Рецептурный
МАГНЕВИСТ Р-Р Д/ИН. 469МГ/МЛ 20МЛ купить в Харькове Внешний вид упаковки может отличатся от фото на сайте.
ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

МАГНЕВИСТ Р-Р Д/ИН. 469МГ/МЛ 20МЛ купить в Харькове

Артикул: 18025
Производитель: БАЙЕР АГ
Нет в продаже
Производитель: БАЙЕР АГ
ATC: V08CA01
Международное название: Gadopentetic acid
Действующие вещество: 469,01 мг димеглумінової солі гадопентетової кислоти (що відповідає 0,5 ммоль димеглумінової солі гадопентетової кислоти)//
Применение: Магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного та спинного мозку.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

МАГНЕВІСТ

(MAGNEVIST®)

 

Склад:

діюча речовина: gadopentetic acid;

1 мл розчину для ін’єкцій містить 469,01 мг димеглумінової солі гадопентетової кислоти (що відповідає 0,5 ммоль димеглумінової солі гадопентетової кислоти);

допоміжні речовини: кислота діетилентриамінпентаоцтова, меглумін, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або практично безбарвний розчин без видимих часток.

 

Значення pH

7,0-7,9

В’язкість (мПа х с або сП)

 

 

при 20° C

4,9

 

при 37° C

2,9

Осмоляльність

 

 

(мОсм/кг H2O)

1960

Відносна Густина (г/мл)

 

 

при 20° C

1,210

 

при 37° C

1,195

 

Фармакотерапевтична група. Парамагнітні контрастні засоби.

Код АТХ V08C A01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Магневіст – парамагнітний контрастний засіб, призначений для МРТ. Його дія щодо підвищення контрастності зумовлена ди-N-метилглукаміновою сіллю гадопентетової кислоти (комплексом гадолінію з діетилентриамінпентаоцтовою кислотою).

Під час застосування Т1-зваженої послідовності сканування при протонній МРТ індуковане іонами гадолінію скорочення часу спін-граткової релаксації (Т1) збуджених ядер атомів спричиняє підвищення інтенсивності сигналу і, як наслідок, збільшення контрастності зображення певних тканин.

Димеглуміну гадопентетат є високопарамагнітною сполукою, що спричиняє суттєве скорочення часу релаксації навіть при низькій концентрації. Парамагнітна ефективність, релаксивність (що визначається за впливом часу спін-граткової релаксації протонів води у плазмі) становить приблизно 4,95 л/(ммоль/сек) при рН 7 і температурі 39° C і лише незначно залежить від сили магнітного поля.

Діетилентриамінпентаоцтова кислота (ДТПК) утворює міцний комплекс із парамагнітним іоном гадолінію, що має надзвичайно високу стабільність in vivo та in vitro (константа термодинамічної стабільності log K = 22-23). Димеглумінова сіль гадопентетової кислоти є добре розчинною у воді та надзвичайно гідрофільною сполукою, коефіцієнт розподілу якої між н-бутанолом і буфером при рН 7,6 становить 0,0001. Речовина не виявляє схильності до зв’язування з протеїнами або інгібуючої взаємодії з ензимами (наприклад Na+/ K+ АТФази міокарда). Магневіст не активує систему комплементу, і, зважаючи на це, можливість індукції анафілактоїдних реакцій є дуже низькою.

При вищих концентраціях та тривалій інкубації димеглуміну гадопентетат здійснює незначний вплив in vitro на морфологію еритроцитів. Після внутрішньовенного введення препарату Магневіст зворотний процес може спричинити слабкий внутрішньосудинний гемоліз. Це пояснює незначне зростання рівня білірубіну і заліза у сироватці крові, що інколи спостерігається в перші декілька годин після ін’єкції.

Фармакокінетика.

Димеглуміну гадопентетат поводиться в організмі подібно до інших біологічно інертних сполук із високою гідрофільністю (таких як манітол або інулін). Фармакокінетичні властивості, відмічені у людини, не залежать від застосованої дози.

Розподіл

Після внутрішньовенного введення препарат швидко розподіляється у позаклітинному просторі.

Через 7 днів після внутрішньовенного введення радіоактивно міченої димеглумінової солі гадопентетової кислоти в організмі тварин було виявлено значно менше, ніж 1 % введеної дози. Відносно високі концентрації нерозщепленого комплексу гадолінію були виявлені у нирках. Сполука не проникає через непошкоджені гематоенцефалічний і гематотестикулярний бар’єри. Незначна кількість препарату, що проникає через плацентарний бар’єр у кров плода, швидко елімінується.

При застосуванні препарату у дозах до 0,25 ммоль гадопентетату/кг маси тіла (0,5 мл препарату Магневіст/кг маси тіла) після декількох хвилин фази розподілу рівень контрастного засобу у плазмі крові знижується із періодом напіввиведення близько 90 хвилин, що відповідає швидкості ниркової екскреції. При застосуванні дози 0,1 ммоль гадопентетату/кг маси тіла (0,2 мл препарату Магневіст/кг маси тіла) через 3 хвилини після ін’єкції рівень препарату у плазмі становив 0,6 ммоль гадопентетату/л плазми, а через 60 хвилин після ін’єкції – 0,24 ммоль гадопентетату/л плазми крові.

