Рецептурный
ВИНКРИСТИН ПОР. Д/ИН. 1МГ + Р-ЛЬ 10МЛ №10 купить в Житомире Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ВИНКРИСТИН ПОР. Д/ИН. 1МГ + Р-ЛЬ 10МЛ №10 купить в Житомире

Артикул: 14691
Производитель: ГЕДЕОН РИХТЕР
Нет в продаже
Производитель: ГЕДЕОН РИХТЕР
ATC: L01CA02
Международное название: Vincristine
Действующие вещество: вінкристину сульфату 1 мг
Применение: Гостра лімфоїдна лейкемія, лімфома Ходжкіна та неходжкінські лімфоми, рабдоміосаркома, нейробластома, пухлина Вільмса

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.
ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ВІНКРИСТИН-РІХТЕР

(VINCRISTIN-RICHTER)

 

 

Склад:

діюча речовина: вінкристин;

1 флакон містить 1 мг вінкристину сульфату;

допоміжні речовини: лактози моногідрат;

1 мл розчинника містить 9 мг натрію хлориду;

допоміжні речовини: спирт бензиловий, вода для ін'єкцій.

 

Лікарська форма. Ліофілізат для розчину для ін'єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Алкалоїди рослинного походження та інші препарати природного походження.

Код АТС L01C А02.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Вінкристин сульфат використовується окремо або у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами для лікування:

• лейкемій, в тому числі гострого лімфобластного лейкозу, хронічного лімфолейкозу, гострого мієлобластний лейкозу і бластної кризи при хронічній мієлоїдній лейкемії.

• Злоякісні лімфоми, включаючи хворобу Ходжкіна і неходжкінські лімфоми.

• Множинна мієлома.

• Солідні пухлини, включаючи рак молочної залози, дрібноклітинний рак легені, рак голови і шиї, саркома м'яких тканин.

• Дитячі солідні пухлини, у тому числі саркома Юїнга, ембріональна рабдоміосаркома, нейробластома, пухлина Вільмса, ретинобластома і медулобластома.

• Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура. Пацієнти з істинною ІТП рефрактерні до спленектомії та короткострокового лікування адренокортикостероїдами можуть відповісти на вінкристин, але лікарський засіб не рекомендується для первинного лікування цього захворювання. Рекомендовані щотижневі дози вінкристину, які застосовуються протягом 3-4 тижнів, призводять до постійної ремісії у деяких пацієнтів. Якщо пацієнт не відповідає на лікування після 3-6 доз, то малоймовірно, що будуть будь-які позитивні результати при додаткових дозах.

 

 

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до допоміжних речовин, мієлосупресія (пригнічення кісткового мозку), неврологічні захворювання, бактеріальні та вірусні інфекції. Вінкристин не можна вводити під час, або безпосередньо після введення щеплень, що містять живі віруси.

Вінкристин не слід призначати пацієнтам з демієлінізуючою формою синдрому Шарко-Марі-Тута.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат можна вводити винятково внутрішньовенно (слід уникати позасудинного введення препарату)! Інтратекальне застосування препарату заборонено!

Дозу необхідно визначати індивідуально, залежно від клінічного стану хворого. Дорослим: зазвичай вводять 1,4 мг на 1 м2 поверхні тіла (але всього не більше, ніж 2 мг препарату) раз на тиждень. Максимальна курсова доза становить 10-12 мг/м2.

Діти: Рекомендована доза становить 1,4-2 мг/м2 щотижня, максимально до 2 мг/щотижня. Якщо маса дитини менше 10 кг, початкова доза має становити 0,05 мг/кг, яка вводиться внутрішньовенно щотижня.

Печінкова недостатність: Унаслідок печінкового метаболізму і екскреції вінкристину з жовчю рекомендується зниження дози пацієнтам з обструктивною жовтяницею або іншою формою печінкової недостатності. У пацієнтів із захворюванням печінки, зі зниженням екскреції жовчі слід очікувати посилення побічної дії вінкристину. Для хворих, які мають рівень прямого білірубіну у сироватці крові понад 3 мг/100 мл (51 мкмоль/л), рекомендується знизити дозу вінкристину на 50 %.

Сухий вміст флакона треба розчинити за допомогою розчинника, доданого у комплекті (кінцевий розчин містить 0,1 мг вінкристину в одному мілілітрі). Цей розчин потім можна розбавити 0,9 % розчином хлориду натрію та вводити у вигляді внутрішньовенної ін'єкції або одночасно з внутрішньовенною інфузією 0,9 % хлориду натрію, через інфузійний набір, протягом 1 хвилини.

 

Побічні реакції.

Побічні дії зазвичай оборотні і залежать від одиночних і кумулятивних доз препарату. Діти зазвичай краще переносять вінкристин, ніж дорослі. У хворих літнього віку є підвищена схильність до нейротоксичності.

Не рекомендується застосовувати вінкристин у невеликих кількостях протягом тривалого часу.

