Рецептурный
ЭСТРАМОН 50 ПЛАС.ТРАНСД. 4МГ №6 купить в Харькове Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ЭСТРАМОН 50 ПЛАС.ТРАНСД. 4МГ №6 купить в Харькове

Артикул: 12995
Производитель: САНДОЗ д.д.
Выберите нужную аптеку:
Производитель: САНДОЗ д.д.
ATC: G03CA03
Международное название: Estradiol
Действующие вещество: естрадіолу 4 мг
Применение: Клімактеричний синдром; захворювання, обумовлені дефіцитом естрогенів, інволюційні зміни статевих та сечовивідних шляхів; замісна терапія після оваріоектомії.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЕСТРАМОН 50

(ESTRAMON® 50)

 

Склад:

діюча речовина: естрадіол;

1 пластир розміром 20 см2 з середньою швидкістю вивільнення естрадіолу 50 мкг на добу містить естрадіолу 4 мг;

допоміжні речовини: d-a-токоферолу концентрат, сополімер акрилатний, підкладка Pegoterat.

 

Лікарська форма. Пластир трансдермальний.

 

Фармакотерапевтична група. Гормони статевих залоз і препарати, які застосовують при патології статевої сфери. Код АТС G03C A03.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Замісна гормональна терапія (ЗГТ) при пери- та постменопаузальному дефіциті естрогенів у жінок. Профілактика постменопаузального остеопорозу у жінок не пізніше ніж через 5 років після настання менопаузи.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до естрадіолу або до будь-якого з компонентів препарату. Діагностований або прогнозований рак молочної залози; діагностована або прогнозована естрогензалежна злоякісна пухлина (особливо карцинома ендометрія); патологічна вагінальна кровотеча нез’ясованого генезу; нелікована гіперплазія ендометрія; наявність в анамнезі ідіопатичної жовтяниці або тромбоемболічних захворювань вен (особливо тромбоз глибоких вен, легенева емболія); активні або тромбоемболічні захворювання артерій (особливо стенокардія, інфаркт міокарда); тяжкі захворювання печінки (синдроми Дубіна-Джонсона, Ротора); порфірія; пухлини печінки у даний час або в анамнезі (доброякісні або злоякісні).

 

Спосіб застосування та дози.

Лікування слід розпочинати з призначення найменшої ефективної дози.

Рекомендується застосовувати 1 пластир з інтервалом у 3-4 дні (у середньому 2 рази на тиждень). Якщо після 3 місяців застосування пластиру симптоми дефіциту естрогенів не усуваються, дозу можна підвищити, але максимальна доза не має перевищувати 100 мкг на добу.

Розпочати застосування пластиру Естрамон 50 можна у будь-який час, але пацієнткам, які переходять з циклічної терапії, слід розпочати застосування препарату на наступний день після закінчення попередньої схеми лікування.

Для профілактики постменопаузального остеопорозу у жінок пластир застосовують у дозі 50 мкг на добу (1 пластир з інтервалом у 3-4 дні).

Досвід застосування пластиру Естрамон 50 у жінок після 65 років обмежений.

Спосіб застосування

1. Безпосередньо перед застосуванням необхідно відкрити пакетик, розрізавши його ближче до краю, дістати пластир, не пошкоджуючи його.

2. Пластир слід обережно згинати вздовж перфорації вгору і вниз, поки більша частина захисної плівки не відокремиться вздовж перфорованої смуги від клейкої поверхні пластиру. Ця частина захисної плівки знімається за один з отриманих кінчиків.

3. Відкриту клейку поверхню пластиру накласти на здорову чисту, суху ділянку шкіри зовнішньої поверхні стегна.

4. Вільну частину пластиру злегка підняти так, щоб видалити залишок захисної плівки і закріпити пластир повністю.

5. Після повної фіксації пластиру його необхідно притиснути рукою протягом 10 сек.

