ПАРАЦЕТАМОЛ ТАБ. 0,2Г №10 купить в Броварах Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ПАРАЦЕТАМОЛ ТАБ. 0,2Г №10 купить в Броварах

Артикул: 15825
Производитель: КИЕВМЕДПРЕПАРАТ ОАО
Нет в продаже
Производитель: КИЕВМЕДПРЕПАРАТ ОАО

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ПАРАЦЕТАМОЛ

(PARACETAMOL)

 

Склад лікарського засобу:

діюча речовина: 1 таблетка містить парацетамолу у перерахуванні на 100 % речовину – 200 мг;

допоміжні речовини: натрію крохмальгліколят (тип А), повідон, кальцію стеарат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Таблетки білого або майже білого кольору з плоскою поверхнею, рискою та фаскою.

 

Назва і місцезнаходження виробника.

ПАТ «Київмедпрепарат», Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139

або ПАТ «Галичфарм», Україна, 79024, м. Львів, вул. Опришківська, 6/8.

 

Фармакотерапевтична група.

Аналгетики та антипіретики. Код АТС N02B E01.

 

Парацетамол спричиняє аналгезуючу та жарознижувальну дію. Парацетамол швидко та майже повністю всмоктується у травному тракті. Час досягнення максимальної концентрації у крові становить 20-30 хв. Рівномірно розподіляється по всіх біологічних рідинах організму. Кількість препарату у грудному молоці становить менше 1 % від прийнятої матір’ю дози парацетамолу. Виводиться переважно нирками у формі кон’югованих метаболітів. Період напіввиведення парацетамолу – 2-3 години.

 

Показання для застосування.

Больовий синдром слабкої і помірної інтенсивності різного генезу: головний біль, включаючи мігрень та головний біль напруження, біль у спині, ревматичний біль, біль у м’язах, періодичні болі у жінок, невралгії, зубний біль; полегшення симптомів застуди та грипу таких як гарячка, ломота.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату, тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, алкоголізм, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

 

Належні заходи безпеки при застосуванні.

Необхідно порадитися з лікарем стосовно можливості застосування препарату пацієнтам з порушеннями функції нирок і печінки.

Слід врахувати, що у хворих з алкогольним ураженням печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу, препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.

Не перевищувати зазначених доз.

Не приймати препарат з іншими засобами, що містять парацетамол.

При тривалому застосуванні парацетамолу необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки.

Під час лікування парацетамолом не вживати алкогольні напої.

 

Особливі застереження.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Призначення препарату у цей період можливе лише у випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Період годування груддю. Парацетамол проникає у грудне молоко, але у клінічно незначних кількостях. Доступні опубліковані дані не містять протипоказань щодо годування груддю.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не впливає.

 

Діти.

Не рекомендується застосовувати дітям до 3 років у даній лікарській формі.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначений для перорального прийому.

Приймати з великою кількістю рідини через 1-2 години після прийому їжі (прийом одразу після їди призводить до подовження часу всмоктування).

Для дорослих і дітей віком від 12 років (маса тіла понад 40 кг) разова доза становить 400-1000 мг; кратність призначення – до 4 разів на добу.

Максимальна добова доза для дорослих – 4000 мг. Максимальна тривалість лікування – 5-7 днів. Для пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок, для хворих літнього віку добову дозу необхідно зменшити і збільшити інтервал між прийомами.

Дітям віком від 3 років призначати із розрахунку 10-15 мг/кг маси тіла – разова доза. Прийом можна повторювати через 6 годин (до 4 разів на добу).

Максимальна добова доза – 60 мг/кг маси тіла. Зазвичай, максимальна добова доза для дітей від 3 до 6 років (до 22 кг) – 1000 мг, від 6 до 9 років (до 30 кг) – 1500 мг, від 9 до 12 років (до 40 кг) – 2000 мг.

Максимальна тривалість лікування без консультації лікаря – 3 дні (при прийомі як жарознижувального лікарського засобу) і 5 днів (як аналгезуючого).

 

Передозування.

Симптоми передозування парацетамолом.

При довготривалому застосуванні високих доз можливі апластична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія. При прийомі високих доз можливе виникнення порушень:

- з боку центральної нервової системи (запаморочення, психомоторне збудження, порушення орієнтації та уваги, безсоння, тремор, нервозність, занепокоєння);

- з боку сечовидільної системи – нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). При застосуванні парацетамолу більше 1 таблетки на день при суммарній кількості 1000 і більше таблеток протягом життя удвічі збільшується ризик розвитку тяжкої аналгетичної нефропатії, що призводить до термінальної ниркової недостатності.

У разі передозування можуть спостерігатися підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, сонливість, порушення свідомості, порушення серцевого ритму, тахікардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, судоми.

Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли препарат у дозі понад 150 мг/кг маси тіла. У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм чи іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярний прийом надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія) застосування 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.

У перші 24 години: блідість, нудота, блювання, анорексія, абдомінальний біль, гепатонекроз, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, збільшення протромбінового індексу. Ураження печінки може стати явним через 12-48 годин після прийому надмірних доз препарату. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, крововиливи, гіпоглікемію, кому та летальний наслідок. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутись навіть при відсутності тяжкого ураження нирок. Відзначали також серцеву аритмію та панкреатит.

Лікування. При передозуванні необхідна невідкладна медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Слід розглянути лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години. Концентрацію парацетамолу у плазмі крові необхідно вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні вимірювання недостовірні). Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 годин після його прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект отримують при його застосуванні протягом 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується через 8 годин після прийому. При необхідності пацієнту внутрішньовенно ввести N-ацетилцистеїн згідно зі встановленим переліком доз. При відсутності блювання може бути застосований метіонін перорально як відповідна альтернатива у віддалених районах поза лікарнею.

 

Побічні ефекти.

У деяких хворих можливий прояв побічної дії препарату, а саме:

з боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія (особливо для хворих із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази);

з боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших нестероїдних протизапальних засобів;

з боку системи травлення: нудота, біль в епігастрії, підвищення активності «печінкових» ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці;

з боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми;

з боку імунної системи: анафілаксія, шкірний свербіж, висип на шкірі та слизових оболонках (зазвичай генералізований висип, еритематозний висип, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватись при одночасному застосуванні з метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватись при застосуванні з холестираміном.

Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений тривалим регулярним застосуванням парацетамолу із підвищенням ризику кровотечі. Періодичний прийом не має значного ефекту.

Барбітурати знижують жарознижувальний ефект парацетамолу.

Антисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), що стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу із гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку. Одночасне застосування великих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому.

Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

Таблетки по 200 мг, по 10 таблеток у блістері; по 10 таблеток у блістері, по 2 блістери у пачці.

 

Категорія відпуску. Без рецепта.

Нет аналогов