Рецептурный
ЗАЛОКС КАПС. 50МГ №250 купить в Киеве Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ЗАЛОКС КАПС. 50МГ №250 купить в Киеве

Артикул: 16552
Производитель: ФАРМАСАЙНС ИНК.
Нет в продаже
Производитель: ФАРМАСАЙНС ИНК.
ATC: N06AB06
Международное название: Sertralin
Действующие вещество: сертраліну 50 мг у формі сертраліну гідрохлориду
Применение: Депресивні стани (у т.ч., що супроводжують ся відчуттям тривоги), за наявності/відсут ності манії в анамнезі. Запобігання рециди ву депресії. Обсесивно-компульсивні розла ди, панічні розлади з/без агорафобієї. Пост травматичні стресові розлади.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ЗАЛОКС

(ZALOX)

 

Склад:

діюча речовина: сертралін у формі сертраліну гідрохлориду;

1 капсула містить сертраліну 25 мг або 50 мг, або 100 мг у формі сертраліну гідрохлориду;

допоміжні речовини: лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат;

склад капсул:

капсули по 25 мг і 50 мг: желатин, барвник хіноліновий жовтий (Е 104), барвник жовтий захід FCF (Е 110), титану діоксид (Е 171);

капсули по 100 мг: желатин, барвник хіноліновий жовтий (Е 104), барвник червоний FD & C

№ 40 (Е 129), титану діоксид (Е 171).

 

Лікарська форма. Капсули.

 

Фармакотерапевтична група. Антидепресанти. Селективні інгібітори зворотного нейронального захоплення серотоніну. АТС N06А B06.

 

Клінічні характеристики.

 

Показання.

− Великі депресивні епізоди. Запобігання рецидиву великих депресивних епізодів.

− Панічні розлади з наявністю або відсутністю агорафобії.

− Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) у дорослих та дітей 6-17 років.

− Соціальний тривожний розлад.

− Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

 

Протипоказання.

− Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого з компонентів препарату.

− Одночасне застосовування з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) незворотної дії у зв’язку з ризиком розвитку серотонінового синдрому з проявами таких симптомів як збудження, тремор та гіперемія. Розпочинати терапію сертраліном не можна щонайменше протягом 14 днів після припинення курсу лікування інгібітором МАО незворотної дії або застосування сертраліну слід припинити щонайменше за 7 днів до початку терапії інгібітором МАО незворотної дії.

− Протипоказане одночасне застосування сертраліну та пімозиду (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

 

Спосіб застосування та дози.

Залокс застосовують перорально 1 раз на добу (вранці чи ввечері). Таблетки можна приймати незалежно від вживання їжі.

Початок лікування.

Депресія та ОКР: початкова доза 50 мг/добу.

Панічні розлади, ПТСР та соціальний тривожний розлад: початкова доза 25 мг/добу, через

1 тиждень дозу підвищити до 50 мг 1 раз на добу. Було показано, що такий режим дозування знижує частоту розвитку побічних ефектів, характерних для панічних розладів, на початковому етапі лікування.

Титрування дози.

Депресія, ОКР, панічні розлади, соціальний тривожний розлад та ПТСР.

У пацієнтів, які не відповідають на дозу 50 мг, ефект може бути досягнутий при підвищені дози. Корекцію дози слід розпочинати не раніше ніж через 1 тиждень лікування, збільшуючи її поступово по 50 мг з проміжками тривалістю принаймні один тиждень. Максимальна доза не має перевищувати 200 мг на добу. Корекцію дози слід проводити не частіше, ніж 1 раз на тиждень, зважаючи на період напіввиведення сертраліну, що становить 24 години.

Перші прояви терапевтичного ефекту можуть спостерігатися протягом 7 днів лікування. Однак для досягнення терапевтичної відповіді зазвичай потрібен довший період часу, особливо у хворих з ОКР.

Підтримуюча доза.