Пластир не можна застосовувати у ділянці молочних залоз. При використанні кожного нового пластиру необхідно міняти місце аплікації. Безпосередньо перед аплікацією ділянку шкіри слід знежирити, вона не має бути ушкодженою чи з подразненнями. Не слід кріпити пластир на такі ділянки, де при сидінні він може зсунутись. Після фіксації пластиру слід переконатися, що він добре закріпився, особливо з країв. Якщо пластир не тримається, його слід притиснути сильніше для міцного закріплення.

Якщо пластир прикріплений правильно, пацієнтка може приймати ванну або душ, як зазвичай. Проте він може відклеюватися від шкіри при контакті з дуже гарячою водою або в сауні. Слід захищати пластир від прямих сонячних променів.

Якщо пластир відклеївся частково або повністю завчасно (раніше, ніж за 3-4 дні), слід наклеїти новий пластир. Якщо чергове застосування пластиру було пропущено, новий пластир слід наклеїти якомога скоріше.

Тривалість лікування

Тривалість та схеми лікування визначаються лікарем індивідуально. Пластир застосовують у вигляді моно- або комбінованої терапії.

При циклічному застосуванні через 3 тижні лікування слід робити 1 тиждень перерви.

Жінкам після гістеректомії або у разі, коли симптоми дефіциту естрогенів інтенсивно рецидивують протягом вільного від лікування періоду, можна призначати безперервне нециклічне лікування.

Жінкам з інтактною маткою терапію естрогенами слід доповнювати регулярним застосуванням гестагенів для зниження ризику розвитку гіперплазії ендометрія. Гестагени слід застосовувати протягом останніх 12-14 днів кожного 28-денного курсу терапії естрадіолом.

 

Побічні реакції.

Небажані ефекти класифіковані за частотою проявів: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100, < 1/10), непоширені (≥ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко поширені (< 1/10000), невідомі (частота не може бути оцінена через відсутність даних).

Реакції у місці застосування (такі як почервоніння та свербіж), головний біль, відчуття напруженості у молочних залозах та біль у грудях, а також болісні відчуття протягом місячних та скарги з приводу менструального циклу – найпоширеніші побічні явища при застосуванні препарату.

Порушення з боку імунної системи: дуже рідко поширені – кропив’янка, анафілактоїдні реакції, підвищена чутливість (включаючи анафілактичні реакції та ангіоедему).

Порушення метаболізму та харчування: непоширені – гіперхолестеринемія, збільшення маси тіла; дуже рідко поширені – зміна толерантності до вуглеводів.

Психічні порушення: поширені – депресія; непоширені – тривожність; дуже рідко поширені – загострення епілепсії, невідомі (частота не може бути оцінена через відсутність даних) – афективна лабільність.

Порушення з боку нервової системи: дуже поширені – головний біль; поширені – нервозність, сонливість, безсоння, зміни настрою, роздратованість, припливи; непоширені – мігрень, запаморочення; рідко поширені – парестезії; дуже рідко поширені – хорея.

Порушення з боку органів зору: непоширені – порушення зору, відчуття сухості в очах; дуже рідко поширені – непереносимість контактних лінз.

Порушення з боку серцево-судинної системи: непоширені – артеріальна гіпертензія, емболія, тахікардія, втрата свідомості; рідко поширені – венозна тромбоемболія, відчуття тяжкості у ногах.

Порушення з боку травного тракту та гепатобіліарної системи: поширені – нудота, диспепсія, метеоризм, діарея, біль у животі, підвищення апетиту; непоширені – блювання, запор, підвищення рівня ферментів печінки; рідко поширені – зміна печінкових функцій та порушення відтоку жовчі (утворення каменів у жовчному міхурі). невідомі (частота не може бути оцінена через відсутність даних) - холестатична жовтяниця.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже поширені – реакції у місці застосування, включаючи подразнення шкіри, еритема; поширені – акне, висипи на шкірі, сухість шкіри, свербіж; непоширені – зміна кольору шкіри; рідко поширені – контактний дерматит, пігментація алопеція; дуже рідко поширені – некроз шкіри, поява зайвого волосся, мультиформна еритема, вузлувата еритема і геморагічний висип, хлоазма або меланоз, невідомі (частота не може бути оцінена через відсутність даних) – кропив'янка.

