Telegram BotViridis Bot

Киев
Все аптеки
Киев
Все аптеки
0
грн.
МЕТАФОРА ТАБ. 500МГ №30 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурный
Внешний вид упаковки может отличаться от фото на сайте

МЕТАФОРА ТАБ. 500МГ №30

Не в наличии

Артикул:96063
ID:81185

Производитель

КИЕВСКИЙ ВИТАМИННЫЙ ЗАВОД

*Цена действительна при заказе на сайте

  • Характеристики

    Условия отпуска

    По рецепту;

    Производитель

    КИЕВСКИЙ ВИТАМИННЫЙ ЗАВОД;

    Форма выпуска

    упаковка;

  • Инструкция

    Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.

    Склад
    діюча речовина: метформіну гідрохлорид;
    1 таблетка містить метформіну гідрохлориду 500 мг, який відповідає метформіну 390 мг;
    1 таблетка містить метформіну гідрохлориду 850 мг, який відповідає метформіну 662,9 мг;
    1 таблетка містить метформіну гідрохлорид 1000 мг, який відповідає метформіну 780 мг;
    допоміжні речовини: повідон; магнію стеарат; оболонка: суміш для плівкового покриття Opadry Clear: гіпромелоза; поліетиленгліколь.

    Лікарська форма
    Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

    Основні фізико-хімічні властивості:
    таблетки по 500 мг та 850 мг: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору;
    таблетки по 1000 мг: таблетки продовгуватої форми з двоопуклою поверхнею, з рискою з обох боків, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.

    Фармакотерапевтична група
    Пероральні гіпоглікемічні засоби, за винятком інсулінів. Бігуаніди. Код АТХ А10В А02.

    Фармакологічні властивості
    Фармакодинаміка.
    Метформін – бігуанід з антигіперглікемічним ефектом. Знижує рівень глюкози у плазмі крові як натще, так і після вживання їжі. Не стимулює секрецію інсуліну і не спричиняє гіпоглікемічного ефекту, опосередкованого цим механізмом.
    Метформін діє трьома шляхами:
    призводить до зниження продукування глюкози у печінці за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу;
    покращує чутливість до інсуліну у м’язах, що призводить до поліпшення периферичного захоплення та утилізації глюкози;
    затримує всмоктування глюкози у кишечнику.
    Метформін стимулює внутрішньоклітинний синтез глікогену, впливаючи на глікоген-синтетазу. Збільшує транспортну здібність усіх відомих типів мембранних переносників глюкози (GLUT).
    Незалежно від своєї дії на глікемію, метформін проявляє позитивний ефект на метаболізм ліпідів: знижує вміст загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів. 
    У ході досліджень під час застосування метформіну маса тіла пацієнтів залишалася стабільною або помірно знижувалася.

    Фармакокінетика.
    Всмоктування. Після перорального прийому метформіну час досягнення максимальної концентрації (Тmax) становить приблизно 2,5 години. Абсолютна біодоступність таблеток 500 мг або 850 мг становить приблизно 50-60 % у здорових добровольців. Після перорального застосування фракція, що не всмокталася та виводиться з калом, становить 20-30 %.
    Після перорального застосування абсорбція метформіну є насичуваною і неповною.
    Передбачається, що фармакокінетика абсорбції метформіну є нелінійною. При застосуванні рекомендованих доз метформіну і режимів дозування стабільні концентрації у плазмі крові досягаються протягом 24-48 годин і становлять менше 1 мкг/мл. У клінічних дослідженнях максимальні рівні метформіну у плазмі крові (Сmах) не перевищували 5 мкг/мл навіть при застосуванні максимальних доз.
    При одночасному вживанні їжі абсорбція метформіну знижується і злегка уповільнюється.
    Після перорального застосування дози 850 мг спостерігалося зниження максимальної концентрації у плазмі крові на 40 %, зменшення AUC – на 25 % і збільшення на 35 хвилин часу досягнення максимальної концентрації у плазмі крові. Клінічна значущість цих змін невідома.
    Розподіл. Зв’язування з білками плазми крові незначне. Метформін проникає в еритроцити. Максимальна концентрація у крові нижча, ніж максимальна концентрація у плазмі крові, і досягається приблизно через такий самий час. Еритроцити, імовірніше за все, представляють другу камеру розподілу. Середній об’єм розподілу (Vd) коливається у діапазоні 63-276 л.
    Метаболізм. Метформін виводиться у незміненому вигляді із сечею. Метаболітів у людини не виявлено.
    Виведення. Нирковий кліренс метформіну становить > 400 мл/хв. Це вказує на те, що метформін виводиться за рахунок клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Після перорального прийому період напіввиведення становить приблизно 6,5 години. При порушеній функції нирок нирковий кліренс знижується пропорційно до кліренсу креатиніну, тому період напіввиведення збільшується, що призводить до збільшення рівня метформіну у плазмі крові.

