Telegram BotViridis Bot

Киев
Все аптеки
Киев
Все аптеки
0
грн.
БРУФЕН РАПИД КАПС. 400МГ №10 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Внешний вид упаковки может отличаться от фото на сайте

БРУФЕН РАПИД КАПС. 400МГ №10

Не в наличии

Артикул:97054
ID:81513

Производитель

АББОТТ

*Цена действительна при заказе на сайте

  • Характеристики

    Условия отпуска

    Без рецепта;

    Производитель

    АББОТТ;

    Форма выпуска

    упаковка;

  • Инструкция

    Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.

    Склад
    діюча речовина: ібупрофен;
    1 капсула м’яка містить ібупрофену 400 мг;
    допоміжні речовини: макроголи (поліетиленгліколь 600), калію гідроксид (чистота 85 %), вода очищена;
    оболонка капсули: желатин, сорбіту розчин частково дегідратований (E 420), вода очищена.

    Лікарська форма
    Капсули м’які.

    Основні фізико-хімічні властивості: блідо-жовтого кольору прозорі м’які желатинові капсули овальної форми, розміром 14 minim, з прозорим вмістом та написом «#», надрукованим білою фарбою.

    Фармакотерапевтична група
    Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти.
    Код АТХ М01А Е01.

    Фармакологічні властивості
    Фармакодинаміка.
    Ібупрофен – це нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ), похідне пропіонової кислоти, який продемонстрував свою ефективність при пригнічуванні синтезу простагландинів – медіаторів болю та запалення. Ібупрофен чинить аналгезуючу, жарознижувальну та протизапальну дії. Крім того, ібупрофен зворотно пригнічує агрегацію тромбоцитів.
    Експериментальні дані свідчать, що ібупрофен може конкурентно пригнічувати ефект низької дози ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів при одночасному застосуванні цих препаратів. Деякі дослідження фармакодинаміки показують, що при застосуванні разових доз ібупрофену по 400 мг у межах 8 годин до або в межах 30 хвилин після застосування ацетилсаліцилової кислоти негайного вивільнення (81 мг) спостерігалося зниження впливу ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) на утворення тромбоксану або агрегацію тромбоцитів. Хоча існує непевність щодо екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію, не можна виключити імовірності, що регулярне довготривале застосування ібупрофену може зменшити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти. При несистематичному застосуванні ібупрофену такий клінічно значущий ефект вважається малоймовірним.
    Всередині капсули препарату Бруфен® Рапід міститься ібупрофен, розчинений у гідрофільному розчиннику. Після перорального введення желатинова капсула розпадається під дією шлункового соку, внаслідок чого вивільняється вже розчинений ібупрофен.

    Фармакокінетика.
    При пероральному застосуванні ібупрофен швидко всмоктується частково вже у шлунку і далі повністю у тонкій кишці.
    Після метаболізації у печінці (гідроксилювання, карбоксилювання, кон’югація) фармакологічно неактивні метаболіти повністю виводяться переважно з сечею (90 %), а також із жовчю. Період напіввиведення у здорових добровольців, як і у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, становить 1,8–3,5 години. Зв’язування з білками плазми крові – приблизно 99 %. При пероральному застосуванні лікарської форми звичайного вивільнення максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1–2 години. У ході фармакокінетичного дослідження час до пікових рівнів у плазмі (Tmax) натще для лікарської форми в таблетках становив 90 хвилин, тоді як для лікарської форми капсул м’яких становив 40 хвилин. Ібупрофен виявляється у плазмі крові протягом більш ніж 8 годин після прийому лікарської форми капсул м’яких.

    Показання
    Симптоматичне лікування легкого та помірного болю різного походження (головний, зубний біль, болісні менструації), в тому числі при застуді та лихоманці.

    Протипоказання
    Підвищена чутливість до ібупрофену або до будь-якого з компонентів препарату.
    Реакції гіперчутливості (наприклад бронхіальна астма, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка), які спостерігалися раніше після застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) або інших НПЗЗ.
    Виразкова хвороба шлунка/кровотеча в активній формі або рецидиви в анамнезі (два і більше виражених епізоди виразкової хвороби чи кровотечі).
    Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов’язана із застосуванням НПЗЗ, в анамнезі.
    Тяжке порушення функції печінки, тяжке порушення функції нирок, тяжка серцева недостатність (клас IV за класифікацією NYHA).
    Останній триместр вагітності.
    Цереброваскулярні або інші кровотечі в активній фазі.
    Геморагічний діатез або порушення згортання крові.
    Порушення кровотворення нез’ясованої етіології.
    Тяжке зневоднення (спричинене блюванням, діареєю або недостатнім вживанням рідини).
    Маса тіла пацієнта менше 40 кг або вік пацієнта до 12 років.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії (див. повну інструкцію виробника)

    Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

    Спосіб застосування та дози
    Застосовувати внутрішньо дорослим та дітям віком від 12 років з масою тіла > 40 кг. Тільки для короткотривалого застосування. Небажані ефекти можна мінімізувати шляхом застосування найнижчої ефективної дози протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для контролю симптомів (див. розділ «Особливості застосування»).
    Капсули слід приймати переважно під час або після прийому їжі, не розжовувати та запивати водою.
    Разова доза для дітей віком від 12 років з масою тіла > 40 кг і дорослих становить 1 капсулу (400 мг ібупрофену). У разі необхідності можна застосовувати по 1 капсулі кожні 6 годин. Максимальна добова доза становить 1200 мг (3 капсули на добу). Застосовувати мінімальну ефективну дозу, потрібну для лікування симптомів, протягом найкоротшого періоду часу (див. розділ «Особливості застосування»).