Побічною реакцією, яка зустрічається найчастіше, є алопеція; а найболючішими за своєю природою – нейром'язові побічні реакції.

Після застосування щотижневих разових доз вінкристину можуть з'явитися такі короткочасні побічні реакції як лейкопенія, невротичні болі і запор (але це зазвичай триває протягом не більше 7 днів). Після зменшення дози тяжкість цих реакцій може зменшитися або вони зникнуть зовсім. Тяжкість таких реакцій посилюється, якщо необхідна загальна доза препарату вводиться частинами. Інші побічні реакції, такі як алопеція, втрата чутливості, парестезії, труднощі при ходьбі, шаркаюча хода, втрата глибоких сухожильних рефлексів і м'язова дистрофія, виявляються упродовж усього курсу лікування. По мірі продовження лікування загальна сенсомоторна дисфункція може прогресувати до більш тяжкого стану, у деяких хворих окремі нейром'язові розлади можуть тривати протягом довшого часу. Волосся може почати відростати ще до закінчення підтримуючої терапії.

Були відзначені такі побічні реакції.

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія; вінкристин не чинить постійного або значного впливу на тромбоцити або еритроцити, однак можуть спостерігатися анемія і тромбоцитопенія. Тромбоцитопенія, якщо вона є, на початку лікування вінкристином сульфатом може покращитися при появі ремісії кісткового мозку.

Порушення з боку ендокринної системи: рідко виникали синдроми, зумовлені порушенням секреції антидіуретичного гормона у пацієнтів, які приймають вінкристин. Цей синдром характеризується великим виділенням натрію з сечею і викликає гіпонатріємію; при цьому відсутні захворювання нирок і надниркових залоз, артеріальна гіпотензія, дегідратація, азотемія і набряки. Разом зі зниженням введення рідини в організм у цих випадках спостерігалися поліпшення показників натрієвого обміну і втрати натрію нирками.

Порушення з боку нервової системи (часто у граничній дозі): невротичні болі, втрата чутливості, парестезії, труднощі при ходьбі, шаркаюча хода, втрата глибоких сухожильних рефлексів, атаксія, частковий параліч, звисання стопи та параліч черепного нерва, особливо параліч окорухового і гортанного нервів. Вони зустрічаються часто як наслідок виникнення нейром'язових побічних ефектів. Спочатку можуть з'явитися тільки порушення чутливості і парестезії, а при тривалому лікуванні можуть розвиватися невротичні болі і порушення рухової функції. Поки ще немає відомостей про наявність препарату, здатного позбавити хворого від нейром'язових проявів, які можуть виникнути при лікуванні вінкристином сульфатом. У деяких хворих, які отримують вінкристин, розвивалися судоми, часто з артеріальною гіпертензією. У дітей було кілька випадків, коли судоми закінчувалися комою.

Порушення з боку органів зору: у деяких випадках розвивалася тимчасова кортикальна сліпота та атрофія зорових нервів.

Порушення з боку органів слуху та лабіринту: лікування алкалоїдами барвінку часто є причиною появи вестибулярних і слухових ускладнень з боку 8-мої пари черепно-мозкових нервів. Прояви включають часткову або тотальну глухоту – постійну або яка періодично виникає; проблеми з почуттям рівноваги, включаючи запаморочення, ністагм і вертиго. Обережність слід дотримувати при застосуванні вінкристину сульфату у комбінації з іншими ототоксичними препаратами, наприклад онколітиками, що містять платину.

Порушення з боку серця: хіміотерапія, що включає вінкристин, у хворих, які перенесли раніше променеву терапію у ділянці середостіння, може спричинити коронарно-артеріальні захворювання та інфаркт міокарда. Причина цього явища не встановлена.

Порушення з боку судин: артеріальна гіпертензія і гіпотензія.

Порушення з боку дихальної системи: після прийому алкалоїдів барвінку відзначалися випадки гострої дихальної недостатності і тяжкого бронхоспазму (див.розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: відзначалися запор, коліки у животі, функціональна кишкова непрохідність, діарея, втрата ваги, нудота, блювання, афтозний стоматит, кишковий некроз та/або перфорація та анорексія. Рекомендуються такі звичайні заходи для запобігання запорів як клізми та проносні засоби. Запор може виражатися у вигляді закупорки верхніх відділів товстої кишки і при обстеженні пряма кишка може виявитися порожньою. Наявність абдомінальних кольок, незважаючи на те, що кишка є порожньою, може ввести лікаря в оману. Рентгенівський знімок живота допоможе прояснити цей стан. Усім хворим, які отримують вінкристин сульфат, рекомендується проводити звичайну профілактику запорів. Може виникнути функціональна кишкова непрохідність, особливо у маленьких дітей. Симптоми кишкової непрохідності проходять самостійно після тимчасового припинення прийому вінкристину і симптоматичного лікування.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: алопеція, висипання.