    Показання
    Цукровий діабет 2 типу при неефективності дієтотерапії та режиму фізичних навантажень, особливо у хворих з надлишковою масою тіла:
    як монотерапія або комбінована терапія сумісно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами, або сумісно з інсуліном для лікування дорослих;
    як монотерапія або комбінована терапія з інсуліном для лікування дітей віком від 10 років та підлітків.
    Для зменшення ускладнень діабету у дорослих пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу і надлишковою масою тіла як препарат першої лінії після неефективної дієтотерапії.

    Протипоказання
    Підвищена чутливість до метформіну або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу;
    будь-який тип гострого метаболічного ацидозу (наприклад, лактоацидоз, діабетичний кетоацидоз);
    діабетична прекома;
    ниркова недостатність тяжкого ступеня (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) < 30 мл/хв);
    гострі стани, що протікають з ризиком розвитку порушень функції нирок: зневоднення організму, тяжкі інфекційні захворювання, шок;
    захворювання, що можуть призводити до розвитку гіпоксії тканин (особливо гострі захворювання або загострення хронічної хвороби): декомпенсована серцева недостатність, дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, шок;
    печінкова недостатність, гостре отруєння алкоголем, алкоголізм.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
    Комбінації, які не рекомендується застосовувати
    Алкоголь. Алкогольна інтоксикація асоціюється з підвищеним ризиком лактоацидозу, особливо при голодуванні, недоїданні або печінковій недостатності.
    Йодовмісні рентгеноконтрастні речовини. Пацієнтам застосування метформіну слід припинити до або під час проведення дослідження та не поновлювати раніше ніж через 48 годин після дослідження, лише після повторної оцінки та встановлення стабільного стану функції нирок (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).
    Комбінації, які слід застосовувати з обережністю

    Деякі лікарські засоби, наприклад нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази (ЦОГ) II, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), антагоністи рецепторів ангіотензину II і діуретики, особливо петльові діуретики, можуть негативно вплинути на функцію нирок, що може збільшити ризик виникнення лактоацидозу. На початку лікування вищезазначеними лікарськими засобами при застосуванні у комбінації з метформіном необхідно здійснювати ретельний контроль функції нирок.
    Лікарські засоби, що чинять гіперглікемічну дію (глюкокортикостероїди системної та місцевої дії, симпатоміметики). Необхідно частіше контролювати рівень глюкози у крові, особливо на початку лікування. Під час і після припинення такої сумісної терапії необхідно коригувати дозу лікарського засобу.
    Транспортери органічних катіонів (OCT).
    Метформін є субстратом обох транспортерів – OCT1 і OCT2.
    Супутнє застосування метформіну з:
    інгібіторами OCT1 (такими як верапаміл) може зменшити ефективність метформіну;
    індукторами OCT1 (такими як рифампіцин) може збільшити шлунково-кишкове всмоктування та ефективність метформіну;
    інгібіторами OCT2 (такими як циметидин, долутегравір, ранолазин, триметоприм, вандетаніб, ізавуконазол) може знизити ниркове виведення метформіну з наступним збільшенням концентрації метформіну в плазмі крові;
    інгібіторами і OCT1, і OCT2 (такими як кризотиніб, олапариб) може вплинути на ефективність та ниркове виведення метформіну.
    Тому рекомендується виявляти особливу обережність при супутньому застосуванні цих препаратів із метформіном, особливо щодо пацієнтів із порушеннями функції нирок, оскільки концентрація метформіну в плазмі крові може зрости. За необхідності слід зважити можливість коригування дози метформіну, оскільки інгібітори/індуктори OCT можуть вплинути на ефективність метформіну.

    Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

    Спосіб застосування та дози
    Дорослі пацієнти з нормальною функцією нирок (ШКФ ≥ 90 мл/хв)
    Монотерапія або комбінована терапія сумісно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами.
    Зазвичай початкова доза становить 500 мг або 850 мг (Метафора®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг або 850 мг) 2-3 рази на добу під час або після вживання їжі.
    Через 10-15 днів дозу необхідно відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози у сироватці крові.
    Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту.
    При лікуванні високими дозами (2000-3000 мг на добу) можливе заміщення кожних 2-х таблеток лікарського засобу Метафора®, 500 мг, на 1 таблетку лікарського засобу Метафора®, 1000 мг.
    Максимальна рекомендована доза становить 3000 мг на добу, розподілена на 3 прийоми.
    У випадку переходу з іншого протидіабетичного засобу необхідно припинити прийом цього засобу та призначити метформін як зазначено вище.
    Комбінована терапія сумісно з інсуліном.