Метаболізм

Відщеплення парамагнітного іона або біотрансформації не відмічено.

Виведення

Димеглуміну гадопентетат виводиться з організму у незміненому стані нирками шляхом клубочкової фільтрації. Частка речовини, що елімінується екстраренально, є незначною. У середньому 83 % дози виводилось з організму через 6 годин після ін’єкції. Приблизно 91 % дози визначався у сечі у перші 24 години. Протягом п’яти днів після ін’єкції доза, що виводилась з організму із фекаліями, становила менш ніж 1 %. Нирковий кліренс димеглуміну гадопентетату становить близько 120 мл/хв/1,73 м2, що порівнюється з кліренсом інуліну або 51Cr-ЕДТА.

Відхилення від норми у пацієнтів з обмеженою функцією нирок

Навіть за наявності ниркової недостатності легкого або середнього ступеня (кліренс креатиніну > 20 мл/хв) виведення димеглумінової солі гадопентетової кислоти з організму здійснюється повністю нирками; при цьому відмічається збільшення періоду напіввиведення із плазми крові відповідно до ступеня ниркової недостатності. Збільшення позаниркової екскреції не спостерігалося.

При нирковій недостатності тяжкого ступеня (кліренс креатиніну <20 мл/хв) період напіввиведення подовжується до 30 годин.

Магневіст виводиться з організму нирками, кліренс знижується зі зростанням віку, що є очікуваним з огляду на вікове фізіологічне зменшення функції нирок. Швидкість відновлення рівня препарату Магневіст у сечі була аналогічною такій в інших вікових групах.

Діти

У ході дослідженнь у дітей віком від 2 місяців до 2 років фармакокінетика гадопентетату (кліренс, нормалізований за масою тіла; об’єм розподілу і кінцевий період напіввиведення) була схожою з такою у дорослих.

Дані доклінічних досліджень з безпеки

Дані, отримані в ході традиційних доклінічних досліджень із вивчення фармакологічної безпеки, токсичності повторних доз, генотоксичності, репродуктивної токсичності та канцерогенного потенціалу, не містять будь-яких свідчень наявності особливої небезпеки, пов’язаної із застосуванням препарату, для людини. Випадки затримки розвитку спостерігалися після введення повторних доз димеглумінової солі гадопентетової кислоти вагітним тваринам.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного та спинного мозку

Для виявлення пухлин та подальшої диференційної діагностики при підозрі на менінгіому, невриному (слухового нерва), пухлину з інфільтративним ростом (наприклад гліому) та метастази:

для виявлення невеликих та/або ізоінтенсивних пухлин;

при підозрі на рецидив пухлини після операції або променевої терапії;

для диференційованого зображення таких рідкісних новоутворень, як гемангіобластоми, епендимоми та невеликі аденоми гіпофіза;

для поліпшення визначення розповсюдження пухлин немозкового походження.

Додатково при спінальній МРТ:

диференційна діагностика інтрамедулярних та екстрамедулярних пухлин;

виявлення у патологічно змінених ділянках солідних пухлин;

оцінка розповсюдження інтрамедулярних пухлин.

МРТ усього тіла

Для діагностики пухлин, зокрема:

для кращої диференціації злоякісних та доброякісних пухлин молочних залоз у жінок;

для того, щоб відрізнити пухлинні тканини від рубцевих після терапії пухлин молочних залоз у жінок;

для того, щоб відрізнити пухлинні тканини від рубцевих тканин активної та пасивної частин скелетно-м’язової системи;

для диференціації різних частин пухлин кісток (тканина пухлини, ділянка розпаду та вогнище запалення);

для диференціації різних типів пухлин печінки;

для диференціації пухлин, локалізованих у нирках та поза їх межами;

для визначення поширеності та проведення диференціації різних відділів пухлин придатків матки.

Для отримання зображення будь-яких судин організму (ангіографія) (окрім коронарних артерій), зокрема, з метою оцінки наявності стенозу, оклюзій та колатералей.

Для здійснення цільового відбору зразків тканин (біопсія) у разі пухлин кісток.

Для диференціації рецидиву грижі міжхребцевого диска та рубцевої тканини.

Для візуалізації гострих уражень міокарда.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість (алергія) до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату.

Магневіст протипоказаний до застосування:

пацієнтам із тяжкими розладами функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації <30 мл/хв/1,73 м2);

хворим, які знаходяться в періопераційному періоді при трансплантації печінки;

новонародженим віком до 4 тижнів (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Особливі заходи безпеки.

Особливі вказівки щодо утилізації та інші рекомендації щодо роботи з препаратом.

Невикористаний препарат чи будь-які відходи потрібно утилізовувати відповідно до місцевих вимог.

Етикетку на флаконі, що знімається й призначена для контролю, необхідно вклеїти у медичну картку пацієнта для документації застосування контрастної речовини із вмістом гадолінію. Також слід зазначити дозу препарату Магневіст, яку було введено.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилися.

