Telegram BotViridis Bot

Киев
Все аптеки
Киев
Все аптеки
0
грн.
АНТИФЛУ КИДС ПОР. 12Г ПАК. №5 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Внешний вид упаковки может отличаться от фото на сайте

АНТИФЛУ КИДС ПОР. 12Г ПАК. №5

Не в наличии

Артикул:15883
ID:11088

Производитель

БАЙЕР АГ

*Цена действительна при заказе на сайте

упаковка

181.20 грн

пакет

36.24 грн
  • Характеристики

    Условия отпуска

    Без рецепта;

    Производитель

    БАЙЕР АГ;

    Форма выпуска

    пакет; упаковка;

  • Инструкция

    Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.

    ЗАТВЕРДЖЕНО

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

     

    АНТИФЛУ® КІДС

    (ANTIFLU® KIDS)

     

     

    Склад лікарського засобу:

    діючі речовини: 1 пакет містить ацетамінофену 160 мг, аскорбінової кислоти 50 мг, хлорфе-ніраміну малеату 1 мг;

    допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, кремнію діоксид, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію цитрат дигідрат, крохмаль кукурудзяний, цукор кондитерський, цукроза, титану діоксид (Е 171), кальцію фосфат, спеціальний червоний АС (Е 129), ароматизатор малиновий.

     

    Лікарська форма. Порошок для орального розчину.

    Сипучий порошок білого або майже білого кольору, що містить кристалічні частки, з легким запахом малини.

     

    Назва і місцезнаходження виробника.

    Контракт Фармакал Корпорейшн, США.

    135 Адамс Авеню, Хопог, Нью-Йорк 11788, США/

    Contract Pharmacal Corporation, USA.

    135 Adams Avenue, Hauppauge, New York 11788, USA.

    Місце провадження діяльності:

    160 Коммерс Драйв, Хопог, Нью-Йорк 11788, США/

    160 Commerce Drive, Hauppauge, New York 11788, USA.

     

    Назва і місцезнаходження заявника.

    Байєр Консьюмер Кер АГ, Швейцарія.

    Петер Меріан-Штрассе 84, 4052 Базель, Швейцарія/

    Bayer Consumer Care AG, Switzerland.

    Peter Merian-Strasse 84, 4052 Basel, Switzerland.

     

    Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Код АТС N02B E51.

    Ацетамінофен має знеболювальний, жарознижувальний і слабкий протизапальний ефект. Механізм його дії полягає у пригніченні синтезу простагландинів та впливі на центр терморегуляції у гіпоталамусі.

    Аскорбінова кислота (вітамін С) як ключовий компонент системи антиоксидантного та імунного захисту підвищує адаптаційні можливості організму, збільшує його опірність до інфекцій. Бере активну участь у регуляції окисно-відновних процесів, в обміні вуглеводів, у синтезі стероїдних гормонів, катехоламінів та згортанні крові. Посилює синтез колагену, стимулює процеси регенерації, нормалізує проникність капілярів.

    Хлорфеніраміну малеат – це антигістамінний засіб класу алкіламінів, блокатор Н1-гістамінергічних рецепторів. Чинить протиалергічну дію, усуває ринорею, сльозотечу та свербіж в очах і носі. Терапевтичний ефект розвивається протягом однієї години після перорального застосування та триває протягом 24 годин.

    Складові препарату метаболізуються незалежно один від одного.

    Після перорального застосування ацетамінофен всмоктується швидко, переважно у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Він швидко розподіляється у тканинах. Зв’язування з білками становить менше 10 %. Ацетамінофен метаболізується переважно в печінці: більша частина зв’язується з глюкуроновою кислотою, менша – з сірчаною кислотою. Період напіврозпаду ацетамінофену становить 2–2,5 години. Він подовжується в осіб із захворюваннями печінки.

    Виводиться ацетамінофен із сечею (85 % разової дози ацетамінофену виводиться протягом 24 годин). Виведення істотно погіршується при порушеннях видільної функції нирок, що може призвести до накопичення в організмі ацетамінофену і продуктів його метаболізму. Аскорбінова кислота активно всмоктується в тонкому кишечнику. Після прийому внутрішньо максимальна концентрація в плазмі досягається через 4 години. З плазми легко проникає у лейкоцити, тромбоцити та практично в усі тканини. Піддається біотрансформації в печінці, виводиться із сечею: частково в незміненому стані, частково – у вигляді метаболітів.

