії при злоякісних новоутвореннях з чи без метастазів.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ібандронової кислоти чи до будь-якого іншого компонента препарату. Гіпокальціємія (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Спосіб застосування та дози.

Метастатичні ураження кісток: 6 мг внутрішньовенно краплинно дорослим протягом щонайменше 15 хв 1 раз на 3-4 тижні після попереднього розведення в 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду чи 100 мл 5 % розчину глюкози.

Профілактика кісткових пошкоджень у пацієнтів з раком і метастатичними ураженнями кісткової тканини: 6 мг внутрішньовенно краплинно протягом щонайменше 15 хв 1 раз на 3-4 тижні після попереднього розведення в 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду чи 100 мл 5 % розчину глюкози.

15-хвилинна інфузія можлива лише у пацієнтів з нормальною функцією нирок або з порушенням легкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну >50 мл/хв). У хворих з кліренсом креатиніну <50 мл/хв ефективність і безпека 15-хвилинної інфузії не вивчалася (див. розділ «Спеціальні рекомендації щодо дозування»).

Лікування гіперкальціємії при злоякісних новоутвореннях.

Терапію Бондронатом® слід розпочинати тільки після проведення адекватної гідратації 0,9 % розчином натрію хлориду. Доза препарату залежить від ступеня тяжкості гіперкальціємії. Хворим із тяжкою гіперкальціємією (альбумін-коригований кальцій сироватки ≥ 3 ммоль/л або ≥ 12 мг/дл) одноразово вводять 4 мг. Хворим із помірною гіперкальціємією (альбумін-коригований кальцій сироватки < 3 ммоль/л або < 12 мг/дл) одноразово вводять 2 мг. Максимальна разова доза – 6 мг, не призводить до посилення ефекту.

При недостатньому ефекті після першого введення або при рецидиві гіперкальціємії можливе повторне введення препарату.

Концентрація альбумін-коригованого кальцію розраховується за формулою: кальцій сироватки (ммоль/л) – [0,02 х альбумін (г/л)] + 0,8 або альбумін-коригований кальцій сироватки (мг/дл) + 0,8 х [4 – альбумін (г/дл)].

У більшості випадків гіперкальціємія знижується до нормального рівня кальцію протягом 7 днів. При введенні препарату у дозі 2 мг чи 4 мг повторне застосування можна проводити через 18-19 днів. При введенні препарату у дозі 6 мг повторне введення можна здійснювати через 26 днів.

Препарат розводять у 500 мл 0,9 % розчині натрію хлориду чи 500 мл 5 % розчину глюкози та вводять протягом 1-2 годин.

Спеціальні рекомендації щодо дозування.

Пацієнти з печінковою недостатністю.

Корекція дози не потрібна (див. «Фармакокінетика в особливих випадках»).

Пацієнти з нирковою недостатністю

Для пацієнтів з незначною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну ≥50 і <80 мл/хв) корекція дози не потрібна.

З метою попередження скелетних порушень у пацієнтів із метастатичними ураженнями кісток у результаті раку молочної залози та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну ≥30 і <50 мл/хв) чи тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <30 мл/хв) необхідно дотримуватися наступних рекомендацій (див. розділ «Фармакокінетика в особливих випадках»):

 

Кліренс креатиніну (мл/хв)

Доза/тривалість введення1

Об’єм введення2

≥ 50 до < 80

6 мг/15 хв

100 мл

≥ 30 до < 50

4 мг/1 год

500 мл

< 30

2 мг/1 год

500 мл

 

1 – введення 1 раз на 3-4 тижні;

2 – 0,9 % розчин натрію хлориду чи 5 % розчин глюкози.

Дані про введення препарату протягом 15 хв у пацієнтів із кліренсом креатиніну менше 50 мл/хв відсутні.

Пацієнти літнього віку.

Корекція дози для осіб літнього віку не потрібна.

 

Побічні реакції.

Клінічні дослідження

Для опису частоти побічних реакцій використовуються наступні категорії: дуже поширені (≥10 %), поширені (≥1 % і <10 %), непоширені (≥0,1 % і <1 %), рідко поширені (≥0,01 % і <0,1 %), дуже рідко поширені (≤0,01 %).

Гіперкальціємія при злоякісних новоутвореннях

При внутрішньовенному введенні препарату при гіперкальціємії може спостерігатися підвищення температури тіла, а також головний біль, діарея, астенія, грипоподібний синдром (гарячка, озноб, осалгія, міалгія). У більшості випадків ці прояви не потребують спеціального лікування та зникають самостійно через кілька годин чи днів.

Порушення обміну речовин, метаболізму: поширені – гіпокальціємія.

Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: поширені – болі в кістках; непоширені – міальгія.

Загальні розлади: дуже поширені – підвищення температури тіла; непоширені – грипоподібні симптоми, озноб.

