Рецептурный
ИНВЕГА ТАБ.ПРОЛОНГ.6МГ#28(7Х4) купить в Броварах Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ИНВЕГА ТАБ.ПРОЛОНГ.6МГ#28(7Х4) купить в Броварах

Артикул: 19613
Производитель: ЯНССЕН
Нет в продаже
Производитель: ЯНССЕН
ATC: N05AX13
Международное название: Paliperidone
Действующие вещество: паліперидону 6 мг
Применение: Лікування шизофренії, загострень шизофренії, а також профілактика загострень.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ІНВЕГА®

(INVEGA®)

 

Склад:

діюча речовина: paliperidone;

1 таблетка містить паліперидону 3 мг або 6 мг, або 9 мг;

допоміжні речовини: поліетиленоксид 200К; повідон; стеаринова кислота; бутилгідрокситолуол (Е 321); натрію хлорид; целюлози ацетат; гіпромелоза; гідроксіетилцелюлоза; поліетиленгліколь 3350; титану діоксид (Е 171); поліетиленоксид 7000К; віск карнаубський; заліза оксид чорний (Е 172); спирт ізопропіловий, пропіленгліколь; заліза оксид червоний (Е 172); (таблетки по 3 мг – лактоза, моногідрат; гліцерол триацетат; заліза оксид жовтий (Е 172); таблетки по 6 мг та 9 мг – поліетиленгліколь 400; таблетки по 6 мг ‒ заліза оксид жовтий (Е 172)).

 

Лікарська форма.

Таблетки пролонгованої дії, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

3 мг – таблетки білого кольору капсулоподібної форми з написом «РAL 3» з одного боку;

6 мг – таблетки бежевого кольору капсулоподібної форми з написом «РAL 6» з одного боку;

9 мг – таблетки рожевого кольору капсулоподібної форми з написом «РAL 9» з одного боку.

На поверхні таблеток по 3 мг, 6 мг, 9 мг можуть бути ледь помітні отвори.

 

Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Код АТХ N05А Х13.

 

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Інвега® містить рацемічну суміш (+) та (-)-паліперидону.

Механізм дії. Паліперидон – селективний блокуючий агент ефектів моноамінів, фармакологічні властивості якого відрізняються від традиційних нейролептиків. Паліперидон міцно зв’язується з серотоніновими 5-НТ2 та дофаміновими D2-рецепторами. Крім того, паліперидон є антагоністом альфа1-адренергічних рецепторів і, меншою мірою, Н1-гістамінових та альфа2-адренегрічних рецепторів. Фармакологічна активність (+) та (-)-енантіомерів паліперидону однакова в якісному та кількісному відношенні.

Паліперидон не зв’язується з холінергічними рецепторами. Хоча паліперидон є сильним антагоністом D2-рецепторів, що передбачає послаблення позитивних симптомів шизофренії, він викликає каталепсію та зниження моторних функцій меншою мірою, ніж традиційні нейролептики. Переважаючий центральний антагонізм до серотоніну може зменшувати властивість паліперидону спричиняти побічні реакції екстрапірамідного походження.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні характеристики паліперидону після перорального прийому є дозопропорційними у межах діапазону доступних дозувань.

Абсорбція. Після застосування разової дози препарату Інвега® швидкість вивільнення поступово зростає, що сприяє стабільному збільшенню рівня паліперидону в плазмі. При цьому максимальна концентрація (Сmах) досягається протягом 24 годин. У більшості пацієнтів стабільні концентрації паліперидону досягалися після 4-5 днів застосування препарату 1 раз на добу.

Паліперидон є активним метаболітом рисперидону. Характеристики вивільнення препарату Інвега® є результатом мінімального коливання піку порівняно з виявленими у рисперидону негайного вивільнення (індекс флуктації – 38 % порівняно зі 125 %). Абсолютна біодоступність паліперидону після перорального прийому становить 28 % (90 % ДI з 23 – 33 %).

