Рецептурный
ЭРОТОН ТАБ. 100МГ №4 купить в Житомире Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ЭРОТОН ТАБ. 100МГ №4 купить в Житомире

Артикул: 18271
Производитель: ФИТОФАРМ ОАО
Выберите нужную аптеку:
Производитель: ФИТОФАРМ ОАО
ATC: G04BE03
Международное название: Sildenafil
Действующие вещество: силденафілу цитрату у дозі, еквівалентній 100 мг силденафілу
Применение: Еректильна дисфункція.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ЕРОТОН®

(EROTON)

 

 

Склад:

діюча речовина: sildenafil;

1 таблетка містить силденафілу цитрату у дозах, еквівалентних 50 мг або 100 мг силденафілу;

допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат дигідрат, целюлоза мікрокристалічна, коповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат, натрію кроскармелоза, крохмаль картопляний.

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовують при еректильній дисфункції. Силденафіл. Код АТС G04В Е03.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування порушень ерекції, що визначаються як нездатність досягти та підтримати ерекцію статевого члена, необхідну для успішного статевого акту. Для ефективної дії препарату необхідне сексуальне збудження.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до силденафілу та допоміжних компонентів препарату; терапія нітратами або іншими донорами оксиду азоту (оскільки силденафіл посилює гіпотензивну дію нітратів, які застосовують постійно або в екстрених випадках); захворювання, при яких сексуальна активність є небажаною (тяжкі форми серцево-судинних захворювань, нестабільна стенокардія, тяжка серцева недостатність тощо); одночасний прийом з іншими засобами для лікування еректильної дисфункції.

Прийом Еротону® протипоказаний пацієнтам, які втратили зір на одному оці через неартеріальну передню ішемічну оптичну нейропатію, незалежно від того, сталося це через попередній прийом інгібітору ФDE5 чи ні.

Безпека силденафілу не вивчалася у таких підгрупах пацієнтів, і тому цим пацієнтам його застосування протипоказане: пацієнти з тяжкими порушеннями функції печінки, з артеріальною гіпотензією (артеріальний тиск < 90/50 мм рт. ст.), з нещодавно перенесеним інсультом або інфарктом міокарда та відомими спадковими дегенеративними захворюваннями сітківки, такими як пігментний ретиніт (менша частина таких пацієнтів має генетичне захворювання фосфодіестераз сітківки).

 

 

Спосіб застосування та дози.

Таблетки призначені для перорального прийому. Для реалізації ефекту cилденафілу необхідне статеве збудження.

Приймають внутрішньо приблизно за 1 годину до статевого акту.

Початкова доза препарату становить 50 мг. Враховуючи ефективність та переносимість препарату, доза може бути збільшена до 100 мг або зменшена до 25 мг. Максимальна добова доза – 100 мг, максимальна рекомендована частота прийому – 1 раз/добу. Активність Еротону® може проявлятися більшим строком дії при прийомі препарату з їжею порівняно з прийомом натще.

Застосування пацієнтам літнього віку. Корегування дози не потрібне.

Застосування пацієнтам з порушенням функції нирок. При легкій та помірній нирковій недостатності (кліренс креатиніну – 30-80 мг/хв) режим дозування препарату не змінюється. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) внаслідок зниженого кліренсу силденафілу початкова доза препарату становить 25 мг.

Застосування пацієнтам з порушенням функції печінки. Внаслідок зниженого кліренсу силденафілу початкова доза препарату становить 25 мг.

Застосування на тлі лікування іншими препаратами. Для пацієнтів, які приймають одночасно препарати-інгібітори ізоферменту 3А4 цитохрому Р450 (еритроміцин, кетоконазол, ітраконазол, саквінавір тощо), початкова доза силденафілу становить 25 мг. При одночасному прийомі з ритонавіром максимальна разова доза силденафілу не має перевищувати 25 мг протягом 48 годин.

З метою зменшення ризику розвитку постуральної гіпотензії слід досягти стабілізації стану пацієнтів на тлі терапії альфа-блокаторами до застосування препарату. Крім того, потрібно розпочати призначення препарату з найменших доз.

При необхідності призначення препарату у дозі 25 мг застосовують силденафіл у відповідному дозуванні.

 

Побічні реакції.

