ГЕМЦИТАБ.ЭБЕВЕ Д/ИНФ40МГ/МЛ5МЛ

Склад
діюча речовина: гемцитабін;
1 мл концентрату для розчину для інфузій містить 40 мг гемцитабіну (у формі гемцитабіну гідрохлориду);
допоміжні речовини: кислота хлористоводнева розведена, вода для інʾєкцій.

Лікарська форма
Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або світло-жовтого кольору розчин.

Фармакотерапевтична група
Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину. Код АТХ L01В С05.

Фармакологічні властивості (див. повну інструкцію виробника)

Показання
Рак жовчних протоків. Гемцитабін показаний для лікування хворих на рак жовчних протоків.
Рак сечового міхура. Гемцитабін «Ебеве» у комбінації з цисплатином показаний для лікування хворих на локально рецидивуючий або метастатичний рак сечового міхура.
Рак молочної залози. Гемцитабін «Ебеве» у комбінації з паклітакселом показаний для лікування хворих на неоперабельний, локально рецидивуючий або метастатичний рак молочної залози після попередньої адʾювантної/неоадʾювантної хіміотерапії. Перед хіміотерапією призначати антрациклін, якщо немає протипоказань.
Рак легенів недрібноклітинний. Гемцитабін «Ебеве» у комбінації з цисплатином показаний як препарат першої лінії для лікування пацієнтів з локально прогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легень. Гемцитабін «Ебеве» як монотерапія показаний для лікування пацієнтів літнього віку та пацієнтів із другим функціональним статусом.
Рак яєчників. Гемцитабін «Ебеве» у комбінації з карбоплатином показаний для лікування пацієнтів з локально прогресуючою або метастатичною епітеліальною карциномою яєчників. Гемцитабін «Ебеве» показаний для лікування пацієнтів з рецидивом епітеліальної карциноми яєчників після періоду ремісії, що становив не менше 6 місяців, після попередньої терапії у першій лінії препаратами платини.
Рак підшлункової залози. Гемцитабін «Ебеве» показаний для лікування пацієнтів з локально прогресуючими або метастатичними аденокарциномами підшлункової залози.

Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
Період годування груддю.

Особливі заходи безпеки
При приготуванні або утилізації розчину для інфузій необхідно дотримуватися загальних правил безпеки при роботі з речовинами цитотоксичної дії. Готувати розчин для інфузій слід в ізольованому боксі або витяжній шафі для роботи з препаратами цитостатичної дії. При цьому необхідно користуватися захисним одягом (халатом, рукавичками, маскою, захисними окулярами).
При потраплянні розчину препарату в очі можливе їх серйозне подразнення. У такому випадку очі необхідно негайно ретельно промити водою. Якщо подразнення не минає, слід звернутися за медичною допомогою. При потраплянні розчину препарату на шкіру його слід ретельно змити водою.
Невикористані залишки препарату, а також всі інструменти та матеріали, використані при приготуванні розчинів для інфузій та для введення гемцитабіну, слід знищувати з дотриманням вимог затвердженої процедури утилізації відходів цитотоксичних речовин, а також вимог місцевого законодавства стосовно утилізації небезпечних відходів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
Специфічних досліджень взаємодії не проводили.

