Рецептурный
МАРВЕЛОН ТАБ. №21X3 купить в Харькове Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

МАРВЕЛОН ТАБ. №21X3 купить в Харькове

Артикул: 12950
Производитель: ШЕРИНГ АГ
Нет в продаже
Производитель: ШЕРИНГ АГ
ATC: G03AA09
Международное название: Desogestrel and ethinylestradiol
Действующие вещество: 0,150 мг дезогестрелу та 0,030 мг етинілестрадіолу
Применение: Контрацепція.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МАРВЕЛОН®

(MARVELON®)

 

Склад:

діючі речовини: desogestrel, ethinylestradiol;

1 таблетка містить 0,150 мг дезогестрелу та 0,030 мг етинілестрадіолу;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний; кремнію діоксид колоїдний безводний; альфа-токоферол; кислота стеаринова; повідон; лактоза, моногідрат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки білого кольору, з одного боку відтиснено слово ORGANON*, з іншого – напис TR/5.

 

Фармакотерапевтична група.

Гормональні контрацептиви для системного застосування. Естрогени і гестагени, фіксовані комбінації. Код АТХ G03A A09.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Марвелон® – це комбінований пероральний контрацептивний засіб, що містить 150 мкг дезогестрелу і 30 мкг етинілестрадіолу.

Етинілестрадіол – добре відомий синтетичний естроген.

Дезогестрел – це синтетичний прогестаген. Після перорального застосування чинить потужну дію, спрямовану на інгібування овуляції, виявляє потужну прогестагенну та антиестрогенну активність, не виявляє естрогенної активності, демонструє дуже слабку андрогенну/анаболічну активність.

Діти. Немає клінічних даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату дітям (віком до 18 років).

Фармакокінетика.

Після перорального застосування дезогестрел швидко всмоктується з подальшим розподілом по всьому організму і виведенням, що не призводить до затримки препарату та/або його метаболітів в організмі. У добровольців у сироватці крові легко екстрагована фракція містила: дезогестрел, 3-кето-дезогестрел і полярні метаболіти. Рівні незміненого препарату знижуються різко, а рівень біологічно активного 3-кето-метаболіту може визначатися протягом 24 годин після застосування препарату.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Пероральна контрацепція.

 

Протипоказання.

Помірна або тяжка артеріальна гіпертензія.

Наявність на даний час або в анамнезі венозного тромбозу (наприклад тромбозу глибоких вен, емболії легеневої артерії).

Наявність на даний час або в анамнезі артеріального тромбозу (наприклад інфаркту міокарда, цереброваскулярних порушень) чи станів, що йому передують (наприклад транзиторна ішемічна атака, стенокардія).

Наявність на даний час або в анамнезі передвісників тромбозу (наприклад резистентність активованого протеїну С, недостатність антитромбіну-III, недостатність протеїну С, недостатність протеїну S, гіпергомоцистеїнемія, антитіла до антифосфоліпідів).

Наявність серйозних або множинних факторів ризику венозного або артеріального тромбозу може також бути протипоказанням для застосування.

Мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами.

Цукровий діабет із судинними ускладненнями.

Наявність системного червоного вовчаку нині або в анамнезі.

Хірургічне втручання з пролонгованою іммобілізацією.

Панкреатит або раніше перенесений панкреатит, якщо асоціюється з високою гіпертригліцеридемією.

Наявність на даний час або в анамнезі тяжких захворювань печінки, доки показники функції печінки не повернуться до норми.

Наявність на даний час або в анамнезі пухлин печінки (доброякісних або злоякісних).

Встановлені або підозрювані злоякісні гормонозалежні пухлини (див. розділ «Особливості застосування»).

Вагінальна кровотеча невстановленої етіології.

Встановлена або можлива вагітність.

Підвищена чутливість до будь-якої складової препарату.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Взаємодії між пероральними контрацептивами та іншими лікарськими препаратами можуть призвести до серйозної кровотечі та/або неефективності перорального контрацептиву.

Метаболізм у печінці: взаємодія може спостерігатися з лікарськими препаратами, які індукують мікросомальні ферменти, що призводить до підвищеного кліренсу статевих гормонів (такими як, гідантоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин, рифабутин та, можливо, окскарбазепін, топірамат, фельбамат, ритонавір, гризеофульвін та препарати, що містять звіробій).

Звіробій. Зниження концентрації гормонального контрацептива у плазмі крові внаслідок індукції мікросомальних ферментів препаратами, що містять у своєму складі звіробій, пов’язано із ризиком зниження чи навіть втрати ефективності КОК, та може викликати серйозні наслідки (настання вагітності). При застосуванні активованого вугілля всмоктування стероїду, що знаходиться в таблетці, може знизитися, а, отже, може знизитися контрацептивна ефективність препарату. У такому разі слід чинити відповідно до рекомендацій щодо пропуску для прийому таблеток.