Скелетно-м'язові порушення, порушення з боку сполучної тканини і кісток: зустрічаються випадки появи м'язової атрофії, болю у щелепі, гортані, слинних залозах, кістках, спині, кінцівках та міалгії, біль у цих органах і частинах тіла може бути дуже сильним.

Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів: поліурія, дизурія і затримка сечовипускання внаслідок атонії сечового міхура. Необхідно, по можливості, припинити прийом інших препаратів, що викликають затримку сечовипускання (особливо у літніх пацієнтів), у перші дні після призначення вінкристину.

Загальні порушення: у поодиноких випадках реакції алергічного типу, такі як анафілаксія, висип і ангіоневротичний набряк, які збігаються з часом лікування вінкристином, відзначалися у хворих, які отримували вінкристин як складову частину комбінованої хіміотерапії.

Інше: лихоманка, головний біль, задишка, реакція у місці введення (див. розділ «Спосіб застосування та дози»)

Після припинення курсу терапії може зустрічатися аспермія або аменорея.

 

Передозування.

Побічні явища, що з'являються після введення вінкристину, дозозалежні. При введенні препарату у дозах, які вищі за запропоновані, можуть з'являтися більш виражені побічні ефекти. При передозуванні препарату необхідно вводити протисудомний засіб (фенобарбітал), необхідно поставити клізму (для попередження непрохідності кишечнику), а також необхідно контролювати функцію серцево-судинної системи і картини крові.

Рекомендована схема лікування: 100 мг фолієвої кислоти внутрішньовенно кожні 3 години протягом 24 годин, а потім кожні 6 годин протягом мінімум 48 годин. Проведення гемодіалізу не ефективне при передозуванні.

У дітей до 13 років летальний наслідок внаслідок прийому вінкристину наступав тоді, коли прийнята доза була в 10 разів більше тієї, що була рекомендована для лікування. У цій віковій групі тяжкі симптоми можуть виникнути після прийому дози в 3-4 мг/м2, а у дорослих – після одержання разової дози 3 мг/м2 або більше.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Під час вагітності препарат можна вводити після серйозного обговорення переваги/ризику застосування. Треба уникати застосування Вінкристину під час І триместру вагітності.

Під час лікування необхідно припинити годування груддю.

Якщо жінка приймала вінкристин у період вагітності або завагітніла під час курсу лікування, то її необхідно попереджати про можливу небезпеку для плода.

 

Діти. Препарат призначають дітям за показаннями.

 

Особливості застосування.

Препарат треба застосовувати з особливою обережністю при одночасній або попередній терапії іншими цитостатичними засобами, або при радіотерапії, при наявності лейкопенії, тромбоцитопенії, порушеній функції печінки і хворим літнього віку.

При появі нейротоксичних ознак курс терапії треба перервати.

По ходу терапії необхідно регулярно контролювати кількість лейкоцитів у крові. У випадку, якщо кількість лейкоцитів стане менше 3000 в 1мм3, терапію необхідно припинити і профілактично слід призначати антибіотики.

Для попередження формування гострої подагричної нефропатії необхідно регулярно контролювати рівень сечової кислоти в крові і необхідно забезпечити введення достатньої кількості рідини. У разі необхідності слід застосовувати алопуринол.

Для підтримки регулярної роботи кишечнику може стати необхідним застосування проносних або клізм.

Вінкристин сульфат не рекомендується застосовувати пацієнтам із запорами та непрохідністю кишечнику (особливо дітям).

Перед введенням препарату треба переконатися в тому, що голка знаходиться в судинному руслі. Введення препарату не в судинне русло може викликати болючу місцеву реакцію і некроз тканин, тому в такому випадку залишок препарату треба ввести в іншу вену. Місцеву реакцію можна пом'якшити місцевим введенням гіалуронідази.

Перед початком терапії жінок репродуктивного віку, слід попереджати про те, що можлива вагітність небажана, тому слід застосовувати негормональні протизаплідні засоби.

У хворих, яким проводили хіміотерапію з використанням вінкристину у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами, відомими як канцерогени, з'являлися повторні злоякісні захворювання. Роль вінкристину у їх походженні не встановлена.

Необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб при застосуванні вінкристину препарат не потрапив в очі. При випадковому попаданні в очі може виникнути сильне запалення (або якщо препарат перебував під тиском, навіть виразка рогівки). Необхідно одразу ж ретельно промити пошкоджене око.

Вінкристин слід застосовувати з обережністю одночасно з нейротоксическими препаратами.

Під час лікування хворим необхідно регулярно проводити обстеження очного дна і полів зору. При мінімальній підозрі на ушкодження зорового нерва лікування слід припинити. Будь-які скарги на біль в очах або зниження зору вимагають ретельного офтальмологічного обстеження.

При застосуванні вінкристину відзначалися випадки виникнення гострої с

Нет аналогов