АСПАРАГИНАЗА 5000 МЕДАК ПОР. Д/ИН. 5000МЕ ФЛ. №5

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

АСПАРАГІНАЗА 5 000 МЕДАК

ASPARAGINASE 5 000 MEDAC

АСПАРАГІНАЗА 10 000 МЕДАК

ASPARAGINASE 10 000 MEDAC

Склад:

діюча речовина: L-аспарагіназа;

1 флакон Аспарагінази 5 000 медак містить 5000 МО L-аспарагінази;

1 флакон Аспарагінази 10 000 медак містить 10000 МО L-аспарагінази.

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору порошок або світла пориста маса.

Фармакотерапевтична група.

Інші антинеопластичні засоби.

Код ATC L01X X02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

L-аспарагіназа каталізує гідроліз L-аспарагіну до L-аспарагінової кислоти та аміаку. Максимум інгібуючого ефекту припадає на постмітотичну фазу G1.

Зниження рівня L-аспарагіну у пухлинних клітинах має розглядатися як механізм дії L-аспарагінази. У результаті введення аспарагінази амінокислота L-аспарагін, незамінна для пухлинних клітин, все більшою мірою розкладається до L-аспарагінової кислоти та аміаку. За рахунок утвореного дефіциту аспарагіну синтез білка у цих клітинах опиняється в тупику.

Фармакокінетика.

У випадку введення кількох доз на день може відбуватися акумуляція; у такому разі рівні у плазмі крові можуть бути виявлені більш ніж протягом тижня. L-аспарагіназа як білок практично не всмоктується при прийомі всередину. Після внутрішньовенної ін'єкції спостерігаються значення періоду напіввиведення з плазми крові 14-22 години. L-аспарагіназа проникає у ретикулоендотеліальну систему, і як білок розкладається до амінокислот і пептидів.

Клінічні характеристики.

Показання.

Як компонент комбінованої антинеопластичної терапії гострої лімфобластної лейкемії у дітей та дорослих, а також у випадках неходжкінських лімфом у дітей.

Протипоказання.

Пацієнтам з панкреатитом у період лікування або в анамнезі не слід вводити L-аспарагіназу, оскільки після застосування аспарагінази спостерігалися випадки гострого геморагічного панкреатиту.

Пацієнтам, у яких розвивалася алергічна реакція на аспарагіназу E. coli, не можна призначати Аспарагіназу 5000 МО (10000 МО) медак (аспарагіназа E. coli).

Пацієнтам репродуктивного віку слід вживати заходи контрацепції або утримуватися від статевих відносин під час лікування і протягом 3 місяців після його закінчення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вінкристин. Підвищення токсичності і підвищення ризику анафілактичних реакцій може супроводжувати введення вінкристину паралельно або безпосередньо перед лікуванням L-аспарагіназою.

Преднізон. Супутнє застосування преднізону та L-аспарагінази може підвищувати ризик зміни параметрів коагуляції (наприклад, зменшення рівнів фібриногену та ATIII).

Метотрексат, цитарабін. Метотрексат і цитарабін можуть взаємодіяти різними способами: попереднє введення цих речовин може синергетично підсилювати ефект L-аспарагінази. Введення цих речовин після аспарагінази може антагоністично зменшувати вплив L-аспарагінази.

Загальна інформація. L-аспарагіназа може підвищувати токсичність інших лікарських засобів унаслідок її впливу на функцію печінки.

Антикоагулянти. Використання L-аспарагінази медак може призвести до збоїв в факторах згортання. Це може сприяти схильності до кровотеч і/або тромбозу. Отже, необхідна обережність при одночасному застосуванні з антикоагулянтами, такими як кумарин, гепарин, дипіридамол, ацетилсаліцилова кислота або нестероїдні протизапальні засоби.

Вакцинація. Приймаючи до уваги загальну ситуацію, найпоширеніші схеми комбінованої хіміотерапії і базове захворювання, супутня вакцинація живими вакцинами підвищує ризик серйозної інфекції. Таким чином, імунізацію живими вакцинами слід проводити як мінімум через 3 місяці після закінчення курсу антилейкемічної терапії.

Особливості застосування.

Наступні небезпечні для життя ситуації можуть виникати під час лікування L-аспарагіназою: анафілаксія, гіперглікемічні стани, які можна лікувати інсуліном, і зміни коагуляційних властивостей крові, що потенційно вимагають замісної терапії свіжою плазмою для зниження ризику кровотечі.

Рекомендовані контрольні обстеження і запобіжні заходи.

Якщо розвиваються алергічні симптоми, введення лікарського засобу необхідно припинити негайно. Залежно від тяжкості клінічної картини введення антигістамінного засобу, кортизону і у разі необхідності – стабілізуючих гемодинаміку засобів показане як контрзахід.

У більшості випадків лікування можна продовжувати, перевівши пацієнта на інший препарат L-аспарагінази.

Якщо розвиваються порушення коагуляції, необхідно здійснити такі заходи, як описано у розділі «Побічна дія» (розлади здатності до коагуляції).