З боку нервової системи – головний біль, запаморочення, сонливість, гіпестезія; епілептичний напад, рецидив епілептичного нападу, підвищена втомлюваність;

з боку серцево-судинної системи – вазодилатація (припливи), артеріальна гіпотензія або гіпертензія, пальпітація (відчуття серцебиття), транзиторні ішемічні атаки, шлуночкова аритмія, тахікардія, нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда, раптова зупинка серця, синкопе, носова кровотеча, інсульт;

з боку органа зору – аномальний зір (затуманення зору, підвищена чутливість до світла), дефекти полів зору, хроматопсія (помірного ступеня, транзиторна, головним чином кольоровий зір), біль в очах, почервоніння очей, неартеріальна передня ішемічна оптична нейропатія, судинна оклюзія сітківки;

з боку органа слуху — дзвін у вухах, раптова глухота;

з боку дихальної системи – риніт (закладеність носа);

з боку травного тракту – диспепсія, нудота, блювання, сухість у роті;

з боку імунної системи – реакції гіперчутливості (включаючи висипи на шкірі), синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз;

з боку репродуктивної системи – пролонгована ерекція та/або пріапізм;

з боку кістково-м'язової системи — міалгія, біль у грудях.

 

Передозування.

Симптоми: при передозуванні силденафілом (доза 800 мг у здорових добровольців) відзначаються небажані ефекти подібні до тих, що спостерігалися при застосуванні більш низьких доз препарату, але частота їх виникнення та ступінь тяжкості збільшувалися.

Лікування: симптоматична терапія. Діаліз неефективний через високий ступень зв’язування силденафілу та його метаболіту з білками крові.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат не застосовують жінкам.

 

Діти. Препарат не застосовують дітям.

 

 

Особливості застосування.

Для діагностики порушень ерекції, визначення можливих причин захворювання та призначення адекватного лікування необхідно ретельно вивчити історію хвороби пацієнта та провести ретельне медичне обстеження.

Для ефективності дії Еротону® необхідна сексуальна стимуляція.

Із сексуальною активністю пов’язаний певний ступінь ризику через можливість серцевого нападу. Отже, перш ніж розпочати курс будь-якого лікування порушень ерекції, лікар має перевірити стан серцево-судинної системи пацієнта. Препарати, призначені для лікування еректильної дисфункції, не слід застосовувати пацієнтам, для яких сексуальна активність небажана.

Повідомлялося про серйозні серцево-судинні ускладнення, такі як інфаркт міокарда, раптова серцева смерть,  вентрикулярна аритмія, цереброваскулярна геморагія та транзиторна ішемічна атака. Більшість, але не всі з пацієнтів, у яких спостерігалися таки ускладнення, мали попередні серцево-судинні фактори ризику. Переважна більшість таких випадків спостерігалася протягом або одразу після сексуального навантаження, незначна частина – через короткий період після прийому силденафілу без сексуальної активності. Інші випадки траплялися через години або дні після застосування силденафілу та сексуального навантаження. Таким чином, неможливо встановити пряму залежність таких випадків з застосуванням силденафілу, сексуальним навантаженням, супутніми серцево-судинними захворюваннями, комбінацією цих факторів або іншими факторами.

При разовому прийомі силденафілу у дозах до 100 мг не виявлено клінічно суттєвих змін ЕКГ. Середнє максимальне зниження систолічного тиску у пацієнтів, які знаходилися у горизонтальному положенні, після перорального прийому препарату у дозі 100 мг становило 8,34 мм рт. ст. Відповідна зміна діастолічного тиску у пацієнтів, які знаходилися у горизонтальному положенні, становила 5,5 3 мм рт. ст. Нижче ніж звичайно, але короткочасно артеріальний тиск знижувався у пацієнтів, які одночасно приймали нітрати.

Силденафіл виявляв системну вазодилатуючу дію, що призводила до минущого зменшення артеріального тиску. Цей ефект незначний або взагалі не призводить до будь-яких наслідків у більшості пацієнтів. Проте до призначення силденафілу лікар має ретельно зважити ризик небажаних проявів вазодилатуючої дії у пацієнтів з певними супутніми захворюваннями, особливо на тлі сексуальної активності. Підвищена чутливість до вазодилататорів спостерігається у хворих із лівошлуночковою обструкцією (аортальний стеноз, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія), а також із множинними проявами системної атрофії, що зустрічається у поодиноких випадках і проявляється тяжким порушенням автономного контролю артеріального тиску.

