0
Viridis Bot
Производитель
КЕМИЧЕ
*Цена действительна при заказе на сайте
Характеристики
Условия отпуска
По рецепту;
Производитель
КЕМИЧЕ;
Инструкция
Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.
діюча речовина: lauromacrogol 400 (polidocanol);
2 мл розчину для ін’єкцій містить лауромакроголу 400 10 мг або 20 мг, або 60 мг;
допоміжні речовини: етанол 96 %; натрію гідрофосфат, дигідрат; калію дигідрофосфат; вода для ін’єкцій.
Розчин для ін’єкцій.
Склерозуючі засоби для локального введення.
Код АТС С05В В02.
Склеротерапія судинних сіток, варикозу гілок центральної вени, ретикулярного варикозу, малих, середніх та великих варикозних вузлів; геморой 1-го та 2-го ступеня.
Залежно від розміру варикозних вузлів використовують різні концентрації препарату, для лікування геморою застосовують Етоксисклерол 3 %.
Показання |
Концентрація Етоксисклеролу | |||
| 0,5 % | 1 % | 3 % | Спосіб застосування | |
| Судинні сітки | х | У вигляді розчину | ||
| Варикоз гілок центральної вени | х | х | У вигляді розчину | |
| Ретикулярний варикоз | х | У вигляді розчину | ||
| Малі варикозні вузли | х | У вигляді розчину та піни | ||
| Середні та великі варикозні вузли | х | У вигляді розчину та піни | ||
| Геморой 1-го та 2-го ступеня | х | У вигляді розчину |
При лікуванні варикозу препарат протипоказаний у таких випадках:
абсолютні протипоказання для застосування препарату:
абсолютні протипоказання для застосування препарату у формі піни (додатково):
відносні протипоказання для застосування препарату:
відносні протипоказання для застосування препарату у формі піни (додатково):
При лікуванні геморою препарат протипоказаний у таких випадках:
абсолютні протипоказання для застосування препарату у разі геморою:
відносні протипоказання для застосування препарату у разі геморою:
Концентрацію препарату підбирають залежно від діаметру вени та індивідуального стану окремого пацієнта.
Необхідно застосовувати мінімальну можливу концентрацію препарату.
Дозування (разові та добові дози).
Не можна перевищувати дозу лауромакроголу 400 з розрахунку 2 мг/кг маси тіла на добу.
Наприклад, пацієнту з масою тіла 70 кг максимально можна застосовувати дозу 140 мг (за винятком дозування у разі геморою).
140 мг лауромакроголу 400 містить:
Етоксисклерол 0,5 %: 28 мл розчину для ін’єкцій;
Етоксисклерол 1 %: 14 мл розчину для ін’єкцій;
Етоксисклерол 3 %: 4,6 мл розчину для ін’єкцій.
За бажанням можна вводити препарат у вигляді піни.
Для приготування стандартизованої однорідної в’язкої піни див. інструкцію для індивідуальних систем.
При застосуванні препарату у вигляді піни не слід перевищувати дозу 10 мл піни на сеанс та на день, незалежно від маси тіла пацієнта.
Обширний варикоз необхідно лікувати за декілька сеансів.
Для пацієнтів з варикозом, схильних до реакцій гіперчутливості, при першому сеансі лікування застосовують лише одну ін’єкцію. Залежно від результатів лікування та розміру зони поширення облітерації при наступному сеансі лікування можна робити кілька ін’єкцій, не перевищуючи максимальну дозу.
Склеротерапія судинних сіток: залежно від розмірів варикозних вузлів призначають по
0,1-0,2 мл Етоксисклеролу 0,5 % внутрішьосудинно.
Склеротерапія варикозу гілок центральної вени: залежно від розмірів варикозних вузлів призначають по 0,1-0,2 мл Етоксисклеролу 1 % внутрішьносудинно.
Склеротерапія ретикулярного варикозу: залежно від розмірів варикозних вузлів призначають по 0,1-0,3 мл Етоксисклеролу 1 % внутрішньосудинно.
Малі варикозні вузли: залежно від розмірів варикозних вузлів призначають по 0,1-0,3 мл Етоксисклеролу 1 % у вигляді розчину внутрішьносудинно.