Радіотерапія.
Супутня радіотераnія (разом або ≤ 7 днів після). Токсичність, спричинена терапією різними методами, залежить від багатьох факторів, включаючи дозу гемцитабіну, частоту інфузій, дозу радіації, використовувану техніку, зону та обсяг опромінювання.
Доклінічні та клінічні дослідження показали, що гемцитабін має радіосенсибілізуючу активність. У ході одного випробування, де гемцитабін у дозі 1000 мг/м2 вводили протягом періоду до 6 тижнів разом із терапевтичним опромінюванням грудної клітки пацієнтам з недрібноклітинним раком легенів, спостерігалася значна токсичність у вигляді тяжкого і потенційно загрозливого для життя пацієнта мукозиту, зокрема у вигляді езофагіту та пневмоніту, особливо у пацієнтів, для лікування яких застосовували радіотерапію у великих дозах (медіана лікування обсягом 4,795 см3). У ході наступних досліджень було запропоновано, що доцільно вводити гемцитабін у нижчих дозах із супутньою радіотерапією із очікуваною токсичністю, як було зроблено в ході дослідження II фази недрібноклітинного раку легень, де опромінювання грудної клітки в дозі 66 Gy застосовували разом із введенням гемцитабіну (600 мг/м2 4 рази) та цисплатину (80 мг/м2 2 рази) упродовж 6 тижнів. Оптимальний режим безпечного застосування гемцитабіну з терапевтичними дозами опромінення ще не визначений для всіх типів пухлин.
Несупутня радіотерапія (> 7 днів). Аналіз даних не виявив підвищення токсичності при застосуванні гемцитабіну понад 7 днів до або після опромінення, крім випадків прояву «радіаційної памʾяті». Дані показують, що застосування гемцитабіну можна починати після того, як гострі ефекти опромінення минають щонайменше через тиждень після радіотерапії.
Повідомляли про ушкодження тканин опромінених зон після радіотерапії (наприклад езофагіти, коліти та пневмоніти) при застосуванні як із супутнім, так і з несупутнім призначенням гемцитабіну.
Інші.
Сумісне застосування живих ослаблених вакцин, у тому числі вакцини проти жовтої гарячки, не рекомендується через ризик виникнення системного, можливо, летального захворювання, зокрема у пацієнтів з імуносупресією.

Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

Спосіб застосування та дози (див. повну інструкцію виробника)

Передозування
Відомого антидоту на випадок передозування гемцитабіну немає.
Клінічно допустима токсичність спостерігалася при призначенні дози до 5700 мг/м2 шляхом
30-хвилинної внутрішньовенної інфузії кожні 2 тижні.
У випадку підозри на передозування необхідно здійснювати контроль стану пацієнта, проводити відповідні аналізи крові, у разі необхідності призначати симптоматичну терапію.

Побічні ефекти
Найпоширенішими небажаними реакціями, повʾязаними з лікуванням гемцитабіном, є нудота та блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ (АСТ/АЛТ) і лужної фосфатази (приблизно у 60 % пацієнтів); протеїнурія і гематурія (приблизно у 50 % пацієнтів); ядуха (у 10-40 % пацієнтів, найчастіше у хворих на рак легенів); алергічні шкірні реакції (приблизно у 25 % пацієнтів, зі свербежем – у 10 % пацієнтів).
Частота і тяжкість небажаних реакцій залежать від дози гемцитабіну, швидкості інфузії та інтервалів між введеннями. Дозолімітуючими небажаними реакціями є зниження кількості тромбоцитів, лейкоцитів і гранулоцитів.
При комбінованій хіміотерапії частота і тяжкість побічних ефектів зростає.
За частотою побічні реакції розподілені на такі категорії: дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100, <1/10), нечасті (≥1/1000, <1/100), поодинокі (≥1/10000, <1/1000), рідкісні (<1/10000), частота невідома (частоту не можна встановити з наявних даних).
Інфекції та інвазії. Часті: інфекції. Невідомо: сепсис.
З боку системи крові та лімфатичної системи. Дуже часті: лейкопенія (нейтропенія
ІІІ ступеня у 19,3 % хворих; ІV ступеня – у 6 % хворих). Зазвичай пригнічення функції кісткового мозку має ступінь від легкого до помірного та переважно впливає на кількість гранулоцитів. Тромбоцитопенія, анемія. Часті: фебрильна нейтропенія. Рідкісні: тромбоцитоз, тромботична мікроангіопатія.
З боку імунної системи. Рідкісні: анафілактоїдні реакції.