Еротон® у дозі 100 мг 1 раз на добу при пероральному застосуванні пацієнтам з тяжкими захворюваннями серця знижує показники середнього систолічного тиску спокою та діастолічного тиску порівняно з вихідним рівнем. Середній легеневий систолічний тиск знизився на 9 %. Силденафіл не виявляв ніякого впливу на серцевий викид та кровотік у стенозованих коронарних артеріях внаслідок  покращення аденозинстимульованого резерву кровотоку (у коронарних артеріях з та без стенозу).

У хворих з еректильною дисфуцією та стабільною стенокардією, які регулярно приймали антиангінальні препарати (за винятком нітратів) та застосовували силденафіл у дозі 100 мг 1 раз на добу внутрішньо, було відмічено збільшення тривалості тредміл-тесту та середнього часу виконання вправи до загострення симптомів стенокардії порівняно з плацебо.

 У пацієнтів  із супутньою артеріальною гіпертензією, які одночасно приймають два та більше антигіпертензивних препарати, силденафіл у дозі 100 мг 1 раз на добу внутрішньо покращував ерекцію та збільшував кількість успішних сексуальних спроб. Кількість побічних ефектів була однаковою порівняно з відповідним показником у пацієнтів в інших групах, які приймали три та більше антигіпертензивні препарати.   

Повідомлялося про неартеріальну передню ішемічну невропатію зорового нерва (NAION), що є причиною погіршення або втрати зору. У разі раптового погіршення зору слід припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря. Більшість цих пацієнтів мали такі фактори ризику: зменшене співвідношення глибина/площа («застійний диск»), вік від 50 років, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, захворювання коронарних судин, гіперліпідемія і паління. Не було встановлено жодних причинних зв’язків між застосуванням інгібіторів ФДЕ5 і виникненням NAION. Лікар має попередити пацієнтів, які вже мали прояви NAION, про можливий рецидив NAION. Пацієнтів слід попередити про необхідність негайного звернення до лікаря у разі раптового погіршення зору.

У пацієнтів з віковою дегенерацією сітківки силденафіл у дозі 100 мг 1 раз на добу внутрішньо добре переносився та не виявляв клінічного ефекту під час дослідження зорових функцій у тестах (гострота зору, сітка Амслера, розпізнання кольору, «штучний потік світла», периметр Гамфрея та фотострес).

Силденафіл рекомендується застосовувати з обережністю пацієнтам, які одночасно приймають альфа-блокатори, оскільки у деяких випадках це може призвести до симптоматичної артеріальної гіпотензії. Для того, щоб мінімізувати ризик розвитку постуральної гіпотензії, слід досягти стабілізації показників артеріального тиску за допомогою альфа–блокаторів до застосування силденафілу. Необхідно розпочинати застосовування силденафілу з низьких доз. Крім того, лікарі повинні розповісти пацієнтам, що робити у разі виникнення симптомів постуральної гіпотензії.

У деяких пацієнтів із вродженим пігментним ретинітом відзначені генетичні дефекти фосфодіестерази сітківки ока. Немає ніякої інформації щодо безпеки призначення силденафілу пацієнтам з пігментним ретинітом, тому цій групі пацієнтів силденафіл слід призначати з обережністю.

Силденафіл посилює антиагрегаційний ефект натрію нітропрусиду (донатора NO). Немає ніякої інформації з безпеки стосовно призначення силденафілу пацієнтам зі схильністю до кровотечі або з гострою виразкою шлунка, тому цій групі пацієнтів силденафіл слід призначати з обережністю.

Препарати, призначені для лікування порушень ерекції, необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з анатомічними деформаціями пеніса (такими як ангуляції, кавернозні фібрози або хвороба Пейроні) та пацієнтам, які мають захворювання, що можуть призвести до розвитку пріапізму (такі як серпоподібно-клітинна анемія, множинна мієлома або лейкемія).

Безпека та ефективність комбінацій силденафілу з іншими видами лікування для еректильної дисфункції не вивчалися, тому застосовувати такі комбінації не рекомендується.

