Рецептурный
ТРАКРИУМ ИН.10МГ/МЛ АМП.5МЛ #5 купить в Харькове Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ТРАКРИУМ ИН.10МГ/МЛ АМП.5МЛ #5 купить в Харькове

Артикул: 15506
Производитель: ГЛАКСО ВЕЛКАМ
Нет в продаже
Производитель: ГЛАКСО ВЕЛКАМ
ATC: M03AC04
Международное название: Atracurium
Действующие вещество: атракуріуму бесилату 10 мг
Применение: При проведенні загальної анестезії з метою міорелаксації для полегшення ендотрахеальної інтубації та проведення операційних втручань різного виду, а також при ШВЛ

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТРАКРІУМ™

(TRACRIUM)

Склад:

діюча речовина: атракуріум бесилат.

1 мл розчину містить 10 мг атракуріуму бесилату;

допоміжні речовини: розчин бензолсульфонової кислоти, вода для ін‘єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для ін‘єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Міорелаксанти з периферичним механізмом дії.

Код АТС MO3A C04.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Для міорелаксації при хірургічних втручаннях і діагностичних процедурах (при наявності засобів для проведення ендотрахеальної інтубації та штучної вентиляції легенів).

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до атракуріуму, цисатракуріуму або бензолсульфонової кислоти.

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослі.

Введення шляхом ін‘єкції.

Тракріум застосовують шляхом внутрішньовенної болюсної ін‘єкції. Дозовий режим для дорослих становить від 0,3 до 0,6 мг/кг маси тіла залежно від необхідної тривалості повної нервово-м‘язової блокади і забезпечує адекватну релаксацію протягом 15-35 хвилин. Ендотрахеальну інтубацію можна проводити протягом перших 90 секунд після внутрішньовенного введення препарату в дозах 0,5-0,6 мг/кг маси тіла. У разі необхідності подовження блокуючої дії препарат додатково вводять у дозах 0,1-0,2 мг/кг маси тіла. Правильне додаткове дозування не збільшує кумулятивного ефекту нервово-м‘язової блокади. Відновлення нормальної нервово-м‘язової передачі відбувається через 35 хвилин. Нервово-м‘язову блокаду, спричинену застосуванням Тракріуму, можна швидко нівелювати застосуванням стандартних доз антихолінестеразних препаратів.

Введення шляхом інфузії

Після початкового введення болюсної дози препарату 0,3-0,6 мг/кг маси тіла подальше підтримання нервово-м‘язової блокади під час тривалого хірургічного втручання здійснюється шляхом тривалої внутрішньовенної інфузії препарату у режимі 0,3-0,6 мг/кг маси тіла на годину.

Препарат можна застосовувати шляхом внутрішньовенних інфузій під час аортокоронарного шунтування. При необхідності гіпотермії тіла до температури 25-26 °С зменшується рівень інактивації атракуріуму, тому для підтримання повної нервово-м‘язової блокади у цьому разі швидкість інфузійного введення препарату можна зменшити наполовину.

Сумісність з іншими розчинами для проведення інфузії/ін’єкції та період стабільності препарату наведені нижче:

 

Розчин для внутрішньовенних інфузій

Період стабільності

Розчин натрію хлориду (0,9 %)

24 годин

Розчин глюкози (5 % )

8 годин

Розчин Рінгера

8 годин

Розчин натрію хориду (0,18 %) та розчин глюкози (4 % )

8 годин

Розчин Гартмана

4 годин

При розведенні у зазначених вище розчинах для досягнення концентрації атракуріуму бесилату у концентраціях 0,5 мг/мл і вище отриманий розчин буде зберігати стабільність при денному освітленні у зазначений період часу при температурі не вище 30° С.

Діти

Препарат застосовують дітям віком старше 1 місяця у тих же самих дозових режимах, що й для дорослих, розраховуючи дозу на масу тіла дитини.

Хворі літнього віку

Застосовується у стандартному дозуванні, однак рекомендується початкову дозу призначати на нижній межі дозового діапазону і вводити препарат повільніше.

