ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ФЛУКОНАЗ
(FLUCONAZ)
Склад лікарського засобу:
діюча речовина: флуконазол; 1 капсула містить флуконазолу 150 мг;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, тальк, аеросил.
Лікарська форма. Капсули.
Тверді желатинові капсули; половина капсули від блідо-жовтого до насиченого жовтого кольору, половина капсули від блакитного до зеленого кольору; вміст капсули – порошок білого кольору.
Назва і місцезнаходження виробника. «БЕЛКО ФАРМА», Індія.
515, Модерн Індастріал Естейт, Бахадургарх- 124507, (Гар’яна), Індія.
Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні триазолу. Флуконазол. Код АТС J02AC01.
Фармакологічні властивості.
Флуконаз належить до протигрибкових засобів класу триазольних сполук. Чинить виражену протигрибкову дію, специфічно інгібує синтез грибкових стеролів. Специфічно діє на грибкові ферменти, залежні від цитохрому Р450. Активний щодо різних штамів Candida spp., включаючи вісцеральний кандидоз, Cryptococcus neoformans, включаючи внутрішньочерепні інфекції, Microsporum spp., і Trichоphyton spp. Флуконаз активний щодо збудників ендемічних мікозів: Blastomyces dermatitides, Coccidioides immitis, включаючи внутрішньочерепні інфекції, Histoplasma capsulatum.
Флуконаз виводиться, в основному, нирками; майже 80 % застосованої дози виводиться з сечею в незміненому вигляді.
Показання для застосування. Лікування вагінальних кандидозів (при частоті виникнення більше 3 разів на рік) які були попередньо діагностовані лікарем.
Протипоказання. Підвищена чутливість до Флуконазу або азольних сполук, близьких до нього за хімічною структурою; одночасний прийом терфенадину хворим, які отримують терапію Флуконазом у дозі 400 мг/добу або більше.
Належні заходи безпеки при застосуванні.
Пацієнти із захворюванням печінки, серця та нирок повинні проконсультуватися з лікарем перед початком лікування флуконазолом.
При виникненні висипів на шкірі треба припинити застосування Флуконазу.
Особливі застереження.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Слід уникати застосування флуконазолу у вагітних та жінок дітородного віку, без застосування контрацепції. Застосування препарату у період вагітності можливе тільки за наявності тяжких або загрожуючих життю форм грибкових інфекцій, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. За необхідності застосування препарату у період лактації слід вирішити питання про припинення годування груддю.
Діти. Пероральне застосування препарату у вигляді капсул можливе у дітей віком від 5 років. Застосування препарату у дітей до 18 років без контролю лікаря забороняється.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Вплив на швидкість реакцій при застосуванні Флуконазу малоймовірний.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі одноразово, в дозі 150 мг (1 капсула).
Для зменшення частоти виникнення повторного вагінального кандидозу можливе застосування флуконазолу у дозі 150 мг один раз на місяць. Тривалість лікування визначається індивідуально, але повинна становити в межах від 4 до 12 місяців. Деякі пацієнти можуть потребувати більш частого застосування.
Недостатній термін лікування може призвести до відновлення активного інфекційного процесу.
Застосування у пацієнтів із порушенням функції нирок
Флуконазол виводиться, в основному, з сечею у незміненому стані. При одноразовому прийомі у пацієнтів із помірною нирковою недостатністю змінювати дозу не потрібно.
Кліренс креатиніну (мл/хв)
Відсоток рекомендованої дози
>50
100 %
≤ 50 (без діалізу)
50 %
Хворі, які регулярно перебувають на діалізі
100 % після кожного сеансу діалізу
Передозування.
Проявляється галюцинаціями та параноїдальною поведінкою. Лікування – симптоматичне (в т.ч. підтримуюча терапія та промивання шлунка, форсований діурез). Сеанс гемодіалізу протягом 3 годин знижує рівень Флуконазу в плазмі крові приблизно на 50 %.
Побічні реакції.
Зазвичай флуконазол добре переноситься пацієнтами. Більшість пов’язаних з застосуванням флуконазолу розповсюджених небажаних ефектів були зареєстровані під час клінічних досліджень, лікування вагінальних кандидозів складали близько 1 % .
Центральна нервова система: головний біль.
Травний тракт: біль у животі, діарея, метеоризм, нудота.
