Рецептурный
ФЛУТАПЛЕКС ТАБ. 250МГ №100 купить в Ирпене Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ФЛУТАПЛЕКС ТАБ. 250МГ №100 купить в Ирпене

Артикул: 22926
Производитель: ТЕВА
Нет в продаже
Производитель: ТЕВА
ATC: L02BB01
Международное название: Flutamide
Действующие вещество: 250 мг флутаміду
Применение: Лікування прогресуючого раку передміхурової залози з метою пригнічення дії тестостерону. Паліативне лікування неоперабельного раку передміхурової залози з метастазами у комбінації з агоністами ЛГРГ або хірургічною кастрацією.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ФЛУТАПЛЕКС

(FLUTAPLEX)

 

Склад:

діюча речовина: флутамід;

1 таблетка містить 250 мг флутаміду;

допоміжні речовини: повідон, лактози моногідрат, крохмаль картопляний, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група. Антиандрогенні препарати. Код АТС L02B B01.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування місцевопоширеного чи метастазуючого раку простати як засіб монотерапії (з або без орхіектомії) або в комбінації з агоністами лютеїнізуючого гормона рилізинг-гормона ЛГРГ у пацієнтів, яким раніше не призначали взагалі ніякого лікування, або ж лікування пацієнтів, які не реагують або в яких розвинулась резистентність до гормональної терапії з метою досягнення максимальної андрогенної блокади.

У складі комплексної терапії локально обмеженого раку простати стадії В2-С2 (Т2b-Т4) для зменшення об'єму пухлини, посилення контролю над пухлиною та збільшення періоду між загостреннями хвороби.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до флутаміду або до будь-якого компонента препарату.

Тяжка печінкова недостатність (базовий рівень печінкових ферментів слід оцінити до початку лікування).

 

Спосіб застосування та дози.

Рекомендованою дозою для дорослих та пацієнтів літнього віку є 1 таблетка 3 рази на добу (кожні 8 годин) після їди, запиваючи водою (не жувати). Добова доза для дорослих становить 750 мг. Курс лікування залежить від перебігу захворювання та стану хворого.

У випадку комбінованої терапії з агоністами ЛГРГ терапію флутамідом можна розпочинати одночасно або за 24 години до початку лікування агоністами ЛГРГ.

У випадку застосування променевої терапії флутамід призначати за 8 тижнів до її початку та продовжувати протягом усього курсу променевої терапії.

 

 

 

Побічні реакції.

При монотерапії.

Інфекції та інвазії: оперізуючий лишай.

З боку кровотворної та лімфатичної систем: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, метгемоглобінемія, набряки, екхімози, лімфостаз.

Розлади харчування та порушення обміну речовин: підвищення апетиту.

Психічні розлади: депресія, збентеження, занепокоєння, тривога, сплутаність свідомості, анорексія.

З боку нервової системи: сонливість, безсоння, головний біль, запаморочення.

З боку імунної системи: вовчакоподібний синдром.

З боку органів зору: нечіткість зору.

З боку серцево-судинної системи: серцево-судинні розлади, припливи.

З боку дихальної системи: диспное, кашель.

З боку шлунково-кишкового тракту: порушення функції шлунково-кишкового тракту, біль у ділянці шлунка, анорексія, спрага, нудота, блювання та діарея, стоматит, запор, розлади шлунку, виразкоподібні болі, печія, підвищення апетиту.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит, жовтяниця, збільшення показників печінкових проб. Зазвичай печінкові розлади зникають після відміни флутаміду.

Відзначено кілька випадків тяжкого токсичного гепатиту, некрозу печінки та печінкової енцефалопатії. Ці побічні реакції зазвичай оборотні і зникають після відміни терапії.

Відзначено поодинокі летальні випадки, пов'язані з ураженням печінки внаслідок застосування флутаміду.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, свербіж, алопеція, вовчаковий синдром.

На початку монотерапії флутамідом можливий розвиток оборотних змін структури волосся.

З боку скелетно-м'язової системи та сполучних тканин: відзначалися м'язові судоми.