    Хлорфеніраміну малеат метаболізується у печінці. Період напіввиведення становить 8 годин. Хлорфеніраміну малеат та його метаболіти виводяться з сечею.

     

    Показання для застосування.

    Призначають дітям віком від 2 до 12 років при грипі, гострих респіраторних вірусних інфекціях і застудних захворюваннях для зниження температури, усунення головного болю, болю в м’язах та суглобах, ринореї, чхання, сльозотечі та інших симптомів запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і придаткових пазух носа.

     

    Протипоказання.

    Цей лікарський засіб протипоказаний у таких випадках:

    підвищена індивідуальна чутливість до інгредієнтів препарату або до інших антигістамінних засобів; тяжкі порушення функції печінки і/або нирок, алкоголізм; уроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; вроджена гіпербілірубінемія; порушення кровотворення, захворювання крові, виражена лейкопенія, анемія, схильність до тромбозів; тяжкі порушення серцевої провідності, декомпенсована серцева недостатність; гіпертиреоз; обструкція шийки сечового міхура; пілородуоденальна обструкція; тромбоз, тромбофлебіт; тяжкі форми цукрового діабету; закритокутова глаукома; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення; дитячий вік до 2 років.

    Не застосовувати разом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО.

     

    Належні заходи безпеки при застосуванні.

    Слід уникати одночасного застосування з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, лікарськими засобами, що містять парацетамол. Не перевищувати зазначеної дози та тривалість курсу лікування.

    Тривале застосування може призводити до тяжких уражень печінки, таких як цироз. Слід враховувати, що у хворих з токсичним ураженням печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу. Необхідно порадитися з лікарем стосовно можливості застосування препарату пацієнтам із порушеннями функції нирок та печінки легкого та середнього ступеня тяжкості.

    Цей лікарський засіб не рекомендується застосовувати одночасно з седативними або снодійними засобами.

    Препарат повинен призначати лікар тільки після оцінки співвідношення ризик/користь у таких випадках: артеріальна гіпертензія, епілепсія, оксалатоурія, розлади сечовипускання.

    Якщо за рекомендацією лікаря препарат застосовують протягом тривалого періоду, необхідно контролювати функціональний стан печінки та картину периферичної крові.

    1 пакет (1 доза) містить 11,6 г цукру, що потрібно враховувати хворим на цукровий діабет та пацієнтам, які знаходяться на дієті зі зниженим вмістом цукру. З обережністю приймати хворим на цукровий діабет. Одночасний прийом препарату з лужним питтям зменшує всмоктування аскорбінової кислоти, тому не слід запивати порошок лужною мінеральною водою. Також всмоктування аскорбінової кислоти може порушуватися при кишкових дискінезіях, ентеритах та ахілії.

    Не слід застосовувати цей лікарський засіб при непереносимості фруктози, синдромі мальабсорбції глюкози-галактози або недостатності сахарози-ізомальтози, через вміст сахарози (цукрози). Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

    У випадку високої температури тіла або тривалої гарячки, що зберігається протягом 3 днів на тлі застосування препарату, або при появі ознак суперінфекції слід звернутися до лікаря.

    Аскорбінова кислота може змінювати результати лабораторних тестів (глюкози, білірубіну крові, активності трансаміназ).

     

    Особливі застереження.

    Застосування у період вагітності або годування груддю. Не застосовують.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Через можливість виникнення сонливості після застосування хлорфеніраміну малеату слід утримувати дітей від діяльності, що вимагає підвищеної концентрації уваги, протягом 4 годин після прийому препарату.

    Діти. Не застосовувати дітям віком до 2 років.

     

    Спосіб застосування та дози.

    Застосовують внутрішньо, незалежно від прийому їжі, попередньо розчинивши вміст пакета в склянці гарячої (не окропу) води. Рекомендована кількість води для розчинення порошку зазвичай становить об’єм, який дитина випиває за один прийом (100–200 мл). Разова доза для дітей віком 2-5 років становить вміст 1 пакета, для дітей віком 6-12 років – вміст 2 пакетів. За необхідності повторювати прийом кожні 4–6 годин, але не більше 4 пакетів протягом доби. Загальна тривалість лікування не повинна перевищувати 5 днів. Подальше застосування можливе лише під наглядом лікаря.

