Telegram BotViridis Bot

Киев
Все аптеки
Киев
Все аптеки
0
грн.
ФЕЛОДИП ТАБ. 2,5МГ №30 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурный
Внешний вид упаковки может отличаться от фото на сайте

ФЕЛОДИП ТАБ. 2,5МГ №30

Не в наличии

Артикул:11779
ID:7744

Производитель

ТЕВА

*Цена действительна при заказе на сайте

упаковка

651.10 грн

блист

217.03 грн
  • Характеристики

    Условия отпуска

    По рецепту;

    Производитель

    ТЕВА;

    Форма выпуска

    упаковка;

  • Инструкция

    Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.

    Склад

    діюча речовина: фелодипін;

    1 таблетка містить 2,5 мг або 5 мг, або 10 мг фелодипіну;

    допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, повідон, пропілгалат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

    оболонка таблетки по 2,5 мг: гіпромелоза, заліза оксид жовтий (Е 172), титану діоксид (Е 171), тальк, пропіленгліколь;

    оболонка таблетки по 5 мг та по 10 мг: гіпромелоза, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), титану діоксид (Е 171), тальк, пропіленгліколь.

    Лікарська форма

    Таблетки з модифікованим вивільненням.

    Основні фізико-хімічні властивості:

    таблетки по 2,5 мг: таблетки, вкриті оболонкою, жовтого кольору, круглі, двоопуклі, діаметром 9 мм, з відбитком «2.5» з одного боку;

    таблетки по 5 мг: таблетки, вкриті оболонкою, світло-рожевого кольору, круглі, двоопуклі, діаметром 9 мм, з відбитком «5» з одного боку;

    таблетки по 10 мг: таблетки, вкриті оболонкою, червоно-коричневого кольору, круглі, двоопуклі, діаметром 9 мм, з відбитком «10» з одного боку.

    Фармакотерапевтична група

    Селективні блокатори кальцієвих каналів з переважною дією на судини. Похідні дигідропіридину. Код АТХ C08C A02.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка.

    Фелодипін – вазоселективний блокатор кальцієвих каналів, який знижує артеріальний тиск шляхом зменшення периферичного судинного опору. У терапевтичних дозах фелодипін вибірково впливає на гладкі м’язи артеріол, не здійснює безпосереднього впливу на скоротливість та провідність серця. Препарат не впливає на гладкі м’язи вен та адренергічні вазомоторні механізми, і, відповідно, прийом фелодипіну не пов'язаний з симптомами ортостатичної гіпотензії. Фелодипін має свій власний помірний натрійуретичний та діуретичний ефект, і, відповідно, не спричиняє затримку рідини в організмі.

    Фелодипін є ефективним при різних ступенях артеріальної гіпертензії. Його можна використовувати в якості монотерапії або в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами, наприклад: β-блокаторами, діуретиками або інгібіторами АПФ для посилення антигіпертензивної дії. Фелодипін знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск і його можна призначати у випадку ізольованої систолічної гіпертензії. Фелодипін зберігає свою антигіпертензивну ефективність також у комбінації з нестероїдними протизапальними препаратами.

    Фелодипін проявляє антиангінальну та протиішемічну дію завдяки впливу на баланс між споживанням і постачанням міокарда киснем. Фелодипін зменшує опір коронарних судин. Кровотік через коронарні судини і насичення міокарда киснем також підвищуються завдяки дилатації епікардіальних артерій та артеріол. Фелодипін ефективно попереджає утворення і розвиток спазму коронарних судин. Зниження системного артеріального тиску, зумовлене фелодипіном, послаблює постнавантаження на лівий шлуночок і знижує потребу міокарда в кисні.

    Фелодипін поліпшує переносимість навантажень і зменшує частоту виникнення нападів у пацієнтів зі стабільною стенокардією напруги. Пацієнтам зі стабільною стенокардією фелодипін можна призначати як монотерапію або в комбінації з блокаторами ß-адренорецепторів.

    Фелодипін є ефективним засобом, який добре переноситься дорослими пацієнтами, незважаючи на вік, расу, а також пацієнтами з супутніми захворюваннями, такими як застійна серцева недостатність, бронхіальна астма та інші обструктивні захворювання легень, ниркова недостатність, цукровий діабет, подагра, гіперліпідемія, феномен Рейно, а також пацієнтами після трансплантації нирок. Фелодипін не впливає на глікемію і ліпідний профіль.

    Місце і механізм дії. Основна фармакодинамічна риса фелодипіну полягає у високому ступені судинної селективності. Міогенно активні гладкі м’язи резистивних артеріол особливо чутливі до дії фелодипіну. Фелодипін пригнічує електричну та скоротливу активність гладких м’язів судин, впливаючи на кальцієві канали у клітинній мембрані.