Дозування протягом довготривалої терапії слід утримувати на найнижчому ефективному рівні з наступним коригуванням залежно від терапевтичної відповіді.

Депресія.

Довготривалу терапію можна також застосовувати для запобігання рецидиву великих депресивних епізодів (ВДЕ).У більшості випадків рекомендована доза для профілактики рецидиву ВДЕ є такою ж, як доза, яку застосовували протягом лікування цього депресивного епізоду. Пацієнтам з депресією слід отримувати терапію протягом достатнього часу, щонайменше протягом 6 місяців, щоб упевнитися у повній відсутності симптомів.

Панічні розлади та ОКР.

При тривалій терапії у пацієнтів з панічними розладами та ОКР слід проводити регулярну оцінку терапії, оскільки для цих розладів не було продемонстровано ефективності препарату у запобіганні рецидивів.

Застосування дітям.

Діти з обсесивно-компульсивним розладом.

Діти віком 13-17 років: початкова доза становить 50 мг 1 раз на добу.

Діти віком 6-12 років: початкова доза становить 25 мг 1 раз на добу. Через 1 тиждень дозу можна збільшити до 50 мг 1 раз на добу.

При необхідності у випадку відсутності бажаного ефекту на тлі прийому препарату у дозі

50 мг/добу можливе її подальше підвищення зі збільшенням дози до 50 мг на добу за 1 раз протягом кількох тижнів. Максимальна доза становить до 200 мг/добу.

Однак при підвищенні дози понад 50 мг у педіатрії слід враховувати загалом нижчу масу тіла дітей порівняно з дорослими. Не слід змінювати дозу частіше ніж 1 раз на тиждень.

Ефективність препарату у дітей з великим депресивним розладом продемонстрована не була. Дані щодо застосування препарату дітям віком до 6 років відсутні (див. «Особливості застосування»).

Застосування у пацієнтам літнього віку.

Пацієнтам літнього віку препарат слід застосовувати з обережністю, оскільки ці пацієнти можуть мати підвищений ризик розвитку гіпонатріємії (див. «Особливості застосування»).

Застосування при печінковій недостатності.

Слід бути обережними при застосуванні сертраліну хворим з патологією печінки. При порушеннях функції печінки необхідно зменшити дозу або частоту прийому препарату.

Не слід застосовувати препарат пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю, оскільки клінічні дані щодо застосування препарату таким хворим відсутні (див. «Особливості застосування»).

Застосування при нирковій недостатності.

При порушеннях функції нирок коригувати дози препарату не потрібно (див. «Особливості застосування»).

 

 

Симптоми відміни, які спостерігаються при припиненні терапії сертраліном.

Слід уникати раптового припинення застосування препарату. При припиненні лікування сертраліном, щоб зменшити ризик розвитку реакцій синдрому відміни, дозу слід поступово зменшувати щонайменше протягом 1-2 тижнів (див. «Особливості застосування» і «Побічні реакції»). Якщо після зменшення дози препарату або припинення його застосування з’являються нестерпні симптоми, можна розглянути відновлення застосування препарату у раніше призначеній дозі. У подальшому лікар може продовжувати зменшувати дозу, але більш поступово.

 

Побічні реакції.

Найчастіше спостерігається такий побічний ефект як нудота.

При лікуванні соціального тривожного розладу у чоловіків відзначалася статева дисфункція (порушення еякуляції). Ці побічні ефекти є дозозалежними і вони часто самостійно зникають при продовженні терапії.

Нижче наведені об’єднані дані про побічні реакції, що спостерігалися в ході проведення досліджень за участю хворих із депресією, ОКР, панічними розладами, ПТСР та соціальними тривожними розладами. Деякі з них можуть зменшуватися за інтенсивністю та частотою за умови тривалого лікування та не призводять до припинення терапії.

