Киев
Все аптеки
Киев
Все аптеки
ДЕКСАЛГИН САШЕ ГР. Д/Р-РА 25МГ ПАК. №10 Рецептурний
ID: 24226
Внешний вид упаковки может отличаться от фото на сайте

ДЕКСАЛГИН САШЕ ГР. Д/Р-РА 25МГ ПАК. №10

Не в наличии

Артикул:199

0 отзывов

Действующее вещество

декскетопрофену трометамолу 36,90 мг, що еквівалентно декскетопрофену 25 мг

Производитель

БЕРЛИН-ХЕМИ АГ (МЕНАРИНИ ГРУП)

упаковка

135.10 грн

пакет

13.51 грн
  • Характеристики

    Условия отпуска

    По рецепту;

    Производитель

    БЕРЛИН-ХЕМИ АГ (МЕНАРИНИ ГРУП);

    Форма выпуска

    пакет; упаковка;

  • Инструкция

    Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.

    Склад

    діюча речовина: декскетопрофену трометамол;

    1 однодозовий пакет містить декскетопрофену трометамолу 36,90 мг, що еквівалентно декскетопрофену 25 мг;

    допоміжні речовини: амонію гліциризат, неогесперидину дигідрохалькон, хіноліновий жовтий (Е 104), лимонний ароматизатор, сахароза з кремнію діоксидом колоїдним безводним.

    Лікарська форма

    Гранули для орального розчину.

    Основні фізико-хімічні властивості: жовті гранули з лимонним запахом та смаком.

    Фармакотерапевтична група

    Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Код АТХ M01A E17.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка.

    Декскетопрофену трометамол є трометаміновою сіллю (S)-(+)-2-(3-бензоїлфеніл) пропіонової кислоти. Це болезаспокійливий, протизапальний, жарознижувальний лікарський препарат, що належить до групи нестероїдних протизапальних засобів. Дія нестероїдних протизапальних засобів полягає в зменшенні синтезу простагландинів за рахунок пригнічення активності циклооксигенази. Зокрема, НПЗЗ інгібують перетворення арахідонової кислоти на циклічні ендопероксиди PGG2 і PGH2, які утворюють простагландини PGE1, PGE2, PGF2α, PGD2 і PGI2 (простациклін) і тромбоксани TxA2 та TxB2. Крім того, пригнічення синтезу простагландинів, можливо, впливає на інші медіатори запалення, наприклад кініни, забезпечуючи не лише безпосередню, але й опосередковану дію.

    Інгібуюча дія декскетопрофену відносно активності циклооксигенази-1 і циклооксигенази-2 продемонстрована у лабораторних тварин та у людей. Клінічні дослідження при різних видах болю показали, що декскетопрофену трометамол має виражену анальгетичну активність. Болезаспокійлива дія настає через 30 хвилин після прийому. Тривалість болезаспокійливої дії становить 4-6 годин.

    Фармакокінетика.

    Декскетопрофену трометамол швидко всмоктується після застосування внутрішньо, після прийому у формі гранул максимальна плазмова концентрація досягається через 0,25-0,33 години. Порівняння таблеток декскетопрофену зі стандартним часом вивільнення і гранул з дозуванням 12,5 і 25 мг показало, що дві форми біологічно еквівалентні за ступенем біодоступності (AUC). Пікові концентрації (Cmax) після прийому гранул були приблизно на 30 % вищими, ніж після прийому таблеток.

    Час напіврозподілу і напіввиведення декскетопрофену трометамолу становить відповідно 0,35 і 1,65 години. Аналогічно іншим лікарським препаратам із високим ступенем зв’язування з білками плазми (99 %), об'єм розподілу декскетопрофену становить в середньому менше 0,25 л/кг. Метаболізм декскетопрофену в основному відбувається шляхом кон’югації з глюкуроновою кислотою та подальшим виведенням нирками.

    Після введення декскетопрофену трометамолу в сечі виявляється лише оптичний ізомер S-(+), що свідчить про відсутність трансформації препарату в оптичний ізомер R-(-) у людини.

    Фармакокінетичні дослідження з багатократним введенням препарату показали, що Cmax та AUC після останнього внутрішньом’язового і внутрішньовенного введення не відрізняються від показників після одноразового застосування, що свідчить про відсутність кумуляції лікарської речовини.

    При застосуванні разом з їжею AUC не змінюється, проте Cmax декскетопрофену трометамолу знижується, а швидкість його всмоктування падає (підвищується tmax).

