ФЛЕМОКЛАВ СОЛЮТАБ ТАБ. 875МГ/125МГ №14

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ФЛЕМОКЛАВ СОЛЮТАБ®

(FLEMOCLAV SOLUTAB® )

Склад:

діючі речовини: амоксицилін, клавуланова кислота;

1 таблетка містить амоксицилін (у формі амоксициліну тригідрату) 875 мг, клавуланову кислоту (у формі калію клавуланату) 125 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, целюлоза диспергована, кросповідон, ванілін, сахарин, магнію стеарат, ароматизатор мандариновий та лимонний.

Лікарська форма. Таблетки, що диспергуються.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Комбінації пеніциліні, у тому числі з інгібіторами бета-лактамаз. Код АТС J01C R02.

Клінічні характеристики.

Показання. Короткотривале лікування бактеріальних інфекції, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

інфекції ЛОР-органів (у т. ч. рецидивуючі середні отити, синусити, тонзиліти);

інфекції нижніх дихальних шляхів (у т. ч. загострення хронічного бронхіту, лобарна та бронхопневмонії);

бактеріальні інфекції шкіри та м’яких тканин (у т. ч. абсцес, запалення підшкірно-жирової клітковини, ранова інфекція, опіки);

інфекції сечостатевої системи (у т. ч. цистит, пієлонефрит, уретрит);

інфекційні захворювання кісткової тканини та суглобів (у т. ч. остеомієліт);

зубні інфекції, у т.ч. дентоальвеолярні абсцеси;

інші інфекції (у т. ч. септичний аборт, післяпологовий сепсис, інтраабдомінальний сепсис).

Протипоказання. Гіперчутливість до амоксициліну, клавуланової кислоти та до інших компонентів препарату; гіперчутливість до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни та цефалоспорини); наявність жовтяниці або порушення функції печінки при застосуванні комбінації амоксицилін/клавуланова кислота в анамнезі; ниркова недостатність з клубочковою фільтрацією < 30 мл/хв. У пацієнтів з інфекційним мононуклеозом або лімфолейкозом підвищується ризик екзантеми, тому при цих захворюваннях комбінацію амоксицилін/клавуланова кислота не застосовують.

Спосіб застосування та дози. Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцевої чутливості до антибіотика. Чутливість до амоксициліну/ клавуланату відрізняється у різних регіонах і може змінюватися з часом. При можливості слід звернутися до даних щодо місцевої чутливості та при необхідності провести мікробіологічне визначення та тест на чутливість.

Флемоклав СолютабÒ призначати на початку прийому їжі, щоб зменшити диспепсичні симптоми. Таблетку можна проковтнути цілою, запиваючи склянкою води або розчинити її у 1/2 склянки води (мінімум 30 мл), ретельно розмішуючи перед вживанням. Препарат приймати через однакові інтервали часу: 2 рази на добу.

Тривалість лікування залежить від тяжкості інфекції і не має перевищувати 14 днів.

Лікар може призначати лікування залежно від перебігу і тяжкості інфекції.

При лікуванні деяких інфекцій (наприклад інфекцій на зразок гострого середнього отиту, синуситу, інфекцій нижніх відділів респіраторного тракту, остеомієліту та інфекцій сечовивідних шляхів) препарат приймають 3 рази на добу та можливі триваліші періоди лікування.

Дорослим та дітям віком від 12 років 1 таблетка Флемоклав СолютабÒ 875/125 мг 2 рази на добу.

У пацієнтів з порушенням функції нирок Флемоклав СолютабÒ у дозі 875/125 мг можна приймати тільки при швидкості клубочкової фільтрації > 30 мл/хв. При цьому корекція дози не потрібна.

У пацієнтів з порушенням функції печінки комбінація амоксицилін/клавуланова кислота призначається з обережністю. Необхідно постійно контролювати функцію печінки.

Пацієнти літнього віку. Корекція дози для пацієнтів літнього віку не потрібна. У разі необхідності дозу коригують залежно від функції нирок.

Побічні реакції.

