Telegram BotViridis Bot

Киев
Все аптеки
Киев
Все аптеки
0
грн.
МЕЛОКСИК АМП. 15МГ/1,5МЛ 1,5МЛ №5 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурный
Внешний вид упаковки может отличаться от фото на сайте

МЕЛОКСИК АМП. 15МГ/1,5МЛ 1,5МЛ №5

Не в наличии

Артикул:85016
ID:36164

Производитель

ПОЛЬФАРМА ФЗ С.А. ПОЛЬША

*Цена действительна при заказе на сайте

упаковка

247.20 грн
  • Характеристики

    Условия отпуска

    По рецепту;

    Производитель

    ПОЛЬФАРМА ФЗ С.А. ПОЛЬША;

    Форма выпуска

    упаковка;

  • Инструкция

    Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.

    Склад
    діюча речовина: мелоксикам;
    1,5 мл препарату містить 15 мг мелоксикаму;
    допоміжні речовини: меглюмін, глікофурол, полоксамер 188, натрію хлорид, гліцин, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
    Лікарська форма

    Розчин для ін’єкцій.
    Основні фізико-хімічні властивості: розчин від жовтого до зеленувато-жовтого кольору, прозорий, з характерним запахом.

    Фармакотерапевтична група
    Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.
    Код АТХ М01А С06.

    Фармакологічні властивості
    Фармакодинаміка.
    Мелоксик – це нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) класу єнолієвої кислоти, що має протизапальний, аналгетичний та антипіретичний ефекти.
    Мелоксикам виявив високу протизапальну активність на всіх стандартних моделях запалення. Як і для інших НПЗП, його точний механізм дії залишається невідомим. Однак є загальний механізм дії для всіх НПЗП (включаючи мелоксикам): пригнічення біосинтезу простагландинів, які є медіаторами запалення.
    Фармакокінетика.
    Абсорбція. Мелоксикам повністю абсорбується після внутрішньом’язової ін’єкції. Відносна біодоступність порівняно з такою при пероральному застосуванні – майже 100 %. Тому корегувати дозу при переході від внутрішньом’язового до перорального шляху застосування не потрібно. Після внутрішньом’язової ін’єкції 15 мг максимальна концентрація у плазмі крові становить близько 1,6-1,8 мкг/мл і досягається за 1-6 годин.

    Розподіл. Мелоксикам дуже сильно зв’язується з білками плазми крові, головним чином з альбуміном (99 %). Мелоксикам проникає у синовіальну рідину, де його концентрація вдвічі менша, ніж у плазмі крові. Об’єм розподілу низький, у середньому 11 л після внутрішньом’язового або внутрішньовенного шляху застосування, і показує індивідуальні відхилення у межах 7-20 %. Об’єм розподілу після застосування багаторазових пероральних доз мелоксикаму (від 7,5 до 15 мг) становить 16 л з коефіцієнтом відхилення у межах від 11 % до 32 %.
    Біотрансформація. Мелоксикам підлягає екстенсивній біотрансформації у печінці.
    У сечі було ідентифіковано чотири різних метаболіти мелоксикаму, що є фармакодинамічно неактивними. Основний метаболіт, 5’-карбоксимелоксикам (60 % дози), формується шляхом окислення проміжного метаболіту 5’-гідроксиметилмелоксикаму, що також виділяється меншою мірою (9 % дози). Дослідження in vitro припускають, що CYP 2C9 відіграє важливу роль у процесі метаболізму, тоді як CYP ЗА4 ізоензими відіграють меншу роль. Активність пероксидази у пацієнтів, можливо, відповідальна за два інших метаболіти, які становлять 16 % та 4 % призначеної дози відповідно.
    Елімінація. Виведення мелоксикаму відбувається в основному у формі метаболітів у рівних частинах із сечею та калом. Менше 5 % добової дози виділяється у незміненому стані з калом, незначна кількість виділяється з сечею. Період напіввиведення становить від 13 до 25 годин залежно від способу застосування (перорального, внутрішньом’язового або внутрішньовенного). Плазмовий кліренс становить близько 7-12 мл/хв після разової пероральної дози, внутрішньовенного або ректального застосування.
    Лінійність дози. Мелоксикам виявляє лінійну фармакокінетику у межах терапевтичної дози від 7,5 мг до 15 мг після перорального та внутрішньом’язового застосування.

    Особливі групи хворих.
    Пацієнти з печінковою/нирковою недостатністю. Печінкова та ниркова недостатність від легкого до помірного ступеня суттєво не впливають на фармакокінетику мелоксикаму. Пацієнти з помірним ступенем ниркової недостатності мали значно вищий загальний кліренс. Знижене зв’язування з білками плазми крові спостерігалося у пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю. При термінальній нирковій недостатності збільшення об’єму розподілу може призвести до збільшення концентрації вільного мелоксикаму. Не слід перевищувати добову дозу 7,5 мг (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
    Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку чоловічої статі середні фармакокінетичні параметри подібні до таких у молодих добровольців чоловічої статі. У пацієнток літнього віку жіночої статі значення AUC вищі і період напіввиведення довший порівняно з відповідними показниками у молодих добровольців обох статей. Середній кліренс плазми у рівноважному стані у пацієнтів літнього віку був трохи нижчий, ніж у молодих добровольців.