При застосуванні Етоксисклеролу 1 % у вигляді піни, наприклад, для лікування варикозу колатеральних вен призначають до 4 мл препарату (максимально – 6 мл) на ін’єкцію. Для лікування перфорантних вен призначають до 2 мл препарату (маскимально – 4 мл) на ін’єкцію. При цьому не слід перевищувати максимальну добову дозу.
Середні варикозні вузли: залежно від розмірів варикозних вузлів, при першому застосуванні призначають по 0,5-1 мл Етоксисклеролу 3 % у вигляді розчину внутрішньосудинно. Залежно від перебігу та розмірів варикозних вузлів вводять до 2 мл розчину у наступних сеансах, не перевищуючи максимальну добову дозу.
Етоксисклерол 3 % у вигляді піни (наприклад, для лікування великих та малих підшкірних вен) вводять до 4 мл на ін’єкцію (максимально – 6 мл для лікування великих підшкірних вен). При цьому не слід перевищувати максимальну добову дозу.
Великі варикозні вузли: при першому застосуванні призначають 1 мл Етоксисклеролу 3 % у вигляді розчину. Залежно від перебігу та розмірів варикозних вузлів призначають декілька ін’єкцій (2-3) до 2 мл у наступних сеансах. При цьому не слід перевищувати максимальну добову дозу.
Етоксисклерол 3 % у вигляді піни (наприклад, для лікування великих та малих підшкірних вен), вводять до 4 мл на ін’єкцію (максимально – 6 мл для лікування великих підшкірних вен). При цьому не слід перевищувати максимальну добову дозу.
Концентрація лікарського засобу у вигляді піни, залежно від показань.
| 1 %* | 3%* |
| Варикоз колатеральних вен | Варикоз великих підшкірних вен |
| Варикоз перфорантних вен | Варикоз малих підшкірних вен |
*Вказані концентрації стосуються Етоксисклеролу у вигляді розчину для приготування піни.
Геморой: протягом одного лікувального сеансу не слід перевищувати дозу 3 мл Етоксисклеролу 3 %. Залежно від перебігу захворювання вводять до 1 мл розчину для кожного вузла шляхом ін’єкції прямо під слизову оболонку. Винятком є 11-годинні вузли у чоловіків, коли вводиться максимально 0,5 мл.
Спосіб та тривалість застосування.
Склеротерапія судинних сіток
Склеротерапія варикозу гілок центральної вени
Склеротерапія ретикулярного варикозу
Малі варикозні вузли
Склерозування проводять, коли нога знаходиться у горизонтальному положенні або трохи піднята, під кутом 30-45°. Всі ін’єкції вводять лише внутрішньовенно, у тому числі при лікуванні судинної сітки.
Застосовують дуже тонкі голки (наприклад інсулінові) та шприци з плавним поршнем. Прокол здійснють по дотичній, препарат вводять повільно. При застосуванні препарату у вигляді піни розмір голки повинен бути не менше 25 G.
Середні та великі варикозні вузли
Незалежно від способу венепункції (пацієнт, який знаходиться у положенні стоячи, – тільки за допомогою канюлі, пацієнту, який знаходиться у положенні сидячи, за допомогою готового шприца для ін’єкції) склерозування здійснюють, коли нога знаходиться у горизонтальному положенні або трохи піднята, під кутом 30-45°.
Усі ін’єкції здійснюють лише внутрішньовенно.
Введення препарату у вигляді піни шляхом прямої ін’єкції в невидимі трункулярні вени, перфорантні вени та варикозні вузли в інгулярній ділянці або підколінній ямці необхідно здійснювати за допомогою ультразвуку (бажано в дуплекс-режимі). При склеротерапії інших невидимих варикозних вузлів для проколу та ін’єкції також рекомендується застосування ультразвуку.
Залежно від рівня і ступеня варикозу може бути необхідним проведення декількох курсів терапії.
Тромби, що іноді можуть утворюватися, видаляються за допомогою проколу-надрізу та видавлювання.
Компресійна терапія після введення Етоксисклеролу у вигляді розчину.
Після введення препарату у вигляді розчину місце уколу слід міцно затиснути марлевим тампоном і накласти тугу еластичну компресійну пов’язку. Пацієнтові слід одразу після введення препарату походити принаймні 30 хвилин, бажано в межах стаціонару.
Компресійна терапія після введення Етоксисклеролу у вигляді піни.