Часто зниження екскреції кальцію нирками супроводжувалося зниженням рівня фосфату у сироватці крові, що не потребувало терапевтичних втручань.

Порушення з боку імунної системи: дуже рідко поширені: реакції гіперчутливості.

Зміни з боку шкіри і підшкірної клітковини: дуже рідко поширені – ангіоневротичний набряк.

Порушення з боку дихальної системи, грудної клітки і середостіння: дуже рідко поширені – бронхоспазм.

Застосування інших бісфосфонатів асоціювалося з бронхоспазмом у хворих на астму, спричинену ацетилсаліциловою кислотою.

Метастатичні ураження кісток

Інфекції та інвазії: поширені – інфекції; непоширені: цистит, вагініт, кандидоз ротової порожнини.

Ендокринні розлади: поширені – розлади з боку паращитовидних залоз.

Неврологічні розлади: поширені – головний біль, запаморочення, спотворення смаку; непоширені – цереброваскулярні розлади, пошкодження нервового корінця, амнезія, мігрень, невралгія, гіпертензія, гіперестезія, навколоротова парестезія, паросмія.

Порушення з боку органа зору: поширені – катаракта.

Кардіальні порушення: поширені – блокада ніжки пучка Гіса; непоширені – ішемія міокарда, серцево-судинні розлади, відчуття серцебиття.

Порушення з боку дихальної системи, грудної клітки і середостіння: поширені – фарингіт; непоширені – набряк легень, стридор.

Шлунково-кишкові розлади: поширені – діарея, диспепсія, блювання, шлунково-кишковий біль, розлади з боку зубів; непоширені – гастроентерит, дисфагія, гастрит, виразкування ротової порожнини, хейліт.

Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: поширені – міалгія, артралгія, порушення з боку суглобів, остеоартрит.

Загальні розлади: поширені – астенія, грипоподібні симптоми, периферичний набряк, спрага; непоширені: гіпотермія, зміни в місці введення.

Хірургічні та медичні процедури: поширені – підвищення рівня галактозилтрансферази, підвищення рівня креатиніну; непоширені – підвищення рівня лужної фосфатази в крові, зниження маси тіла.

Доброякісні та злоякісні новоутворення (включаючи кісти та поліпи): непоширені – доброякісні новоутворення шкіри.

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: непоширені – анемія, патологічна зміна крові.

Порушення обміну речовин, метаболізму: непоширені – гіпофосфатемія.

Психічні розлади: непоширені – розлади сну, тривога, лабільність емоційної сфери.

Порушення з боку органів слуху та вестибулярного апарату: непоширені – глухота.

Судинні розлади: непоширені – артеріальна гіпертензія, лімфатичний набряк, вени, схильні до варикозу, флебіт/тромбофлебіт.

Розлади гепатобіліарної системи: непоширені – холелітіаз.

Зміни з боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені – екхімоз; непоширені – висипання, алопеція.

Розлади з боку сечовидільної системи: непоширені – затримка сечі, кісти нирок.

Розлади репродуктивної системи та молочних залоз: непоширені – біль у тазу.

Пошкодження (травми, рани), отруєння: непоширені – пошкодження, біль у місці ін’єкції.

На тлі застосування бісфосфонатів зареєстровані випадки остеонекрозу щелепних кісток (див. розділ «Особливості застосування»).

Досвід постмаркетингового застосування

Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: випадки остеонекрозу щелепних кісток повідомлялися дуже рідко у хворих, які отримували лікування ібандроновою кислотою (див. розділ «Особливості застосування»).

Порушення з боку органа зору: при застосуванні бісфосфонатів, у тому числі ібандронової кислоти, повідомлялося про запалення очей: увеїт, епісклерит, склерит. У деяких випадках зворотній розвиток цих запальних порушень відбувався лише після відміни бісфосфонатів.

 

 

Передозування.

Даних про гостре передозування Бондронату® немає. Немає специфічної інформації щодо лікування передозування Бондронатом®. Через можливу токсичну дію на печінку та нирки необхідно контролювати функцію цих органів. У випадку розвитку гіпокальціємії потрібно провести лікування глюконатом кальцію.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Немає клінічного досвіду застосування Бондронату® вагітним жінкам. Невідомо, чи проникає Бондронат® у грудне молоко, тому не рекомендується застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю.

 

Діти.

Безпека та ефективність застосування Бондронату® дітям не встановлені.

 

Особливості застосування.

До початку лікування Бондронатом® з приводу метастатичного ураження кісткової тканини потрібно відкоригувати гіпокальціємію та інші порушення метаболізму кісткової тканини та електролітного балансу. Слід вживати достатню кількість кальцію та вітаміну Д.

Препарат вводиться тільки внутрішньовенно, не можна вводити внутрішньоартеріально та слід уникати попадання у навколишні тканини.

Бондронат® можна розводити тільки у 500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду чи 500 мл 5 % розчину глюкози, препарат не можна розводити в сольових розчинах.

