Telegram BotViridis Bot

Киев
Все аптеки
Киев
Все аптеки
ЭДАРБИКЛОР ТАБ. 40МГ/12,5МГ №28 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурний
ID: 24267
Внешний вид упаковки может отличаться от фото на сайте

ЭДАРБИКЛОР ТАБ. 40МГ/12,5МГ №28

Не в наличии

Артикул:14162

0 отзывов

Действующее вещество

Производитель

ТАКЕДА

упаковка

309.70 грн
  • Характеристики

    Условия отпуска

    По рецепту;

    Производитель

    ТАКЕДА;

    Форма выпуска

    упаковка;

  • Инструкция

    Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.

    Склад

    діючі речовини: azilsartan medoxomil, chlorthalidone.

    1 таблетка по 40 мг/12,5 мг містить азилсартану медоксомілу калію 42,68 мг (еквівалентно 40 мг азилсартану медоксомілу) та хлорталідону 12,5 мг;

    1 таблетка по 40 мг/25 мг містить азилсартану медоксомілу калію 42,68 мг (еквівалентно 40 мг азилсартану медоксомілу) та хлорталідону 25 мг;

    допоміжні речовини: маніт (E 421), целюлоза мікрокристалічна, кислота фумарова, натрію гідроксид, гідроксипропілцелюлоза, кросповідон, магнію стеарат, гіпромелоза 2910, тальк, титану діоксид (E 171), заліза оксид червоний (Е 172), поліетиленгліколь 8000, чорнила сірі F1.

    Лікарська форма

    Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

    Основні фізико-хімічні властивості:

    таблетки по 40 мг/12,5 мг: таблетки світло-рожевого кольору, круглої форми, вкриті плівковою оболонкою, з написом «A/C» та «40/12,5» з одного боку;

    таблетки по 40 мг/25 мг: таблетки рожевого кольору, круглої форми, вкриті плівковою оболонкою, з написом «A/C» та «40/25» з одного боку.

    Фармакотерапевтична група. Антагоністи ангіотензину II та діуретики.

    Код АТХ C09D A09.

    Фармакологічні властивості

    Механізм дії. Діючі речовини препарату ЕдарбіКлор® впливають на два окремих механізми, що задіяні у регулюванні кров’яного тиску. Азилсартан блокує вазоконстрикторну дію та затримку натрію в організмі, опосередковану впливом ангіотензину II на серцевий м’яз, гладку мускулатуру судин, надниркові та ниркові клітини. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики діють насамперед на дистальну частину канальців нирок (початковий відділ звивистого канальця), пригнічуючи реабсорбцію іонів NaCl (протидіючи котранспортеру Na+Cl‒) та сприяючи реабсорбції Са++ (за допомогою невідомого механізму). Підвищене виведення Na+ та води до кортикальної збиральної трубочки та/або збільшення швидкості потоку спричиняє підвищення секреції та виведення К+ та Н+.

    Азилсартану медоксоміл. Ангіотензин II утворюється з ангіотензину I внаслідок реакції, що каталізується ангіотензин-перетворювальними ферментами (АПФ, кіназа II). Ангіотензин II є основним пресорним агентом ренін-ангіотензинової системи, котрий впливає на звуження судин, стимуляцію синтезу та вивільнення альдостерону, серцеву стимуляцію та ниркову реабсорбцію натрію. Азилсартан блокує вазоконстрикторну та альдостерон-секреторну дію ангіотензину II завдяки селективному блокуванню зв’язування ангіотензину II з рецептором AT1 у багатьох тканинах, таких як гладка мускулатура судин та надниркова залоза. Таким чином, його дія не залежить від шляхів синтезу ангіотензину II.

    Рецептор AT2 також присутній у багатьох тканинах, однак даних про зв’язок цього рецептора із серцево-судинним гомеостазом немає. Азилсартан має афінність до рецептора AT1, що у 10000 разів вища порівняно з рецептором AT2.