Побічні ефекти були класифіковані за частотою їх виникнення – від дуже частих до дуже рідкісних. Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто ≥ 1/10; часто ≥ 1/100 та < 1/10; нечасто ≥ 1/1000 та < 1/100; рідко ≥ 1/10000 та < 1/1000; дуже рідко < 1/10000.

Інфекції:

Часто: кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Нечасто: бактеріального або грибкового патогенезу суперінфекції при тривалій або повторній терапії.

Кров та лімфатична система:

Рідко: тромбоцитоз, гемолітична анемія, оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію).

Дуже рідко: лейкопенія (включаючи нейтропенію), гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, еозинофілія, гемолітична анемія, збільшення протромбінового часу та часу кровотечі; збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу; мієлосупресія; ці небажані реакції оборотні та зникають при припиненні терапії.

Імунна система:

Часто: висипи на шкірі та свербіж; кіроподібна екзантема, яка з’являється на 5-11 день після початку терапії. Поява кропив`янки одразу після початку прийому препарату з високим ступенем вірогідності є проявом алергічної реакції та потребує відміни препарату.

Рідко: бульозний або ексфоліативний дерматит (мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), анафілактичний шок; інші алергічні реакції – лікарська пропасниця, еозинофілія, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), набряк гортані, сироваткова хвороба, гемолітична анемія, алергічний васкуліт, інтерстиціальний нефрит, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.

Нервова система:

Рідко: запаморочення, головний біль, судоми (у випадку порушення функції нирок або передозування препарату).

Дуже рідко: гіперактивність, неспокій (тривога), безсоння, сплутаність свідомості, агресивна поведінка.

Судинна система:

Рідко: васкуліт.

Шлунково-кишкова система:

Часто: абдомінальний біль, нудота (частіше при передозуванні), блювання, діарея (в основному реакції з боку системи травлення скороминучі та незначні, зазвичай не бувають виражені; інтенсивність їх можна зменшити, застосовуючи препарат на початку прийому їжі).

Нечасто: диспепсія, порушення травлення, сухість у роті та порушення смакових відчуттів, метеоризм, м’яке випорожнення.

Рідко: кишковий кандидоз, геморагічний коліт, дисколорація поверхневого шару зубної емалі, антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт, який проявляється тяжкою та стійкою діареєю під час прийому препарату або протягом перших 5 тижнів після завершення терапії (у більшості випадків коліт спричиняється Clostridium difficile) та геморагічний коліт), чорний «волосатий» язик, існує можливість виникнення екзантеми, особливо у ділянці рота.

Гепатобіліарна система:

Часто: незначне підвищення активності печінкових ферментів.

Нечасто: помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ спостерігалось у хворих, які лікуються антибіотиками групи бета-лактамів.

Рідко: гепатит та холестатична жовтяниця. Симптоми порушення функції печінки виникають під час лікування або відразу після завершення терапії, однак у деяких випадках вони можуть проявитись через декілька тижнів після припинення прийому препарату; частіше спостерігаються у чоловіків та осіб старше 60 років; у дітей спостерігаються дуже рідко. Ризик виникнення побічних реакцій збільшується при застосуванні препарату понад 14 днів. Порушення функції печінки, як правило, оборотні, однак вони бувають тяжкими і навіть у вкрай поодиноких випадках у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або при одночасному прийомі потенційно гепатотоксичних препаратів можуть призвести до летального кінця.

Нирки та сечовивідні шляхи:

Нечасто: свербіж, печіння та виділення з піхви.

Рідко: інтерстиціальний нефрит, кристалурія.

Передозування. Передозування може призвести до таких шлунково-кишкових симптомів як нудота, блювання та діарея з можливими порушеннями водно-електролітного балансу.

При передозуванні препарату Флемоклав Солютаб® 875/125 мг також можуть виникати судоми. Можливі втрата свідомості, м’язова фасцикуляція, кома, міоклональні судоми, гемоліз, ниркова недостатність та ацидоз. У виняткових випадках може виникати шок у межах 20–40 хв.