     

    Передозування.

    У пацієнтів із факторами ризику терапевтичні дози парацетамолу можуть спричиняти симптоми передозування: при одночасному застосуванні деяких лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), при захворюваннях, що підвищують окиснювальний стрес та виснажують запаси глутатіону у печінці (тривале голодування, сепсис, цукровий діабет).

    Симптомами передозування, обумовленими дією ацетамінофену, у перші 24 години є блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль (біль у животі). Можуть також спостерігатися збудження, запаморочення і порушення сну.

    У деяких випадках – гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців, яка може проявлятися сильним болем у ділянці попереку, гематурією, протеїнурією і розвинутись навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. У тяжких випадках може спостерігатися пошкодження печінки (гепатоцелюлярний некроз) та погіршення її функції, що може прогресувати до енцефалопатії, печінкової коми та летального наслідку. Клінічні ознаки ушкодження печінки можуть не виявлятися протягом 12–48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. У дитини ураження печінки може розвинутись після застосування понад 150 мг/кг маси тіла. Відзначалась також аритмія (порушення серцевого ритму) та панкреатит. При прийомі великих доз з боку ЦНС – порушення орієнтації.

    При тривалому застосуванні у високих дозах можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

    При передозуванні хлорфеніраміну малеату можуть спостерігатися атропіноподібні симптоми: мідріаз, фотофобія, сухість шкіри та слизових оболонок, підвищення температури тіла, тахікардія, атонія кишечнику. Зазвичай спочатку спостерігаються симптоми збудження центральної нервової системи (психомоторне збудження, порушення моторної координації, гіперрефлексія, судоми), а потім – пригнічення, сонливість, порушення свідомості, які супроводжуються розладами дихання та порушенням роботи серцево-судинної системи (порушення серцевого ритму, екстрасистолія, зменшення частоти пульсу, зменшення артеріального тиску аж до судинної недостатності).

    Невідкладна допомога: негайна госпіталізація; визначення початкового рівня парацетамолу у плазмі крові; промивання шлунка необхідно провести протягом 6 годин після підозрюваного передозування ацетамінофену. Цитотоксичні ефекти можна зменшити шляхом введення метіоніну орально або внутрішньовенного введення цистеаміну або N-ацетилцистеїну протягом 8 годин після передозування.

    Симптоми передозування аскорбіновою кислотою: при одноразовому застосуванні надмірних доз препарату можливі нудота, блювання, здуття і біль у животі, свербіж, висип на шкірі, підвищена збудливість. При тривалому застосуванні у високих дозах можливі пригнічення інсулярного апарату підшлункової залози (необхідно контролювати її функцію), розвиток циститу, прискорення утворення конкрементів (уратів, оксалатів).

    Високі дози аскорбінової кислоти можуть спричинити тимчасову осмотичну діарею та шлунково-кишкові розлади. Лікування: промити шлунок, дати хворому лужний напій, активоване вугілля або інші абсорбенти.

     

    Побічні ефекти.

    У більшості випадків лікарський засіб переноситься добре.

    Можуть спостерігатися такі небажані ефекти:

    з боку крові та лімфатичної системи – анемія, сульфгемоглобінемія та метгемоглобінемія (ціаноз, диспное, серцевий біль), гемолітична анемія (у разі якщо пацієнт має дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази), тромбоцитопенія, тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, агранулоцитоз, тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія;

    з боку дихальної системи – бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та до інших НПЗЛЗ;

    з боку шлунково-кишкового тракту – нудота, блювання, сухість у роті, дискомфорт і біль в епігастральній ділянці, гіперсалівація, зниження апетиту, печія, діарея, порушення функції печінки;

    з боку ендокринної системи – гіпоглікемія аж до гіпоглікемічної коми, ушкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) та порушення синтезу глікогену аж до появи цукрового діабету;

    з боку гепатобіліарної системи – підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект);

    з боку імунної системи – анафілаксія, реакції гіперчутливості (включаючи анафілактичний шок та ангіоневротичний набряк);