З боку метаболізму. Часті: анорексія.
З боку нервової системи. Часті: головний біль, безсоння, сонливість. Нечасті: порушення мозкового кровообігу. Поодинокі: синдром зворотної задньої енцефалопатії.
З боку серцевої системи. Нечасті: аритмії (переважно суправентрикулярні аритмії), серцева недостатність. Поодинокі: інфаркт міокарда; клінічні прояви периферичного васкуліту та гангрени; артеріальна гіпотензія. Рідкісні: синдром «капілярного просочування».
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Дуже часті: ядуха (у більшості випадків легкої тяжкості, яка швидко минає без лікування). Часті: кашель, риніт. Нечасті: інтерстиціальний пневмоніт, бронхоспазм (зазвичай транзиторний і легкої тяжкості, проте в окремих випадках може бути необхідною парентеральна терапія). Рідкісні: набряк легенів, дистрес-синдром у дорослих
З боку шлунково-кишкового тракту. Дуже часті: блювання, нудота. Часті: діарея, стоматит і виразки ротової порожнини, запор. Рідкісні: ішемічний коліт.
З боку гепатобіліарної системи. Дуже часті: підвищення активності печінкових трансаміназ (АСТ і АЛТ) та лужної фосфатази. Часті: підвищення рівня білірубіну. Нечасті: серйозні явища гепатотоксичності, включаючи порушення функцій нирок та летальні наслідки. Поодинокі: підвищення активності гаммаглутамілтрансферази (ГГТ).
З боку шкіри та підшкірних тканин. Дуже часті: алергічні шкірні висипання, часто зі свербежем, алопеція. Часті: шкірний свербіж, посилене потовиділення. Поодинокі: тяжкі шкірні реакції, включаючи десквамацію і бульозні висипання, виразки на шкірі, утворення везикул і уражень шкіри, лущення шкіри. Рідкісні: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса–Джонсона. Невідомо: псевдоцелюліт.
З боку кістково-мʾязової системи та мʾяких тканин. Часті: біль у спині, міалгія.
З боку нирок та сечовидільної системи. Дуже часті: гематурія, протеїнурія легкого ступеня.  Нечасті: ниркова недостатність, гемолітико-уремічний синдром.
Введення препарату потрібно припинити при появі перших ознак будь-якого доказу мікроангіопатичної гемолітичної анемії, наприклад при швидкому зниженні вмісту гемоглобіну із супровідною тромбоцитопенією, при підвищенні рівня білірубіну сироватки крові, креатиніну сироватки крові, сечовини крові або лактатдегідрогенази. Ниркова недостатність може не бути оборотною навіть у разі припинення терапії і може зʾявитися потреба в діалізі.

Ефекти загального характеру та місцеві реакції. Дуже часті: грипоподібні симптоми (найчастіше спостерігаються підвищення температури тіла, головний біль, озноб, міалгія, астенія та анорексія; також повідомляли про кашель, риніт, нездужання, підвищене потовиділення і порушення сну); набряк/периферичний набряк, включаючи набряк обличчя (у більшості випадків набряки регресують після припинення лікування). Часті: підвищення температури тіла, астенія, озноб. Поодинокі: реакції у місці введення (переважно легкого ступеня тяжкості).
Травми, отруєння та ускладнення процедур. Поодинокі: повернення токсичних ефектів, спричинених променевою терапією.
Використання у комбінованій терапії при лікуванні раку молочної залози.
Зафіксовано частіше виникнення побічних реакцій III-IV ступеня тяжкості, зокрема нейтропенії, при використанні гемцитабіну у комбінації з паклітакселом. Однак підвищення частоти виникнення цих побічних реакцій не асоціюється з більш частими явищами інфекцій та геморагічних явищ. Втома та фебрильна нейтропенія частіше виникають при використанні гемцитабіну у комбінації з паклітакселом. Втома, не повʾязана з анемією, зазвичай зникає після першого циклу терапії.