При застосуванні таблеток паліперидону пролонгованої дії одночасно з жирною або висококалорійною їжею Cmax та AUC паліперидону підвищується на 50-60 % порівняно із застосуванням натще.

Розподіл. Паліперидон швидко розподіляється у тканинах і рідинах організму. Уявний об’єм розподілу становить 487 л. Ступінь зв’язування з білками плазми складає 74 %. Паліперидон зв’язується переважно з альфа1-кислим глікопротеїном та альбуміном.

Біотрансформація та виведення з організму. За один тиждень після прийому одноразової пероральної дози 1 мг міченого 14С-паліперидону 59 % дози виводиться із сечею у незміненому вигляді, що свідчить про те, що паліперидон не піддається інтенсивному метаболізму у печінці. Близько 80 % міченого препарату було виявлено у сечі та приблизно 11 % – у калі. Відомі чотири шляхи метаболізму паліперидону in vivo, жоден з яких не охоплює більше 6,5 % дози: деалкілування, гідроксилювання, дегідрування та розщеплення бензизоксазолу. Хоча дослідження in vitro припускали участь ізоферментів CYP2D6 та CYP3A4 у метаболізмі паліперидону, немає доказів того, що ці ізоферменти відіграють значну роль у метаболізмі паліперидону in vivo. Популяційні фармакокінетичні дослідження не виявили суттєвих розбіжностей уявного кліренсу паліперидону після прийому препарату Інвега® між швидкими та повільними метаболізаторами субстратів CYP2D6. Дослідження in vitro з використанням мікросом печінки людини показали, що паліперидон не спричиняє суттєвого пригнічення метаболізму препаратів, який відбувається за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450, включаючи із CYP1A2, CYP2A6, CYP2C8/9/10, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4 та CYP3A5. Кінцевий період виведення паліперидону складає близько 23 годин.

Дослідження in vitro показали, що паліперидон є субстратом Р-глікопротеїну (P-гп) і слабким інгібітором Р-глікопротеїну за високих концентрацій. Дані in vivo відсутні, клінічна значимість даних in vitro не відома.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Паліперидон не метаболізується у печінці значною мірою. У ході дослідження у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки (клас В за класифікацією Чайлда-П’ю) концентрації вільного паліперидону в плазмі були подібними до таких у здорових добровольців. Дані щодо застосування паліперидону пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за класифікацією Чайлда-П’ю) відсутні.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Елімінація паліперидону знижується зі зменшенням швидкості кліренсу креатиніну. Загальний кліренс паліперидону був знижений на 32 % у пацієнтів з легким порушенням (кліренс креатиніну від 50 до < 80 мл/хв), на 64 % – у пацієнтів з помірним порушенням (кліренс креатиніну від 30 до < 50 мл/хв) та на 71 % – у пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв). Середній кінцевий період напіввиведення паліперидону становив 24, 40 та 51 годину у пацієнтів з легким, помірним та тяжким порушенням функції нирок відповідно; у людей з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 80 мл/хв) цей показник становить 23 години.

Пацієнти літнього віку.

Результати фармакокінетичного дослідження, у якому брали участь пацієнти літнього віку (віком від 65 років, n=26) показали, що уявний рівноважний кліренс паліперидону після прийому препарату Інвега® у цих пацієнтів був на 20 % нижчим, ніж у молодших пацієнтів (18-45 років, n = 28). Разом з тим, після корекції дози з огляду на вікове зниження кліренсу креатиніну, популяційний аналіз не виявив впливу віку хворих на перебіг шизофренії та фармакокінетику паліперидону.

Діти.

Системні концентрації паліперидону у підлітків (віком від 15 років) були подібними до таких у дорослих. У підлітків з масою тіла < 51 кг спостерігалася на 23 % вища концентрація паліперидону, ніж у підлітків з масою тіла ≥ 51 кг. Вік сам по собі не впливає на концентрацію паліперидону.

Расова належність.

Популяційний аналіз не виявив впливу расової приналежності на фармакокінетику паліперидону після прийому препарату Інвега®.