    Якщо у підлітків симптоми захворювання погіршуються або зберігаються більше 3 днів, необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та коригування схеми лікування.
    Якщо в дорослих підвищена температура тіла зберігається більше 3 днів або біль не зникає протягом 4 днів, або симптоми захворювання погіршуються, необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та коригування схеми лікування.
    Тривалість лікування визначає лікар індивідуально, залежно від перебігу захворювання та стану хворого.
    Пацієнти літнього віку не потребують спеціального підбору дози, крім випадків вираженої ниркової або печінкової недостатності. Через можливість розвитку небажаних ефектів пацієнти літнього віку потребують ретельного спостереження.
    Пацієнти з легким та помірним порушенням функції нирок не потребують зниження дози (щодо пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок див. розділ «Протипоказання»).
    Пацієнти з легким та помірним порушенням функції печінки не потребують зниження дози (щодо пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки див. розділ «Протипоказання»).
    Діти.
    Не застосовувати дітям віком до 12 років та масою тіла < 40 кг.

    Передозування
    Застосування препарату дітям у дозі понад 400 мг/кг може спричинити появу симптомів інтоксикації. У дорослих ефект дози менш виражений. Період напіввиведення при передозуванні становить 1,5–3 години.
    Симптоми. У більшості пацієнтів, які застосовували клінічно значущі кількості НПЗЗ, розвивалася лише нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або дуже рідко – діарея. Можуть також виникати шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. При більш тяжкому отруєнні можливі токсичні ураження ЦНС, які проявляються як запаморочення, сонливість, інколи – збуджений стан та дезорієнтація або кома. Інколи у пацієнтів спостерігаються судоми. При тяжкому отруєнні може розвинутися гіперкаліємія та метаболічний ацидоз, може спостерігатися збільшення протромбінового часу/підвищення протромбінового індексу, можливо, внаслідок впливу на фактори згортання циркулюючої крові. Може розвинутися гостра ниркова недостатність, пошкодження печінки, артеріальна гіпотензія, дихальна недостатність та ціаноз. У хворих на бронхіальну астму можливе загострення перебігу захворювання.
    Лікування. Лікування повинно бути симптоматичним та підтримуючим, а також включати забезпечення прохідності дихальних шляхів та спостереження за показниками роботи серця та життєво важливих функцій до нормалізації стану. Рекомендовано пероральне застосування активованого вугілля або промивання шлунка впродовж 1 години після застосування потенційно токсичної дози препарату. Якщо ібупрофен вже всмоктався в організм, можна вводити лужні речовини для пришвидшення виведення кислотного ібупрофену з сечею. При частих або тривалих судомах слід застосовувати діазепам або лоразепам внутрішньовенно. Для лікування загострення бронхіальної астми слід застосовувати бронхолітичні засоби. Специфічного антидоту не існує.

    Побічні ефекти
    Наведений перелік побічних реакцій, що спостерігалися після лікування ібупрофеном, включає всі побічні ефекти, про які стало відомо під час короткотривалого застосування, а також ті, що спостерігалися у разі довготривалої терапії високими дозами у пацієнтів із ревматизмом. Зазначена частота, що виходить за межі дуже рідких повідомлень, стосується короткотривалого застосування доз (максимум 1200 мг ібупрофену на добу) для пероральних лікарських форм та максимум 1800 мг на добу для супозиторіїв.

    Розвиток побічних реакцій на лікарський засіб переважно залежить від дози та індивідуальних особливостей організму.
    Побічні реакції, що спостерігаються найчастіше, пов’язані зі шлунково-кишковим трактом. Можуть виникати пептичні виразки, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді з летальними наслідками, особливо у людей літнього віку. Під час застосування препарату було зареєстровано нудоту, блювання, діарею, метеоризм, запор, диспепсію, біль у животі, мелену, блювання з кров’ю, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона. Рідше спостерігалася поява гастриту. Ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі в основному залежить від дози та тривалості лікування. Зафіксовано повідомлення про набряк, артеріальну гіпертензію та серцеву недостатність, пов’язані з лікуванням НПЗЗ.
    Клінічні дослідження показують, що застосування ібупрофену, особливо у високій дозі (2400 мг на добу), дещо збільшує ризик артеріальних тромботичних явищ (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту)

    Були зареєстровані реакції гіперчутливості, які можуть проявлятись як:
    неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія;
    реактивність дихальних шляхів, такі як астма, загострення астми, бронхоспазм, задишка;
    різні шкірні реакції, наприклад свербіж, кропив҆янка, ангіоневротичний набряк, рідше ̶ ексфоліативні і бульозні дерматози (включаючи епідермальний некроліз і мультиформну еритему).
    Пацієнт повинен одразу припинити прийом лікарського засобу у разі будь-яких із вищеперерахованих проявів, і повідомити про це лікаря.
    Побічні реакції, що виникали при застосуванні ібупрофену, наводяться за системами органів та частотою їх прояву. Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000) та частота невідома (не можна оцінити з огляду на наявні дані). У межах кожної групи частоти побічні реакції наводяться у порядку зниження ступеня тяжкості їх проявів.
    Інфекції та паразитарні захворювання.
    Дуже рідко: загострення запалення, пов’язаного з інфекцією.