У клінічних плацебо-контрольованих дослідженнях у пацієнтів з метастатичним ураженням кісткової тканини, зумовленим раком молочної залози, не було виявлено ознак порушення функції нирок при довготривалій терапії Бондронатом®. Однак під час лікування слід контролювати функцію нирок, вміст сироваткового кальцію, фосфору і магнію.

У відсутності клінічних даних не слід призначати препарат пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю.

Слід уникати надлишкової гідратації у хворих із групи ризику щодо недостатності кровообігу.

На тлі застосування бісфосфонатів (у першу чергу при внутрішньовенному введенні) у пацієнтів з пухлинами зареєстровані випадки остеонекрозу щелепних кісток, як правило, асоційовані з видаленням зуба і/або локальною інфекцією (в тому числі остеомієліт). Більшість цих пацієнтів також отримували хіміотерапію і кортикостероїди. Більшість випадків зафіксовані у пацієнтів з пухлинами, яким проводились стоматологічні втручання, однак у деяких випадках остеонекроз спостерігався у хворих із постменопаузальним остеопорозом чи іншими захворюваннями. До відомих факторів ризику остеонекрозу щелепних кісток належать діагноз пухлинного захворювання, супутня терапія (хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди), супутні захворювання (анемія, коагулопатія, інфекції, попередні захворювання зубів). Більшість випадків спостерігались у пацієнтів, які отримували бісфосфонати внутрішньовенно, однак у деяких випадках – у пацієнтів, які отримували бісфосфонати перорально.

Перед призначенням лікування бісфосфонатами пацієнтам з супутніми факторами ризику (пухлини, хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди, погана гігієна ротової порожнини) необхідно провести стоматологічне дослідження ротової порожнини та при необхідності провести профілактичне стоматологічне втручання.

Під час лікування бісфосфонатами у разі можливості слід уникати інвазивних стоматологічних процедур. Стоматологічні хірургічні втручання у пацієнтів, у яких розвинувся остеонекроз щелепних кісток на тлі терапії бісфосфонатами, можуть ускладнити перебіг остеонекрозу. Невідомо, чи припинення терапії бісфосфонатами зменшує ризик остеонекрозу щелепних кісток у пацієнтів, яким показані стоматологічні втручання. У кожному випадку рішення приймається на основі індивідуальної оцінки співвідношення користі/ризику.

Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності: надходження препарату у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Препарат не слід викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану «систему збору відходів» при наявності такої.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Клінічні дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем чи іншими потенційно небезпечними механізмами не проводились.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакокінетичні дослідження взаємодії у жінок у постменопаузальному періоді продемонстрували відсутність будь-якої взаємодії з тамоксифеном чи препаратами гормональної замісної терапії (естрогени). Не спостерігалося будь-якої взаємодії при одночасному прийомі з мелфаланом/преднізолоном у пацієнтів з множинною мієломою. Не спостерігалось клінічно значимої взаємодії при одночасному прийомі із широко застосовуваними протипухлинними засобами, діуретиками, антибіотиками та знеболювальними засобами.

Ібандронова кислота не впливає на печінкові ізоферменти Р450. Зв’язування з білками плазми при прийомі препарату незначне. Виводиться ібандронова кислота шляхом ниркової екскреції і не підлягає процесам біотрансформації. Шлях виведення ібандронової кислоти не включає будь-які транспортні системи, які беруть участь у виведенні інших препаратів.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ібандронова кислота – високоактивний азотовмісний бісфосфонат, інгібітор кісткової резорбції та активності остеокластів. Чинить специфічну селективну дію на кісткову тканину завдяки високій афінності до мінеральних компонентів кісткової тканини. Пригнічує активність остеокластів, знижує частоту скелетних ускладнень при злоякісних захворюваннях.

Ібандронова кислота зменшує остеокластасоційоване вивільнення факторів росту пухлини, пригнічує поширення та інвазію клітин пухлини, виявляє синергічний ефект з таксонами іn vitro. Ібандронова кислота попереджає кісткову деструкцію, спричинену блокадою функції статевих залоз, ретиноїдами, пухлинними процесами та екстрактами пухлин, введених іn vivo. Інгібує ендогенну кісткову резорбцію та сприяє виведенню радіоактивного тетрацикліну, що попередньо був введений у кісткову тканину.

Не порушує мінералізацію кісток при призначенні доз, що значно перевищують фармакологічно ефективні.

При гіперкальціємії інгібуюча дія ібандронової кислоти на індукований пухлиною остеоліз і на супутню пухлинному процесу гіперкальціємію супроводжується зниженням рівня кальцію в сироватці крові та екскрецію кальцію з сечею. У більшості випадків вміст кальцію в крові нормалізується протягом 4-7 днів після введення препарату.

Ібандронова кислота попереджає розвиток нових і зменшує ріст кісткових метастазів, які вже наявні, у результаті чого знижується ча

Нет аналогов