Стать.

Уявний кліренс паліперидону після застосування препарату Інвега® приблизно на 19 % нижчий у жінок, ніж у чоловіків. Ця відмінність між чоловіками та жінками пояснюється переважно різницею безжирової маси тіла та кліренсом креатиніну.

Паління.

Дослідження in vitro з використанням ферментів печінки людини показали, що паліперидон не є субстратом CYP1А2, тому паління не має впливати на фармакокінетику паліперидону. Популяційний фармакокінетичний аналіз показав трохи нижчий розподіл паліперидону у курців порівняно з пацієнтами, які не палять, хоча різниця не має клінічного значення.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування шизофренії у дорослих та дітей віком від 15 років.

Лікування психотичних чи маніакальних симптомів при шизоафективних розладах у дорослих.

Не було продемонстровано впливу препарату на депресивні симптоми.

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до активної речовини, до рисперидону або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Слід дотримуватись обережності при призначенні препарату Інвега® одночасно з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT, зокрема антиаритмічними лікарськими засобами класу ІА (наприклад хінідином, дизопірамідом) та антиаритмічними лікарськими засобами класу ІІІ (наприклад аміодароном, соталолом), деякими антигістамінними засобами, іншими антипсихотичними лікарськими засобами, деякими протималярійними препаратами (наприклад мефлохіном).

Вплив препарату Інвега® на інші лікарські засоби.

Паліперидон не бере участі у клінічно значущих фармакокінетичних взаємодіях із препаратами, що метаболізуються ізоферментами системи цитохрому Р450. Дослідження in vitro показали, що паліперидон не є індуктором активності CYP1A2.

Оскільки препарат Інвега® впливає на ЦНС, слід з обережністю застосовувати його у поєднанні з іншими препаратами центральної дії, наприклад анксіолітиками, більшістю антипсихотичних препаратів, снодійними, опіатами або з алкоголем.

Паліперидон може нейтралізувати дію леводопи та інших антагоністів допаміну. Якщо ця комбінація є необхідною, особливо при лікуванні термінальної стадії хвороби Паркінсона, призначають найменшу ефективну дозу кожного з препаратів.

У зв’язку з властивістю паліперидону викликати ортостатичну гіпотензію необхідно враховувати адитивний ефект при застосуванні препарату Інвега® разом з іншими препаратами, що можуть спричинити ортостатичну гіпотензію, наприклад з іншими антипсихотичними лікарськими засобами, трициклічними антидепресантами.

Слід з обережністю застосовувати паліперидон у комбінації з іншими лікарськими засобами, які знижують судомний поріг (наприклад фенотіазини або бутирофенони, клозапін, трициклічні антидепресанти або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), трамадол, мефлохін тощо).

Взаємодія препарату Інвега® з літієм не досліджувалася, однак малоймовірно, що між ними відбуватиметься фармакокінетична взаємодія.

Одночасне застосування препарату Інвега® у дозі 12 мг 1 раз на добу з таблетками пролонгованої дії дивалпрексу натрію (від 500 до 2000 мг один раз на добу), не впливало на фармакокінетику вальпроату. Одночасне застосування препарату Інвега® з таблетками пролонгованої дії дивалпрексу натрію збільшувало концентрацію паліперидону.

Вплив інших лікарських засобів на препарат Інвега®.

Дослідження in vitro виявили мінімальну участь ізоферментів CYP2D6 та CYP3A4 у метаболізмі паліперидону, однак немає доказів того, що ці ізоферменти відіграють значну роль у метаболізмі паліперидону in vivo та in vitro. При одночасному застосуванні препарату Інвега® з пароксетином, потужним інгібітором CYP2D6, не виявлено жодного клінічно значимого впливу на фармакокінетику паліперидону. Дослідження in vitro показали, що паліперидон є субстратом P-глікопротеїну (Р-гп).