Ниркова та печінкова недостатність

Препарат призначається у стандартних дозах при будь-яких рівнях ниркової або печінкової недостатності, включаючи термінальні стадії.

Хворі на серцево-судинні захворювання

Пацієнтам з клінічно значущими проявами серцево-судинних захворювань початкову дозу препарату вводять протягом періоду не менше 60 секунд.

Хворі, які перебувають у палатах інтенсивної терапії

Після введення необхідної початкової болюсної дози препарату у межах від 0,3 до 0,6 мг/кг маси тіла подальше підтримання нервово-м‘язової блокади забезпечується постійною внутрішньовенною інфузією препарату зі швидкістю від 11 до 13 мкг/кг/хв (0,65-0,78 мг/кг/год). Однак існує широка індивідуальна варіабельність у дозовому режимі введення препарату, що може також змінюватися з часом. Деяким хворим може бути необхідним такий низький рівень введення препарату, як 4,5 мкг/кг/хв (0,27 мг/кг/год), тоді як іншим – такий високий, як 29,5 мкг/кг/хв (1,77 мг/кг/год.).

Швидкість відновлення нервово-м‘язової передачі у хворих не залежить від тривалості застосування препарату і, за даними клінічних досліджень, лежить у межах від 32 до 108 хвилин.

Моніторинг

З метою індивідуалізації дозового режиму рекомендується, як і при застосуванні інших препаратів, що блокують нервово-м‘язову передачу, контролювати її функцію.

 

Побічні реакції.

Наведена нижче побічна дія класифікована за органами і системами та за частотою виникнення. Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто ³ 1/10; часто ³ 1/100 та < 1/10; нечасто ³ 1/1000 та < 1/100; рідко ³ 1/10 000 та < 1/1000; дуже рідко < 1/10 000. Визначення «невідомо» стосується тих побічних дій, де встановити частоту з наявних джерел неможливо. Побічна дія, зумовлена збільшеним викидом гістаміну, позначена зірочкою*.

Дані, отримані з клінічних досліджень

Судинні порушення

Часто: артеріальна гіпотензія (помірна, транзиторна)*, гіперемія шкіри*

Порушення з боку дихальної системи і органів грудної клітки

Нечасто: бронхоспазм*.

Дані, отримані при післяліцензійному застосуванні

Імунна система

Дуже рідко: анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція.

При застосуванні Тракріуму з іншими препаратами для анастезії є поодинокі повідомлення про виникнення тяжких анафілактоїдних або анафілактичних реакцій.

Нервова система

Невідомо: судоми.

Є окремі повідомлення про виникнення судом у хворих при інтенсивному лікуванні із застосуванні Тракріуму з іншими препаратами. У цих хворих зазвичай були один або більше факторів схильності до судом (травма голови, набряк мозку, вірусний енцефаліт, гіпоксична енцефалопатія, уремія). Причинний взаємозв‘язок з лауданозином не встановлений. За даними клінічних досліджень кореляції між рівнем лауданозину у плазмі і появою судом встановлено не було.

Скелетно-м‘язова система і сполучні тканини

Невідомо: міопатія, м‘язова слабкість.

При тривалому застосуванні міорелаксантів у тяжких хворих, які лікувались у відділеннях інтенсивної терапії, повідомлялося про випадки виникнення м‘язової слабкості та/або міопатії. Більшість із цих пацієнтів отримувало супутнє лікування кортикостероїдами. Такі повідомлення були нечастими і причинного взаємозв‘язку із застосуванням Тракріуму встановлено не було.

Шкіра та підшкірна тканина

Рідко: кропив’янка.

 

Передозування.

Симптоми і ознаки

Подовжений параліч скелетної мускулатури та його наслідки є головними ознаками передозування.

Лікування

Необхідно підтримувати безперешкодний доступ повітря разом зі штучною вентиляцією легенів до появи спонтанного адекватного дихання.