Після введення препарату у вигляді піни, ногу пацієнта слід іммобілізувати на 2-5 хвилин. Слід уникати маневру Вальсави та м’язової активації у пацієнта.
Слід також утриматися від накладання пов’язки одразу. Компресійну пов’язку накладають приблизно через 10 хвилин при лікуванні великих та малих підшкірних вен та приблизно через 5 хвилин при лікуванні колатеральних варикозних вузлів, рецидивуючих варикозних вузлів або перфорантних вен.
Тривалість компресійної терапії.
Пов'язку слід носити 2-3 дні після склеротерапії судинних сіток, в інших випадках – протягом 5-7 днів.
Пов'язку слід носити 3-5 тижнів після склеротерапії середніх та великих варикозних вен.
Пацієнтам з обширним варикозним розширенням вен рекомендується компресійна терапія бинтами короткої тяги протягом декількох місяців.
Для уникнення сповзання пов’язки, особливо на стегні, під компресійну пов’язку рекомендується накласти неспов’язаючу пов’язку з пористого синтетичного матеріалу.
Успіх склеротерапії залежить від подальшого належного компресійного лікування.
Склеротерапія геморою.
Препарат вводять під слизову оболонку прямо у гемороїдальний вузол або верхню частину гемороїдального вузла у приточну ділянку.
З особливою обережністю слід проводити склеротерапію в ділянці внутрішнього анального сфінктера у зв'язку з ризиком пошкодження і подальшого нетримання.
Облітерацію вузлів середніх та великих розмірів здійснюють лише внутрішньовенно, запобігаючи повітряній емболії.
При лікуванні 11-годинних вузлів у чоловіків максимально вводять 0,5 мл Етоксисклеролу
3 % через близькість до уретри та передміхурової залози.
Кількість повторних курсів лікування визначають залежно від ступеня геморою.
Склеротерапія варикозних вузлів
Побічні реакції, описані нижче, визначені на основі повідомлень щодо застосування лауромакроголу 400, отриманих з усього світу. В деяких випадках побічні реакції були тяжкими, але в більшості випадків – тимчасовими. Часто такі повідомлення були спонтанними, без приналежності до певної групи пацієнтів, без будь-якої контрольної групи, у зв’язку з чим неможливо точно оцінити частоту, а також точно встановити залежність виникнення побічної реакції від впливу препарату.
Місцеві побічні реакції (наприклад некроз), особливо шкіри та прилеглих тканин (рідко – нервових закінчень), спостерігалися після випадкової ін’єкції в навколишні тканини (паравенозна ін’єкція). Ризик виникнення таких реакцій зростає зі збільшенням концентрації та об’єму Етоксисклеролу.
Побічні реакції наведено за такою частотою виникнення (згідно з MedDRA): дуже часто:
≥ 10 %, часто: ≥ 1 % до < 10 %, нечасто: ≥ 0,1 % до < 1 %; рідко: ≥ 0,01 % до < 0,1 %; дуже рідко: < 0,01 %.
З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, генералізована кропив’янка, астма (астматичні напади).
З боку нервової системи: дуже рідко – порушення мозкового кровообігу, головний біль, мігрень (рідко – при застосуванні препарату у вигляді піни), місцеві порушення чутливості, втрата свідомості, сплутаність свідомості, запаморочення, втрата мовлення, атаксія, геміпарез, оральна гіпестезія.
З боку органів зору: дуже рідко (рідко при застосуванні препарату у вигляді піни) – порушення зору.
З боку серця: дуже рідко – зупинка серця, аномальний серцевий ритм, відчуття серцебиття.
З боку судинної системи: часто – поява судин на ділянці склерозування, гематома; нечасто – поверхневий тромбофлебіт, флебіт; рідко – тромбоз глибоких вен, можливо, спричинений основним станом; дуже рідко – легенева емболія, вазовагальна втрата свідомості, колапс, васкуліт.
З боку органів дихання: дуже рідко – утруднене дихання, відчуття тиску у ділянці грудної клітки, кашель.
З боку травної системи: дуже рідко – дисгевзія, нудота, блювання.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – зміна кольору шкіри (гіперпігментація, екхімоз); нечасто – алергічний дерматит, контактна кропив’янка, шкірна реакція, еритема;
дуже рідко – гіпертрихоз у ділянці склерозування.