Побічні явища ІІІ та IV ступеня при монотерапії паклітакселем порівняно з комбінованим застосуванням гемцитабіну з паклітакселем
Кількість пацієнтів (%)
Монотерапія паклітакселем
(N=259)Комбіноване застосування гемцитабіну з паклітакселем (N=262)
Ступінь ІІІСтупінь IVСтупінь ІІІСтупінь IV
Лабораторні показники
Анемія5 (1,9)1 (0,4)15 (5,7)3 (1,1)
Тромбоцитопенія0014 (5,3)1 (0,4)
Нейтропенія11 (4,2)17 (6,6)*82 (31,3)45 (17,2)*
Нелабораторні показники
Фебрильна нейтропенія3 (1,2)012 (4,6)1 (0,4)
Слабкість3 (1,2)1 (0,4)15 (5,7)2 (0,8)
Діарея5 (1,9)08 (3,1)0
Моторна нейропатія2 (0,8)06 (2,3)1 (0,4)
Сенсорна нейропатія9 (3,5)014 (5,3)1 (0,4)
* Нейтропенія IV ступеня, яка тривала понад 7 днів, спостерігалась у 12,6 % пацієнтів при комбінованому застосуванні та у 5 % пацієнтів при застосуванні тільки паклітакселу.
Використання у комбінованій терапії при лікуванні раку сечового міхура.
Побічні реакції III-IV ступеня тяжкості, зокрема анемія, тромбоцитопенія, нудота та блювання, виникають частіше при застосуванні комбінації гемцитабіну та цисплатину, ніж при лікуванні за MVAC (метотрексат, вінбластин, доксорубіцин та цисплатин).
Побічні явища ІІІ та IV ступеня при застосуванні МВАК (метотрексат, вінбластин, доксорубіцин, цисплатин) порівняно з комбінованим застосуванням гемцитабіну з цисплатином
Кількість пацієнтів (%)
Комбінація МВАК (N=196)Комбіноване застосування гемцитабіну з цисплатином (N=200)
Ступінь ІІІСтупінь IVСтупінь ІІІСтупінь IV

Лабораторні показники
Анемія30 (16)4 (2)47 (24)7 (4)
Тромбоцитопенія15 (8)25 (13)57 (29)57 (29)
Нелабораторні показники
Нудота та блювання37 (19)3 (2)44 (22)0 (0)
Діарея15 (8)1 (1)6 (3)0 (0)
Інфекція19 (10)10 (5)4 (2)1 (1)
Стоматит34 (18)8 (4)2 (1)0 (0)
Використання у комбінованій терапії при лікуванні раку яєчників
При комбінуванні гемцитабіну з карбоплатином частіше відзначають побічні реакції III-IV ступеня тяжкості, зокрема анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, а також поодинокі випадки кровотеч та фебрильної нейтропенії, ніж при застосуванні тільки карбоплатину. Сенсорна нейропатія також спостерігалась частіше у пацієнтів з групи комбінованої терапії порівняно з пацієнтами з групи монотерапії (карбоплатин).
Побічні явища ІІІ та IV ступеня при монотерапії карбоплатином порівняно з комбінованим застосуванням гемцитабіну з карбоплатином
Кількість пацієнтів (%)

Карбоплатин
(N=174)Комбіноване застосування гемцитабіну з карбоплатином (N=175)
Ступінь ІІІСтупінь IVСтупінь ІІІСтупінь IV
Лабораторні показники
Анемія10 (5,7)4 (2,3)39 (22,3)9 (5,1)
Нейтропенія19 (10,9)2 (1,1)73 (41,7)50 (28,6)
Тромбоцитопенія18 (10,3)2 (1,1)53 (30,3)8 (4,6)
Лейкопенія11 (6,3)1 (0,6)84 (48,0)9 (5,1)
Нелабораторні показники
Геморагія0 (0)0 (0)3 (1,8)0 (0)
Фебрильна нейтропенія0 (0)0 (0)2 (1,1)0 (0)
Інфекція без нейтропенії0 (0)0 (0)0 (0)1 (0,6)

Термін придатності
2 роки.

Умови зберігання
Зберігати при температурі 2-8 °С. Не заморожувати.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність
Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими речовинами, окрім 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози.

Упаковка
По 5 мл (200 мг) або по 25 мл (1000 мг), або по 50 мл (2000 мг) у флаконі разом з інструкцією для медичного застосування, по 1 флакону в коробці.

Категорія відпуску
За рецептом.

Виробник
ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг. КГ.
Адреса
Мондзеєштрассе 11, 4866 Унтерах ам Аттерзеє, Австрія.