Інфекції та інвазії: фарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, риніт, дивертикуліт, гастроентерит, середній отит.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лімфаденопатія, лейкоцитопенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: анафілактоїдна реакція, алергічна реакція, алергія.

З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія, гіпотиреоїдизм, синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормона.

Метаболічні та аліментарні розлади: відсутність апетиту, посилення апетиту, гіперхолестеринемія, гіпоглікемія, гіпонатріємія. Також повідомлялося про цукровий діабет та гіперглікемію.

Психічні порушення: безсоння, депресія, деперсоналізація, нічні жахи, відчуття тривоги, збудження, нервозність, зниження лібідо, бруксизм, галюцинації, ейфоричний настрій, апатія, патологічне мислення, конверсійний розлад, залежність від ліків, психотичний розлад, агресія, параноя, суїцидальне мислення/суїцидальна поведінка (лише для пацієнтів з ОКР під час терапії сертраліном чи невдовзі після припинення терапії (див. «Особливості застосування»), сомнамбулізм, передчасна еякуляція, паронімія.

З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, головний біль, парестезії, тремор, гіпертонус, дисгевзія, порушення уваги, судоми, мимовільні м’язові скорочення, порушення координації рухів, гіперкінезія, амнезія, гіпестезія, порушення мовлення, поступальне запаморочення, мігрень, кома, хореоатетоз, дискінезія, гіперестезія, сенсорні порушення, рухові розлади (включаючи екстрапірамідальні симптоми, у тому числі гіперкінезія, гіпертонус, спазми щелепи або порушення ходи), синкопе.

Також були зареєстровані ознаки і симптоми серотонінового синдрому чи злоякісного нейролептичного синдрому, у деяких випадках пов’язаних із супутнім прийомом серотонінергічних засобів, а саме: збудження, сплутаність свідомості, посилення потовиділення, діарея, підвищення температури тіла, артеріальна гіпертензія, ригідність та тахікардія, акатизія і психомоторне збудження (див. «Особливості застосування»).

З боку органів зору: порушення зору, глаукома, розлади сльозовиділення, скотома, диплопія, фотофобія, гіфема, мідріаз, розлади зору.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: дзвін у вухах, біль у вусі.

Кардіальні порушення: відчуття серцебиття, тахікардія, інфаркт міокарда, брадикардія, порушення серцевої діяльності.

З боку судин: приливи, артеріальна гіпертензія, гіперемія, периферична ішемія, патологічні геморагічні явища (такі як носова кровотеча, шлунково-кишкова кровотеча чи гематурія).

 

 

З боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння: позіхання, бронхоспазм, диспное, носова кровотеча, ларингоспазм, гіпервентиляція, гіповентиляція, стридор, дистонія, гикавка.

З боку травного тракту: діарея, нудота, сухість у роті, біль у животі, блювання, запор, диспепсія, метеоризм, езофагит, дисфагія, геморой, гіперсалівація, зміни язика, відрижка, мелена, гематохезія, стоматит, виразки на язиці, патологія з боку зубів, глосит, виразки на слизовій оболонці рота, панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, печінкова недостатність, що рідко може призвести до летального наслідку; фульмінантний гепатит; некротичний гепатит; холестатична жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, гіпергідроз, періорбітальний набряк, пурпура, холодний піт, сухість шкіри, кропив’янка, дерматит, бульозний дерматит, везикульозне висипання, патологічні зміни з боку текстури волосся, нетиповий запах шкіри, зареєстровані рідкісні випадки тяжких побічних реакцій с боку шкіри (синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз), ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, реакції фоточутливості, шкірні реакції, свербіж.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: міальгія, остеоартрит, м’язова слабкість, біль у спині, посмикування м’язів, ураження кісток, артралгія, м’язові спазми.