Максимальна індукція ферментів зазвичай не спостерігається на протязі 2-3 тижнів, але може продовжуватись щонайменше 4 тижні після відміни терапії.

Про зниження контрацептивного ефекту повідомлялося при одночасному застосуванні препарату з антибіотиками, такими як ампіцилін та тетрацикліни. Механізм цього ефекту невідомий.

Жінкам, які приймають будь-який із цих лікарських засобів, необхідно тимчасово застосовувати бар’єрний метод як додаток до комбінованого перорального контрацептиву (КПК) або обрати інший метод контрацепції. При застосуванні препаратів, що стимулюють мікросомальні ферменти, слід застосовувати бар’єрний метод як доповнення до КПК протягом усього терміну застосування КПК та протягом 28 днів після припинення застосування. Жінки, які приймають антибіотики (окрім рифампіцину та гризеофульвіну), мають використовувати бар’єрний метод протягом застосування КПК та протягом 7 днів після відміни. Якщо період, протягом якого використовувався бар’єрний метод, триває і після закінчення таблеток КПК в упаковці, слід розпочати застосовувати наступну упаковку КПК без звичайної перерви.

Пероральні контрацептиви можуть впливати на метаболізм інших лікарських препаратів. Відповідно у плазмі та в тканинах концентрації таких ліків можуть підвищуватися (наприклад, циклоспорину), чи знижуватися (наприклад, ламотриджину).

Застереження. Необхідно уважно прочитати інструкцію з медичного застосування супутнього препарату для встановлення можливих взаємодій.

Лабораторні аналізи. Були отримані дані про вплив комбінованих пероральних контрацептивів (КПК) на результати певних лабораторних тестів, включаючи біохімічні показники функцій печінки, нирок, щитовидної залози, надниркових залоз, рівень білків (переносників) в сироватці крові, наприклад, глобулін, що зв’язує кортикостероїди та/або ліпідну/ліпопротеїнову фракції, показники вуглеводного обміну, коагуляції та фібринолізу. Зміни зазвичай залишаються в межах норми.

 

Особливості застосування.

За наявності будь-якого із зазначених нижче станів/факторів ризику переваги і ризик застосування комбінованих гормональних контрацептивів (КГК) потрібно зважуватись для кожної конкретної жінки й обговорювати з пацієнткою перед тим, як вона вирішить приймати цей препарат. У разі загострення, посилення або першої появи будь-якого із цих станів жінка повинна звернутись до лікаря. Лікар вирішує, чи потрібно припинити застосування КГК.

 

Порушення кровообігу.

Епідеміологічні дослідження припустили зв'язок між застосуванням КГК та підвищеним ризиком артеріальних і венозних тромботичних та тромбоемболічних хвороб, таких як інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен та емболія легеневої артерії. Ці явища виникають рідко.

Застосування будь-яких КГК асоціюється з підвищеним ризиком венозної тромбоемболії (ВТЕ) і/або емболії легеневої артерії. Ризик ВТЕ максимальний під час першого року застосування жінкою комбінованих пероральних контрацептивів, а також при поновленні застосування КГК після чотирьохтижневої або більшої перерви.

Результати епідеміологічних досліджень дають можливість припустити підвищений ризик венозного тромбозу при застосуванні низьких доз комбінованих пероральних контрацептивів, що містять дезогестрел (так звані препарати третього покоління), порівняно з застосуванням низьких доз комбінованих пероральних препаратів (так звані препарати другого покоління), що містять левоноргестрел.

Загалом вважається, що частота виникнення ВТЕ у осіб, які застосовують КГК з низькими дозами естрогену (<0,050 мг етинілестрадіолу), становить приблизно від 3 до 12 випадків на 10 000 жінок/років, тоді як у осіб, які не використовують КГК, від 1 до 5 випадків на 10 000 жінок/років. Ризик виникнення ВТЕ при застосуванні КГК нижчий, ніж такий під час вагітності (від 5 до 20 випадків на 100 000 жінок/років). У 1-2 % випадків ВТЕ призводить до летальних наслідків.

На діаграмі нижче продемонстровано ризик розвитку ВТЕ у жінок, які не є вагітними і не застосовують пероральні контрацептиви, у жінок, які застосовують пероральні контрацептиви, у вагітних жінок, а також у жінок у післяпологовий період. Слід зазначити, що при спостереженні за станом 10 000 жінок, які не є вагітними і не застосовують пероральні контрацептиви упродовж одного року, ВТЕ розвивалося у 1-5 з цих жінок.