Після перорального прийому разової дози 100 мг силденафілу не спостерігалося ніякого впливу на рухливість та морфологічні властивості сперми у здорових пацієнтів.

Повідомлялося про раптове зниження та втрату слуху у незначної кількості пацієнтів при застосуванні інгібіторів ФДЕ5, включаючи силденафіл. Більша частина цих пацієнтів мали фактори ризику раптового зниження чи втрати слуху. Жодних причинних зв’язків між застосуванням інгібіторів ФДЕ5 та раптовим зниження та втратою слуху не встановлено. У випадку раптового зниження та втрати слуху слід рекомендувати пацієнтам припинити застосування силденафілу та негайно проконсультуватися з лікарем.

 

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Внаслідок побічних ефектів (запаморочення, зміни зору) силденафіл може впливати на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами.

 

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив інших препаратів на силденафіл. Метаболізм силденафілу опосередковується головним чином цитохромом Р450 (CYP). Інгібітори цих ізоферментів можуть зменшити виведення силденафілу, а індуктори цих ізоферментів можуть підвищити його виведення.

Відзначалося зменшення кліренсу силденафілу при одночасному застосуванні його з інгібіторами CYP3А4 (такими як кетоконазол, еритроміцин, циметидин). Циметидин (800 мг), інгібітор цитохрому Р450 та неспецифічний інгібітор CYP3А4, при сумісному прийомі силденафілу у дозі 50 мг у плазмі крові на 56 %.

Одноразовий прийом aнтациду (магнію гідроксиду і алюмінію гідроксиду) не впливає на біодоступність силденафілу.

Інгібітори CYP2С9 (такі як толбутамід, варфарин), інгібітори CYP2D6 (такі як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти), тіазиди і відповідні діуретики, інгібітори ангіотензинконвертуючого ферменту і блокатори кальцієвих каналів не впливали на фармакокінетику силденафілу.

Вплив азитроміцину (500 мг на добу протягом 3 діб) на швидкість виведення та період напівжиття силденафілу або його основних метаболітів не доведений

Вплив силденафілу на інші препарати. Силденафіл є слабким інгібітором ізоформ цитохрому Р450. Малоймовірно, що Еротон® здатний змінити виведення субстратів цих ізоферментів.

Силденафіл посилює гіпотензивний ефект при короткочасному і тривалому застосуванні нітратів, тому одноразове або курсове застосування донорів оксиду азоту, органічних нітратів або органічних нітритів у будь-яких формах з силденафілом протипоказане.

Коли силденафіл (25 мг, 50 мг і 100 мг) застосовувався хворим з доброякісною гіперплазією простати одночасно з терапією -блокатором доксазозином (4 мг і 8 мг), яка підтримувалася на стабільному рівні, простежувалося додаткове зниження артеріального тиску і середні додаткові скорочення артеріального тиску. Коли силденафіл і доксазозин призначали одночасно пацієнтам, стійким до доксазин-терапії, спостерігалися нечасті випадки симптоматичної постуральної гіпотензії. Її ознаки включали запаморочення і порушення координації при дії світла, але не втрату свідомості. Супутнє лікування силденафілом пацієнтів, що застосовують альфа-блокаторну терапію, може призвести до виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії у деяких пацієнтів.

Ознак суттєвої взаємодії силденафілу (50 мг) з толбутамідом (250 мг) або варфарином (40 мг), кожен з яких метаболізується CYP2С9, не виявлено.

Силденафіл (50 мг) не призводить до збільшення тривалості кровотечі, спричиненої ацетилсаліциловою кислотою (150 мг).

Силденафіл (50 мг) не посилював гіпотензивного ефекту алкоголю у здорових пацієнтів.

Не відзначено взаємодії силденафілу (100 мг) та амлодипіну у хворих з артеріальною гіпертензію.

Не рекомендовано призначати силденафіл одночасно з ритонавіром, який є інгібітором P450 та призводить до зміни фармакокінетичних показників силденафілу.