    Гемодинамічні ефекти. Первинний гемодинамічний ефект фелодипіну полягає у зниженні загального периферичного судинного опору, що призводить до зниження артеріального тиску. Цей ефект залежить від дози. Загалом зниження артеріального тиску спостерігається через 2 години після однократного прийому і триває щонайменше 24 години, а співвідношення Т/Р (trough/peak – співвідношення кінцевого і пікового ефекту) досягає величин значно вищих, ніж 50 %. Існує позитивне співвідношення між концентрацією фелодипіну у плазмі крові, зниженням периферичного судинного опору та артеріального тиску.

    Серцеві ефекти. У терапевтичних дозах фелодипін не впливає на скоротливість серця, атріовентрикулярну провідність та рефрактерний період атріовентрикулярного вузла. Гіпотензивна терапія фелодипіном пов’язана зі значною регресією існуючої гіпертрофії лівого шлуночка.

    Ниркові ефекти. Фелодипін має незначну натрійуретичну та діуретичну дію, оскільки знижує тубулярну реабсорбцію натрію. Фелодипін не впливає на добове виведення калію або альбуміну. Судинний опір нирок зменшується після прийому фелодипіну. Нормальна швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) не змінюється. У пацієнтів з порушеною функцією нирок у процесі лікування фелодипіном ШКФ може підвищуватися.

    У пацієнтів, які приймають циклоспорин після трансплантації нирок, фелодипін знижує артеріальний тиск, покращує кровотік у нирках і ШКФ. Фелодипін може покращувати функціонування трансплантату на ранніх стадіях після трансплантації.

    Ефективне зниження високого артеріального тиску особливо корисне у підгрупі пацієнтів з цукровим діабетом.

    Клінічна ефективність

    У дослідженні HOT (Hypertension Optimal Treatment – «Оптимальне лікування артеріальної гіпертензії») вивчалася залежність великих серцево-судинних подій (як то гострий інфаркт міокарда, інсульт та летальний наслідок через серцево-судинне захворювання) від цільового діагностичного артеріального тиску ≤ 90 мм рт.ст., ≤ 85 мм рт.ст. та ≤ 80 мм рт.ст. та досягнутого показника артеріального тиску, при цьому фелодипін застосовувався як базисна терапія.

    Загалом 18790 пацієнтів з артеріальною гіпертензією (діастолічний артеріальний тиск 100-115 мм рт.ст.) віком 50-80 років знаходилися під наглядом протягом в середньому 3,8 року (від 3,3 до 4,9). Фелодипін застосовувався як монотерапія або в комбінації з ß-блокатором та/або інгібітором АПФ та/або діуретиком. Позитивними результатами дослідження було зниження систолічного і діастолічного артеріального тиску до 139 і 83 мм рт.ст. відповідно.

    У дослідженні STOP-2 (Swedish Trial in Old Patients with Hypertension-2 – «Шведське дослідження з участю пацієнтів літнього віку з артеріальною гіпертензією-2»), в якому брали участь 6614 пацієнтів віком від 70 до 84 років, блокатори кальцієвих каналів, що є похідними дигідропіридину (фелодипін та ісрадипін) показали такий самий попереджувальний ефект, що стосується частоти серцево-судинних захворювань та смертності внаслідок серцево-судинних патологій, як інші загальновживані класи антигіпертензивних лікарських засобів – інгібітори АПФ, бета-блокатори та діуретики.

    Фармакокінетика.

    Всмоктування. Фелодипін повністю всмоктується у травному тракті після перорального прийому таблеток з модифікованим вивільненням. Біодоступність становить приблизно 15 % у людей і не залежить від прийнятої дози протягом усього терапевтичного інтервалу. Завдяки особливостям лікарської форми модифіковане вивільнення фелодипіну подовжує фазу всмоктування та забезпечує його рівномірну концентрацію у плазмі крові протягом 24 годин. При застосуванні лікарської форми з пролонгованою дією максимальний рівень у плазмі крові (tmax) досягається через 3-5 годин. У разі одночасного застосування фелодипіну з жирною їжею підвищується швидкість його абсорбції без зміни ступеня абсорбції.

    Розподіл. 99 % фелодипіну зв’язується з плазмовими протеїнами, переважно з альбумінами. Об’єм розподілу у рівноважному стані становить 10 л/кг.

    Метаболізм. Фелодипін метаболізується головним чином у печінці за допомогою цитохрому P450 3A4 (CYP3A4), всі його метаболіти неактивні. Фелодипін належить до лікарських засобів, що швидко виводяться з організму, і має середній плазмовий кліренс 1200 мл/хв. При тривалому застосуванні не відзначено суттєвої акумуляції лікарського засобу.