Порушення з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: непоширені – артралгія, спазми м’язів; рідко поширені – міастенія, непоширені - біль у кінцівках (біль у ногах (*), невідомі (частота не може бути оцінена через відсутність даних) - біль у спині.

Респіраторні порушення: непоширені – біль у горлі.

Порушення з боку сечовидільної системи: непоширені – дизурія, інфекційні захворювання сечовидільних шляхів.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже поширені – відчуття напруженості та біль у молочних залозах; непоширені – збільшення молочних залоз, спазми матки, гіперплазія ендометрія, вагінальні виділення (білі), посилення секреції з шийки матки, новоутворення шийки матки, патології матки, маткові/вагінальні кровотечі, включаючи кровомазання, біль у тазовій ділянці, патології ендометрія, вульвовагініти, вагінальний кандидоз, сухість піхви, рак молочних залоз, кіста яєчника, фіброкістозні захворювання молочних залоз, кіста у молочних залозах, відхилення від норми показників цитологічного мазка, опущення матки; рідко поширені – лейоміома матки, утворення кіст поза трубами, ендоцервікальні поліпи, галакторея.

Загальні порушення: поширені – біль, дорсалгія, астенія, периферичні набряки, зміна ваги; непоширені – нездужання; рідко поширені – зміна лібідо, алергічні реакції.

(*)Не стосується тромбоемболії, має, як правило, транзиторний характер і триває 3-6 тижнів. При стійких симптомах слід зменшити дозу естрогену.

При застосуванні деяких естроген-прогестоген терапій повідомлялось про наступні побічні реакції:

Естроген залежні злоякісні та доброякісні новоутворення, наприклад, рак ендометрію

Венозна тромбоемболія, наприклад глибокий венозний тромбоз, венозний тромбоз органів малого тазу та легенева емболія

Інсульт

Інфаркт міокарда

Деменція

Сухість в очах

Зміни складу слізної плівки

 

Передозування.

При такому способі застосування передозування естрадіолу малоймовірне. Воно може спричинити нудоту та блювання, а також у деяких жінок може виникнути кровотеча відміни.

Специфічного антидоту не існує. Пластир слід зняти. Лікування симптоматичне.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування препарату у період вагітності або годування груддю протипоказане.

 

Діти. Препарат не застосовують дітям.

 

Особливості застосування.

Замісну гормональну терапію слід розпочинати лише для лікування таких постменопаузальних симптомів, які негативно впливають на якість життя. Щонайменше один раз на рік слід проводити ретельну оцінку співвідношення користі і ризику терапії перед початком або продовженням застосування пластиру Естрамон 50.

Остеопороз

На початку терапії ГЗТ з метою профілактики остеопорозу слід ретельно зважити переваги та ризики для окремих пацієнток. Слід розглянути доцільність застосування альтернативних терапій, якщо ризики переважають над користю. Рекомендується проводити періодичну оцінку доцільності подальшого лікування.

Реакції у місці застосування

При місцевому застосуванні пластиру дуже рідко можливе виникнення тяжких анафілактичних реакцій та ангіоневротичного набряку. Можливі реакції з боку шкіри (кропив’янка, свербіж, набряк губів, язика, гортані, обличчя, кінцівок), дихальних шляхів (ускладнення дихання) або травного тракту (біль у животі, блювання). При виникненні ангіоедеми застосування пластиру слід припинити.

Естрогени здатні посилювати та загострювати симптоми ангіоневротичного набряку, зокрема у жінок зі спадковою схильністю до нього.

У разі наявності або загострення будь-якого із зазначених нижче захворювань або факторів ризику рекомендується особливий нагляд за пацієнтками.

Венозна тромбоемболія

Результати досліджень із застосуванням стандартних доз естрогенів при монотерапії або у комбінації з прогестагенами дають підстави зробити припущення щодо зростання відносного ризику розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), тобто тромбозу глибоких вен або емболії легеневої артерії. Унаслідок цього, проводячи консультацію при призначенні ЗГТ жінкам з фактором ризику розвитку ВТЕ, слід ретельно зважити співвідношення ризику і користі лікування.