Оскільки свідомість пацієнтів не порушується, може бути необхідною повна седація.

Доцільне застосування антихолінестеразних препаратів разом із застосуванням атропіну або глюкопіролату, як тільки з’являються ознаки спонтанного відновілення.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосовують під час вагітності лише у тому разі, якщо очікувана користь для матері буде переважати потенційний ризик для плода. Препарат можна застосовувати під час хірургічного втручання (кесаревий розтин), оскільки препарат не проникає через плацентарний бар‘єр у кількості, що має клінічне значення.

Невідомо, чи проникає атракурію бесилат і його метаболіти в грудне молоко.

 

Діти. Застосовують для лікування дітей віком від 1 місяця.

 

Особливості застосування.

Як і всі інші блокатори нервово-м‘язової передачі, атракуріум спричиняє параліч дихальних м‘язів так само, як і інших скелетних м‘язів, але не має впливу на свідомість. Тому препарат слід застосовувати лише на фоні адекватної загальної анастезії та лише під пильним наглядом досвідченого анастезіолога та при наявності відповідних можливостей для ендотрахеальної інтубації та штучної вентиляції легенів.

У сенсибілізованих пацієнтів існує потенційна можливість викиду гістаміну під час застосування атракуріуму, тому препарат слід з обережністю застосовувати хворим з підвищеною чутливістю до гістаміну.

Оскільки існують повідомлення про високий рівень (понад 50 %) перехресної чутливості між різними нервово-м‘язовими блокаторами, атракуріум слід з обережністю призначати хворим, у яких є гіперчутливість до інших препаратів цієї групи.

При застосуванні в рекомендованих дозах атракуріум не має суттєвих вагусних та гангліоблокувальних властивостей. Отже, атракуріум не має суттєвого впливу на частоту серцевих скорочень у рекомендованих дозах і не буде протидіяти брадикардії, що зумовлюються багатьма препаратами для анестезії та стимуляцією вагусного нерва під час операції.

Як і при застосуванні інших недеполяризуючих міорелаксантів, у хворих на міастенію гравіс, інші нервово-м‘язові захворювання та з тяжкими електролітними розладами можлива поява підвищеної чутливості до атракуріуму.

Хворим, які можуть бути незвично чутливими до падіння артерільного тиску, наприклад, з гіповолемією, атракуріум слід вводити протягом не менше 60 сек.

Атракуріум інактивується при високому рН розчину, тому його не можна змішувати в одному шприці з тіопентоном або будь-яким іншим лужним розчином.

Якщо препарат вводиться шляхом пункції невеликої вени, після його введення слід ввести достатню кількість 0,9 % розчину натрію хлориду. У разі сумісного призначення з іншими препаратами голку або канюлю слід кожного разу промивати 0,9 % розчином натрію хлориду.

Тракріум є гіпотонічним розчином і його не можна застосовувати в одній інфузійній системі з препаратами крові або в одній інфузійній системі при переливанні крові. У хворих, схильних до злоякісної гіпертермії, було встановлено, що атракуріум не спричиняє появи цього синдрому.

Як і при застосуванні інших недеполяризуючих міорелаксантів, у хворих з опіками може розвинутися резистентність до атракуріуму. У таких хворих може виникнути необхідність застосування більших доз препарату залежно від часу, що пройшов після ураження та розміру опіків.

За даними клінічних досліджень на тваринах, при застосуванні високих доз препарату лауданазин, метаболіт атракуріуму, може спричиняти гіпотензію та у деяких особин – ефект церебрального збудження. Хоча судоми спостерігалися також у хворих, які лікувалися Тракріумом, достовірного причинного взаємозв‘язку з лауданазином встановлено не було.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Це застереження не є релевантним щодо атракуріуму як такого. Оскільки атракуріум завжди застосовують у комбінації з препаратами для проведення загальної анестезії, слід враховувати вплив загальних анестетиків на концентрацію уваги та швидкість реакції.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Нервово-м‘язова блокада, спричинена Тракріумом, може посилюватися при супутньому застосуванні інгаляційних анастетиків, таких як галотан, ізофлуран, енфлуран.

