Рецептурный
СУТЕНТ КАПС. 25МГ  №28 купить в Киеве Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

СУТЕНТ КАПС. 25МГ №28 купить в Киеве

Артикул: 19683
Производитель: ПФАЙЗЕР
Нет в продаже
Производитель: ПФАЙЗЕР
ATC: L01XE04
Международное название: Sunitinib
Действующие вещество: 25 мг сунітінібу у вигляді малату
Применение: Стромальні пухлини ШКТ після неефектив ного лік-ня іматинібом мезилатом через ре зистентність або непереносимість.Поперед ньо нелікована задавнена та/або метаста тична форма світлоклітинного раку нирки, в т.ч. після неефективної терапії цитокіна ми.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

CУТЕНТ

(SUTENT™)

 

 

Склад:

діюча речовина: сунітініб; 1 капсула містить 12,5 мг, 25 мг, 37,5 мг або 50 мг сунітінібу у вигляді малату;

допоміжні речовини: вміст капсули: маніт (E 421), натрію кроскармелоза, повідон, магнію стеарат; капсула: желатин, для капсул по 12,5 мг – титану діоксид (E 171), заліза оксид червоний (Е 172); для капсул по 25 мг та по 50 мг – титану діоксид (Е 171), заліза оксид чорний (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172); для капсул по 37,5 мг – титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172).

 

Лікарська форма. Капсули.

 

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01XЕ04.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Метастатичний нирковоклітинний рак (МНКР).

Сутент показаний для лікування розповсюдженої і/або метастатичної форми нирковоклітинної карциноми.

Стромальні пухлини травного тракту (СПТТ).

Стромальні пухлини травного тракту (СПТТ), після неефективного лікування іматинібом мезилатом внаслідок резистентності або непереносимості.

Нейроендокринні пухлини підшлункової залози (НППЗ).

Сутент показаний для лікування неоперабельних або метастатичних, добре диференційованих нейроендокринних пухлин підшлункової залози з прогресуванням захворювання у дорослих.Досвід застосування Сутенту як препарату лікування першої лінії обмежений.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до сунітінібу малату або будь-якого з компонентів препарату.

 

Спосіб застосування та дози.

Лікування сунітінібом повинен розпочинати лікар, який має досвід застосування протипухлинних препаратів.

Дозування

Рекомендована доза Сутенту для лікування стромальних пухлин травного тракту та метастатичних нирковоклітинних карцином становить 50 мг перорально один раз на день протягом 4 тижнів з подальшим періодом відпочинку тривалістю 2 тижні (схема 4/2), що загалом складає один цикл лікування тривалістю 6 тижнів.

Для лікування нейроендокринних пухлин підшлункової залози рекомендована доза Сутенту становить 37,5 мг перорально один раз на день. До курсу лікування не входять заплановані періоди відпочинку.

Корекція дози

Безпечність та переносимість

Під час лікування стромальних пухлин травного тракту та метастатичних нирковоклітинних карцином можлива корекція дози з кроком по 12,5 мг препарату, виходячи з індивідуальних показників безпечності та переносимості. Добова доза не повинна перевищувати 75 мг або бути меншою за 25 мг.

Під час лікування нейроендокринних пухлин підшлункової залози можлива корекція дози з кроком по 12,5 мг препарату, виходячи з індивідуальних показників безпечності та переносимості. Максимальна доза, яку використовували у ході дослідження лікування нейроендокринних пухлин підшлункової залози, становила 50 мг на день.

Виходячи з індивідуальних показників безпечності та переносимості, може виникати необхідність перерви у лікуванні.

Інгібітори/індуктори CYP3A4

Слід уникати одночасного призначення сунітінібу з потужними індукторами CYP3A4, такими як рифампіцин. Якщо це неможливо, то може бути потрібне поступове підвищення дози сунітінібу з кроком по 12,5 мг (до максимальної дози 87,5 мг на добу при лікуванні стромальних пухлин травного тракту та метастатичних нирковоклітинних карцином або 62,5 мг на добу при лікуванні нейроендокринних пухлин підшлункової залози) за умови ретельного моніторингу переносимості препарату.

Слід уникати одночасного призначення сунітінібу з потужними інгібіторами CYP3A4, такими як кетоконазол. Якщо це неможливо, дозу сунітінібу можна знизити (до мінімального рівня 37,5 мг на добу при лікуванні стромальних пухлин травного тракту та метастатичних нирковоклітинних карцином або до 25 мг на добу при лікуванні нейроендокринних пухлин підшлункової залози) за умови ретельного моніторингу переносимості препарату.