Печінка/жовчовидільна система: токсичні ураження печінки, включаючи поодинокі летальні випадки, підвищення рівнів лужної фосфатази, білірубіну, аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ).
Шкіра: висип.
У деяких хворих на СНІД або рак при лікуванні флуконазолом спостерігались зміни показників крові, функцій нирок та печінки, однак клінічні прояви цих змін та їх зв’язок із застосуванням флуконазолу не були встановлені.
Крім того, після впровадження препарату у широку медичну практику були отримані повідомлення щодо таких небажаних явищ:
Кровотворна та лімфатична системи: лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
Імунна система: анафілаксія, включаючи ангіоневротичний набряк, набряк обличчя та свербіж шкіри, кропив’янка.
Метаболічні процеси/особливості харчування: гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія.
Центральна та периферична нервові системи: запаморочення, судоми, порушення смаку.
Серцево-судинна система: подовження інтервалу QT, пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует».
Травний тракт: порушення травлення, блювання.
Печінка/жовчовидільна система: недостатність печінки, гепатит, гепатоцелюлярний некроз, жовтяниця.
Шкіра та її придатки: алопеція, ексфоліативні шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.
Наведені нижче взаємодії виникають при багаторазовому прийомі препарату і не були відмічені при одноразовому застосуванні.
Пацієнти, які одночасно застосовують інші лікарські засоби, повинні проконсультуватися з лікарем перед початком лікування флуконазолом.
Антикоагулянти
У здорових чоловіків-добровольців, які застосовували варфарин, флуконазол збільшував протромбіновий час на 12 %.
У постреєстраційних дослідженнях були повідомлення про кровотечі (утворення гематом, кровотеча з носа, шлунково-кишкові кровотечі, гематурія та мелена), пов’язані зі збільшенням протромбінового часу у пацієнтів, які отримували флуконазол одночасно з варфарином. Потрібен пильний контроль за протромбіновим часом у хворих, котрі застосовують кумаринові антикоагулянти.
Азитроміцин
Одночасний разовий пероральний прийом азитроміцину у дозі 1200 мг флуконазолу у дозі 800 мг не призвів до жодних значущих фармакокінетичних взаємодій між флуконазолом і азитроміцином. Не має значущого впливу на фармакокінетику при взаємодії флуконазолу й азитроміцину.
Бензодіазепіни (короткої дії)
При прийманні мідазоламу внутрішньо застосування флуконазолу призводить до значного підвищення концентрації першого і до виникнення психомоторних реакцій.
Цей ефект мідазоламу більш виражений при прийомі флуконазолу в капсулах, порівняно з флуконазолом, що вводився внутрішньовенно.
Якщо пацієнту, який отримує лікування флуконазолом, необхідно призначити бензодіазепін, дозу останнього слід зменшити, а за пацієнтом встановити пильне спостереження.
Цизаприд
При одночасному застосуванні флуконазолу та цизаприду описані поодинокі випадки небажаних реакцій з боку серця, включаючи пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу «пірует». Одночасне застосування 200 мг флуконазолу один раз на добу і 20 мг цизаприду чотири рази на добу призводило до значного зростання концентрації цизаприду в плазмі крові і подовження інтервалу QT.
Пацієнтам, котрі застосовують флуконазол, призначення цизаприду протипоказане.
Циклоспорин
За даними кінетичного дослідження, у реципієнтів пересаджених нирок флуконазол у дозі 200 мг/добу повільно збільшував концентрацію циклоспорину. Однак у ході іншого дослідження при багаторазовому прийомі флуконазолу по 100 мг/добу змін рівня циклоспорину у реципієнтів кісткового мозку не відмічали. При лікуванні флуконазолом рекомендується визначати концентрацію циклоспорину в крові.
Гідрохлортіазид
При дослідженні кінетики взаємодії у здорових добровольців, які застосовували флуконазол, багаторазове застосування гідрохлортіазиду призводило до підвищення концентрації флуконазолу в плазмі на 40 %. Вплив на цей показник не потребує зміни в дозуванні флуконазолу у пацієнтів, які застосовують діуретики, але лікарі не повинні забувати про можливу взаємодію.