З боку нирок та сечовивіднх шляхів: збільшення сечовини та креатиніну в крові (ступінь тяжкості цього побічного ефекту зазвичай не вимагає зниження дози або припинення прийому препарату), зміна кольору сечі на зелений.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія і/або біль у ділянці грудних залоз, що іноді супроводжується галактореєю. Ці явища зникають при припиненні прийому препарату або при зниженні дози. Також можливі невеликі вузлові зміни молочних залоз, зниження кількості сперматозоїдів. На початку монотерапії флутамідом можливе збільшення рівня тестостерону у плазмі, яке має зворотний характер. Відзначалися випадки зниження лібідо.

Загальні розлади та ускладнення у місці введення: підвищена втомлюваність, біль у грудях, слабкість, гарячка. Крім цього, відзначалися затримка рідини, набряки, відчуття спраги, припливи та дискомфорт.

При комбінованій терапії.

З боку кровотворної та лімфатичної систем: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, набряки. Крім цього, відзначалися випадки гемолітичної анемії, макроцитарної анемії, метгемоглобінемії, сульфгемоглобінемії та тромбоемболії.

Метаболічні розлади: анорексія, гіперглікемія, загострення цукрового діабету.

Психічні розлади: депресія, тривога, неспокій, невроз.

З боку нервової системи: сонливість, сплутаність свідомості, безсоння, дратівливість, ознаки нервово-м'язових захворювань.

З боку серцево-судинної системи: припливи, артеріальна гіпертензія, відзначалися випадки тромбофлебіту, легеневої емболії, інфаркту міокарда.

З боку дихальних шляхів, органів грудної порожнини та середостіння: задишка, інтерстиціальні ураження легень.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання та діарея, неспецифічні скарги на функціонування шлунково-кишкового тракту, біль у ділянці живота.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит, жовтяниця. Зазвичай печінкові розлади зникають після відміни флутаміду. Відзначено кілька випадків тяжкого токсичного гепатиту, некрозу печінки та печінкової енцефалопатії, поодинокі летальні випадки, пов'язані з ураженням печінки внаслідок застосування флутаміду.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, свербіж.

Крім цього, спостерігалися також реакції фоточутливості (у тому числі місцеве почервоніння, утворення виразок, пухирів, епідермальний некроз).

З боку нирок та сечовивідних шляхів: дизурія, зміна частоти сечовиділення, зміни кольору сечі до бурштинового та жовто-зеленого, що може бути пов'язано з флутамідом та/або його метаболітами.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, зниження лібідо, гінекомастія, припливи.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: артралгії, міалгії, нейром'язові симптоми (у тому числі м'язова слабкість, парестезії, судоми).

Загальні розлади та ускладнення у місці введення: набряк, відчуття жару.

Дослідження: підвищення рівнів печінкових ферментів, білірубіну, залишкового азоту, сечовини в сироватці крові та зрідка – збільшення концентрації креатиніну в сироватці крові. Ступінь тяжкості цих побічних ефектів зазвичай не потребує зниження дози або припинення терапії препаратом.

Доброякісні та злоякісні пухлини: новоутворення у грудних залозах у чоловіків.

Передозування.

Симптоми передозування, які б загрожували життю людини, невідомі. У зв'язку з тим, що флутамід належить до анілідів, існує теоретичний ризик розвитку метгемоглобінемії, що може проявлятися наявністю ціанозу у пацієнтів.

При передозуванні слід викликати блювання. Необхідно застосовувати симптоматичну терапію. З огляду на те, що препарат дуже добре зв'язується з білками плазми крові, він не може бути виведений за допомогою діалізу.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат призначати лише чоловікам.

 

Діти.

Препарат не застосовувати дітям.

 

Особливості застосування.

При розладах функцій печінки застосування флутаміду як тривалої терапії можливе тільки після ретельної оцінки імовірної користі та ризиків. До початку лікування флутамідом та впродовж усього терміну терапії необхідно регулярно перевіряти функції печінки, особливо при наявності ознак порушення її функцій (свербіж, потемніння сечі, анорексія, жовтяниця, болі у правому підребер'ї або неспецифічні грипоподібні симптоми). Не слід розпочинати терапію препаратом, а якщо вона вже розпочата – необхідно її припинити у випадках, коли рівень трансамінази перевищує нормальні показники в 2-3 рази або якщо результати лабораторних аналізів свідчать про ураження печінки або жовтяницю, не пов'язані з підтвердженими біопсією печінковими метастазами. Дія препарату на печінкову функцію зазвичай оборотна після припинення терапії флутамідом. Однак існують свідчення про летальні випадки внаслідок тяжкого ураження печінки, сприченого застосуванням флутаміду.