Лікування. Призначають активоване вугілля та осмодіуретики. Необхідно підтримувати водний та електролітний баланс. При судомах призначати діазепам; при інших симптомах проводити симптоматичну терапію. У випадку тяжкої ниркової недостатності проводити гемодіаліз.

Застосування у період вагітності або годування груддю. При застосуванні комбінації амоксицилін/клавуланова кислота вагітними не було відмічено негативної дії на плід та новонароджених.

В одиничному дослідженні профілактичний прийом комбінації амоксицилін/клавуланова кислота у жінок з передчасним розривом плідних оболонок підвищував ризик розвитку некротизуючого ентероколіту у новонародженого. Застосування в ІІ та ІІІ триместрах вагітності можливе після оцінки лікарем співвідношення ризик/користь лікування. Протягом І триместру вагітності призначення комбінації амоксицилін/клавуланова кислота в дозі 875/125 мг необхідно уникати.

Обидва компоненти препарату проникають через плацентарний бар`єр та екскретуються в грудне молоко (відсутні дані щодо впливу клавуланової кислоти на дитину, яку годують материнським молоком). Можливе застосування препарату в період годування груддю. Однак у разі виникнення у дитини діареї або грибкової інфекції на слизових оболонках необхідно припинити годування немовля груддю. Необхідно також враховувати можливість сенсибілізації у дитини до компонентів препарату під час годування груддю.

Діти. Препарат у цьому дозуванні не рекомендується для лікування дітей віком до 12 років.

Особливості застосування. Перед початком терапії Флемоклавом Солютаб® необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів.

Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактичні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ці реакції імовірніші в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Флемоклавом Солютаб® і розпочати альтернативну терапію.

Флемоклав Солютаб® не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при цій патології спостерігалися випадки кіроподібного висипу. Для лікування анафілактичного шоку може знадобитися термінове введення адреналіну, кортикостероїдів та усунення ознак дихальної недостатності.

Пацієнтам із тяжкими алергічними реакціями в анамнезі та бронхіальною астмою препарат слід застосовувати з обережністю.

Існує можливість перехресної стійкості та гіперчутливості з іншими пеніцилінами або цефалоспоринами.

Тривале застосування препарату іноді може спричинювати надмірне зростання нечутливої до Флемоклав Солютабу® мікрофлори.

Як і у випадках застосування інших антибіотиків широкого спектра дії можуть виникати грибкові (зокрема – кандидоз) або бактеріальні суперінфекції, особливо у пацієнтів з хронічними захворюваннями та/або порушенням функції імунної системи. У випадку виникнення суперінфекції препарат відміняють та/або призначають коригуючу терапію.

Пацієнтам із тяжкими шлунково-кишковими розладами, які супроводжуються блюванням та/або діареєю, призначення Флемоклав СолютабуÒ не є доцільним, доки не будуть усунуті вищенаведені симптоми, через можливе порушення абсорбції препарату зі шлунково-кишкового тракту.

У випадку тяжкої та стійкої діареї необхідно розглядати можливість розвитку псевдомембранозного коліту, і якщо це не спростовано, терапію препаратом припиняють та приймають відповідні заходи. У випадку геморагічного коліту також необхідна термінова відміна препарату та відповідне лікування. Застосування препаратів, які послаблюють перистальтику в цих випадках протипоказано.

Флемоклав Солютаб® слід з обережністю призначати пацієнтам з порушенням функції печінки. Є поодинокі повідомлення про виникнення холестатичної жовтяниці, яка може бути тяжкою, але зазвичай має оборотний характер. Симптоми і ознаки цього можуть з’явитися до 6 тижнів після припинення лікування.

Зрідка у пацієнтів, які приймають Флемоклав Солютаб® та пероральні антикоагулянти, може спостерігатися понаднормове подовження протромбінового часу (підвищення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR)). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. Може знадобитись корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня антикоагуляції.

У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею (див. розділ «Передозування»).

У зв`язку з високою концентрацією амоксициліну в сечі він може осідати на стінках сечового катетера, тому таким пацієнтам необхідно своєчасно змінювати катетер.

Форсований діурез прискорює елімінацію амоксициліну та зменшує його сироваткову концентрацію.