    У разі виникнення або погіршення ознак інфекції під час застосування препарату пацієнту рекомендується негайно звернутися до лікаря. Необхідно визначити, чи є показання до антиінфекційної/антибактеріальної терапії.
    При застосуванні ібупрофену спостерігалися симптоми асептичного менінгіту з ригідністю потиличних м’язів, головним болем, нудотою, блюванням, лихоманкою або затьмаренням свідомості у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини.
    З боку системи крові та лімфатичної системи.
    Дуже рідко: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими ознаками є пропасниця, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, тяжка форма виснаження, нез’ясована кровотеча та синці.
    У такому разі пацієнту треба порадити припинити застосування цього лікарського засобу, а також звернутися до лікаря.
    Під час тривалої терапії необхідно регулярно перевіряти показники крові.
    З боку імунної системи.
    Нечасто: реакції гіперчутливості, що включають кропив’янку та свербіж;
    дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості, симптоми яких можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, артеріальну гіпотензію, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок; загострення астми, бронхоспазм.
    З боку психіки.

    Дуже рідко: психотичні реакції, депресія.
    З боку нервової системи.
    Нечасто: головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, дратівливість або втома.
    З боку органів зору.
    Нечасто: порушення зору.
    З боку органів слуху та рівноваги.
    Рідко: дзвін у вухах, зниження слуху.
    З боку серцевої системи.
    Дуже рідко: відчуття серцебиття, серцева недостатність та інфаркт міокарда.
    З боку судинної системи.
    Дуже рідко: артеріальна гіпертензія, васкуліт;
    частота невідома: набряк

    З боку травного тракту.
    Часто: диспепсія, печія, біль у животі, нудота, блювання, метеоризм, діарея, запор і незначна втрата крові зі шлунково-кишкового тракту, що може спричинити анемію у виняткових випадках;
    нечасто: виразкова хвороба, перфорації або шлунково-кишкові кровотечі, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона, гастрит;
    дуже рідко: езофагіт, панкреатит, формування кишкових діафрагмоподібних стриктур.
    Пацієнту необхідно терміново припинити застосування лікарського засобу і звернутися до лікаря у разі виникнення болю у верхній частині живота, мелени або блювання з кров’ю.
    З боку печінки.
    Дуже рідко: порушення функції печінки, пошкодження печінки, особливо у разі тривалої терапії, печінкова недостатність, гострий гепатит.
    З боку шкіри та підшкірної клітковини.

    Нечасто: різні висипи на шкірі;
    дуже рідко: тяжкі форми шкірних реакцій, такі як бульозні реакції, включно з синдромом Стівенса ̶ Джонсона та токсичним епідермальним некролізом (синдром Лайєлла), алопеція.
    У деяких випадках вітряна віспа може бути джерелом серйозних інфекцій шкіри та м’яких тканин;
    частота невідома: висипи, що супроводжуються еозинофілією та системними проявами (DRESS синдром), гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
    З боку нирок та сечовидільної системи.
    Рідко: гостре порушення функції нирок, папілонекроз, особливо при тривалому застосуванні, пов’язаний з підвищенням рівня сечовини у сироватці крові;
    дуже рідко: набряк, особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або нирковою недостатністю, нефротичним синдромом, інтерстиційним нефритом, що може супроводжуватися гострою нирковою недостатністю. Тому слід регулярно перевіряти функцію нирок.
    Лабораторні дослідження.
    Рідко: зниження рівня гемоглобіну.

    Термін придатності
    3 роки.

    Умови зберігання
    Зберігати при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.

    Упаковка
    По 10 капсул у блістері, по 1 блістеру у картонній коробці.

    Категорія відпуску
    Без рецепта.

    Виробник
    Гелтек Прайвет Лімітед, Індія/Geltec Private Limited, India.

    Адреса
    Ср № 24, 26/3, 27/2 Ядаванахаллі Аттібеле, Бангалор-Хосур Роуд, Бангалор, Карнатака, 562107, Індія/Sr No 24, 26/3, 27/2 Yadavanahalli Attibele, Bangalore-Hosur Road, Bangalore, Karnataka, 562107, India.
    У разі виникнення будь-яких побічних реакцій під час застосування препарату або претензій на якість препарату просимо повідомляти в компанію ТОВ «Абботт Україна» за телефоном: +38 044-498-60-80 або e-mail: [email protected].
  • Отзывы (0)