Пацієнти з розладами функції нирок мають перебувати під ретельним наглядом під час терапії флутамідом.

У пацієнтів, які не пройшли процедуру орхіектомії, при тривалому лікуванні препаратом необхідно періодично визначати кількість сперматозоїдів. Оскільки при лікуванні флутамідом підвищуються рівні тестостерону та естрадіолу у плазмі крові, можлива затримка рідини у тканинах організму, тому препарат необхідно з обережністю призначати пацієнтам з хворобами серця. Крім того, зростання рівня естрадіолу може підвищити ризик розвитку тромбоемболії.

Флутамід призначений для лікування тільки чоловіків.

Пацієнтів слід проінформувати про те, що флутамід і лікарські засоби, призначені для медичної кастрації, необхідно застосовувати у поєднанні і не можна припиняти їхній прийом або змінювати дози без попередньої консультації з лікарем.

У випадку ціанозу необхідно перевірити хворого на наявність метгемоглобінемії, яка може розвинутись при передозуванні.

Цей лікарський засіб містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід приймати цей лікарський засіб.

Під час лікування не слід вживати алкоголь.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Доки не буде з'ясована індивідуальна реакція пацієнта на препарат, слід утриматися від керування автотранспортом або іншими механізмами, враховуючи, що під час лікування флутамідом спостерігалися підвищена втомлюваність, інколи запаморочення, сонливість та розлади зору.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Через можливе посилення антикоагулянтної дії при одночасному застосуванні варварину та Флутаплексу дозу антикоагулянта слід підбирати під контролем протромбінового часу. При одночасному застосуванні існує можливість взаємодії з парацетамолом, опіоїдними аналгетиками або нестероїдними протизапальними засобами.

Слід уникати супутнього застосування флутаміду з потенційно гепатотоксичними препаратами.

Флутамід може уповільнювати метаболізм кортикостероїдів.

У пацієнтів, які одночасно застосовують теофілін та флутамід, описані випадки збільшення концентрацій теофіліну у плазмі крові.

Необхідно уникати надмірного вживання алкоголю під час лікування флутамідом.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Флутаплекс – нестероїдний препарат, що має антиандрогенну дію. Механізм дії препарату полягає у пригніченні захоплення андрогену та/або інгібування зв'язування андрогену у ядрах клітин тканин-мішеней. Його здатність перешкоджати дії тестостерону на клітинному рівні служить доповненням до лікарської кастрації, спричиненої агоністами ЛГРГ. Органами-мішенями фармакологічної дії флутаміду є передміхурова залоза і сім'яні пухирці. Флутамід не має естрогенних, антиестрогенних, прогестагенних та антигестагенних властивостей.

Фармакокінетика.

Препарат майже повністю і швидко всмоктується після перорального прийому, зазнаючи біотрансформації у печінці. Основний метаболіт, виявлений у плазмі крові з максимальною концентрацією через 2 години, є біологічно активним α-гідроксильованим похідним (2-оксифлутамід). 94-96 % флутаміду та 92-94 % α-гідроксильованого метаболіту зв'язуються з білками крові. З організму препарат виводиться переважно з сечею. Майже 4,2 % виділяється з калом протягом 72 годин. Період напіввиведення активного метаболіту з плазми крові становить приблизно 6 годин (у хворих літнього віку – приблизно 8 годин). Стабільний рівень концентрації препарату та його активного метаболіту у плазмі досягаються після четвертої дози флутаміду.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: жовті круглі таблетки діаметром 13 мм з лінією розлому і написом «FLUTAMIDE 250».

 

Термін придатності. 5 років.

 

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробники. Фармахемі Б.В.

Дженефарм С.А.

Тева Чех Індастріз с.р.о.

 

Місцезнаходження. Вул. Свенсвег 5, 2031 GA Харлем, Нідерланди.

18 км Маратон Авеню, 15351, Палліні, Аттика, Греція.

Вул. Остравска 29, 747 70 Опава-Комаров, Чеська Республіка.

 

Представник в Україні, Азербайджані, Грузії, Вірменії і Молдові − ТОВ «Тева Україна», тел. +38 044 240 17 67, www.teva.ua

Нет аналогов