До загальновизнаних факторів ризику розвитку ВТЕ належать: особистий анамнез, сімейний анамнез (випадок ВТЕ у близького родича у відносно ранньому віці може свідчити про генетичну схильність) і ожиріння тяжкого ступеня. Ризик виникнення ВТЕ також зростає з віком. Питання про можливу роль варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ залишається суперечливим.

Ризик виникнення ВТЕ може тимчасово зростати при тривалій іммобілізації, після серйозної планової чи посттравматичної операції або тяжкої травми. Питання про тимчасове припинення застосування пластиру Естрамон 50 варто вирішувати залежно від характеру обставин і тривалості іммобілізації.

Артеріальна тромбоемболія

Результати клінічних досліджень із застосуванням комбінації кон’югованих естрогенів та медроксипрогестерону ацетату (МПА) у безперервному режимі вказують на можливе зростання ризику розвитку коронарної хвороби серця протягом 1-го року їх застосування. При продовженні лікування не відзначалося ніяких переваг щодо серцево-судинної системи. Результати досліджень показали потенційне зниження частоти коронарної хвороби серця у жінок віком 50-59 років, яким призначалася монотерапія естрогенами, при відсутності загальних переваг у популяції. Іншим негативним наслідком, що був виявлений, є зростання ризику інсульту на 30-40 % при монотерапії естрогенами або застосуванні їх у комбінації з МПА. Невідомо, чи стосуються ці наслідки також застосування інших препаратів для ЗГТ або інших способів застосування, відмінних від перорального.

Рак ендометрія

Тривала монотерапія стандартними дозами естрогенів збільшує ризик розвитку гіперплазії або раку ендометрія. При застосуванні пластиру Естрамон 50 не було виявлено значної стимуляції ендометрія завдяки низькій дозі естрадіолу у препараті. Проте клінічний нагляд за жінками у постменопаузі, які отримують терапію естрогенами, є важливим (наприклад, визначення товщини ендометрія за допомогою трансвагінального УЗД 1 раз на рік). В усіх випадках наявності недіагностованої персистуючої або рецидивуючої патологічної вагінальної кровотечі з метою виключення злоякісного стану слід застосовувати адекватні діагностичні заходи, у тому числі біопсію ендометрія за показаннями.

Рак молочної залози

Було показано зростання ризику розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовували стандартні дози естрогенів при монотерапії або у комбінації з прогестагенами протягом багатьох років. Ці факти можуть бути пов'язані з більш ранньою діагностикою, стимулюючою дією на попередньо існуючі пухлини або поєднанням обох факторів.

Відносний ризик збільшується із тривалістю лікування та може бути нижчим або, можливо, незмінним при монотерапії естрогенами.

Зростання ризику виявлення раку молочної залози спостерігається, наприклад, із затримкою початку природної менопаузи, вживанням алкогольних напоїв або ожирінням.

Через кілька років після ЗГТ підвищення ризику нівелюється.

Відзначається, що пухлини, виявлені у жінок, які застосовують або недавно застосовували ЗГТ, характеризуються вищим ступенем диференціації, ніж пухлини, виявлені у жінок, які не застосовували ЗГТ. Дані щодо поширення виявленої пухлини за межі молочної залози непереконливі.

ЗГТ підвищує щільність знімків при мамографічних дослідженнях, що може у деяких випадках негативно впливати на діагностику раку молочної залози.

Вплив низької дози естрогену, що міститься у пластирі Естрамон 50, на ризик розвитку раку молочної залози ще не досліджений.

Рак яєчників

Виявлено дещо підвищений ризик розвитку раку яєчників у жінок, які отримували замісну терапію естрогенами протягом тривалого часу (більше 10 років), тоді як метааналіз досліджень не виявив жодного підвищеного ризику для жінок, які отримують замісну терапію естрогенами. Зважаючи на це, вплив замісної терапії на розвиток раку яєчників не з’ясований.

Вплив низької дози естрогену, що міститься у пластирі Естрамон 50, на ризик розвитку раку яєчників ще не досліджений.

