Telegram BotViridis Bot

Киев
Все аптеки
Киев
Все аптеки
0
грн.
АМИОДАРОН ТАБ. 200МГ №30 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурный
Внешний вид упаковки может отличаться от фото на сайте

АМИОДАРОН ТАБ. 200МГ №30

Не в наличии

Артикул:72253
ID:21025

Производитель

ЛЕКХИМ-ХАРЬКОВ ЗАО

*Цена действительна при заказе на сайте

  • Характеристики

    Условия отпуска

    По рецепту;

    Производитель

    ЛЕКХИМ-ХАРЬКОВ ЗАО;

    Форма выпуска

    блист; упаковка;

  • Инструкция

    Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.

    Склад

    діюча речовина: 1 таблетка містить аміодарону гідрохлориду (у перерахуванні на 100 % речовину) 200 мг;

    допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

    Лікарська форма

    Таблетки.

    Фармакотерапевтична група

    Антиаритмічні препарати ІІІ класу. Аміодарон.

    Код АТС С01B D01.

    Показання

    Профілактика рецидивів:

    • шлуночкової тахікардії, яка становить загрозу для життя хворого: лікування необхідно починати в умовах стаціонару при наявності постійного контролю за станом пацієнта;
    • симптоматичної шлуночкової тахікардії (документально підтвердженої), яка призводить до непрацездатності;
    • суправентрикулярної тахікардії (документально підтвердженої), що потребує лікування, та у тих випадках, коли інші препарати не мають терапевтичного ефекту або протипоказані;
    • фібриляції шлуночків.

    Лікування суправентрикулярної тахікардії: уповільнення або зменшення фібриляції або тріпотіння передсердь.

    Ішемічна хвороба серця та/або порушення функції лівого шлуночка.

    Протипоказання

    Синусова брадикардія, синоатріальна блокада серця при відсутності ендокардіального кардіостимулятора (штучного водія ритму).

    Синдром слабкості синусового вузла при відсутності ендокардіального кардіостимулятора (ризик зупинки синусового вузла).

    Порушення атріовентрикулярної провідності високого ступеня при відсутності ендокардіального кардіостимулятора. Порушення функції щитовидної залози.

    Відома гіперчутливість до йоду, аміодарону або до будь-якого компонента препарату.

    Комбінація з препаратами, здатними викликати пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу torsade de pointes:

    • протиаритмічні засоби Іа класу (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);
    • протиаритмічні засоби ІІІ класу (соталол, дофетилід, ібутилід);
    • інші лікарські засоби, такі як сполуки миш’яку, бепридил, цизаприд, дифеманіл, доласетрон (внутрішньовенно), еритроміцин (внутрішньовенно), мізоластин, вінкамін (внутрішньовенно), моксифлоксацин, спіраміцин (внутрішньовенно), тореміфен, деякі нейролептики (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

    Спосіб застосування та дози

    Початок лікування. Звичайна рекомендована доза для дорослих становить 200 мг 3 рази на добу впродовж 8-10 днів.

    У деяких випадках на початку лікування використовуються більш високі дози (4-5 таблеток на добу), але завжди – протягом короткого часу та під електрокардіографічним контролем.

    Підтримуюче лікування. Слід застосовувати мінімально ефективну дозу. Залежно від реакції хворого на застосування препарату підтримуюча доза для дорослих може становити від ½ таблетки на добу (1 таблетка кожні два дні) до 2 таблеток на добу.

    Передозування

    Інформація щодо передозування аміодарону обмежена. Повідомлялося про поодинокі випадки виникнення синусової брадикардії, шлуночкової аритмії, зокрема шлуночкової тахікардії torsades de pointes, і ураження печінки. Лікування має бути симптоматичним. Враховуючи фармакокінетичний профіль препарату, рекомендується контролювати стан пацієнта протягом тривалого періоду, особливо діяльність серця.

    Аміодарон та його метаболіти не виводяться за допомогою діалізу.

    Застосування у період вагітності або годування груддю

    Вагітність. Зважаючи на вплив на щитовидну залозу плода, аміодарон протипоказаний у період вагітності, окрім випадків, коли користь переважає ризик.

    Годування груддю. Аміодарон проникає у грудне молоко у значних кількостях, тому годування груддю протипоказане у період лікування аміодароном.

    Діти

    Препарат не застосовують дітям.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка.

    Антиаритмічні властивості.

    Подовжує ІІІ фазу потенціалу дії серцевих клітин в основному за рахунок уповільнення току в калієвих каналах (ІІІ клас за класифікацією Vaughan Williams).