Слід розглянути можливість призначення іншого супутнього препарату, що не впливає на CYP3A4 або має мінімальну здатність пригнічувати або стимулювати активність цього ферменту.

Особливі групи пацієнтів

Застосування пацієнтами літнього віку (³ 65 років)

Вік приблизно однієї третини пацієнтів, які отримували сунітініб у ході клінічних досліджень, був більше 65 років. Істотних розбіжностей щодо показників безпечності чи ефективності між старшими та молодшими пацієнтами виявлено не було.

Пацієнти з порушенням функцій печінки

У разі призначення сунітінібу пацієнтам з легкими чи помірними порушеннями функцій печінки (класи А та В за класифікацією Чайлд-П´ю) рекомендації щодо зниження початкової дози відсутні. Не можна рекомендувати застосування сунітінібу для лікування пацієнтів з тяжкими порушеннями функцій печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П´ю).

Пацієнти з порушенням функції нирок

У випадку призначення Сутенту для лікування пацієнтів з порушеннями функцій нирок (від легкого до тяжкого ступеня) або пацієнтів з термінальним захворюванням нирок, які перебувають на гемодіалізі, немає потреби у корекції початкової дози препарату. Коригування подальших доз слід проводити, виходячи з індивідуальних показників безпечності та переносимості.

Спосіб застосування

Сутент призначений для перорального застосування. Препарат можна приймати як з їжею, так і без їжі.

Якщо дозу препарату було пропущено, пацієнтові не слід приймати додаткову дозу. Пацієнт повинен прийняти звичайну призначену йому дозу наступного дня.

 

Побічні реакції.

Найбільш важливі серйозні побічні реакції (у тому числі з летальними наслідками), пов’язані із застосуванням сунітінібу, – це ниркова недостатність, серцева недостатність, емболія легеневої артерії, перфорація кишкового тракту та крововиливи (наприклад, шлунково-кишкова кровотеча, крововиливи в дихальних шляхах, з пухлини, в сечовивідних шляхах або в мозок). До найбільш поширених побічних реакцій будь-якого ступеня (які відзначалися у щонайменше 20 % пацієнтів у ході досліджень за участю пацієнтів з нирковоклітинними карциномами, стромальними пухлинами травного тракту та нейроендокринними пухлинами підшлункової залози) належать зниження апетиту, зміни сприйняття смаку, артеріальна гіпертензія, стомлюваність, розлади з боку травного тракту (тобто діарея, нудота, стоматит, диспепсія та блювання), знебарвлення шкіри та синдром долонно-підошовної еритродизестезії. Протягом подальшого лікування інтенсивність цих симптомів може знижуватись. Під час лікування може розвинутись гіпотиреоз. До поширених побічних реакцій на лікарський препарат належать розлади з боку системи крові (наприклад нейтропенія, тромбоцитопенія та анемія).

До летальних наслідків призводять поліорганна недостатність, дисеміноване внутрішньосудинне згортання, перитонеальна кровотеча, рабдоміоліз, порушення мозкового кровообігу, дегідратація, недостатність надниркових залоз, ниркова недостатність, дихальна недостатність, накопичення плевральної рідини, пневмоторакс, шок та раптова смерть.

Нижче наведено перелік побічних реакцій, про розвиток яких повідомляли у пацієнтів зі стромальними пухлинами травного тракту, метастатичними нирковоклітинними карциномами та нейроендокринними пухлинами підшлункової залози, які брали участь у клінічних дослідженнях фази 2/3. Перелік побудовано за класами та системами органів, частотою та ступенем тяжкості (згідно з критеріями NCI-CTCAE). У межах кожної групи частоти побічні реакції наведено у порядку зниження серйозності. Частота визначається як: дуже часто (≥1/10), часто (від ³1/100 до <1/10), нечасті (від ³1/1 000 до <1/100), рідкісні (³від 1/10 000 до <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (неможливо встановити, виходячи з наявної інформації).

Побічні реакції, зареєстровані у ході клінічних дослідженнь.

Інфекції та інфестації: дуже часто: вірусні інфекції; часто: респіраторні інфекційні захворювання, абсцеси, грибкові інфекції, інфекції сечовидільної системи, інфекції шкіри; нечасто: сепсис, бактеріальні інфекції.

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже часто: нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія; часто: лімфопенія, лейкопенія; нечасто: панцитопенія.

З боку імунітету: нечасто: гіперчутливість.

З боку ендокринної системи: дуже часто: гіпотиреоз; нечасто: гіпертиреоз.

З боку метаболізму та травлення: дуже часто: зниження апетиту; часто: дегідратація; нечасто: синдром розпаду пухлини.

