Рецептурный
АЛЛОПУРИНОЛ ТАБ. 100МГ №50 купить в Ирпене Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

АЛЛОПУРИНОЛ ТАБ. 100МГ №50 купить в Ирпене

Артикул: 32208
Производитель: БОРЩАГОВСКИЙ ХФЗ, Г.
Выберите нужную аптеку:
Производитель: БОРЩАГОВСКИЙ ХФЗ, Г.
ATC: M04AA01
Международное название: Allopurinol
Действующие вещество: алопуринолу (у перерахуванні на 100 % суху речовину) – 100 мг
Применение: Захворювання, які супроводжуються гіперурикемією: первинна та вторинна подагра, нирковокам'яна хвороба, первинна та вторинна гіперурикемія та ін.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

АЛОПУРИНОЛ

(ALLOPURINOL)

 

Склад:

діюча речовина: алопуринол;

1 таблетка містить алопуринолу (у перерахуванні на 100 % суху речовину) – 100 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, гіпромелоза, магнію стеарат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовуються при подагрі. Препарати, що пригнічують утворення сечової кислоти. Алопуринол. Код АТС М04А А01.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Для дорослих:

гіперурикемія (з рівнем сечової кислоти в сироватці крові 500 мкмоль/л (8,5 мг/100 мл) та вище, яка не контролюється дієтою);

захворювання, спричинені підвищенням рівня сечової кислоти в крові, особливо при подагрі, уратній нефропатії та уратній сечокам’яній хворобі;

вторинна гіперурикемія різної етіології, в т.ч. при псоріазі;

первинна та вторинна гіперурикемія при різних гемобластозах (гострому лейкозі, хронічному мієлолейкозі, лімфосаркомі);

цитотоксична терапія неопластичних та мієлопроліферативних захворювань.

Для дітей:

уратна нефропатія в результаті лікування лейкемії;

вторинна гіперурикемія різної етіології;

вроджена ферментативна недостатність, зокрема синдром Леша-Нієна (частковий або повний дефіцит гіпоксантин-гуанін-фосфорибозилтрансферази) та вроджений дефіцит аденін-фосфорибозилтрансферази.

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до алопуринолу або до інших компонентів препарату;

тяжкі порушення функції печінки або нирок (кліренс креатиніну менше 2 мл/хв);

гострий напад подагри;

непереносимість галактози, недостатність лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.

 

Спосіб застосування та дози.

Приймати після їжі, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю води.

Дорослим та дітям віком від 10 років добову дозу визначати індивідуально залежно від рівня сечової кислоти в сироватці крові. Зазвичай добова доза становить 100-300 мг/добу. Для зменшення ризику побічних реакцій лікування слід починати з прийому 100 мг алопуринолу один раз на добу.

При необхідності початкову дозу поступово підвищувати на 100 мг кожні 1-3 тижні до отримання максимального ефекту. Підтримуюча доза зазвичай становить 200-600 мг/добу. В окремих випадках дозу препарату можна підвищити до 600-800 мг/добу.

Якщо добова доза перевищує 300 мг, її слід розподілити на 2-4 рівних прийоми.

При підвищенні дози необхідно проводити контроль рівня оксипуринолу в сироватці крові, який не має перевищувати 15 мкг/мл (100 мкмоль).

Максимальна разова доза становить 300 мг, максимальна добова доза – 800 мг.

Дітям віком від 3 до 6 років призначати у добовій дозі 5 мг/кг маси тіла, віком від 6 до 10 років – по 10 мг/кг маси тіла. Кратність прийому становить 3 рази на добу, максимальна добова доза – 400 мг.

Ниркова недостатність

Лікування слід починати з добової дози 100 мг, яку підвищують тільки у випадку недостатньої ефективності препарату. При підборі дози слід керуватись показником кліренсу креатиніну:

 

Кліренс креатиніну

Добова доза Алопуринолу

Більше 20 мл/хв

Стандартна доза 100-300 мг

10-20 мл/хв

100-200 мг

Менше 10 мл/хв

100 мг або вищі дози з більшими інтервалами між прийомами (через 1-2 або більше днів залежно від стану пацієнта та функціональної здатності нирок)

 

Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, після кожного сеансу гемодіалізу (2-3 рази на тиждень) слід застосовувати 300-400 мг Алопуринолу.

Для профілактики гіперурикемії при цитотоксичній терапії неопластичних та мієлопроліферативних захворювань Алопуринол призначати по 400 мг/добу. Препарат слід приймати за 2-3 дні до початку або одночасно з антибластомною терапією та продовжувати прийом протягом кількох днів після закінчення специфічного лікування.

Важливо забезпечити адекватну гідратацію для підтримки оптимального діурезу та олужнювати сечу для збільшення розчинності уратів у сечі.

Тривалість лікування залежить від перебігу основного захворювання.

Пацієнти літнього віку

За відсутності конкретних даних слід застосовувати мінімальні ефективні дози.

При порушенні функції печінки дозу препарату слід зменшувати до мінімальної ефективної.

 

Побічні реакції.

Найбільш поширеними побічними реакціями алопуринолу є шкірні висипи. Частота побічних реакцій зростає при розладах з боку нирок та/або печінки.

