ЛИВИАЛ ТАБ. 2,5МГ №28

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЛІВІАЛ®

(LIVIAL®)

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить 2,5 мг тиболону;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний; магнію стеарат; аскорбілпальмітат; лактоза, моногідрат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі, зі скошеними краями таблетки білого кольору, з одного боку з написом «ORGANON*», з іншого – «МК» над «2».

Фармакотерапевтична група.

Гормони статевих залоз і препарати, які застосовують при патології статевої сфери. Естрогени. Код АТХ G03C X01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Після перорального прийому тиболон швидко метаболізується в 3 компоненти, що впливають на фармакодинаміку препарату. Два метаболіти (3α-OH-тиболон та 3β-OH-тиболон) виконують естрогеноподібну роль, тоді як третій метаболіт (∆4-ізомер тиболону) виконує прогестагено- і андрогеноподібну роль. Лівіал® заміщує втрату при зниженні продукції естрогену у жінок та у період постемнопаузи та полегшує симптоми, спричинені менопаузи. Препарат запобігає розвитку остеопорозу, спричиненого менопаузою або оваріектомією.

Інформація отримана в ході клінічних досліджень препарату Лівіал®.

Полегшення симптомів, пов'язаних з дефіцитом естрогену.

Полегшення симптомів менопаузи зазвичай відбувається протягом перших тижнів лікування.

Вплив на ендометрій і характер кровотечі.

Повідомлялося про гіперплазію і рак ендометрія у пацієнток, які отримували лікування тиболоном.

- Повідомлялося про аменорею, що виникла у 88 % жінок, які застосовували тиболон у дозі 2,5 мг, після 12 місяців лікування. Проривна кровотеча і/або кров'яні виділення відмічались у 32,6 % жінок під час перших 3 місяців лікування і у 11,6 % жінок через 11-12 місяців застосування препарату.

Запобігання остеопорозу.

Дефіцит естрогену при менопаузі асоціюється з підвищеним кістковим метаболізмом і зниженням кісткової маси. Захист є ефективним доки, поки продовжується лікування. Після припинення гормонозамісної терапії (ГЗТ) кісткова маса зменшувалася зі швидкістю, подібною відповідному показнику у жінок, які не отримують лікування.

У дослідженні LIFT при застосуванні тиболону протягом 3 років зменшилася кількість жінок (середній вік 68 років) з новими вертебральними переломами, порівняно з плацебо, (ITT: коефіцієнт нерівності при застосуванні тиболону щодо плацебо 0,57; 95 % ДІ [0,42, 0,78]).

Через 2 роки лікування препаратом Лівіал® (2,5 мг) підвищення мінеральної щільності кісток (МЩК) поперекового відділу становило 2,6 ± 3,8 %. Відсоток жінок, у яких зберігалася або збільшувалася МЩК у поперековій зоні під час лікування становив 76 %. Друге дослідження підтвердило ці результати.

Лівіал® (2,5 мг) також впливає на МЩК тазостегнового суглоба. В одному дослідженні підвищення МЩК у шийці стегнової кістки через 2 роки становило 0,7 ± 3,9 % і 1,7 ± 3,0 % у всьому тазостегновому суглобі. Кількість жінок, у яких зберігалася або підвищувалася МЩК у тазостегновому суглобі під час лікування, становив 72,5 %. Друге дослідження показало, що підвищення МЩК у шийці стегнової кістки через 2 роки становило 1,3 ± 5,1 % і 2,9 ± 3,4 % у всьому тазостегновому суглобі. Відсоток жінок, у яких зберігалася або підвищувалася МЩК у тазостегновому суглобі під час лікування, становив 84,7 %.

Вплив на молочні залози.

У ході клінічних дослідженнь у жінок, які застосовували Лівіал®, мамографічна щільність порівняно з такою при застосуванні плацебо не збільшувалася.

Фармакокінетика. Після перорального застосування тиболон швидко та значною мірою абсорбується. У зв’язку зі швидким метаболізмом рівень тиболону в плазмі крові дуже низький. Рівні ∆4-ізомера тиболону в плазмі крові також невисокі. Таким чином, деякі фармакокінетичні параметри неможливо визначити. Пікові рівні в плазмі крові 3α-OH- та 3β-OH-метаболітів високі, але кумуляції не відбувається.