    з боку нервової системи – головний біль, запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації, занепокоєність, відчуття страху, розлади сну, сонливість, безсоння, сплутаність свідомості, кома, судоми, дискінезія, зміни поведінки;

    з боку серцево-судинної системи – тахікардія, рефлекторна брадикардія, задишка, біль у серці, підвищення артеріального тиску, аритмія, дистрофія міокарда (дозозалежний ефект при тривалому застосуванні);

    з боку нирок та сечовивідних шляхів – ниркова коліка та інтерстиціальний нефрит, затримка сечі та утруднення сечовипускання, асептична піурія, при тривалому застосуванні у високих дозах – ушкодження гломерулярного апарату нирок, кристалурія, утворення уратних, цистинових та/або оксалатних конкрементів у нирках та сечовивідних шляхах;

    з боку органів зору – порушення акомодації, сухість очей, мідріаз;

    з боку обміну речовин: порушення обміну цинку, міді, гіпокаліємія;

    з боку шкіри та підшкірних тканин – свербіж, висипання на шкірі та слизових оболонках, еритема, кропив’янка, мультиформна еритема (у тому числі синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

     

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    При одночасному застосуванні з ацетамінофеном можливі такі види взаємодій:

    уповільнення виведення антибіотиків із організму;

    протисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін) та алкоголь посилюють гепато- та нефротоксичність ацетамінофену;

    барбітурати знижують жарознижувальний ефект ацетамінофену;

    тетрациклін збільшує ризик розвитку анемії та метгемоглобінемії, спричиненої ацетамінофеном;

    ацетамінофен знижує ефективність діуретиків;

    одночасне застосування високих доз ацетамінофену з ізоніазидом або рифампіцином підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому;

    посилення ефекту непрямих антикоагулянтів із підвищенням ризику кровотечі;

    швидкість всмоктування ацетамінофену збільшується при застосуванні метоклопраміду та домперидону і зменшується при застосуванні холестираміну;

    при одночасному тривалому застосуванні з похідними кумаринів (наприклад, варфарину) може посилювати їх дію з підвищеним ризиком кровотечі; пацієнти, що застосовують пероральні антикоагулянти, повинні проконсультуватися з лікарем, слід контролювати показники згортання крові;

    прийом парацетамолу може впливати на результати визначення глюкози у крові за методом глюкозооксидази-пероксидази з аномально високими концентраціями;

    прийом парацетамолу може впливати на результати визначення сечовини у крові за методом фосфорновольфрамової кислоти;

    абсорбція аскорбінової кислоти знижується при одночасному застосуванні пероральних контрацептивних засобів, вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття;

    аскорбінова кислота при пероральному застосуванні підвищує абсорбцію пеніциліну, тетрацикліну, заліза, підвищує рівень етинілестрадіолу, знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів, підвищує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами;

    одночасний прийом вітаміну С і дефероксаміну підвищує тканинну токсичність заліза, особливо у серцевому м’язі, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу; вітамін С можна приймати лише через 2 години після ін’єкції дефероксаміну;

    великі дози препарату зменшують ефективність трициклічних антидепресантів, нейролептиків – похідних фенотіазину, канальцеву реабсорбцію амфетаміну, порушують виведення мексилетину нирками;

    аскорбінова кислота підвищує загальний кліренс етилового спирту;

    препарати хінолінового ряду, кальцію хлорид, саліцилати, кортикостероїди при тривалому застосуванні зменшують запаси аскорбінової кислоти в організмі.

    Одночасне застосування Антифлу®Кідс з наступними лікарськими засобами може значно збільшити пригнічувальну дію хлорфеніраміну малеату: снодійні, заспокійливі засоби, нейролептики, транквілізатори.

    Хлорфенірамін посилює антихолінергічну дію атропіну, спазмолітиків, трициклічних антидепресантів, протипаркінсонічних препаратів.

     

    Термін придатності. 3 роки.

     

    Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºC.

    Зберігати у недоступному для дітей місці.

     

    Упаковка. Порошок, дозований по 12 г, у пакетах з паперу, ламінованого алюмінієвою фольгою та поліетиленом. По 5 пакетів у картонній коробці.

     

    Категорія відпуску. Без рецепта.

  • Отзывы (0)