З боку психіки: дуже часто: безсоння; часто: депресія.

З боку нервової системи: дуже часто: запаморочення, порушення сприйняття смаку, головний біль; часто: парестезія, периферична нейропатія, гіпоестезія, гіперестезія; нечасто: порушення мозкового кровообігу, синдром зворотної задньої лейкоенцефалопатії, транзиторна ішемічна атака.

З боку органів зору: часто: періорбітальний набряк, посилена сльозотеча, набряк повік.

З боку серця: нечасто: застійна серцева недостатність, серцева недостатність, кардіоміопатія, накопичення перикардіальної рідини, недостатність лівого шлуночка.

З боку судинної системи: дуже часто: артеріальна гіпертензія, часто: відчуття припливів, припливи жару; нечасто: тромбоз глибоких вен.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто: кровотеча з носа, задишка, біль у роті та горлі, кашель; часто: задишка при навантаженні, сухість слизової носа, емболія легеневої артерії, накопичення плевральної рідини, закладеність носа; нечасто: легенева кровотеча, дихальна недостатність.

З боку травного тракту: дуже часто: діарея; стоматит, блювання, нудота, розлад травлення, біль у животі, запор, біль у язиці; біль у роті, газоутворення, сухість у роті, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; часто: дисфагія, езофагіт, дискомфорт у животі, кровотеча з ясен, виразки у роті, хейліт, біль у прямій кишці, геморой, дискомфорт у роті, кровотеча з прямої кишки, відрижка, перфорація кишкового тракту, панкреатит; нечасто: анальна нориця.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто: печінкова недостатність, гепатит; нечасто: порушення функцій печінки, холецистит.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто: розлади пігментації, синдром долонно-підошовної еритродизестезії, висип, зміни кольору волосся, сухість шкіри, алопеція, еритема; часто: шкірні реакції, відшарування шкіри, свербіж, дерматит, ураження нігтів, ураження шкіри, пухир, гіперкератоз, вугровий висип, гіперпігментація шкіри; нечасто: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку кістково-м’язової системи та сполучних тканин: дуже часто: біль у кінцівці; міалгія, артралгія, м'язово-скелетний біль, м'язові спазми, біль у спині; часто: слабкість м´язів; нечасто: остеонекроз щелепи, нориця, міопатія.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто: ниркова недостатність, хроматурія, гостра ниркова недостатність, нечасто: нефротичний синдром, протеїнурія.

Системні розлади та розлади у місці введення препарату: дуже часто: біль у грудях, втомлюваність/, запалення слизової оболонки, набряк; гарячка, озноб; часто: біль, грипоподібне захворювання; нечасто: порушення загоєння.

Лабораторні дослідження: дуже часто: зниження/ порушення фракції викиду, зниження маси тіла, часто: зниження кількості лейкоцитів, підвищення рівня ліпази, зниження кількості тромбоцитів, зниження рівня гемоглобіну, підвищення рівня креатинфосфокінази в крові, підвищення активності амілази, підвищення активності аспартатамінотрансферази, підвищення активності аланінамінотрансферази, підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення артеріального тиску, підвищення рівня сечової кислоти крові; нечасто: підвищення рівня тиреотропного гормону в крові, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі.

Небажані реакції, виявлені під час постмаркетингового застосування препарату

Інфекції та інвазії: нечасто: некротизуючий фасциїт.

З боку системи крові та лімфатичної системи: нечасто: тромботична мікроангіопатія.

З боку системи імунітету: нечасто: ангіоневротичний набряк.

Ендокринні розлади: нечасто: тиреоїдит.

З боку роботи серця: рідко: піруетна тахікардія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто: дихальна недостатність.

Розлади травного тракту: часто: езофагіт.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто*: печінкова недостатність; гепатит.

З боку кістково-м’язової системи та сполучних тканин: нечасто*: міопатія, рабдоміоліз; остеонекроз щелепи.

З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто*: гангренозна піодермія.

* Частоту виникнення побічних реакцій розраховували за методикою 3/Х, викладеною у Керівництві ЄС до Короткої характеристики лікарського засобу.

Опис окремих побічних реакцій

Інфекції та інвазії. Були отримані повідомлення про випадки серйозних інфекцій (на тлі нейтропенії та без неї), у тому числі з летальними наслідками. Повідомляли про випадки некротизуючого фасциїту, у тому числі очеревини, які у окремих випадках призводили до летального наслідку.