    Показання

    Короткочасне симптоматичне лікування гострого болю від легкого до середнього ступеня тяжкості, наприклад, м’язово-скелетний біль, болісні менструації (дисменорея), зубний біль. 

    Протипоказання

    Підвищена чутливість до декскетопрофену, будь-якого іншого нестероїдного протизапального засобу (НПЗЗ) або до допоміжних речовин препарату.

    Застосування хворим, у яких речовини з подібним механізмом дії, наприклад, ацетилсаліцилова кислота та інші НПЗЗ, спричиняють напади бронхіальної астми, бронхоспазм, гострий риніт або призводять до розвитку поліпів у носі, кропив’янки або ангіоневротичного набряку.

    Під час лікування кетопрофеном або фібратами розвивалися фотоалергічні або фототоксичні реакції.

    Активна фаза виразкової хвороби/кровотеча у травному тракті або підозра на наявність, рецидивуючий перебіг виразкової хвороби/кровотеча у травному тракті в анамнезі (не менше 2 підтверджених фактів виразки або кровотечі), а також хронічна диспепсія.

    Кровотеча або перфорації у травному тракті в анамнезі, пов’язані із застосуванням НПЗЗ.

    Кровотеча у травному тракті, інші кровотечі в активній фазі або підвищена кровоточивість.

    Хвороба Крона або неспецифічний виразковий коліт.

    Бронхіальна астма в анамнезі.

    Тяжка серцева недостатність.

    Помірне або тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 50 мл/хв).

    Тяжке порушення функції печінки (10-15 балів за шкалою Чайлда-П’ю).

    Геморагічний діатез або інші порушення згортання крові.

    Виражена дегідратація (в результаті блювання, діареї або недостатнього прийому рідини).

    ІІІ триместр вагітності та період годування груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

    Нижче наведено взаємодії, характерні для всіх нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).

    Комбінації, що не рекомендуються для застосування з НПЗЗ

    Інші НПЗЗ, у тому числі саліцилати у високих дозах (більше 3 г/добу): збільшується ризик виникнення пептичних виразок за рахунок синергічної дії.

    Гепарин та антикоагулянти непрямої дії (наприклад варфарин): підсилюється дія антикоагулянтів, що може призвести до збільшення часу кровотечі; якщо уникнути такої комбінації немає можливості, необхідний ретельний контроль за станом хворого з відповідним контролем лабораторних показників.

    Кортикостероїди: підвищується ризик виникнення пептичних виразок та кровотеч у травному тракті.

    Препарати літію: підвищується рівень літію в крові аж до токсичних значень за рахунок зменшення його виведення нирками.

    Метотрексат при застосуванні у високих дозах (15 мг/тиждень і більше): підвищується рівень метотрексату в крові за рахунок зменшення його виведення нирками, що призводить до токсичного впливу на систему крові.

    Гідантоїн і сульфонаміди: підвищується токсичність цих речовин.

    Комбінації, що вимагають обережного застосування

    Діуретики, інгібітори АПФ, антибіотики групи аміноглікозидів та антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ. Декскетопрофен послаблює дію діуретичних засобів та інших антигіпертензивних засобів. У деяких хворих із порушенням функції нирок (наприклад, при зневодненні або у пацієнтів літнього віку з порушенням функції нирок) може погіршитися їх стан при одночасному застосуванні засобів, що пригнічують дію циклооксигенази, з інгібіторами АПФ, антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ та антибіотиками групи аміноглікозидів. Як правило, це погіршення має оборотний характер. При застосуванні декскетопрофену одночасно з будь-яким діуретичним засобом потрібно впевнитись, що пацієнт не гідратований, а під час лікування проводити контроль функції нирок.

    Метотрексат при застосуванні у малих дозах (менше 15 мг/тиждень): можливе підвищення токсичної дії на систему крові за рахунок зменшення його виведення нирками; при необхідності застосування такої комбінації потрібен щотижневий контроль показників крові, особливо за наявності навіть незначного зниження функції нирок, а також у хворих літнього віку.

    Пентоксифілін: підвищується ризик кровотеч, тому необхідно спостерігати за хворим та контролювати час кровотечі.

    Зидовудин: існує ризик збільшення токсичного впливу зидовудину на еритропоез (токсичний вплив на ретикулоцити) аж до розвитку тяжкої анемії через тиждень після застосування НПЗЗ, тому у перші 1-2 тижні після початку терапії НПЗЗ потрібно контролювати показники крові з підрахунком кількості ретикулоцитів.

