Рецептурный
БРУСТАН ТАБ. №10 купить в Славутиче Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

БРУСТАН ТАБ. №10 купить в Славутиче

Артикул: 15303
Производитель: РАНБАКСИ ЛАБОРАТОРИЗ ЛИМИТЕД ИНДИЯ
Нет в продаже
Производитель: РАНБАКСИ ЛАБОРАТОРИЗ ЛИМИТЕД ИНДИЯ
ATC: M01AE51
Международное название: Comb drug
Действующие вещество: ібупрофену 400 мг, парацетамолу 325 мг;
Применение: Міозит, фіброзит, теносиновіт; травми після нещасних випадків, спортивні травми, переломи, вивихи; післяопераційний біль; зубний біль; головний біль тощо

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

БРУСТАН

(BRUSTAN)

 

Склад:

діючі речовини: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить ібупрофену 400 мг, парацетамолу 325 мг;

допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат, крохмаль кукурудзяний, повідон, тальк, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), барвник жовтий захід FCF (Е 110), макрогол 6000, пропіленгліколь, натрію лаурилсульфат, шелак, заліза оксид чорний (Е 172).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.

Код АТС М01А E51.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Для полегшення стану при гарячці та помірному болю, асоційованому із запальними процесами.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

Наявність в анамнезі бронхоспазму, бронхіальної астми, риніту або висипань на шкірі, пов’язаних із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів.

Наявність в анамнезі шлунково-кишкових кровотеч або перфорації після застосування нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки/кровотеча на даний час або в анамнезі (два і більше чітких епізодів загострення виразкової хвороби чи кровотечі).

Тяжка ниркова, серцева або печінкова недостатність.

Уроджена гіпербілірубінемія.

Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Алкоголізм.

Захворювання крові, синдром Жильбера, виражена анемія, лейкопенія.

Одночасне застосування препарату з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2).

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначений для перорального застосування. Таблетку приймати не розжовуючи, запивати склянкою води, під час або після їди.

Рекомендована доза для дорослих та дітей від 16 років – 1 таблетка 3 рази на добу. Слід приймати не більше 3 таблеток на добу. Якщо при застосуванні рекомендованих доз стан пацієнта не покращується, необхідно звернутись до лікаря.

Термін лікування встановлюється лікарем індивідуально.

 

 

Побічні реакції.

При застосуванні препаратів, що містять ібупрофен або парацетамол, можуть спостерігатися такі реакції.

3агальнi розлади: тяжкі реакції підвищеної чутливості з такими проявами: набряк обличчя, язика i гортані, задишка, тахікардія, зниження артеріального тиску, анафілаксія, набряк Квінкe аж до шоку, загострення бронхіальної астми, бронхоспазм, диспное.

Шлунково-кишкові розлади: біль в епігастрії, диспепсія, нудота, діарея, метеоризм, запор, блювання, печія, виразковий стоматит, пептичні виразки, мелена, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, що у деяких випадках можуть бути летальними, особливо в осіб літнього віку.

Хвороба Крона та загострення виразкового коліту.

Неврологiчнi розлади: головний біль, асептичний менінгіт (у поодиноких випадках), запаморочення, дратівливість, нервозність, дзвін у вухах, депресія, сонливість, безсоння, тривожність, психомоторне збудження, емоційна нестабільність, судоми.

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія аж до гіпоглікемічної коми.

З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, папілонекроз, особливо при тривалому застосуванні, у поєднанні з підвищенням рівня сечовини у сироватці крові та набряком. Є повідомлення, що препарати, до складу яких входить ібупрофен, можуть спричиняти цистит, гематурію, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, олігурію, поліурію, тубулярний некроз, гломерулонефрит.

Гепатобiлiарні розлади: розлади функції печінки, особливо при тривалому застосуванні, у вигляді гепатиту, жовтяниці, панкреатиту, дуоденіту, езофагіту, гепато-ренального синдрому, гепатонекрозу, печінкової недостатності, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці.

З боку системи крові та лімфатичної системи: розлади системи кровотворення (анемія, нейтропенія, апластична анемія, сульфгемоглобінемія та метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці, гемолітична анемія, еозинофілія, зниження гематокриту та рівня гемоглобіну, лейкопенія, тромбоцитопенiя, панцитопенiя, агранулоцитоз). Першими ознаками є висока температура, біль у горлі, виразки у ротовій порожнині, симптоми грипу, надмірне виснаження, нез'ясована кровотеча та синці.