 

Імовірність розвитку ВТЕ

Від 5 до 20

Від 3 до 12

Від 1 до 5

Від 40 до 65

Післяпологовий період (лише 12 тижнів)

Вагітність *

Невагітні жінки, які не застосовують КГК

Жінки, які застосовують КГК

* Дані про вагітність базуються на фактичній тривалості вагітності у референтних дослідженнях. Оскільки модель побудована на припущенні того, що вагітність триває дев’ять місяців, показник становить 7 – 27 випадків на 10 000 людино-років.

Кількість жінок із тромбами на 10 000 жінок-років

Дуже рідко повідомлялося про тромбоз, який виникав в інших кровоносних судинах, наприклад печінкових, мезентеріальних, ниркових, мозкових або ретинальних венах і артеріях, у жінок, що застосовували КГК. Немає загальної думки з приводу того, чи пов'язано це із застосуванням КГК.

Симптоми венозних або артеріальних тромботичних ускладнень можуть включати: нехарактерний однобічний біль у нижніх кінцівках та/або набряклість; раптовий сильно виражений біль у грудній клітці незалежно від того, чи віддає він у ліву руку; раптове диспное; раптовий напад кашлю; будь-який незвичний, тяжкий, тривалий головний біль; раптову часткову або повну втрату зору; диплопію; нерозбірливе мовлення або афазію; вертиго; колапс з або без фокального епілептичного нападу; слабкість або виражене оніміння одного боку або однієї частини тіла; порушення координації рухів; симптоми гострого живота.

Ризик проявів венозної тромбоемболії підвищується через:

вік;

відповідний сімейний анамнез (тобто наявність у рідних братів, сестер або батьків венозної тромбоемболії у відносно ранньому віці). Якщо є підозра спадкової схильності, жінку необхідно направити до спеціаліста на консультацію, перш ніж прийняти рішення щодо застосування КГК;

тривалу іммобілізацію, значні хірургічні втручання, будь-які хірургічні втручання на кінцівках або тяжкі травми. За таких обставин рекомендується припинити застосування КПК (у випадку планової операції щонайменше за 4 тижні) та не відновлювати протягом 2 тижнів після повної ремобілізації (див. розділ «Протипоказання»);

ожиріння (індекс маси тіла понад 30 кг/м2);

поверхневий тромбофлебіт та варикоз вен. Не існує єдиної думки щодо можливого впливу цих станів на виникнення венозної тромбоемболії.

Загалом застосування КПК пов'язано з підвищеним ризиком гострого інфаркту міокарду (ГІМ) або інсульту, такий ризик значною мірою пов'язаний з наявністю інших чинників ризику (див. нижче). Ці явища виникають рідко. Не вивчалося, як Марвелон® змінює ризик ГІМ.

Ризик артеріальних тромботичних/тромбоемболічних випадків підвищується через:

вік;

паління (при інтенсивнішому палінні та з віком ризик зростає, особливо у жінок віком понад 35 років);

дисліпопротеїнемію;

ожиріння (індекс маси тіла понад 30 кг/м2);

артеріальну гіпертензію;

мігрень;

патології клапанів серця;

фібриляцію передсердь;

відповідний родинний анамнез (тобто наявність у рідних братів, сестер або батьків венозної чи артеріальної тромбоемболії у відносно ранньому віці). Якщо є підозра спадкової схильності, жінку необхідно направити до спеціаліста на консультацію перед тим, як прийняти рішення щодо застосування КГК.

Необхідно розглянути підвищений ризик тромбоемболії у післяпологовому періоді (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Інші медичні стани, що асоціювалися з небажаними ефектами з боку кровообігу, включають цукровий діабет, системний червоний вовчак, гемолітичний уремічний синдром, хронічне запалення кишечнику (хвороба Крона і виразковий коліт) та серпоподібноклітинну анемію.

Підвищення частоти або інтенсивності мігрені під час застосування КПК (що може передувати цереброваскулярному порушенню) може бути причиною негайного припинення застосування КПК.

Біохімічні фактори, що можуть вказувати на спадкову або набуту схильність до венозного або артеріального тромбозу, включають резистентність до активованого протеїну С (APC), гіпергомоцистеїнемію, недостатність антитромбіну ІІІ, недостатність протеїну С, недостатність протеїну S, антифосфоліпідні антитіла (антикардіоліпінові антитіла, вовчаковий антикоагулянт).

Розглядаючи ризики і переваги, лікар має враховувати, що адекватне лікування стану може зменшити ризик тромбозу.

 

Пухлини.

Епідеміологічні дослідження показали, що тривале застосування КПК сприяє підвищеному ризику розвитку раку шийки матки у жінок з вірусом папіломи людини (ВПЛ), проте, як і раніше, існує невизначеність щодо ступеня, цього обумовлення захворювання супутніми ефектами, наприклад відмінностями у сексуальній поведінці або використанні бар’єрних контрацептивів. Епідеміологічні дані щодо ризику раку шийки матки в осіб, які використовують Марвелон®, відсутні (див. «Медичний огляд/консультація»).