    Показання
    Короткотривале симптоматичне лікування гострого нападу ревматоїдного артриту та анкілозивного спондиліту, коли пероральний та ректальний шляхи застосування не можуть бути застосовані.

    Протипоказання
    ІІІ триместр вагітності (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»);
    вік пацієнта до 18 років;
    гіперчутливість до мелоксикаму або до інших складових лікарського засобу, або до активних речовин з подібною дією, таких як НПЗП, аспірин. Мелоксикам не слід призначати пацієнтам, у яких виникали симптоми астми, носові поліпи, ангіоневротичний набряк або кропив’янка після прийому аспірину чи інших НПЗП;
    шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов’язана з попередньою терапією НПЗП в анамнезі;
    активна або рецидивуюча пептична виразка/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих підтверджених випадки виразки або кровотечі);
    тяжка печінкова недостатність;
    тяжка ниркова недостатність без застосування діалізу;
    шлунково-кишкова кровотеча, цереброваскулярна кровотеча в анамнезі або інші порушення згортання крові;
    розлади гемостазу або одночасне застосування антикоагулянтів (протипоказання, пов’язані зі шляхом застосування);
    тяжка серцева недостатність;
    лікування періопераційного болю при коронарному шунтуванні (КШ).

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії (див. повну інструкцію виробника)

    Спосіб застосування та дози
    Дозування.
    Одна ін’єкція 15 мг 1 раз на добу.

    НЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ ДОЗУ 15 мг/добу.
    Лікування повинно обмежуватися однією ін’єкцією на початку терапії, максимальна тривалість лікування – до 2-3 днів в обґрунтованих виняткових випадках (наприклад, коли пероральний та ректальний шляхи застосування неможливі). Побічні реакції можуть бути мінімізовані застосуванням найменшої ефективної дози протягом найкоротшого терміну лікування, необхідних для контролю симптомів (див. розділ «Особливості застосування»).
    Слід періодично оцінювати потребу пацієнта в симптоматичному полегшенні та його відповідь на лікування.
    Особливі категорії пацієнтів.
    Пацієнти літнього віку та пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій.
    Рекомендована доза для пацієнтів літнього віку становить 7,5 мг на добу. Пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій слід розпочинати лікування з 7,5 мг на добу (половина ампули 1,5 мл) (див. розділ «Особливості застосування»).
    Ниркова недостатність.
    Для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю, які знаходяться на діалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу (половина ампули 1,5 мл).
    Пацієнтам із помірною та середньою нирковою недостатністю (а саме – пацієнтам з кліренсом креатиніну вище 25 мл/хв) зниження дози не потрібне. Щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю без застосування діалізу див. розділ «Протипоказання».
    Печінкова недостатність.
    Пацієнтам із легкою та середньою печінковою недостатністю зниження дози не потрібне. Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю див. розділ «Протипоказання».

    Спосіб застосування.
    Для внутрішньом’язового застосування.
    Препарат слід вводити повільно, шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції у верхній зовнішній квадрант сідниці, суворо дотримуючись правил асептики. У разі повторного введення рекомендується чергувати місце ін’єкції (ліву та праву сідниці). Перед ін’єкцією важливо перевірити, щоб вістря голки не знаходилося в судині.
    Ін’єкцію слід негайно припинити у разі сильного болю під час введення препарату.
    У разі протезування кульшового суглоба ін’єкцію слід зробити в іншу сідницю.
    Діти.
    Мелоксик, розчин для ін’єкцій 15 мг/1,5 мл, протипоказаний дітям (віком до 18 років) (див. розділ «Протипоказання»).
    Передозування

    Симптоми.
    Симптоми гострого передозування НПЗП зазвичай обмежуються летаргією, сонливістю, нудотою, блюванням та епігастральним болем, які в цілому є оборотними при підтримуючій терапії. Можлива шлунково-кишкова кровотеча. Тяжке отруєння може призвести до артеріальної гіпертензії, гострої ниркової недостатності, дисфункції печінки, пригнічення дихання, коми, судом, серцево-судинної недостатності та зупинки серця. Повідомляли про анафілактоїдні реакції при терапевтичному застосуванні НПЗП, що також може спостерігатися при передозуванні.
    Лікування.
    При передозуванні НПЗП пацієнтам рекомендовано проводити симптоматичні та підтримуючі заходи. Дослідження показали прискорене виведення мелоксикаму за допомогою 4 пероральних доз холестираміну 3 рази на добу.