З досвіду застосування контрастних речовин відомо, що у пацієнтів, які отримують бета-блокатори, можливий розвиток більш виражених алергічних реакцій (див. також розділ «Особливості застосування»).

Взаємодія з діагностичними тестами

При визначенні вмісту заліза у сироватці крові комплексонометричними методами (наприклад, за допомогою батофенантроліну) протягом першої доби після введення препарату Магневіст кількісний показник може бути хибно зниженим, що пояснюється наявністю у розчині контрастної речовини ДТПК (діетилентриамінпентаоцтової кислоти).

 

Особливості застосування.

Не рекомендується вводити препарат Магневіст інтратекально.

Алергічні реакції

Введення препарату Магневіст, як і інших внутрішньовенних контрастних засобів, може супроводжуватись анафілактоїдними реакціями/реакціями гіперчутливості або іншими реакціями ідіосинкразії у вигляді серцево-судинних, респіраторних і шкірних симптомів, аж до реакцій тяжкого ступеня, включаючи шок (див. розділ «Побічні реакції»).

Ризик розвитку реакцій гіперчутливості є вищим за наявності зазначених нижче станів та захворювань:

реакція на попередні введення контрастних засобів;

бронхіальна астма в анамнезі (ризик розвитку бронхоспазму особливо зростає у таких хворих);

схильність до розвитку алергії.

Перед введенням препарату Магневіст зазначеним групам пацієнтів необхідно ретельно оцінити співвідношення користь/ризик. Перед введенням контрастного препарату слід провести опитування пацієнта щодо наявних алергічних реакцій (наприклад алергія на морепродукти, на пилок рослин, кропив’янки), підвищеної чутливості до контрастних речовин та наявності бронхіальної астми.

Можна розглянути питання про проведення премедикації антигістамінними препаратами і/або глюкокортикоїдами.

Більшість зазначених вище реакцій виникає упродовж 30 хв після введення препарату. Як і при проведенні інших діагностичних досліджень із застосуванням контрастних препаратів, рекомендується здійснювати моніторинг за станом пацієнта протягом принаймні 30 хвилин після процедури (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Відстрочені реакції (що виникають через декілька годин або днів після введення) визначаються рідко.

При появі алергічних реакцій (див. також розділ «Побічні реакції») слід негайно припинити введення контрастної речовини та, за потреби, розпочати відповідне лікування, використовуючи внутрішньовенний шлях введення лікарських засобів. Під час проведення обстеження рекомендується користуватися гнучкими внутрішньовенними канюлями або катетерами (для отримання швидкого доступу до вени). З метою забезпечення можливості надання невідкладної допомоги у екстрених ситуаціях мають бути підготовані відповідні лікарські засоби та інструменти (у тому числі ендотрахеальна трубка і апарат штучної вентиляції легень).

Препарат Магневіст можуть вводити тільки спеціально підготовлені спеціалісти, які мають необхідний медичний досвід, за умови забезпечення наявності препаратів і обладнання (ендотрахеальна трубка та апарат штучної вентиляції легень), які можуть знадобитися у невідкладних випадках для лікування небажаних реакцій (таких як алергія, судоми).

Пацієнти, які отримують бета-блокатори

Необхідно звернути увагу на той факт, що пацієнти, які приймають бета-блокатори і в яких розвинулися реакції гіперчутливості, можуть бути нечутливими до терапії бета-агоністами.

Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями

Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями (такими як тяжка застійна серцева недостатність або ішемічна хвороба серця) мають вищий ризик розвитку реакцій гіперчутливості тяжкого ступеня аж до розвитку летальних наслідків.

Пацієнти із розладами центральної нервової системи

У пацієнтів із епілепсією або у хворих, які мають органічні ушкодження головного мозку, може бути підвищена судомна активність, про що повідомлялося у поодиноких випадках у зв’язку із введенням препарату Магневіст (див. розділ «Побічні реакції»). Необхідно вжити попереджувальних заходів таким хворим (наприклад проводити ретельне спостереження за станом) та заздалегідь підготувати відповідне обладнання й медикаменти для застосування у разі виникнення судом.

Зниження функції нирок

Перед застосуванням препарату Магневіст всіх пацієнтів слід обстежити на наявність дисфункції нирок шляхом проведення лабораторних аналізів.

Є повідомлення про випадки розвитку нефрогенного системного фіброзу (НСФ), пов’язаного із застосуванням деяких гадолінієвмісних контрастних препаратів, включаючи Магневіст, у пацієнтів з гострим або хронічним порушенням функції нирок тяжкого ступеня (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) <30 мл/хв/1,73 м²). Зокрема найвищий ризик спостерігається у пацієнтів, які проходять процедуру трансплантації печінки, оскільки у цій групі хворих частота виникнення гострої ниркової недостатності є досить великою. Відповідно, не дозволяється застосовувати Магневіст пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок, хворим, які знаходяться в періопераційному періоді під час трансплантації печінки, та новонароджен

Нет аналогов