Одночасне застосування препарату Інвега® один раз на добу з карбамазепіном 200 мг два рази на добу спричиняє зниження приблизно на 37 % значення середньої рівноважної Cmax та AUC паліперидону. Це зниження значною мірою спричинене підвищенням на 35 % ниркового кліренсу паліперидону внаслідок індукції ниркового P-гп карбамазепіном. Незначне зменшення кількості незміненого лікарського засобу у сечі свідчить, що вплив на метаболізм CYP або біодоступність паліперидону при одночасному застосуванні з карбамазепіном є незначним. При одночасному застосуванні з більшими дозами карбамазепіну може виникати більше зниження концентрації паліперидону у плазмі. На початку лікування карбамазепіном доза препарату Інвега® має бути повторно оцінена та, за необхідності, збільшена. З іншого боку, при припиненні лікування карбамазепіном дозу препарату необхідно переглянути та, за необхідності, зменшити. Досягнення повного ефекту індукції відбувається протягом 2-3 тижнів. При відміні індуктора вплив минає протягом подібного часу. Інші лікарські засоби або лікарські рослини, які є індукторами, наприклад рифампіцин та екстракт звіробою (Hypericum perforatum), можуть мати схожий вплив на паліперидон.

Лікарські засоби, які впливають на час проходження у шлунково-кишковому тракті, можуть впливати на абсорбцію паліперидону, наприклад метоклопрамід.

Одночасне застосування препарату Інвега® у дозі 12 мг 1 раз на добу з таблетками пролонгованої дії дивалпрексу натрію (дві таблетки по 500 мг 1 раз на добу) призвело до збільшення приблизно на 50 % Cmax та AUC паліперидону. Після клінічної оцінки слід зменшити дозу препарату Інвега® при одночасному застосуванні з вальпроатом.

Одночасне застосування препарату Інвега® та рисперидону.

Одночасне застосування препарату Інвега® та рисперидону не рекомендується, оскільки паліперидон є активним метаболітом рисперидону, тому їх одночасне застосування може призвести до збільшення рівня паліперидону в крові.

Діти.

Дослідження взаємодії проводилися лише за участю дорослих пацієнтів.

 

Особливості застосування.

За пацієнтами з шизоафективними розладами, які отримують лікування паліперидоном, слід ретельно наглядати через можливість зміни маніакальних симптомів на депресивні.

Інтервал QT.

Слід обережно призначати препарат Інвега® пацієнтам із серцево-судинним захворюваннями або із подовженням інтервалу QT у сімейному анамнезі, а також при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT.

Злоякісний нейролептичний синдром.

Відомо, що паліперидон може викликати злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС), що характеризується гіпертермією, ригідністю м’язів, нестабільністю автономної нервової системи, зміною стану свідомості, а також підвищенням у сироватці крові рівня креатинфосфокінази. Додаткові клінічні ознаки можуть включати міоглобінурію (рабдоміоліз) та гостру ниркову недостатність. При виникненні у пацієнта симптомів, що вказують на ЗНС, слід негайно відмінити всі антипсихотичні препарати, включаючи препарат Інвега®.

Пізня дискінезія.

Препарати із властивостями антагоністів дофамінових рецепторів можуть викликати пізню дискінезію, що характеризується ритмічними мимовільними рухами, переважно язика та/або мімічної мускулатури. При виникненні у пацієнта симптомів, що вказують на можливий розвиток пізньої дискінезії, слід розглянути можливість відміни усіх антипсихотичних препаратів, включаючи препарат Інвега®.

Лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз.

Під час застосування антипсихотичних лікарських засобів, у тому числі препарату Інвега®, спостерігалися випадки виникнення лейкопенії, нейтропенії та агранулоцитозу. У постмаркетинговий період дуже рідко повідомлялося про агранулоцитоз (<1/10000 пацієнтів). За пацієнтами з клінічно важливим зменшенням кількості лейкоцитів (КЛ) або лейкопенією/нейтропенією в анамнезі, викликаною застосуванням препарату, слід спостерігати протягом перших кількох місяців терапії, а при перших ознаках зменшення кількості лейкоцитів, за відсутності інших причинних факторів, слід розглянути можливість відміни застосування препарату Інвега®.