Неферментні методи визначення цукру в сечі, а також тест на уробіліноген можуть давати хибнопозитивні результати.

Поява на початку лікування генералізованої еритеми, яка супроводжується лихоманкою з пустулами, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. Це вимагає припинення лікування, будь-яке подальше застосування препарату протипоказане.

При тривалому застосуванні препарату необхідно постійно контролювати показники периферичної крові, функції нирок та печінки.

У випадку появи судом прийом препарату припиняють. Одна диспергована таблетка Флемоклав СолютабуÒ 875/125 мг містить 25 мг калію.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Вплив комбінації амоксицилін/клавуланова кислота пов`язаний із можливими побічними ефектами, такими як сплутаність свідомості, рідко – запаморочення та дуже рідко – судоми, що може впливати на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Інші антимікробні препарати. Амоксицилін/клавуланову кислоту не слід поєднувати з бактеріостатичними препаратами/хіміотерапією/антибіотиками (такими як тетрациклін, макроліди, хлорамфенікол, сульфаніламіди). Можливий вплив на результати діагностичних лабораторних досліджень.

Дисульфірам. Комбінація амоксицилін/клавуланова кислота не слід застосовувати одночасно з дисульфірамом.

Лікарські засоби, які гальмують ниркову екскрецію амоксициліну. Одночасний прийом пробенециду, фенілбутазону, оксифенбутазону і меншою мірою ацетилсаліцилової кислоти, індометацину та сульфінпіразону сприяє підвищенню концентрації та більш тривалому знаходженню амоксициліну у плазмі крові та жовчі. Екскреція клавуланової кислоти при цьому не змінюється.

Алопуринол. Призначення алопуринолу та амоксициліну може підвищити ризик розвитку висипів на шкірі.

Сульфасалазин. Амінопеніциліни можуть зменшувати концентрацію сульфасалазину в сироватці крові.

Метотрексат. Амоксицилін зменшує нирковий кліренс метотрексату, що може призвести до збільшення ризику його токсичної дії. При одночасному прийомі з амоксициліном необхідний моніторинг концентрації метотрексату в сироватці крові.

Дигоксин. На тлі прийому комбінації амоксицилін/клавуланова кислота можливе підвищення абсорбції дигоксину.

Антикоагулянти. При одночасному застосуванні з непрямими антикоагулянтами можливе збільшення ризику виникнення кровотеч.

Гормональні контрацептиви. У поодиноких випадках на тлі прийому амоксицикліну відзначалося зниження ефективності пероральних контрацептивів, тому пацієнтам слід рекомендувати застосування негормональних методів контрацепції.

У вагітних жінок, які перебували на лікуванні ампіциліном, спостерігалося короткочасне зменшення рівня естріолу та кон’югатів сечі. Такий ефект є можливим і у випадку з амоксицилін/клавулановою кислотою.

За даними літератури, існують окремі повідомлення про збільшення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (INR) у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбінів час або рівень міжнародного нормалізованого співвідношення з додаванням або припиненням лікування.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Антибіотик широкого спектра дії, комбінований препарат амоксициліну та клавуланової кислоти – інгібітора бета-лактамаз.

Діє бактерицидно, пригнічує синтез пептидоглікану клітинної стінки бактерій. Активний по відношенню до грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів (включаючи штами, які продукують більшість плазмідних та деякі хромосомні бета-лактамази). Клавуланова кислота, яка входить до складу препарату, пригнічує II, III, IV та V типи бета-лактамаз, неактивна відносно бета-лактамаз I типу, які продукуються Enterobacter spp., Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., Acinetobacter spp. Клавуланова кислота має високу тропність до пеніциліназ, завдяки чому утворює стабільний комплекс з ферментом, що попереджує ферментативну деградацію амоксициліну під впливом бета-лактамаз і розширює спектр його дії.

Мікроорганізми, наведені нижче, категоризовані відповідно до чутливості до амоксициліну/клавуланату in vitro.

Чутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis, Enterococcus faecalis, Gardnerella vaginalis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroids, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans інші β-гемолітичні види Streptococcus, Staphylococcus