З боку системи м’язів та з’єднувальної тканини: рідко &
Отзывы (0)
Оценка:
діюча речовина: lauromacrogol 400 (polidocanol);
2 мл розчину для ін’єкцій містить лауромакроголу 400 10 мг або 20 мг, або 60 мг;
допоміжні речовини: етанол 96 %; натрію гідрофосфат, дигідрат; калію дигідрофосфат; вода для ін’єкцій.
Розчин для ін’єкцій.
Склерозуючі засоби для локального введення.
Код АТС С05В В02.
Склеротерапія судинних сіток, варикозу гілок центральної вени, ретикулярного варикозу, малих, середніх та великих варикозних вузлів; геморой 1-го та 2-го ступеня.
Залежно від розміру варикозних вузлів використовують різні концентрації препарату, для лікування геморою застосовують Етоксисклерол 3 %.
Показання |
Концентрація Етоксисклеролу | |||
| 0,5 % | 1 % | 3 % | Спосіб застосування | |
| Судинні сітки | х | У вигляді розчину | ||
| Варикоз гілок центральної вени | х | х | У вигляді розчину | |
| Ретикулярний варикоз | х | У вигляді розчину | ||
| Малі варикозні вузли | х | У вигляді розчину та піни | ||
| Середні та великі варикозні вузли | х | У вигляді розчину та піни | ||
| Геморой 1-го та 2-го ступеня | х | У вигляді розчину |
При лікуванні варикозу препарат протипоказаний у таких випадках:
абсолютні протипоказання для застосування препарату:
абсолютні протипоказання для застосування препарату у формі піни (додатково):
відносні протипоказання для застосування препарату:
відносні протипоказання для застосування препарату у формі піни (додатково):
При лікуванні геморою препарат протипоказаний у таких випадках:
абсолютні протипоказання для застосування препарату у разі геморою:
відносні протипоказання для застосування препарату у разі геморою:
Концентрацію препарату підбирають залежно від діаметру вени та індивідуального стану окремого пацієнта.
Необхідно застосовувати мінімальну можливу концентрацію препарату.
Дозування (разові та добові дози).
Не можна перевищувати дозу лауромакроголу 400 з розрахунку 2 мг/кг маси тіла на добу.
Наприклад, пацієнту з масою тіла 70 кг максимально можна застосовувати дозу 140 мг (за винятком дозування у разі геморою).
140 мг лауромакроголу 400 містить:
Етоксисклерол 0,5 %: 28 мл розчину для ін’єкцій;
Етоксисклерол 1 %: 14 мл розчину для ін’єкцій;
Етоксисклерол 3 %: 4,6 мл розчину для ін’єкцій.
За бажанням можна вводити препарат у вигляді піни.
Для приготування стандартизованої однорідної в’язкої піни див. інструкцію для індивідуальних систем.
При застосуванні препарату у вигляді піни не слід перевищувати дозу 10 мл піни на сеанс та на день, незалежно від маси тіла пацієнта.
Обширний варикоз необхідно лікувати за декілька сеансів.
Для пацієнтів з варикозом, схильних до реакцій гіперчутливості, при першому сеансі лікування застосовують лише одну ін’єкцію. Залежно від результатів лікування та розміру зони поширення облітерації при наступному сеансі лікування можна робити кілька ін’єкцій, не перевищуючи максимальну дозу.
Склеротерапія судинних сіток: залежно від розмірів варикозних вузлів призначають по
0,1-0,2 мл Етоксисклеролу 0,5 % внутрішьосудинно.
Склеротерапія варикозу гілок центральної вени: залежно від розмірів варикозних вузлів призначають по 0,1-0,2 мл Етоксисклеролу 1 % внутрішьносудинно.
Склеротерапія ретикулярного варикозу: залежно від розмірів варикозних вузлів призначають по 0,1-0,3 мл Етоксисклеролу 1 % внутрішньосудинно.
Малі варикозні вузли: залежно від розмірів варикозних вузлів призначають по 0,1-0,3 мл Етоксисклеролу 1 % у вигляді розчину внутрішьносудинно.
При застосуванні Етоксисклеролу 1 % у вигляді піни, наприклад, для лікування варикозу колатеральних вен призначають до 4 мл препарату (максимально – 6 мл) на ін’єкцію. Для лікування перфорантних вен призначають до 2 мл препарату (маскимально – 4 мл) на ін’єкцію. При цьому не слід перевищувати максимальну добову дозу.