Перед початком лікування необхідно провести аналізи електролітів, визначити значення ниркової затримки, трансаміназ, цукру і білка крові.

Після введення L-аспарагінази спочатку рекомендується здійснювати частий контроль формули крові, електролітів, речовин, які зазвичай виводяться з сечею, цукру крові/сечі, показників коагуляції (активований частковий тромбопластиновий час, протромбіновий час, антитромбін і D-димер), амілази і ліпази сироватки крові, лужної фосфатази, білірубіну, аміаку, тригліцеридів, холестерину, і, при необхідності, ЛПДНЩ і ЛПНЩ, до нормалізації показників.

Вимірювання рівня аспарагінази, схоже, є придатним методом для виключення зниження ефективності або гіперчутливості у зв’язку з «тихою інактивацією».

Подальший контроль слід проводити залежно від клінічного перебігу.

Контроль формули крові і медичний огляд слід проводити з проміжками 4 тижні впродовж першого року після завершення лікування, на 2-й і 3-й рік щоквартально, а потім – кожні півроку.

Після розведення готовий до застосування розчин можна використати протягом 6 годин. Він не призначений для порційного застосування. Після відкриття упаковки будь-яку не застосовану частину лікарського засобу необхідно знищити.

Не можна застосовувати цей препарат після завершення терміну придатності. Дата завершення терміну придатності вказана на флаконі і зовнішній картонній упаковці.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не застосовувати у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Навіть при застосуванні за показаннями даний лікарський засіб може змінювати здатність хворого реагувати до такого ступеня, що здатність керувати машинами і працювати з механізмами порушується.

Спосіб застосування та дози.

Для зменшення ризику можливої IgE-зумовленої реакції гіперчутливості, перед тим як розпочинати або відновлювати лікування, слід провести тест шляхом внутрішньокірної проби (вмістити 1 краплю готового до застосування розчину на внутрішню поверхню передпліччя з використанням трубкоподібного інструмента і ввести за допомогою голки в епідерміс краплю з використанням стерильного шприца. Необхідно уникати кровотечі. Через 3 хвилини краплю просушити. Через 20 хвилин оцінити реакцію: якщо розвивається почервоніння і рубчик, лікування L-аспарагіназою слід відмінити) .

Оскільки в літературі описані не тільки IgE-зумовлені алергічні реакції, які можуть бути виявлені за допомогою тестів на шкірі, але також IgG- та IgM-зумовлена чутливість, рекомендується внутрішньовенне введення тест-дози перед внутрішньовенним введенням препарату (1000 МО внутрішньовенно у вигляді короткочасної інфузії за 1 годину перед початком терапії).

Середня добова доза для внутрішньовенного введення дітям і дорослим під час монотерапії становить 200 МО на 1 кг маси тіла або 6000 МО на 1 м2 площі поверхні тіла. Дозу можна збільшити до 1000 МО на кг маси тіла або більше, залежно від індивідуальної клінічної реакції. Застосовували вищі одноразові дози (1500 МО/кг маси тіла або 45000 МО/м2 площі поверхні тіла і вище), особливо у схемах не щоденного, а циклічного введення (наприклад, двічі на тиждень). У цьому інтервалі доз призначати тільки внутрішньовенне введення.

У протоколах комбінованої хіміотерапії Аспарагіназу 5000 (10000) медак слід призначати частіше за все з іншими цитостатичними препаратами. У зв’язку з цим слід застосовувати спеціальні правила відносно дозування, шляхів введення та терміну (періоду) терапії.

Середній інтервал дози для внутрішньом’язового введення становить 100-400 МО на 1 кг маси тіла на добу або 3000-12 000 МО на 1 м2 площі поверхні тіла на добу. Не більше 5000 МО у 2 мл можна вводити в одне місце ін'єкції. Якщо необхідно ввести понад 5000 МО у вигляді одноразової дози, слід вибрати кілька місць ін'єкції.

Спосіб введення

Аспарагіназу 5000 (10000) МО медак має вводити тільки досвідчений лікар-онколог.

Для безперервної внутрішньовенної краплинної інфузії розраховану кількість L-аспарагінази розчинити у 250-500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози і ввести протягом кількох годин.

Для розчинення порошку: 2 мл (4 мл) води для ін'єкцій необхідно повільно влити по внутрішній стінці флакона шприцом для ін'єкцій (не слід спрямовувати струмінь прямо або в порошок). Розчинення вмісту здійснювати повільним обертанням (слід уникати утворення піни у результаті струшування!). Готовий до використання розчин може мати легку опалесценцію.

Готовий до використання розчин можна вводити внутрішньом'язово без подальшого розведення залежно від схеми лікування.

Тривалість застосування

L-аспарагіназу слід застосовувати у схемах монотерапії або комбінованої терапії до завершення повного циклу лікування. Якщо розвиваються побічні реакції або пошкодження органів, які є протипоказаннями для введення L-аспарагінази, слід розглянути припинення лікування.