    У пацієнтів літнього віку та пацієнтів з порушенням функції печінки концентрація фелодипіну у плазмі вища, ніж у молодих пацієнтів. Фармакокінетика фелодипіну не змінюється у пацієнтів з порушенням функції нирок, у тому числі пацієнтів на гемодіалізі.

    Виведення. Період напіввиведення фелодипіну становить близько 25 годин, а рівноважна концентрація досягається через 5 днів. При тривалому застосуванні акумуляція діючої речовини не відбувається. Приблизно 70 % прийнятої дози препарату виводиться з сечею, а 30 % – з калом у формі метаболітів. У незміненому вигляді із сечею виводиться менше 0,5 % прийнятої дози.

    Лінійність/нелінійність. Концентрації у плазмі крові прямо пропорційні до дози в межах терапевтичного діапазону, що становить 2,5-10 мг.

    Показання

    Артеріальна гіпертензія.

    Профілактичне лікування хронічної стабільної стенокардії.

    Протипоказання

    • Підвищена чутливість до фелодипіну та до інших дигідропіридинів (теоретичний ризик перехресної реактивності) або до інших компонентів препарату.
    • Декомпенсована серцева недостатність.
    • Нестабільна стенокардія.
    • Гострий інфаркт міокарда.
    • Динамічна обструкція виносного тракту лівого шлуночка.

    Виражений аортальний/мітральний стеноз.

    Спосіб застосування та дози

    Дорослі:

    Артеріальна гіпертензія.

    Режим дозування завжди визначається індивідуально.

    Терапія починається з дози 5 мг 1 раз на добу. Залежно від клінічної відповіді дозу можна зменшити до 2,5 мг або підвищити до 10 мг на добу. У разі необхідності можна додати інший антигіпертензивний препарат. Стандартна підтримуюча доза становить 5-10 мг 1 раз на добу.

    Стенокардія.

    Режим дозування завжди визначається індивідуально.

    Терапія починається з дози 5 мг 1 раз на добу. У разі необхідності цю дозу можна збільшити до 10 мг 1 раз на добу.

    Максимальна доза становить 20 мг на добу.

    Фелодипін можна застосовувати в комбінації з β-блокаторами, інгібіторами АПФ або діуретиками. Гіпотензивна дія зазначених препаратів може мати адитивний ефект, тому комбіновану терапію слід застосовувати з обережністю для уникнення гіпотензії.

    Пацієнти літнього віку: лікування слід розпочинати з найменшої наявної дози препарату.

    Пацієнти з порушенням функції нирок: пацієнти з порушенням функції нирок не потребують коригування дози.

    Пацієнти з порушенням функції печінки: у пацієнтів з порушенням функції печінки може спостерігатися підвищення концентрації фелодипіну у плазмі крові. Такі пацієнти можуть бути чутливими до лікування нижчими дозами.

    Спосіб застосування: препарат краще приймати вранці, перед їжею або після легкого сніданку, небагатого жирами та вуглеводами. Таблетки не можна розжовувати, ділити чи подрібнювати. Таблетки необхідно ковтати цілими, запиваючи водою.

    Діти

    З огляду на обмежений досвід застосування у педіатричній практиці препарат не слід призначати дітям.

    Передозування

    Симптоми. Передозування може спричиняти надмірну периферичну вазодилатацію з вираженою артеріальною гіпотензією, яка іноді може супроводжуватися брадикардією.

    Лікування. При можливості застосовувати активоване вугілля, промивання шлунка, якщо воно проводиться протягом 1 години після прийому їжі. При тяжкій артеріальній гіпотензії показане симптоматичне лікування. Слід надати пацієнту горизонтального положення із піднятими догори ногами. При брадикардії внутрішньовенно ввести атропін 0,5-1 мг. Якщо цього недостатньо, необхідно поповнити об’єм плазми за допомогою інфузії, наприклад, глюкози, 0,9 % розчину натрію хлориду, декстрану. Можна дати симпатоміметики з переважним впливом на α1-адренорецептори.

    Термін придатності

    4 роки.

    Умови зберігання

    Зберігати при температурі не вище 25 ˚C у недоступному для дітей місці.

    Упаковка

    По 10 таблеток у блістері; по 3 або по 10 блістерів у коробці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    Тева Чех Індастріз с.р.о.

    Місцезнаходження виробника та адреса його місця провадження діяльності.

    вул. Остравска 29, 747 70 Опава-Комаров, Чеська Республіка.

  • Отзывы (0)