    Блокада ренін-ангіотензинової системи за допомогою інгібіторів АПФ, які інгібують біосинтез ангіотензину II з ангіотензину I, широко застосовується у лікуванні артеріальної гіпертензії. Інгібітори АПФ також інгібують розпад брадикініну – реакція, яка каталізується АПФ. Оскільки азилсартан не інгібує АПФ (кіназа II), він не повинен впливати на рівні брадикініну. Дотепер невідомо, чи є зазначена різниця клінічно релевантною. Азилсартан не зв’язується та не блокує інші рецептори або іонні канали, які є важливими для серцево-судинної регуляції.

    Блокада рецептора ангіотензину II інгібує негативний зворотний звʼязок ангіотензину II із секрецією реніну. Як наслідок, підвищення активності реніну у плазмі крові та рівні циркулюючого у крові ангіотензину II не послаблюють дію азилсартану на кров’яний тиск.

    Хлорталідон. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики діють насамперед на дистальну частину канальців нирок (початковий відділ звивистого канальця), пригнічуючи реабсорбцію іонів NaCl (протидіючи котранспортеру Na+Cl‒) та сприяючи реабсорбції Са++ (за допомогою невідомого механізму). Підвищене виведення Na+ та води до кортикальної збиральної трубочки та/або збільшення швидкості потоку спричиняє підвищення секреції та виведення К+ та Н+. Діуретична дія хлорталідону призводить до зниження об’єму екстрацелюлярної рідини, об’єму плазми, серцевого викиду, загального обмінного натрію, швидкості клубочкової фільтрації та ниркового плазмотоку. Незважаючи на те, що механізм дії хлорталідону та пов’язаних з ним лікарських засобів не є повністю дослідженим, вважають, що гіпонатріємія та гіповолемія є основою його антигіпертензивної дії.

    Показання

    Лікування артеріальної гіпертензії з метою зниження кров’яного тиску:

    • у пацієнтів, у яких артеріальний тиск адекватно не контролюється монотерапією;
    • як початкова терапія для пацієнтів, які потребують комбінованої антигіпертензивної терапії.

    Протипоказання

    • Гіперчутливість до активної речовини або інших компонентів препарату;
    • анурія;
    • резистентна до терапії гіпокаліємія, гіперкальціємія, гіпонатріємія;
    • тяжкі порушення функції печінки та нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв);
    • холестаз, обструкція жовчовивідних шляхів;
    • вагітність та годування груддю;
    • не застосовувати разом із аліскіреном пацієнтам із цукровим діабетом;
    • дитячий вік;
    • протипоказано жінкам, які планують вагітність.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

    Даних щодо впливу препарату на швидкість психомоторних реакцій при керуванні автотранспортом або іншими механізмами немає, але слід враховувати можливість запаморочення або підвищеної стомлюваності.

    Спосіб застосування та дози

    ЕдарбіКлор® призначений для перорального застосування, таблетки можна приймати незалежно від прийому їжі.

    Рекомендована початкова доза для дорослих становить 1 таблетку (40/12,5 мг) 1 раз на добу. Антигіпертензивний ефект проявляється головним чином протягом 1‒2 тижнів лікування. Через 2‒4 тижні лікування доза за потреби може бути збільшена до 40/25 мг з метою досягнення цільового рівня артеріального тиску.

    Препарат ЕдарбіКлор® можна застосовувати для забезпечення додаткового зниження артеріального тиску у пацієнтів, у яких гіпертензія недостатньо контролюється на фоні монотерапії антагоністом рецепторів ангіотензину ІІ або діуретиком. Пацієнти, у яких не забезпечується належний контроль на фоні прийому азилсартану медоксомілу у дозі 80 мг, можуть досягти додаткового клінічного зниження систолічного/діастолічного артеріального тиску на 13/6 мм рт. ст. після призначення препарату ЕдарбіКлор® у дозі 40/12,5 мг. Пацієнти, у яких не забезпечується належний контроль на фоні прийому хлорталідону у дозі 25 мг, можуть досягти додаткового клінічного зниження артеріального тиску на 10/7 мм рт. ст. після призначення препарату ЕдарбіКлор® у дозі 40/12,5 мг.