Оборотна агрегація тромбоцитів, альвеоліт, легенева еозинофілія, панкреатит.

З боку шкіри та пiдшкiрної клітковини: неспецифічні алергічні реакції, шкірний свербіж, висипання на шкірі та слизових оболонках (зазвичай генералізований або еритематозний, кропив’янка), тяжкі форми шкірних реакцій, такі як мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некролiз, лущення шкіри, алопеція, фотосенсибілізація.

З боку імунної системи: у пацієнтів з аутоiмунними порушеннями (системний червоний вовчак, системні захворювання сполучної тканини) під час лікування препаратами, що містять iбупрофен, спостерігалися поодинокі випадки появи симптомів асептичного мeнінгiтy, а саме – ригідності потиличних м’язів, головного болю, нудоти, блювання, високої температури або дезорієнтації.

Серцево-судинні та цереброваскулярні реакції: набряки, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, цереброваскулярні ускладнення, артеріальна гіпотензія, відчуття серцебиття. Довготривале застосування препаратів, що містять ібупрофен, у високих дозах (2400 мг/добу) може призвести до незначного підвищення ризику артеріальної тромбоемболії або інсульту.

З боку органів зору: нечіткість зору, зміна сприйняття кольорів, токсична амбліопія.

Інше: зміни в ендокринній системі та метаболізмі, зменшення апетиту, сухість слизових оболонок очей та порожнини рота, риніт, порушення слуху.

Прийом препарату слід припинити при появі будь-яких небажаних реакцій та негайно звернутися до лікаря.

 

Передозування.

Симптоми: порушення функції травного тракту (діарея, зниження апетиту, нудота, блювання, дискомфорт у черевній порожнині, біль у животі), підвищене потовиділення, гепатонекроз, пригнічення центральної нервової системи, ступор, судоми, пригнічення дихання, кома, набряк мозку, гіпокоагуляція, гіпоглікемія, метаболічний ацидоз, аритмія, колапс.

Лікування: промивання шлунка. Симптоматична та підтримуюча терапія. Необхідність у проведенні додаткової терапевтичної допомоги (подальше введення метіоніну, внутрішньовенне введення N-ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу у крові, а також від часу, який минув після його прийому.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування Брустану у період вагітності або годування груддю протипоказане.

 

Діти. Брустан не застосовується дітям до 16 років.

 

Особливості застосування.

Побічні ефекти можна зменшити шляхом нетривалого застосування мінімальної ефективної дози, необхідної для лікування симптомів.

В осіб літнього віку існує підвищений ризик розвитку побічних реакцій при застосуванні НПЗЗ, особливо у вигляді шлунково-кишкової кровотечі та перфорації, що можуть бути летальними.

Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам із:

системним червоним вовчаком та системними захворюваннями сполучної тканини – підвищення ризику виникнення асептичного менінгіту;

артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю в анамнезі, що супроводжуються затримкою рідини та набряками під час застосування нестероїдних протизапальних засобів;

порушенням функції нирок та/або печінки.

Існують докази, що лікарські засоби, що уповільнюють циклооксигеназо/простагландиновий синтез, можуть спричинити порушення фертильності у жінок через вплив на овуляцію. Це може бути усунено шляхом припинення застосування цих препаратів.

Нестероїдні протизапальні препарати слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які мали в анамнезі виразковий коліт або хворобу Крона, оскільки їхній стан може погіршуватися.

Шлунково-кишкові кровотечі, ульцерація чи перфорація, що можуть бути летальними, відзначалися при застосуванні усіх НПЗЗ незалежно від тривалості лікування, навіть без серйозних шлунково-кишкових захворювань в анамнезі.

Підвищення дози НПЗЗ, літній вік та виразкова хвороба в анамнезі є ризиком для виникнення побічних реакцій з боку травного тракту. Під час лікування в таких випадках рекомендуєтьсязастосовувати мінімально ефективні дози препарату.

Пацієнтам, у яких спостерігалися шлунково-кишкові розлади, особливо особам літнього віку, необхідно припинити лікування та проконсультуватися з лікарем при появі будь-яких небажаних симптомів (особливо кровотеч із травного тракту).

Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які одержують супутню терапію лікарськими засобами, що можуть збільшувати ризик виникнення виразкової хвороби або кровотечі. До них відносяться пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, наприклад варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антитромбоцитарні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота.