З боку сечовидільної системи: ніктурія, затримка сечі, поліурія, полакіурія, порушення сечовипускання, олігурія, нетримання сечі, утруднений початок сечовипускання.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: порушення еякуляції, статева дисфункція, еректильна дисфункція, вагінальна кровотеча, статева дисфункція у жінок, менорагія, атрофічний вульвовагініт, баланопостит, виділення зі статевих органів, пріапізм, галакторея, гінекомастія, нерегулярний менструальний цикл.

Загальні порушення: підвищена втомленість, біль у грудній клітці, загальне нездужання, озноб, пірексія, астенія, спрага, грижа, фіброз, зниження переносимості препарату, порушення ходи, невизначені явища, периферичний набряк.

Дослідження.

Зниження маси тіла, збільшення маси тіла, підвищення рівня аланінамінотрансферази, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, порушення якості сперми, відхилення від норми результатів клінічних лабораторних аналізів, зміна функції тромбоцитів, підвищення концентрації холестерину у сироватці крові.

Синдром відміни, що спостерігається при припиненні терапії сертраліном.

Припинення терапії сертраліном (особливо у випадку різкого припинення) зазвичай призводить до розвитку симптомів відміни. Найчастіше повідомлялося про такі побічні явища як запаморочення, сенсорні порушення (включаючи парестезію), порушення сну (включаючи безсоння і яскраві сновидіння), збудження чи відчуття тривоги, нудота та/чи блювання, тремор і головний біль. Як правило, ці побічні явища були легкого чи помірного ступеня та минали самостійно; однак у деяких пацієнтів вони можуть бути тяжкими та/або тривалими. У зв’язку з цим у випадках, коли більше немає необхідності у терапії сертраліном, рекомендується поступова відміна препарату шляхом поетапного зниження дози (див. «Спосіб застосування та дози»).

Застосування пацієнтам літнього віку.

Застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) чи інгібіторів зворотного захоплення норадреналіну і серотоніну (ІЗЗНС), включаючи сертралін, асоціювалося з клінічно значущими випадками гіпонатріємії у пацієнтів літнього віку, в яких може спостерігатися підвищений ризик розвитку цього побічного явища (див. «Особливості застосування»).

Застосування дітям.

У дітей, які отримували сертралін, загальний профіль побічних явищ був у цілому подібний до такого, що спостерігався у дорослих пацієнтів.

 

 

 

Передозування.

Токсичність.

Згідно з наявними даними, сертралін має широкий діапазон безпеки при передозуванні. Повідомлялося про випадки передозування при його прийомі у якості монотерапії у дозах

13,5 г. Повідомлялося про летальні випадки при передозуванні сертраліну, переважно у комбінації з іншими засобами та/або алкоголем. У зв’язку з цим кожен випадок передозування потребує інтенсивної терапії.

Симптоми.

Симптоми передозування включають серотонін-опосередковані побічні ефекти, зокрема: сонливість, шлунково-кишкові порушення (у тому числі нудота та блювання), тахікардія, тремор, збудження і запаморочення, рідше повідомлялося про випадки коми.

Лікування.

Специфічних антидотів для сертраліну не існує. Необхідно забезпечити і підтримувати прохідність дихальних шляхів та достатній рівень оксигенації і вентиляції, застосування активованого вугілля, проносних засобів, промивання шлунка. Викликання блювання не рекомендовано. Рекомендований моніторинг серцевої діяльності та інших основних життєвих показників разом із симптоматичною та підтримуючою терапією. Через значний об'єм розповсюдження препарату форсований діурез, діаліз, гемоперфузія або замінна гемотрансфузія навряд чи можуть бути корисними

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Немає досвіду застосування препарату цієї категорії пацієнтів, тому застосування сертраліну у період вагітності не рекомендується крім випадків, коли клінічний стан жінки такий, що очікувані переваги від застосування препарату перевищують потенційний ризик.

Жінкам репродуктивного віку під час лікування препаратом слід застосовувати відповідні засоби контрацепції.