    Препарат ЕдарбіКлор® можна застосовувати як терапію першої лінії, якщо пацієнт потребує комплексної терапії для досягнення цільового рівня артеріального тиску.

    Пацієнти, для яких вже підібрано дози окремих складових препарату (азилсартану медоксомілу та хлорталідону), можуть натомість отримувати відповідну дозу препарату ЕдарбіКлор®.

    За потреби препарат ЕдарбіКлор® можна призначати разом з іншими антигіпертензивними препаратами.

    Перед початком лікування препаратом ЕдарбіКлор® необхідно відкоригувати гіповолемію, у разі наявності, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок та у пацієнтів, які отримують високі дози діуретиків (див. розділ «Особливості застосування»).

    Пацієнтам, у яких спостерігаються дозолімітуючі небажані реакції на хлорталідон, можна призначити препарат ЕдарбіКлор®, починаючи з нижчої дози хлорталідону (див. розділ «Особливості застосування»).

    Особливі групи пацієнтів.

    Порушення функції нирок.

    Безпечність та ефективність препарату ЕдарбіКлор® для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (розрахункова ШКФ < 30 мл/хв/1,73 м2) не встановлені. Для пацієнтів з легким (розрахункова ШКФ 60‒90 мл/хв/1,73 м2) та помірним (розрахункова ШКФ 30‒60 мл/хв/1,73 м2) ступенем ниркової недостатності коригування дози препарату не потрібне.

    Хлорталідон. Хлорталідон може сприяти виникненню азотемії.

    Порушення функції печінки.

    Азилсартану медоксоміл. Для пацієнтів з легким та помірним ступенем печінкової недостатності коригування дози препарату не потрібне. Дія азилсартану медоксомілу у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю не вивчалась.

    Хлорталідон. Незначні зміни водно-електролітного балансу можуть сприяти розвитку печінкової коми у пацієнтів із порушеннями функції печінки або прогресуючим захворюванням печінки.

    Пацієнти літнього віку.

    Для пацієнтів літнього віку коригування дози препарату ЕдарбіКлор® не потрібне.

    Діти. Препарат ЕдарбіКлор® не призначають дітям, оскільки дані щодо безпеки та ефективності застосування дітям (віком до 18 років) відсутні.

    Передозування

    Азилсартану медоксоміл. Є обмежені дані щодо передозування препаратом у людини. Під час контрольованих клінічних досліджень за участю здорових добровольців азилсартану медоксоміл, який застосовували у дозах до 320 мг 1 раз на добу протягом 7 днів, переносився добре. У разі передозування необхідно проводити підтримувальну терапію з огляду на клінічний стан пацієнта. Азилсартан не виводиться за допомогою діалізу.

    Хлорталідон. До симптомів гострого передозування належать: нудота, слабкість, запаморочення та порушення електролітного балансу. Рівень LD50 препарату при пероральному застосуванні у тварин становить більше 25 000 мг/кг маси тіла. Мінімальна летальна доза для людини не встановлена. Специфічний антидот до препарату відсутній. Рекомендоване промивання шлунка з подальшою підтримувальною терапією. За необхідності до цієї терапії можна додати розчин декстрози і натрію хлориду з калієм, який слід вводити внутрішньовенно з обережністю.

    Термін придатності

    3 роки.

    Умови зберігання

    Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці!

    Упаковка

    По 7 таблеток у блістері; по 2 або по 4 блістери у картонній коробці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    Такеда Фармасьютікал Компані Лімітед, Осака Плант, Японія / Takeda Pharmaceutical Company Limited, Osaka Plant, Japan.

    Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

    17-85, Юсохонмачі 2-хоме, Йодогава-ку, Осака 532-8686, Японія / 17-85, Jusohonmachi 2-chome, Yodogawa-ku, Osaka 532-8686, Japan

  • Отзывы (0)