    Спричиняє брадикардичний ефект в результаті зниження автоматизму синусового вузла. Така дія не є антагоністичною щодо атропіну.

    Має неконкурентну альфа- та бета-антиадренергічну дію.

    Уповільнює провідність у синоатріальному вузлі, передсердях та атріовентрикулярному (АV) вузлі, що більш виражено при прискоренні ритму.

    Не змінює внутрішньошлуночкову провідність.

    Збільшує рефрактерний період та зменшує збудливість міокарда на передсердному, АV-вузловому та шлуночковому рівнях.

    Уповільнює провідність та подовжує рефрактерний період у додаткових атріовентрикулярних шляхах.

    Інші властивості.

    Зменшує споживання кисню міокардом за рахунок помірного зниження периферичного опору та зменшення частоти серцевих скорочень.

    Збільшує коронарний кровотік завдяки безпосередньому впливу на гладку мускулатуру артерій міокарда та підтримує серцевий викид шляхом зниження тиску та периферичного опору, не виявляючи будь-яких негативних інотропних ефектів.

    Було проведено мета-аналіз результатів тринадцяти контрольованих рандомізованих проспективних клінічних досліджень за участі 6553 пацієнтів, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда (78 %) або страждали на хронічну серцеву недостатність (22 %).

    Середній період подальшого спостереження за пацієнтами становив від 0,4 до 2,5 року. Середня щоденна підтримуюча доза аміодарону становила від 200 до 400 мг.

    Мета-аналіз продемонстрував значне зниження під дією аміодарону загального показника смертності, яке становило 13 % (ДІ 95% 0,78-0,99; p=0,030), та зниження смертності від порушень серцевого ритму на 29 % (ДІ 95% 0,59-0,85; p=0,0003).

    Однак до інтерпретації цих результатів слід підходити обережно, беручи до уваги неоднорідність досліджень, результати яких увійшли до мета-аналізу (неоднорідність переважно стосується відібраної популяції хворих, тривалості спостереження, методики проведення та оцінки результатів досліджень).

    Відсоток хворих, які припинили лікування, був значно вищим у групі, що отримувала аміодарон (41 %), ніж у групі, що отримувала плацебо (27 %).

    У 7 % пацієнтів, які отримували аміодарон, виник гіпотиреоз, порівняно з 1 % у групі, що отримувала плацебо. Гіпертиреоз було діагностовано в 1,4 % пацієнтів, які приймали аміодарон, і у 0,5 % пацієнтів у групі, що отримувала плацебо.

    Інтерстиціальна пневмопатія спостерігалася в 1,6 % пацієнтів, які приймали аміодарон, і у 0,5 % пацієнтів у групі, що приймала плацебо.

    Фармакокінетика.

    Аміодарон є лікарським засобом із повільним виведенням та вираженою спорідненістю з тканинами.

    Біодоступність після перорального застосування у різних пацієнтів коливається від 30 % до 80 % (середній показник 50 %). Після одноразового прийому максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 3-7 годин. Терапевтична дія досягається в середньому протягом 1 тижня після початку прийому препарату (від декількох днів до двох тижнів).

    Період напіввиведення аміодарону тривалий, має досить високий рівень міжіндивідуальної варіабельності (від 20 до 100 днів). Впродовж перших днів лікування цей препарат накопичується у більшості тканин організму, особливо у жировій тканині. Виведення починається через декілька днів, а рівновага між надходженням та виведенням досягається впродовж декількох місяців із індивідуальними коливаннями.

    Такі характеристики пояснюють необхідність застосування навантажувальної дози з метою швидкого накопичення препарату у тканинах організму, що необхідно для досягнення терапевтичного ефекту.

    Частина йоду вивільняється з препарату та виявляється в сечі у формі йодиду; 6 мг йоду за добу відповідає добовій дозі аміодарону 200 мг. Решта препарату, тобто більша частина йоду, виводиться з калом після метаболізму у печінці.

    Незначне виведення препарату із сечею дозволяє призначати його звичайні дози хворим із порушенням функції нирок.

    Після відміни лікування виведення з організму триває впродовж кількох місяців. Слід брати до уваги, що після відміни препарату його дія продовжується від 10 днів до 1 місяця.

    Основні фізико-хімічні властивості

    таблетки білого або майже білого кольору плоскоциліндричної форми з фаскою і рискою.

    Термін придатності

    2 роки.

    Умови зберігання

    Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

    Упаковка

    По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    АТ «Лекхім-Харків».

    Місцезнаходження

    Україна, 61115, м. Харків, вул. 17-го Партз’їзду, 36.

  • Отзывы (0)