    Похідні сульфонілсечовини: НПЗЗ можуть підсилювати гіпоглікемічну дію препаратів сульфонілсечовини за рахунок їх витіснення зі зв’язків з білками крові.

    Бета-адреноблокатори: може знижуватись їх антигіпертензивна дія за рахунок пригнічення синтезу простагландинів.

    Циклоспорин та такролімус: посилення токсичної дії цих препаратів на нирки за рахунок впливу НПЗЗ на синтез простагландинів; при застосуванні такої комбінації потрібно регулярно контролювати функції нирок.

    Тромболітичні препарати: підвищений ризик кровотеч.

    Інгібітори агрегації тромбоцитів та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик розвитку пептичних виразок та кровотеч у травному тракті.

    Пробенецид: підвищення концентрації декскетопрофену у плазмі крові за рахунок зниження рівня його реальної канальцевої секреції та глюкуронізації; у такому випадку слід коригувати дози декскетопрофену.

    Серцеві глікозиди: може підвищуватись їх концентрація у плазмі крові.

    Міфепристон: зменшення його ефективності за рахунок зменшення синтезу простагландинів, тому НПЗЗ не слід застосовувати протягом 8-12 діб після застосування міфепристону.

    Хіноліни: застосування їх у високих дозах у комбінації з НПЗЗ підвищує ризик розвитку судом.

    Обмежені дані дають змогу припустити, що одночасне введення НПЗЗ в один день з простагландином не виявляє несприятливого впливу на ефекти міфепристону або простагландину щодо дозрівання шийки матки або скорочення матки і не знижує клінічну ефективність засобів для медикаментозного аборту.

    Антибіотики хінолонового ряду: результати досліджень на тваринах показали, що застосування похідних хінолону у високих дозах одночасно з НПЗЗ підвищує ризик розвитку судом.

    Спосіб застосування та дози

    Рекомендована доза, яку застосовують дорослим, становить 25 мг з інтервалом 8 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 75 мг. Побічні дії можна зменшити за рахунок застосування найменшої ефективної дози впродовж мінімального часу, необхідного для покращення стану. Перед застосуванням розчиніть весь вміст 1 пакета у склянці води та добре перемішайте для кращого розчинення. Отриманий розчин слід приймати відразу після приготування.

    Препарат Дексалгін® саше призначений тільки для короткочасного застосування, необхідного для усунення симптомів.

    Застосування одночасно із їжею уповільнює всмоктування, тому при гострих болях рекомендується приймати препарат не менше ніж за 15 хвилин до їди.

    Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку рекомендується розпочинати лікування з 12,5 мг декскетопрофену, застосовуючи декскетопрофен в іншій лікарській формі з можливістю такого дозування. Максимальна добова доза 50 мг. Тільки у разі доброї переносимості у пацієнтів літнього віку початкову дозу надалі можна збільшити до дози, рекомендованої звичайним пацієнтам. У зв'язку з небезпекою побічних дій певного профілю пацієнти літнього віку повинні знаходиться під пильним контролем лікаря.

    При дисфункції печінки. Для хворих з патологією печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості слід розпочинати лікування з низької дози і під ретельним спостереженням лікаря. Максимальна добова доза 50 мг. Дексалгін® саше протипоказаний пацієнтам з тяжкою дисфункцією печінки.

    При дисфункції нирок. Для хворих з порушенням функції нирок легкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) початкову максимальну добову дозу слід зменшити до 50 мг на добу. Дексалгін®саше протипоказаний пацієнтам з дисфункцією нирок середнього та тяжкого ступеня.

    Діти.

    Застосування дітям Дексалгін® саше у формі гранул не вивчалося тому, застосовувати препарат дітям не слід.

    Термін придатності

    3 роки.

    Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

    Умови зберігання

    Спеціальні умови зберігання не вимагаються.

    Упаковка

    По 10 або по 30 однодозових пакетів у картонній коробці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    Лабораторіос Менаріні С.А.

    Місцезнаходження виробника та його адреса місця впровадження діяльності.

    Альфонс ХІI, 587, 08918 Бадалона, Іспанія.

    Заявник

    Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.

    Місцезнаходження заявника

    1, Авеню де ла Гар, Л-1611, Люксембург, Люксембург.

  • Отзывы (0)