Розлади системи крові та лімфатичної системи. Були отримані повідомлення про випадки тромботичної мікроангіопатії. Рекомендовано тимчасове припинення лікування. За рішенням лікаря, після зникнення симптомів курс лікування сунітінібом можна бути відновити.

Повідомляли про зниження абсолютної кількості нейтрофілів ІІІ і ІV ступеня тяжкості. Також повідомляли про зниження вмісту тромбоцитів III і IV ступенів тяжкості. Вищеописані небажані події не є частими, звичайно вони були оборотні і не потребували припинення лікування. Жодна із цих подій не була летальною, про рідкі летальні гематологічні події, включаючи кровотечі, пов’язані з тромбоцитопенією та нейтропенією, повідомлялось під час постмаркетингового досвіду. Під час лікування сунітінібом спостерігали виникнення анемій як на ранньому, так і на пізньому етапі лікування. Повідомляли про випадки анемій III та IV ступенів тяжкості.

Розлади імунної системи. Повідомляли про реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк.

Розлади нервової системи. Була отримана невелика кількість повідомлень про виникнення в пацієнтів судомних нападів із наявними рентгенологічними ознаками синдрому зворотної задньої лейкоенцефалопатії (СЗЗЛ) у тому числі з летальними наслідками. Під час клінічних досліджень сунітінібу повідомлялося про дизгевзію (порушення смаку), див. розділ «Особливості застосування».

Розлади ендокринної системи. У клінічній практиці та під час постмаркетингового застосування препарату були описані випадки гіпертиреозу, деякі з них згодом переходили у гіпотиреоз.

Розлади у роботі серця. У постмаркетинговому періоді застосування препарату повідомляли про явища, пов’язані з роботою серця, у тому числі про серцеву недостатність, подовження інтервалу QT, застійну серцеву недостатність, лівошлуночкову недостатність, кардіоміопатію та інфаркт. Деякі з цих явищ були летальними.

Розлади метаболізму та травлення. У пацієнтів, які приймали сунітініб, були описані випадки розвитку синдрому лізису пухлин, деякі з яких призвели до летального наслідку.

Розлади дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Повідомляли про випадки емболії легеневої артерії та легеневої кровотечі, у деяких випадках із летальним наслідком. Повідомляли про випадки задишки, плевриту, легеневої емболії або набряку легенів, емболії легеневої артерії, плеврального випіту, дихальної недостатності та легеневої кровотечі, у деяких випадках із летальним наслідком.

Розлади травного тракту. Повідомлялося про випадки виникнення езофагіту (у тому числі з летальними наслідками).

Розлади з боку печінки та жовчовивідних шляхів. Повідомляли про випадки порушення функції печінки, які можуть включати відхилення показників функціональних проб печінки, гепатит або печінкову недостатність. Повідомлялося про випадки виникнення холециститу (у тому числі з летальними наслідками).

Розлади з боку шкіри та підшкірної тканини: повідомлялося про випадки гангренозної піодермії, яка зазвичай була оборотною після відміни лікарського засобу.

Розлади кістково-м’язової системи та сполучних тканин. Повідомляли про випадки міопатії та/або рабдоміолізу, деякі з них супроводжувались гострою нирковою недостатністю. Пацієнтам з ознаками або симптомами токсичності відносно м’язів слід надавати допомогу згідно з діючими стандартами медичної практики.

Повідомляли про випадки утворення нориць (фістул), іноді пов’язаних з некрозом та регресією пухлини, що у окремих випадках призводили до смерті.

Під час лікування сунітінібом були випадки поганого загоєння ран.

У пацієнтів, які отримували лікування сунітінібом, були описані випадки розвитку остеонекрозу щелепи, більшість з яких спостерігалися у пацієнтів з відомими факторами ризику розвитку остеонекрозу щелепи, зокрема вплив внутрішньовенних бісфосфонатів та/або наявність в анамнезі захворювань зубів, що потребували інвазивного стоматологічного втручання.

Розлади у роботі нирок та сечовивідних шляхів. Повідомляли про випадки порушення ниркової функції, розвитку ниркової недостатності та/або гострої ниркової недостатності, що у окремих випадках призводили до летального наслідку.

Повідомляли про випадки протеїнурії та рідкісні випадки нефротичного синдрому.

Венозна тромбоемболія.

Випадки венозної тромбоемболії були зареєстровані у пацієнтів із солідними пухлинами, які отримували сунітініб під час клінічних випробуваннь. Окремі летальні випадки були зареєстровані під час постмаркетингового застосування препарату.

Артеріальна тромбоемболія.

Випадки артеріальної тромбоемболії (ATE), іноді із летальним наслідком, були зар

Нет аналогов