Пухлини печінки

Після застосування гормональних препаратів, у тому числі естрогенів, у поодиноких випадках спостерігався розвиток доброякісних, а ще рідше – злоякісних пухлин печінки. В окремих випадках ці пухлини спричиняли внутрішньочеревні кровотечі, що ставили під загрозу життя. При болю у верхній частині живота, збільшенні печінки або ознаках внутрішньочеревної кровотечі при диференційній діагностиці слід врахувати ймовірність наявності пухлини печінки.

Жовчокам'яна хвороба

Відомо, що естрогени збільшують літогенність жовчі. Деякі жінки схильні до захворювань жовчного міхура під час лікування естрогенами.

Деменція

Не доведено, що прийом гормонів може збільшувати ризик розвитку деменції, якщо лікування розпочато у жінок віком 65 років і старше. Ризик може бути зменшений, якщо розпочати лікування у ранньому менопаузальному періоді. Невідомо, чи стосуються ці факти також інших препаратів для ЗГТ.

Інші стани

Причини для негайного припинення терапії.

Терапію слід негайно припинити у разі виявлення будь-якого з протипоказань, а також у разі виникнення зазначених нижче станів та захворювань:

мігренеподібний або частий і незвично сильний головний біль, що з’являється вперше, чи інші симптоми, що, можливо, є продромальними ознаками оклюзії судин головного мозку;

рецидив холестатичної жовтяниці або холестатичного свербежу, що вперше спостерігався у період вагітності або попереднього застосування статевих стероїдів;

симптоми тромботичних порушень або підозра на їх виникнення.

При підозрі на наявність пролактиноми перед початком лікування слід виключити ймовірність такого захворювання.

Лейоміоми та фіброми матки можуть збільшуватись у розмірах під впливом естрогенів. У такому випадку лікування слід припинити.

Рекомендується припинити лікування, якщо під час терапії спостерігався рецидив ендометріозу.

У місці застосування пластиру може спостерігатися персистуюче подразнення шкіри (наприклад, персистуюча еритема або свербіж).

Загального зв’язку між застосуванням ЗГТ і розвитком клінічної артеріальної гіпертензії не було встановлено. Повідомлялося про незначне підвищення артеріального тиску у жінок, які приймають стандартні дози естрогенів при монотерапії або у комбінації з прогестагенами, клінічно значущі випадки підвищення тиску спостерігалися рідко.

Статеві гормони можуть погано метаболізуватися у пацієнток із порушеннями функції печінки. Хоча при трансдермальному застосуванні гормонів не спостерігається ефекту першого проходження через печінку, таким пацієнткам естрогени слід застосовувати з обережністю.

Наявна інформація не свідчить про підвищення ризику цукрового діабету при застосуванні естрадіолу. Більш того, трансдермальне застосування естрогену може бути найкращим шляхом для жінок, хворих на цукровий діабет ІІ типу, тобто інсулінонезалежний. Призначати Естрамон 50 жінкам, хворим на цукровий діабет ІІ типу та з додатковими факторами ризику (такими як паління, порушення згортання крові) слід з обережністю; пацієнтки мають регулярно обстежуватися під час його застосування.

У деяких випадках може спостерігатися хлоазма, особливо у жінок із хлоазмою вагітних в анамнезі. При застосуванні пластиру Естрамон 50 жінкам, схильним до виникнення хлоазми, слід уникати перебування на сонці чи ультрафіолетового опромінювання.

Було встановлено, що при застосуванні стандартних доз естрогенів при монотерапії або у комбінації з прогестагенами можуть виникати або загострюватися перелічені нижче стани і захворювання. Хоча не можна впевнено стверджувати, що ці зміни пов'язані із терапією, слід уважно стежити за пацієнтками, в яких виявлені епілепсія, доброякісні захворювання молочних залоз, астма, мігрень, порфірія, отосклероз, системний червоний вовчак, мала хорея.

Медичне обстеження/консультація

Перед початком або поновленням застосування препарату Естрамон 50 слід докладно вивчити анамнез пацієнтки і провести фізикальне обстеження, беручи до уваги протипоказання (розділ «Протипоказання») і застереження (розділ «Особливості застосув

Нет аналогов