Слід враховувати, що у хворих з алкогольними нециротичними ураженнями печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу; препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.

Серйозні шкірні реакції, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, дуже рідко можуть виникати у зв'язку з застосуванням нестероїдних протизапальних засобів. Найвищий ризик цих реакцій виникає на початку курсу лікування, причому перші прояви з’являються у більшості випадків упродовж першого місяця лікування.

При тривалому застосуванні знеболювальних засобів у великих дозах може виникнути головний біль, який не можна лікувати шляхом підвищення дози препарату.

Тривале та безконтрольне застосування знеболювальних засобів, особливо поєднання різних знеболювальних діючих речовин, може призводити до хронічного ураження нирок з ризиком виникнення ниркової недостатності (анальгетична нефропатія).

Не перевищувати зазначених доз.

Якщо симптоми не зникають, хворому слід звернутися до лікаря.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Оскільки при застосуванні препарату може виникнути запаморочення, сонливість, порушення зору, пацієнтам слід утриматися від керування автотранспортними засобами або від роботи з іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Препарати, що містять ібупрофен та парацетамол, слід застосовувати з обережністю одночасно з:

кортикостероїдами: підвищений ризик шлунково-кишкової кровотечі або ульцерації;

антигіпертензивними та діуретичними засобами: нестероїдні протизапальні засоби можуть зменшити лікувальний ефект цих препаратів;

антитромбоцитарними та селективними інгібіторами серотоніну: може підвищуватися ризик шлунково-кишкової кровотечі;

серцевими глікозидами: НПЗЗ можуть загострити серцеву недостатність, підвищують рівень глікозидів у плазмі крові;

антикоагулянтами: НПЗЗ можуть посилити дію антикоагулянтів, наприклад варфарину, з підвищенням ризику кровотечі. Періодичний прийом не має значного ефекту;

літієм та метотрексатом: існують докази потенційного підвищення рівня літію та метотрексату у плазмі крові;

барбітуратами: зменшують жарознижувальний ефект препаратів, що містять ібупрофен та парацетамол;

зидовудином: існують докази підвищення ризику появи гемартрозу та гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів при супутньому лікуванні зидовудином та ібупрофеном;

циклоспорином: підвищення нефротоксичності;

міфепристоном: НПЗЗ слід застосовувати не раніше ніж через 8-12 діб після застосування міфепристону, оскільки вони знижують його ефективність;

такролімусом: можливе підвищення ризику нефротоксичності при одночасному застосуванні НПЗЗ та такролімусу;

хінолоновими антибіотиками: одночасне застосування НПЗЗ та хінолонових антибіотиків може підвищити ризик виникнення судом.

Слід уникати одночасного застосування препаратів, що містять ібупрофен та парацетамол, з ацетилсаліциловою кислотою, якщо менша доза ацетилсаліцилової кислоти (не більше 75 мг на добу) не була призначена лікарем, та з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), оскільки це може підвищити ризик виникнення побічних ефектів.

Слід уникати одночасного застосування препаратів, що містять ібупрофен та парацетамол, з алкоголем.

Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при застосуванні метоклопраміду та домперидону і зменшуватись при застосуванні холестираміну.

Протисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), що стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ібупрофен чинить протизапальну дію.

Парацетамол – аналгетичний засіб, що зменшує біль, запобігаючи сенсибілізації нервових закінчень через пригнічення синтезу простагландину Е. Комбінація ібупрофену і парацетамолу чинить потужну аналгетичну дію.

Фармакокінетика.

Обидва активні компоненти Брустану не впливають на фармакокінетику один одного, добре всмоктуються після прийому внутрішньо. Рівні зв’язування з білками плазми крові дуже високі. Період напіввиведення парацетамолу становить 2-2,5 години, ібупрофену – 2,7-3,5 години. Обидва компоненти метаболізуються головним чином у печінці. Виводяться з організму переважно з сечею, незначна кількість – з жовчю.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки оранжевого кольору, овальної форми, вкриті оболонкою, з одного боку таблетки є позначення «RANBAXY» чорним харчовим чорнилом.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 10 таблетoк у блістерній упаковці; по 1 блістеру в коробці з картону.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

«Ранбаксі Лабораторіз Лімітед».

 

Місцезнаходження.

Індастріал Ареа – 3, Девас – 455001, Індія.

Нет аналогов