Побічні реакції можуть відрізнятися залежно від захворювання, від отриманої дози, а також при призначенні в поєднанні з іншими лікарськими засобами.

На початку лікування алопуринолом можуть виникати реактивні напади подагри через мобілізацію сечової кислоти з подагричних вузликів та інших депо.

Імунна система

Нечасто − реакції гіперчутливості, у тому числі шкірні реакції;

дуже рідко − лімфаденопатія, в т.ч. ангіоімунобластна лімфаденопатія (зазвичай оборотна при відміні препарату); анафілаксія, в тому числі анафілактичний шок;

частота невідома − артралгія.

Серйозні генералізовані реакції гіперчутливості, у тому числі шкірні реакції, асоційовані з ексфоліацією, гарячкою, лімфаденопатією, артралгією та/або еозинофілією (див. «Шкіра та підшкірна клітковина») виникають рідко. Асоційовані з реакціями гіперчутливості васкуліти і реакція тканин можуть мати різні прояви, в т.ч. гепатити, ушкодження нирок (інтерстиціальний нефрит) і дуже рідко судоми. Ці реакції можуть виникнути в будь-який момент лікування, при їх виникненні алопуринол слід негайно відмінити.

Шкіра та підшкірна клітковина

Часто − свербіж; висип, у т.ч. висівкоподібний, пурпуроподібний, макулопапульозний; рідко − ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз;

дуже рідко – алопеція, ангіоедема, знебарвлення волосся, фіксована медикаментозна еритема; частота невідома − шкірні реакції, асоційовані з еозінофілією, кропив’янка.

Шкірні реакції є найбільш поширеними реакціями і можуть виникнути в будь-який період лікування, при їх виникненні прийом алопуринолу слід негайно припинити. Після зменшення симптомів можна призначати препарат у низьких дозах (наприклад, 50 мг/добу), за необхідності поступово підвищуючи. При повторному прояві шкірного висипу прийом препарату слід припинити назавжди, оскільки можуть з’явитися тяжкі генералізовані реакції гіперчутливості.

Інфекції та інвазії

Дуже рідко − фурункульоз.

Система крові та лімфатична система (особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок та/або печінки)

Дуже рідко − тяжке ушкодження кісткового мозку (тромбоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія);

частота невідома − лейкопенія, лейкоцитоз, еозинофілія, гемолітична анемія, порушення згортання крові. Повідомлялося про випадок гострої чистої еритроцитарної аплазії, пов’язаної з терапією алопуринолом.

Метаболічні порушення

Дуже рідко − цукровий діабет, гіперліпідемія;

частота невідома − на початку лікування можливі реактивні напади подагри.

Психічні порушення

Дуже рідко − депресія.

Нервова система

Дуже рідко − атаксія, кома, головний біль, нейропатії, судороги, периферичні неврити, парестезії, паралічі, сонливість, спотворення смакових відчуттів;

частота невідома − запаморочення.

Органи зору

Дуже рідко − катаракта (особливо у пацієнтів літнього віку, при тривалому застосуванні високих доз), макулярні зміни, порушення зору.

Органи слуху та вестибулярний апарат

Дуже рідко − вертиго.

Серцево-судинна система

Дуже рідко − стенокардія, брадикардія, артеріальна гіпертензія;

частота невідома − васкуліти.

Травний тракт

Нечасто − нудота, блювання (можна уникнути, приймаючи алопуринол після їжі);

дуже рідко − зміна ритму дефекації, стоматит, стеаторея, гематомезис;

частота невідома − діарея, абдомінальний біль.

Гепатобіліарна система

Нечасто − безсимптомне підвищення рівнів печінкових функціональних тестів;

рідко − гепатит (включаючи гепатонекроз та гранулематозний гепатит), гострий холангіт.

Дисфункція печінки (зазвичай оборотна при відміні препарату) може виникати без явних ознак генералізованих реакцій гіперчутливості.

Сечовидільна система

Дуже рідко − інтерстиціальний нефрит, гематурія, уремія;

частота невідома − нефролітіаз.

Розлади репродуктивної системи та молочних залоз

Дуже рідко − гінекомастія, імпотенція, чоловіче безпліддя;

частота невідома − нічна полюція.

Загальні порушення

Дуже рідко − астенія, гарячка, відчуття нездужання, набряки, міопатія/міалгія, ксантинові відкладення в тканинах, у тому числі в м’язах.

Гарячка може виникати з/без симптомів генералізованих реакцій гіперчутливості.

Передозування.

Симптоми: нудота, блювання, діарея, запаморочення, головний біль, сонливість, абдомінальний біль. В окремих випадках − ниркова недостатність, гепатит.

Лікування: симптоматичне, застосовують підтримуючі заходи. Адекватна гідратація для підтримання оптимального діурезу сприяє екскреції алопуринолу та його метаболітів. За необхідності – гемодіаліз. Специфічний антидот невідомий.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування Алопуринолу в період вагітності протипоказане.

При необхідності застосування препарату грудне вигодовування слід припинити.

 

Діти.

Нет аналогов