    Побічні ефекти
    Дані досліджень та епідеміологічні дані дають можливість припустити, що застосування деяких НПЗП (особливо у високих дозах та при тривалому лікуванні) може бути пов’язане з невеликим підвищенням ризику судинних тромботичних явищ (таких як інфаркт міокарда або інсульт) (див. розділ «Особливості застосування»).
    Набряк, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність спостерігалися при лікуванні НПЗП.
    Більшість побічних ефектів, що спостерігаються, шлунково-кишкового походження. Можлива пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальна, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ «Особливості застосування»). Після застосування спостерігалася нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, абдомінальний біль, мелена, блювання кров’ю, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона (див. розділ «Особливості застосування»). З меншою частотою спостерігався гастрит.
    Повідомляли про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (див розділ «Особливості застосування»).
    Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій лікарського засобу: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (не можна визначити за наявними даними).

    З боку системи крові та лімфатичної системи:
    нечасто – анемія;
    рідко – відхилення показників аналізу крові від норми (включаючи зміну кількості лейкоцитів), лейкопенія, тромбоцитопенія.
    Повідомляли про дуже рідкі випадки агранулоцитозу (див. «Окремі серйозні та/або часті побічні реакції»).
    З боку імунної системи:
    нечасто – алергічні реакції, інші ніж анафілактичні або анафілактоїдні;
    невідомо – анафілактичний шок, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, включаючи шок.
    З боку психіки:
    рідко – зміна настрою, нічні кошмари;
    невідомо – сплутаність свідомості, дезорієнтація, безсоння.
    З боку нервової системи:
    часто – головний біль;
    нечасто – запаморочення, сонливість.
    З боку органів зору:
    рідко – розлади функції зору, що включають нечіткість зору; кон’юнктивіт.
    З боку органів слуху та вестибулярного апарату:
    нечасто – запаморочення;
    рідко – дзвін у вухах.
    Кардіальні порушення:
    рідко – відчуття серцебиття
    Повідомляли про серцеву недостатність, пов’язану з застосуванням НПЗП.
    Судинні розлади:
    нечасто – підвищення артеріального тиску (див. розділ «Особливості застосування»), припливи.
    З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:
    рідко – астма у пацієнтів з алергією на аспірин та інші НПЗП;
    невідомо – інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель.
    З боку травної системи:
    часто – диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, діарея;
    нечасто – прихована або макроскопічна шлунково-кишкова кровотеча, стоматит, гастрит, запор, метеоризм, відрижка;
    рідко – коліт, гастродуоденальна виразка, езофагіт;
    дуже рідко – шлунково-кишкова перфорація;
    невідомо – панкреатит.
    Шлунково-кишкова кровотеча, виразки або перфорація можуть бути тяжкими та потенційно летальними, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ «Особливості застосування»).
    З боку печінки та жовчовивідних шляхів:
    нечасто – порушення показників функції печінки (наприклад підвищення трансаміназ або білірубіну);
    дуже рідко – гепатит;
    невідомо – жовтяниця, печінкова недостатність.
    З боку шкіри і підшкірної клітковини:
    нечасто – ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання;
    рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив’янка;
    дуже рідко – бульозний дерматит, мультиформна еритема;
    невідомо – реакції фоточутливості, ексфоліативний дерматит.
    З боку сечовидільної системи:
    нечасто – затримка натрію та води, гіперкаліємія (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), зміни показників функції нирок (підвищення креатиніну та/або сечовини сироватки крові);
    дуже рідко – гостра ниркова недостатність, зокрема у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»);
    невідомо – інфекції сечовивідних шляхів, порушення частоти сечовипускання.
    Загальні розлади та реакція у місці введення:
    часто – затвердіння у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції;
    нечасто – набряк, включаючи набряк нижніх кінцівок;
    невідомо – грипоподібні симптоми.
    З боку опорно-рухової системи:
    невідомо – артралгія, біль у спині, ознаки та симптоми, пов’язані з суглобами.
    Окремі серйозні та/або часті побічні реакції.
    Повідомляли про дуже рідкі випадки агранулоцитозу у пацієнтів, які приймали мелоксикам та інші потенційно мієлотоксичні лікарські засоби (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
    Побічні реакції, які не асоціювалися із застосуванням препарату, але є загальноприйнято характерними для інших сполук класу.
    Органічне ниркове ураження, що, імовірно, призводить до гострої ниркової недостатності: дуже рідко повідомляли про випадки інтерстиціального нефриту, гострого тубулярного некрозу, нефротичного синдрому та папілярного некрозу (див. розділ «Особливості застосування»).

    Термін придатності
    2 роки.

    Умови зберігання
    Зберігати при температурі не вище 25 ºC в оригінальній упаковці з метою захисту від світла.
    Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Несумісність
    Мелоксикам у формі розчину для ін’єкцій не слід змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.

    Упаковка
    Ампули з прозорого скла ємністю 2 мл (кожна ампула містить 1,5 мл розчину для ін’єкцій).
    По 3 або 5 ампул у картонній коробці.

    Категорія відпуску
    За рецептом.

    Виробник
    Фармацевтичний завод «Польфарма» С. А., Польща/
    Pharmaceutical Works «Polpharma» S. A., Poland.
    Адреса
    Вул. Пельплиньска 19, 83-200, Старогард Гданьски, Польща/
    19, Pelplinska Str., 83-200 Starogard Gdanski, Poland.
     
  • Отзывы (0)