Аналіз безпеки показав, що немає різниці у профілі побічних реакцій у пацієнтів, які приймають силденафіл окремо, та у пацієнтів, які застосовують цей препарат разом з антигіпертензивними препаратами.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Еротон® є пероральним препаратом, який застосовують для лікування порушень ерекції у чоловіків. Препарат являє собою цитратну сіль силденафілу, селективний інгібітор циклічної гуанозинмонофосфат (цГМФ)специфічної фосфодіестерази типу 5 (ФДЕ5).

Механізм дії. Фізіологічний механізм ерекції статевого члена полягає у звільненні окису азоту (NO) у кавернозному тілі при сексуальній стимуляції. NO активує фермент гуанілатциклазу, що спричиняє підвищення рівня циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), розслаблення гладеньких м’язів кавернозного тіла і посилення припливу до них крові.

Силденафіл не має прямої розслаблюючої дії на ізольоване кавернозне тіло людини, але посилює ефективність азотного окису (NO),  пригнічуючи фосфодіестеразу типу 5 (ФДЕ5), що відповідає за деградацію цГМФ у кавернозному тілі.

Коли при сексуальній стимуляції відбувається локальне вивільнення NO, пригнічення ФДЕ5 силденафілом спричиняє підвищення рівня цГМФ у кавернозному тілі, у результаті чого настає розслаблення гладеньких м’язів і посилюється приплив крові до кавернозного тіла.

Застосування силденафілу у рекомендованих дозах неефективне без сексуальної стимуляції.

Силденафіл є селективним відносно ФДЕ5. Його вплив на ФДЕ5 сильніший, ніж вплив інших відомих фосфодіестераз.

Порушення зору.

При застосуванні силденафілу у дозі 100 мг у деяких пацієнтів через 1 годину виявлено легке, мінливе порушення розрізнення кольору (синього/зеленого); через 2 години після прийому препарату ці зміни минали. Ймовірним механізмом порушення кольорового зору вважають пригнічення ФДЕ6, яка бере участь у процесі передачі світла у сітківці ока. Ефект силденафілу на ФДЕ6 у 10 разів поступається його активності відносно ФДЕ5. Силденафіл не впливає на гостроту зору, контрастність сприйняття, електроретинограми, внутрішньоочний тиск або пупілометрію.

Ефективність. Ефективність силденафілу, яку оцінювали стосовно здатності препарату забезпечувати настання і збереження ерекції, достатньої для проведення статевого акту, була продемонстрована та зберігалася при тривалому застосування препарату (1 рік).

При прийомі силденафілу у дозах 25 мг, 50 мг, 100 мг покращення ерекції відмічено у 62 %, 74 %, 82 % відповідно. Крім поліпшення еректильної функції, аналіз     МІЕФ (міжнародний індекс еректильної функції) показав, що лікування силденафілом підвищує також оргазм і задоволення від статевого акту.

При лікуванні силденафілом покращення було відмічено у 59 % хворих на цукровий діабет; у 43 % хворих, які перенесли радикальну простатектомію; у 83 % хворих з травмою спинного мозку.

Фармакокінетика.

У межах рекомендованого діапазону доз фармакокінетика силденафілу є пропорційною дозі. Препарат видаляється з організму переважно шляхом біотрансформації у печінці (в основному за участі цитохрому Р450 3А4) з утворенням активного метаболіту із властивостями, подібними до силденафілу.

Всмоктування. Силденафіл швидко всмоктується після застосування внутрішньо. Максимальні концентрації, що спостерігалися у плазмі крові, реєструвалися через 30-120 хвилин (у середньому 60 хвилин) після перорального прийому натще. У випадках, коли препарат приймають разом із дуже жирною їжею, швидкість всмоктування зменшується.

Розподіл. Середній об’єм розподілу силденафілу у рівноважному стані дорівнює 105 л, що свідчить про його проникнення у тканини. Як сильденафіл, так і його головний метаболіт приблизно на 96 % зв’язаний з білками плазми крові. Зв’язування з білками не залежить від загальних концентрацій препарату.

Метаболізм. Силденафіл метаболізується переважно ізоферментами печінки. Головний циркулюючий метаболіт характеризується селективністю до ФДЕ5, подібною до силденафілу, але його активність відносно ФДЕ5 становить приблизно 50 % від селективності вихідного препарату. Концентрація цього метаболіту у плазмі крові становить приблизно 40 % від відпо

Нет аналогов