Повідомлялося, що застосування сертраліну у період вагітності викликає у деяких новонароджених (матері яких приймали сертралін), симптоми, подібні до реакцій відміни. Цей симптом також спостерігався при застосуванні інших антидепресантів класу СІЗЗС.

Слід наглядати за новонародженими, якщо мати продовжує застосування сертраліну на пізніх термінах вагітності, особливо у III триместрі. Після застосування сертраліну на пізніх стадіях вагітності у новонароджених можуть виникати наступні симптоми: респіраторний дистрес-синдром, ціаноз, апное, судоми, температурна нестабільність, труднощі з годуванням, блювання, гіпоглікемія, гіпертонус, гіпотонус, гіперрефлексія, тремор, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, дратливість, млявість/апатичність, постійний плач, сонливість і труднощі з засинанням. Ці симптоми можуть бути зумовлені іншими серотонінергічними ефектами чи симптомами відміни. У більшості випадків ці ускладнення розвиваються одразу ж після пологів чи найближчим часом (протягом менш ніж 24 годин).

Згідно з даними досліджень очікується, що застосування СІЗЗС у період вагітності, особливо на пізніх сроках вагітності, може підвищувати ризик розвитку синдрому персистуючої легеневої гіпертензії новонароджених.

Годування груддю.

Опубліковані дані щодо рівнів сертраліну у грудному молоці свідчать, що сертралін та його метаболіт N-дезметилсертралін екскретуються у грудне молоко у малій кількості. У сироватці крові немовлят виявляли незначні концентрації препарату чи недоступні для визначення концентрації препарату, за винятком одного випадку, коли концентрація препарату у сироватці крові немовляти становила приблизно 50 % від концентрації препарату у сироватці крові матері (але без будь-якого помітного впливу на здоров’я цього немовляти). На сьогоднішній день не повідомлялося про побічну дію препарату на здоров’я дітей, яких годували груддю жінки, які застосовували сертралін, але такий ризик не можна виключати.

Застосування препарату у період годування груддю не рекомендовано, за винятком випадків коли, на думку лікаря, користь від прийому препарату перевищує можливий ризик.

 

Діти.

Препарат не слід застосовувати для лікування дітей, крім дітей з обсесивно-компульсивними розладами віком від 6 років (див. «Спосіб застосування та дози»).

 

Особливості застосування.

У дорослих і дітей, які лікувалися антидепресантами, спостерігалися такі симптоми як неспокій, збудження, панічні атаки, безсоння, дратливість, ворожість, агресивність, імпульсивність, психомоторний неспокій, гіпоманія та манія. Ці симптоми можуть передувати появі суїцидальності. Слід розглянути можливість зміни терапевтичного режиму або відміни лікарського засобу у випадку, якщо прояви депресії неухильно погіршуються, з’являється суїцидальність або симптоми погіршення суїцидальності. Якщо буде прийнято рішення про припинення лікування, препарат слід відміняти поступово так швидко, як тільки можна, але слід пам’ятати про те, що різке припинення може супроводжуватися синдромом відміни.

Перед початком лікування необхідно провести обстеження пацієнта з метою визначення ризику розвитку біполярного розладу. Для цього ретельно збирається психіатричний анамнез, який включає сімейний анамнез суїцидів, біполярних розладів та депресії. Залокс не призначений для лікування біполярної депресії.

Серотоніновий синдром (СС) чи злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС).

При застосуванні СІЗЗС, включаючи терапію сертраліном, повідомлялося про розвиток синдромів, що можуть бути небезпечними для життя, таких як СС чи ЗНС. Ризик розвитку зростає при одночасному застосуванні серотонінергічних засобів (включаючи триплани та фентаніл) із засобами, що порушують метаболізм серотоніну (включаючи МАОІ), антипсихотичними засобами та іншими антагоністами дофаміну. Серотоніновий синдром може включати зміни психічного стану (наприклад збудження, галюцинації, кома), порушення з боку ве

Нет аналогов