Метааналіз 54 епідеміологічних досліджень дав змогу виявити дещо більший відносний ризик (RR = 1,24) раку молочної залози, діагностованого у жінок, які на даний момент застосовують КПК. Цей ризик поступово зникає упродовж 10 років після припинення прийому КПК. Оскільки рак молочної залози рідко спостерігається у жінок віком до 40 років, надмірна частота діагнозів раку молочної залози у жінок, які на даний момент або нещодавно приймали КПК, є невеликою порівняно з загальним ризиком розвитку раку молочної залози. Випадки раку молочної залози, що діагностують у жінок, які коли-небудь застосовували КПК, як правило, менш поширені, ніж клінічно діагностовані випадки раку у жінок, які ніколи не приймали КПК. Такий характер підвищеного ризику можна пояснити більш ранньою діагностикою раку молочної залози у користувачів КПК, біологічними ефектами КПК або поєднанням обох факторів.

У рідкісних випадках повідомляли про появу доброякісних пухлин печінки, і ще рідше – злоякісних пухлин печінки у користувачів КПК. В окремих випадках ці пухлини призвели до небезпечних для життя внутрішньочеревних кровотеч. Таким чином, пухлини печінки слід враховувати при диференціальній діагностиці, якщо у жінок, які застосовують КПК, є скарги на тяжкий біль у верхній частині живота, спостерігаються збільшення печінки або ознаки внутрішньочеревного крововиливу.

 

Інші стани.

При застосуванні КПК у жінок із гіпертригліцеридемією або з її наявністю в родинному анамнезі можливий підвищений ризик розвитку панкреатиту.

Хоча повідомлялося про незначне підвищення артеріального тиску у багатьох жінок, які приймають КПК, клінічно значущі підвищення зустрічаються нечасто. Однак, якщо тривала клінічно значуща артеріальна гіпертензія розвивається на фоні застосування КПК, лікар повинен заборонити застосування КПК та лікувати артеріальну гіпертензію. Застосування КПК можна відновити у разі нормалізації артеріального тиску за допомогою антигіпертензивної терапії.

Повідомлялося про виникнення або погіршення таких станів, як жовтяниця та/або свербіж, пов’язані з холестазом; утворення каменів у жовчному міхурі; порфірія; системний червоний вовчак; гемолітичний уремічний синдром; хорея Сиденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов’язана з отосклерозом, ангіоневротичний набряк (спадковий). Зазначені симптоми пов’язані і з вагітністю, і з застосуванням КПК, але переконливих доказів щодо зв’язку із застосуванням КПК немає.

Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть вимагати припинення застосування КПК, доки показники функції печінки не нормалізуються. Рецидив холестатичної жовтяниці, що вперше виник під час вагітності або попереднього застосування статевих стероїдів, вимагає припинення застосування КПК.

Хоча КПК можуть впливати на периферійну резистентність до інсуліну та порушення толерантності до глюкози, немає необхідності змінювати схеми лікування хворим на діабет, які приймають низькі дози КПК (що містять < 0,05 мг етинілестрадіолу). Однак за жінками, хворими на діабет, має бути ретельний нагляд під час застосування КПК.

Хлоазма може періодично виникати, особливо у жінок з наявністю в анамнезі хлоазми вагітних. Жінкам зі схильністю до хлоазми рекомендується під час застосування КПК уникати перебування на сонці або дії ультрафіолетового випромінювання.

Застосування КПК асоціюється з хворобою Крона та виразковим колітом.

Препарат містить лактозу (<80 мг/таблетка). При рідкій спадковій непереносимості галактози, лактазній недостатності Лаппа або мальабсорбції глюкози/галактози застосовувати лікарський засіб не показано.

 

Медичне обстеження.

Лікар повинен уважно ознайомитися з медичною історією жінки, а також провести повний медичний огляд перед початком застосування пероральних контрацептивів та періодично після цього. Під час фізичного огляду слід зважати на протипоказання і застереження до цього препарату. Частоту і характер обстеження визначає лікар індивідуально, але в будь-якому разі особливу увагу необхідно приділяти вимірюванню артеріального тиску і, якщо лікар вважає за необхідне, дослідженню молочних залоз, органів черевної порожнини і малого таза, включаючи цитологічне дослідження шийки матки.

Жінку слід попередити, що пероральні контрацептиви не захищають від ВІЛ-інфекції (СНІДу) та інших захворювань, які передаються статевим шляхом. Якщо існує такий ризик зараження (у тому числі і під час вагітності або після пологів), рекомендується адекватне використання презерватива, окремо або з іншими методами контрацепції.

Нет аналогов