    Для досягнення кращого контролю рівня глюкози у крові метформін та інсулін можна застосовувати у вигляді комбінованої терапії. Зазвичай початкова доза становить 500 мг або 850 мг метформіну гідрохлориду 2-3 рази на добу, у той час як дозу інсуліну слід підбирати відповідно до результатів вимірювання рівня глюкози у крові.
    У пацієнтів літнього віку можливе зниження функції нирок, тому дозу метформіну необхідно підбирати на основі оцінки функції нирок, яку необхідно проводити регулярно (див. розділ «Особливості застосування»).
    Ниркова недостатність. ШКФ слід оцінювати до початку лікування лікарськими засобами, що містять метформін, та після початку лікування принаймні щорічно. Пацієнтам із підвищеним ризиком подальшого прогресування ниркової недостатності та пацієнтам літнього віку слід проводити ретельний моніторинг функції нирок якомога частіше, наприклад кожні 3-6 місяців.
    ШКФ
    (мл/хв)

     Загальна максимальна добова доза
    (має бути розділена на 2-3 прийоми)Додаткова інформація
    60-893000 мг
     У разі зниження функції нирок рекомендується розглянути можливість зменшення дози.
    45-592000 мг
     Перед початком застосування метформіну слід розглянути фактори, що можуть збільшити ризик розвитку лактоацидозу (див. розділ «Особливості застосування»).
    Початкова доза становить не більше половини максимальної дози.
    30-441000 мг
      
    < 30-Застосування метформіну протипоказане.
    Діти.
    Монотерапія або комбінована терапія сумісно з інсуліном.
    Лікарський засіб Метафора® застосовувати дітям віком від 10 років та підліткам. Зазвичай початкова доза становить 500 мг або 850 мг препарату 1 раз на добу під час або після вживання їжі. Через 10-15 днів дозу необхідно відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози у сироватці крові.
    Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту.
    Максимальна рекомендована доза становить 2000 мг на добу, розподілена на 2-3 прийоми.
    Діти.
    Лікарський засіб Метафора® застосовувати для лікування дітей віком від 10 років.

    Передозування
    При застосуванні препарату у дозі 85 г розвитку гіпоглікемії не спостерігалося. Однак у цьому випадку спостерігався розвиток лактоацидозу. Значне перевищення дози метформіну або супутні фактори ризику можуть спричиняти виникнення лактоацидозу. Лактоацидоз є невідкладним станом і його слід лікувати у стаціонарі. Найефективнішим заходом для виведення з організму лактату і метформіну є гемодіаліз.

    Побічні ефекти
    Найчастішими небажаними реакціями на початку лікування є нудота, блювання, діарея, біль у животі, відсутність апетиту. Ці симптоми у більшості випадків минають самостійно. Для попередження виникнення зазначених побічних явищ рекомендується повільне збільшення дозування та застосування добової дози препарату у 2-3 прийоми.
    Порушення обміну речовин: лактоацидоз (див. розділ «Особливості застосування»).
    При тривалому застосуванні препарату може знижуватися всмоктування вітаміну В12, що супроводжується зниженням його рівня у сироватці крові. Рекомендується враховувати таку можливу причину гіповітамінозу В12, якщо у пацієнта наявна мегалобластна анемія.
    З боку нервової системи: порушення смаку.
    З боку травної системи: розлади з боку травної системи, такі як нудота, блювання, діарея, біль у животі, відсутність апетиту. Найчастіше ці побічні явища виникають на початку лікування і у більшості випадків спонтанно зникають. Для попередження виникнення побічних явищ з боку травної системи рекомендується повільне збільшення дозування та застосування добової дози препарату у 2-3 прийоми під час або після вживання їжі.
    З боку печінки та жовчовивідних шляхів: порушення показників функції печінки або гепатити, що повністю зникають після відміни метформіну.
    З боку шкіри та підшкірних тканин: шкірні реакції, що включають еритему, свербіж, кропив’янку.

    Термін придатності
    2 роки.

    Умови зберігання
    Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
    Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Упаковка
    По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в пачці.
    По 10 таблеток у блістері; по 6 блістерів у пачці.

    Категорія відпуску
    За рецептом.

    Виробник
    АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

    Адреса
    04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.
  • Отзывы (0)