Середні варикозні вузли: залежно від розмірів варикозних вузлів, при першому застосуванні призначають по 0,5-1 мл Етоксисклеролу 3 % у вигляді розчину внутрішньосудинно. Залежно від перебігу та розмірів варикозних вузлів вводять до 2 мл розчину у наступних сеансах, не перевищуючи максимальну добову дозу.
Етоксисклерол 3 % у вигляді піни (наприклад, для лікування великих та малих підшкірних вен) вводять до 4 мл на ін’єкцію (максимально – 6 мл для лікування великих підшкірних вен). При цьому не слід перевищувати максимальну добову дозу.
Великі варикозні вузли: при першому застосуванні призначають 1 мл Етоксисклеролу 3 % у вигляді розчину. Залежно від перебігу та розмірів варикозних вузлів призначають декілька ін’єкцій (2-3) до 2 мл у наступних сеансах. При цьому не слід перевищувати максимальну добову дозу.
Етоксисклерол 3 % у вигляді піни (наприклад, для лікування великих та малих підшкірних вен), вводять до 4 мл на ін’єкцію (максимально – 6 мл для лікування великих підшкірних вен). При цьому не слід перевищувати максимальну добову дозу.
Концентрація лікарського засобу у вигляді піни, залежно від показань.
| 1 %* | 3%* |
| Варикоз колатеральних вен | Варикоз великих підшкірних вен |
| Варикоз перфорантних вен | Варикоз малих підшкірних вен |
*Вказані концентрації стосуються Етоксисклеролу у вигляді розчину для приготування піни.
Геморой: протягом одного лікувального сеансу не слід перевищувати дозу 3 мл Етоксисклеролу 3 %. Залежно від перебігу захворювання вводять до 1 мл розчину для кожного вузла шляхом ін’єкції прямо під слизову оболонку. Винятком є 11-годинні вузли у чоловіків, коли вводиться максимально 0,5 мл.
Спосіб та тривалість застосування.
Склеротерапія судинних сіток
Склеротерапія варикозу гілок центральної вени
Склеротерапія ретикулярного варикозу
Малі варикозні вузли
Склерозування проводять, коли нога знаходиться у горизонтальному положенні або трохи піднята, під кутом 30-45°. Всі ін’єкції вводять лише внутрішньовенно, у тому числі при лікуванні судинної сітки.
Застосовують дуже тонкі голки (наприклад інсулінові) та шприци з плавним поршнем. Прокол здійснють по дотичній, препарат вводять повільно. При застосуванні препарату у вигляді піни розмір голки повинен бути не менше 25 G.
Середні та великі варикозні вузли
Незалежно від способу венепункції (пацієнт, який знаходиться у положенні стоячи, – тільки за допомогою канюлі, пацієнту, який знаходиться у положенні сидячи, за допомогою готового шприца для ін’єкції) склерозування здійснюють, коли нога знаходиться у горизонтальному положенні або трохи піднята, під кутом 30-45°.
Усі ін’єкції здійснюють лише внутрішньовенно.
Введення препарату у вигляді піни шляхом прямої ін’єкції в невидимі трункулярні вени, перфорантні вени та варикозні вузли в інгулярній ділянці або підколінній ямці необхідно здійснювати за допомогою ультразвуку (бажано в дуплекс-режимі). При склеротерапії інших невидимих варикозних вузлів для проколу та ін’єкції також рекомендується застосування ультразвуку.
Залежно від рівня і ступеня варикозу може бути необхідним проведення декількох курсів терапії.
Тромби, що іноді можуть утворюватися, видаляються за допомогою проколу-надрізу та видавлювання.
Компресійна терапія після введення Етоксисклеролу у вигляді розчину.
Після введення препарату у вигляді розчину місце уколу слід міцно затиснути марлевим тампоном і накласти тугу еластичну компресійну пов’язку. Пацієнтові слід одразу після введення препарату походити принаймні 30 хвилин, бажано в межах стаціонару.
Компресійна терапія після введення Етоксисклеролу у вигляді піни.
Після введення препарату у вигляді піни, ногу пацієнта слід іммобілізувати на 2-5 хвилин. Слід уникати маневру Вальсави та м’язової активації у пацієнта.