Діти.

Відповідно до показань препарат може застосовуватися дітям.

Передозування.

Про випадки передозування не повідомлялося. Специфічний антидот невідомий. Лікування симптоматичне і підтримуюче.

Побічні реакції.

Окрім імунологічних реакцій на введений чужорідний білок, лікування аспарагіназою також може призводити до порушень в органах і системах, де присутній високий рівень синтезу білка (особливо у печінці і підшлунковій залозі). Оскільки L-аспарагіназу зазвичай слід застосовувати у складі комбінованої терапії, часто буває важко розмежувати побічні ефекти різних лікарських засобів.

Оцінка частоти: дуже поширені (³ 1/10), поширені (³ 1/100, < 1/10), непоширені (³ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (³ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко поширені (< 1/10000).

Вплив на результати аналізів

Поширені – підвищення рівня амілази в сироватці крові.

З боку системи крові

Поширені – від легкої до помірної мієлосупресії всіх трьох ліній клітин. Розлади коагуляції у результаті порушення синтезу білків; кровотеча, дисеміноване внутрішньосудинне згортання або тромбоз. У випадку мозкових проявів: інсульт, судоми, втрата свідомості; дуже рідко поширені – гемолітична анемія.

З боку нервової системи

Поширені – дисфункція ЦНС у вигляді збудження, депресії, галюцинацій, сплутаності свідомості, сонливості (помірного погіршення свідомості), змін на ЕЕГ (зменшена активність альфа-хвиль, підвищена активність тета- і дельта-хвиль);

рідко поширені – втрата або серйозне погіршення свідомості, до виникнення коми, можливе виникнення зворотного лейкоенцефалопатичного синдрому;

дуже рідко поширені – легкий тремор пальців.

З боку травного тракту

Дуже поширені – зниження апетиту, нудота, блювання, спазми в животі, діарея і зменшення маси тіла;

поширені – гострий панкреатит, розлади екзокринної функції підшлункової залози з діареєю;

непоширені – паротит; рідко поширені – геморагічний або некротизуючий панкреатит, паротит;

дуже рідко поширені – псевдокісти підшлункової залози, панкреатит з летальним наслідком, панкреатит із супутнім гострим паротитом.

З боку сечовивідних шляхів

Дуже рідко поширені – гостра ниркова недостатність.

З боку шкіри

Дуже поширені – алергічні шкірні реакції;

дуже рідко поширені – один випадок токсичного епідермального некролізу (синдром Лайєлла).

З боку ендокринної системи

Поширені – порушення ендокринної функції підшлункової залози з діабетичним кетоацидозом, гіперосмолярною гіперглікемією;

дуже рідко поширені – тимчасовий вторинний гіпотиреоз, зниження рівня глобуліну, що зв'язується з тироксином, гіпопаратиреоїдизм.

Метаболічні порушення

Дуже поширені – зміни рівня ліпідів у крові (наприклад, підвищення або зниження вмісту холестерину, підвищення рівня тригліцеридів, збільшення вмісту фракції ЛПДНЩ і зменшення вмісту ЛПНЩ, підвищення активності ліпопротеїнліпази), у більшості випадків – без клінічних симптомів, підвищення в крові рівня азоту сечовини; непоширені – гіперурикемія, гіперамоніємія.

Інфекції та інвазії

Невідомі – інфекції.

Загальні розлади і стани у місці введення

Дуже поширені – біль у місці ін'єкції, набряк;

поширені – підвищення температури тіла, біль (у спині, у суглобах, у животі);

дуже рідко поширені – небезпечне для життя підвищення температури (гіперпірексія).

З боку імунної системи

Дуже поширені – алергічні реакції, включаючи еритему, кропив’янку, утруднене дихання;

поширені – анафілактичний шок, бронхоспазм.

З боку гепатобіліарної системи

Дуже поширені – зміни результатів печінкових проб (підвищення рівнів лужної фосфатази, трансаміназ, аміаку, лактатдегідрогенази, білірубіну в сироватці крові), жирова дистрофія печінки, гіпоальбумінемія, що можуть призводити до виникнення набряків; дуже рідко поширені – поодинокі випадки холестазу, жовтяниці, некроз клітин печінки.

Розлади гемопоезу:

L-аспарагіназа може спричинити легку або помірну мієлосупресію, і всі три лінії клітин можуть бути уражені. Терапевтичні наслідки звичайно відсутні. Зареєстровані одиничні випадки гемолітичної анемії

Розлади коагуляції:

Внаслідок порушення синтезу білків, часто можуть розвиватися розлади коагуляції крові у формі кровотечі і дисемінованого внутрішньосудинної коагуляції або тромбозу, і ризик тромбозу, схоже, підвищується з перебігом часу після закінчення лікування.

Однак, окрім L-аспарагінази, супутнє лікування іншими мієлосупресивними лікарськими засобами або безпосередньо базове захворювання можуть бути причиною таких побічних ефектів.

Близько половини всіх серйозних кровотеч і тромбозів вр