Можливе посилення інтенсивності та тривалості нервово-м‘язової блокади, що спричиняється недеполяризуючими міорелаксантами, у тому числі Тракріумом, при одночасному застосуванні з:

антибіотиками, включаючи аміноглікозиди, поліміксини, спектиноміцини, тетрацикліни, лінкоміцин і кліндаміцин;

антиаритмічними препаратами: пропранололом, блокаторами кальцієвих канальців, лідокаїном, прокаінамідом, хінідином;

діуретиками: фуросемідом, можливо, з манітолом, тіазидними діуретиками, ацетазоламіном;

магнію сульфатом;

кетаміном;

солями літію;

гангліоблокаторами (триметорфаном, гексаметонієм).

Зрідка при одночасному призначенні з деякими препаратами, що можуть підсилювати прояви міастенії (у т.ч. при латентному перебігу) і провокувати розвиток міастенічного синдрому, можливо, підвищення чутливості до атракуріуму бесилату. До таких препаратів належать антибіотики, бета-блокатори (пропранолол, окспренолол), антиаритмічні препарати (прокаїнамід, хінідин), антиревматичні препарати (хлорохін, D-пеніциламін), триметафан, хлорпромазин, стероїди, фенітоїн, літій.

На фоні тривалого лікування протисудомними препаратами можливі більш пізній початок та менша тривалість нервово-м‘язової блокади, що спричиняється Тракріумом.

Сумісне застосування недеполяризуючих міорелаксантів разом з атракурію бесилатом може спричинити інтенсивнішу нервово-м‘язову блокаду, ніж ту, що можна було очікувати при введенні еквівалентної загальної дози атракуріуму бесилату. Синергічний ефект може змінюватись залежно від комбінації цих препаратів.

Деполяризуючі міорелаксанти (наприклад, сукциметонію хлорид) не можна застосовувати для подовження нервово-м‘язової блокади, спричиненої недеполяризуючими міорелаксантами, у тому числі атракуріуму бесилатом, можливий розвиток тривалої та комплексної глибокої блокади, яку важко усунути антихолінестеразними засобами.

Лікування антихолінестеразними препаратами, які широко застосовують для лікування хвороби Альцгеймера, наприклад, донепрезилу, може зменшувати триваліть та вираженість нервово-м’язової блокади, спричиненої атракуріумом.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Міорелаксант периферичної дії недеполяризуючого конкурентного типу. Блокує н-холінорецептори кінцевих пластинок скелетних м‘язових волокон і перешкоджає деполяризуючій дії ацетилхоліну, у результаті чого виникає пригнічення нервово-м‘язової передачі на рівні постсинаптичної мембрани.

Фармакокінетика.

Після внутрішньовенного введення спонтанно метаболізуються шляхом елімінації Хофмана (неферментативний процес, який перебігає при фізіологічних значеннях рН і температури тіла), а також шляхом ефірного гідролізу за участі неспецифічних естераз плазми. Це призводить до утворення лауданозину та інших метаболітів. Метаболіти не мають міорелаксуючих властивостей. Зв‘язок атракурію бесилату з білками плазми становить приблизно 80 %, період напіввиведення – 20 хвилин. Виводиться з сечею та жовчю головним чином у вигляді метаболітів.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору, практично вільний від механічних домішок.

 

Несумісність. Тракріум є гіпотонічним розчином і його не можна застосовувати в одній інфузійній системі з препаратами крові або в одній інфузійній системі при переливанні крові.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати при температурі 2-8 С° у захищеному від світла місці. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. По 2,5 мл або по 5 мл розчину у скляній ампулі. По 5 ампул у контурній пластиковій упаковці в картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.«ГлаксоСмітКляйн Мануфактуринг С.п.А.,

 

Місцезнаходження.

Страда Провінсіаль Асолана 90, (район Сан Поло) – 43056 Торріле (Парма), Італія

Нет аналогов