Слід також утриматися від накладання пов’язки одразу. Компресійну пов’язку накладають приблизно через 10 хвилин при лікуванні великих та малих підшкірних вен та приблизно через 5 хвилин при лікуванні колатеральних варикозних вузлів, рецидивуючих варикозних вузлів або перфорантних вен.
Тривалість компресійної терапії.
Пов'язку слід носити 2-3 дні після склеротерапії судинних сіток, в інших випадках – протягом 5-7 днів.
Пов'язку слід носити 3-5 тижнів після склеротерапії середніх та великих варикозних вен.
Пацієнтам з обширним варикозним розширенням вен рекомендується компресійна терапія бинтами короткої тяги протягом декількох місяців.
Для уникнення сповзання пов’язки, особливо на стегні, під компресійну пов’язку рекомендується накласти неспов’язаючу пов’язку з пористого синтетичного матеріалу.
Успіх склеротерапії залежить від подальшого належного компресійного лікування.
Склеротерапія геморою.
Препарат вводять під слизову оболонку прямо у гемороїдальний вузол або верхню частину гемороїдального вузла у приточну ділянку.
З особливою обережністю слід проводити склеротерапію в ділянці внутрішнього анального сфінктера у зв'язку з ризиком пошкодження і подальшого нетримання.
Облітерацію вузлів середніх та великих розмірів здійснюють лише внутрішньовенно, запобігаючи повітряній емболії.
При лікуванні 11-годинних вузлів у чоловіків максимально вводять 0,5 мл Етоксисклеролу
3 % через близькість до уретри та передміхурової залози.
Кількість повторних курсів лікування визначають залежно від ступеня геморою.
Склеротерапія варикозних вузлів
Побічні реакції, описані нижче, визначені на основі повідомлень щодо застосування лауромакроголу 400, отриманих з усього світу. В деяких випадках побічні реакції були тяжкими, але в більшості випадків – тимчасовими. Часто такі повідомлення були спонтанними, без приналежності до певної групи пацієнтів, без будь-якої контрольної групи, у зв’язку з чим неможливо точно оцінити частоту, а також точно встановити залежність виникнення побічної реакції від впливу препарату.
Місцеві побічні реакції (наприклад некроз), особливо шкіри та прилеглих тканин (рідко – нервових закінчень), спостерігалися після випадкової ін’єкції в навколишні тканини (паравенозна ін’єкція). Ризик виникнення таких реакцій зростає зі збільшенням концентрації та об’єму Етоксисклеролу.
Побічні реакції наведено за такою частотою виникнення (згідно з MedDRA): дуже часто:
≥ 10 %, часто: ≥ 1 % до < 10 %, нечасто: ≥ 0,1 % до < 1 %; рідко: ≥ 0,01 % до < 0,1 %; дуже рідко: < 0,01 %.
З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, генералізована кропив’янка, астма (астматичні напади).
З боку нервової системи: дуже рідко – порушення мозкового кровообігу, головний біль, мігрень (рідко – при застосуванні препарату у вигляді піни), місцеві порушення чутливості, втрата свідомості, сплутаність свідомості, запаморочення, втрата мовлення, атаксія, геміпарез, оральна гіпестезія.
З боку органів зору: дуже рідко (рідко при застосуванні препарату у вигляді піни) – порушення зору.
З боку серця: дуже рідко – зупинка серця, аномальний серцевий ритм, відчуття серцебиття.
З боку судинної системи: часто – поява судин на ділянці склерозування, гематома; нечасто – поверхневий тромбофлебіт, флебіт; рідко – тромбоз глибоких вен, можливо, спричинений основним станом; дуже рідко – легенева емболія, вазовагальна втрата свідомості, колапс, васкуліт.
З боку органів дихання: дуже рідко – утруднене дихання, відчуття тиску у ділянці грудної клітки, кашель.
З боку травної системи: дуже рідко – дисгевзія, нудота, блювання.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – зміна кольору шкіри (гіперпігментація, екхімоз); нечасто – алергічний дерматит, контактна кропив’янка, шкірна реакція, еритема;
дуже рідко – гіпертрихоз у ділянці склерозування.
З боку системи м’язів та з’єднувальної тканини: рідко &
Новый покупатель?
Уже зарегистрирован?
Вы успешно зарегистрированы
Введите свой промокод при создании заказа и получите свою персональную скидку
*Обращаем ваше внимание, что скидки действуют на онлайн-заказы, оформленные в аптеке по адресу: П.Тычины, 2