Пероральні контрацептиви
При прийомі 50 мг флуконазолу не було помічено ніякого суттєвого впливу на рівні гормонів, тоді як при прийомі 200 мг/добу спостерігалось збільшення площі під кривою “концентрація−час” (АUС) етинілестрадіолу на 40 % і левоноргестролу на 24 %.
У дослідженні при прийомі флуконазолу у дозі 300 мг один раз на тиждень площа під кривою “концентрація−час” (АUС) етинілестрадіолу і норетиндрону була більшою відповідно на 24 % і на 13 %. При багаторазовому прийомі флуконазолу у наведених дозах негативний вплив на ефективність комбінованих пероральних контрацептивів малоймовірний.
Фенітоїн
Одночасне застосування флуконазолу і фенітоїну може супроводжуватися підвищенням концентрації фенітоїну до клінічно значущого ступеня.
Якщо необхідне сумісне застосування двох препаратів, потрібен моніторинг рівня фенітоїну та підбір його дози для забезпечення терапевтичної концентрації у сироватці крові.
Рифабутин
Повідомлялося про взаємодію флуконазолу та рифабутину, результатом якої було підвищення сироваткових рівнів останнього.
При одночасному застосуванні флуконазолу та рифабутину описані випадки увеїту.
Слід пильно спостерігати за хворими, які лікуються рифабутином та флуконазолом одночасно.
Рифампіцин
Одночасне застосування флуконазолу і рифампіцину призвело до зменшення АUС (площа під кривою «концентрація-час») на 25 % і тривалості періоду напіввиведення флуконазолу на 20 %.
У хворих, які затосовують одночасно рифампіцин і флуконазол, необхідно розглянути доцільність збільшення дози останнього.
Препарати сульфонілсечовини
Флуконазол при одночасному прийомі подовжував період напіввиведення пероральних препаратів сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду та толбутаміду) у здорових добровольців.
Флуконазол й пероральні сульфонілсечовинні препарати можна призначати сумісно хворим на цукровий діабет, але при цьому треба зважати на можливий розвиток гіпоглікемії.
Такролімус
Надходили повідомлення про взаємодію флуконазолу і такролімусу, внаслідок якої відбувалося підвищення сироваткових рівнів останнього. При одночасному призначенні флуконазолу і такролімусу описано випадки підвищення нефротоксичності.
Слід ретельно наглядати за хворими, котрі затосовують такролімус і флуконазол одночасно.
Терфенадин
У зв’язку з випадками тяжких аритмічних порушень при одночасному застосуванні флуконазолу та терфенандину були проведені дослідження щодо взаємодії цих препаратів.
У дослідженні при застосуванні флуконазолу в дозі 200 мг на добу спостерігали подовження інтервалу QT. При застосуванні доз 400 та 800 мг було показано, що флуконазол у дозі 400 мг на добу і більше значно підвищує концентрації терфенадину в плазмі крові.
Одночасне застосування флуконазолу в дозах 400 мг на добу і більше з терфенадином протипоказане.
Лікування флуконазолом у дозах менше 400 мг на добу в поєднанні з терфенадином необхідно проводити під пильним контролем.
Теофілін
Прийом флуконазолу по 200 мг протягом 14 днів призвів до зниження середньої швидкості кліренсу теофіліну із плазми на 18 %.
При лікуванні флуконазолом хворих, які застосовують теофілін у високих дозах, або хворих з підвищеним ризиком токсичної дії теофіліну, необхідно спостерігати за симптомами передозування теофіліну; при їх появі терапію потрібно змінити належним чином.
Зидовудин
Кінетичні дослідження показали підвищення рівнів зидовудину, які були пов’язані зі зниженням перетворення останнього на його основний метаболіт. За хворими, які застосовують таку комбінацію, необхідно спостерігати з метою виявлення побічної дії зидовудину.
Астемізол
Застосування флуконазолу пацієнтам, які одночасно приймають астемізол або інші препарати, що метаболізуються системою цитохрому P450, може супроводжуватись підвищеними концентраціями цих препаратів у сироватці крові. За відсутності достовірної інформації, слід діяти обережно під час одночасного призначення флуконазолу. За пацієнтами слід пильно спостерігати.
Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводились.
Термін придатності. Термін придатності – 4 роки.
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі 10-25о С.
Упаковка. 1 капсула у блістері, один блістер у картонній упаковці.
Категорія відпуску. Без рецепта.
Viridis Bot