Таблиця 1

Фармакокінетичні показники препарату Лівіал® (2,5 мг)

тиболон

3α-OH метаболіт

3β-OH метаболіт

∆4-ізомер

ОД

БД

ОД

БД

ОД

БД

ОД

БД

Cmax (нг/мл)

1,37

1,72

14,23

14,15

3,43

3,75

0,47

0,43

Cсередня

-

-

-

1,88

-

-

-

-

Tmax (год)

1,08

1,19

1,21

1,15

1,37

1,35

1,64

1,65

T1/2 (год)

-

-

5,78

7,71

5,87

-

-

-

Cmin (нг/мл)

-

-

-

0,23

-

-

-

-

AUC0-24

(нг/мл·год)

-

-

53,23

44,73

16,23

9,20

-

-

ОД = одноразова доза; БД = багаторазова доза

Виведення тиболону головним чином відбувається у формі кон’югованих (переважно сульфатованих) метаболітів. Частина прийнятого препарату виділяється з сечею, але більшість – з фекаліями.

Прийом їжі не впливає значним чином на абсорбцію препарату.

Фармакокінетичні показники тиболону та його метаболітів не залежать від функції нирок.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування симптомів дефіциту естрогену у жінок у постменопаузі, якщо менопауза настала більш ніж 1 рік тому.

Запобігання остеопорозу в постменопаузі у жінок з високим ризиком майбутніх переломів при непереносимості або наявності протипоказань для застосування інших лікарських препаратів для запобігання остеопорозу.

Рішення про призначення тиболону має базуватись на оцінці індивідуальних чинників ризику; для пацієнтів віком від 60 років слід брати до уваги ризик виникнення інсульту.

Протипоказання.

Відома гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Вагітність та годування груддю.

Підозра на рак молочної залози, його наявність в даний час або в анамнезі (препарат Лівіал® підвищував ризик рецидиву раку молочної залози в плацебо-контрольованому дослідженні).

Підозрювані або наявні естрогенозалежні пухлини (наприклад рак ендометрія).

Вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології.

Нелікована гіперплазія ендометрія.

Венозна тромбоемболія в анамнезі або в даний час (тромбоз глибоких вен, емболія легеневих судин).

Відомі тромбофілічні розлади (наприклад дефіцит білка C, білка S або антитромбіну, див. розділ «Особливості застосування»).

Артеріальні тромбоемболічні захворювання в анамнезі (наприклад, стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт або транзиторне ішемічне порушення мозкового кровообігу).

Гостре захворювання печінки або захворювання печінки в анамнезі, до нормалізації показників печінкових проб.

Порфірія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Оскільки Лівіал® може підвищувати фібринолітичну активність крові, це може посилювати ефект антикоагулянтів. Такий ефект спостерігався при застосуванні варфарину. Необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні препарату Лівіал® та антикоагулянтів, особливо на початку та при припиненні лікування. При необхідності слід скоригувати дозу варфарину.

Існує обмежена інформація про фармакокінетичну взаємодію з тиболоном. Дослідження in vivo продемонструвало, що одночасне застосування з тиболоном помірно впливає на фармакокінетику P450 цитохрому 3A4 субстрату мідазоламу. На підставі цього можна очікувати взаємодії лікарського засобу з іншими CYP3A4 субстратами.

Такі речовини, що стимулюють CYP3A4, як барбітурати, карбамазепін, гідантоїни та рифампіцин, можуть посилювати метаболізм тиболону та, таким чином впливати на його терапевтичний ефект.

Рослинні препарати, що містять звіробій (Hypericum Perforatum), можуть стимулювати метаболізм естрогенів та прогестагенів через CYP3A4. З клінічної точки зору, підвищений метаболізм естрогенів та прогестагенів може призвести до зниження ефекту та до змін профілю маткової кровотечі.

Особливості застосування.

Для лікування при симптомах постменопаузи препарат Лівіал® слід застосовувати лише при наявності симптомів, що негативно впливають на якість життя. В усіх випадках необхідно ретельно оцінити співвідношення ризику та користі (як мінімум 1 раз на рік); застосування препарату Лівіал® слід продовжувати лише тоді, коли користь перевищує ризики.

Слід ретельно оцінювати ризик розвитку інсульту, раку молочної залози і раку ендометрія у жінок з інтактною маткою залежно від їхніх індивідуальних чинників ризику; при цьому необхідно враховувати частоту та характеристики захворювання на рак та інсульт, виходячи з відповіді на лікування, показників захворюваності та смертності.