За пацієнтами з клінічно важливою нейтропенією слід спостерігати щодо виникнення гарячки або інших ознак інфекції та негайно вживати відповідних заходів, якщо такі симптоми виникнуть. Пацієнтам з тяжкою нейтропенією (абсолютна кількість нейтрофілів <1×109/л) слід припинити застосування препарату до відновлення кількості лейкоцитів.

Гіперглікемія та цукровий діабет.

Під час лікування паліперидоном спостерігалися випадки виникнення гіперглікемії, цукрового діабету та погіршення перебігу вже наявного діабету. У деяких випадках повідомлялось про попереднє збільшення маси тіла, що є фактором ризику розвитку гіперглікемії та цукрового діабету. Дуже рідко повідомлялось про зв’язок вказаних станів з кетоацидозом, рідко – з діабетичною комою. Рекомендується проводити моніторинг стану пацієнта відповідно до рекомендацій щодо застосування антипсихотичних препаратів. У пацієнтів, які отримують лікування будь-якими атиповими антипсихотиками, включаючи препарат Інвега®, необхідно проводити моніторинг на предмет симптомів гіперглікемії (полідипсія, поліурія, поліфагія та слабкість), а у пацієнтів з цукровим діабетом слід регулярно контролювати рівень глюкози в крові.

Збільшення маси тіла.

Повідомлялось про випадки значного збільшення маси тіла при застосуванні препарату Інвега®. Слід регулярно перевіряти масу тіла.

Гіперпролактинемія.

Дослідження культури тканин свідчить про те, що ріст клітин в пухлинах молочних залоз може бути зумовлений пролактином. Хоча у ході клінічних та епідеміологічних досліджень не виявлено очевидного зв’язку розвитку гіперпролактинемії із застосуванням антипсихотичних засобів, рекомендується з обережністю призначати антипсихотики пацієнтам з такими захворюваннями в анамнезі. Слід з обережністю призначати паліперидон пацієнтам, у яких не виключено наявності пролактин-залежних пухлин.

Ортостатична гіпотензія.

Паліперидон має альфа-блокувальні властивості і тому може викликати у деяких пацієнтів ортостатичну гіпотензію. Під час трьох плацебо-контрольованих 6-тижневих клінічних досліджень із застосуванням фіксованих доз препарату Інвега® (3, 6, 9 та 12 мг) ортостатична гіпотензія спостерігалась у 2,5 % пацієнтів, які лікувалися препаратом Інвега®, у порівнянні з 0,8 % пацієнтів, які отримували плацебо. Препарат Інвега® слід з обережністю застосовувати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями (наприклад серцевою недостатністю, інфарктом або ішемією міокарда, порушенням провідності), цереброваскулярними захворюваннями, а також при станах, що сприяють артеріальній гіпотензії (наприклад зневодненні та гіповолемії).

Судоми.

Препарат Інвега® слід з обережністю застосовувати пацієнтам з судомними нападами в анамнезі або іншими захворюваннями, що знижують судомний поріг.

Можливість обструкції шлунково-кишкового тракту.

Таблетки Інвега® не деформуються та майже не змінюють форму у шлунково-кишковому тракті, тому їх не слід призначати пацієнтам із діагностованим значним викривленням або звуженням шлунково-кишкового тракту (патологічним або ятрогенним) або пацієнтам із дисфагією, або утрудненням проковтування таблеток. Відомі поодинокі випадки розвитку обструктивних симптомів у пацієнтів зі стриктурами шлунково-кишкового тракту під час прийому лікарських форм пролонгованої дії, що не піддаються деформації у шлунково-кишковому тракті. Для забезпечення пролонгованої дії препарату Інвега®, необхідно застосовувати таблетки лише пацієнтам, які здатні проковтнути їх цілими.

Нет аналогов