Склад
діюча речовина: мемантин;
1 таблетка містить 10 мг мемантину гідрохлориду;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, тальк, магнію стеарат;
оболонка таблетки: Opadry ІІ White 33G28435: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), лактози моногідрат, макрогол, триацетин.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група
Засоби, що застосовуються при деменції. Код АТС N06D X01.
Показання
Хвороба Альцгеймера від легкого ступеня тяжкості до тяжких форм.
Протипоказання
Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату.
Спосіб застосування та дози
Лікування слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря. Терапію слід розпочинати тільки за умови наявності опікуна, який буде регулярно контролювати прийом препарату пацієнтом.
Таблетки слід приймати 1 раз на добу кожного дня в один і той самий час. Таблетки можна застосовувати разом з їжею чи незалежно від прийому їжі.
Дорослі.
Максимальна добова доза становить 20 мг. З метою зниження ризику появи негативних реакцій підтримувальну дозу визначати шляхом поступового збільшення дозування на 5 мг на тиждень протягом перших 3 тижнів таким чином:
1-й тиждень (1-7-й день):
приймати ½ таблетки (5 мг на добу) протягом тижня;
2-й тиждень (8-14-й день):
приймати 1 таблетку (10 мг на добу) протягом тижня;
3-й тиждень (15-21-й день):
приймати 1½ таблетки (15 мг на добу) протягом тижня;
розпочинаючи з 4-го тижня:
приймати 2 таблетки (20 мг на добу) кожного дня.
Рекомендована підтримувальна доза становить 20 мг на добу.
Тривалість лікування індивідуально визначає лікар, який має досвід діагностування та лікування хвороби Альцгеймера. Слід регулярно оцінювати переносимість та дозування мемантину, найкраще протягом трьох місяців від початку лікування. У подальшому клінічний ефект мемантину і реакцію пацієнта на лікування слід оцінювати регулярно відповідно до діючих клінічних рекомендацій. Підтримувальне лікування можна продовжувати, поки терапевтичний ефект залишається сприятливим, а переносимість мемантину пацієнтом – доброю. Слід розглянути можливість припинення лікування мемантином, якщо зникають ознаки терапевтичного ефекту або погіршується переносимість лікування пацієнтом.
Пацієнти літнього віку. На основі результатів клінічних досліджень, рекомендована доза для пацієнтів віком від 65 років становить 20 мг на добу (2 таблетки по 10 мг 1 раз на добу), як зазначено вище.
Зниження функції нирок.
Для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) зниження дози препарату не потрібне. Пацієнтам з порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30-49 мл/хв) добову дозу слід зменшити до 10 мг. Дозу можна збільшити до 20 мг на добу за стандартною схемою, якщо негативних реакцій немає принаймні після 7 днів лікування. Пацієнтам з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну 5-29 мл/хв) добову дозу слід зменшити до 10 мг.
Зниження функції печінки.
Для пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості (клас А та клас В за класифікацією Чайлда-П’ю) корекція дози не потрібна. Застосування мемантину пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки не рекомендується.
Побічні реакції
Загальна частота небажаних явищ при застосуванні мемантину не відрізнялася від такої на тлі прийому плацебо, а негативні явища зазвичай мали легкий або середній ступінь тяжкості.
Найпоширенішими побічними ефектами, які частіше фіксувалися у групі, якій був призначений мемантин, ніж у групі, якій застосовували плацебо, були: запаморочення, головний біль, запор, сонливість та артеріальна гіпертензія.
При прийомі мемантину можливі такі побічні реакції:
Інфекції: грибкові захворювання.
З боку імунної системи: гіперчутливість.
З боку психіки: сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, (переважно спостерігалися у пацієнтів з тяжкою формою хвороби Альцгеймера), психотичні реакції.
З боку нервової системи: запаморочення, порушення рівноваги, порушення ходи, судомні напади.
З боку серця: серцева недостатність.
З боку судин: артеріальна гіпертензія, венозний тромбоз/тромбоемболізм.
З боку дихальної системи: задишка.
З боку шлунково-кишкового тракту: запор, блювання, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення показників функції печінки, гепатит.
Загальні порушення: головний біль, підвищена втомлюваність.
Хвороба Альцгеймера асоціюється з депресією, суїцидальними ідеями та суїцидом. Про такі випадки також повідомлялося при застосуванні мемантину.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Клінічних даних щодо впливу мемантину при застосуванні його у період вагітності немає. Потенційний ризик для людини невідомий. Мемантин не слід застосовувати у період вагітності, за винятком випадків, обумовлених чіткою та явною необхідністю.
Невідомо, чи відбувається екскреція мемантину у грудне молоко, що, однак, може мати місце, враховуючи ліофільність субстанції. Жінкам, які застосовують мемантин, слід утриматися від годування груддю.
Діти
Препарат не застосовувати дітям у зв’язку з недостатністю даних щодо безпеки та ефективності.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами
Хвороба Альцгеймера від середньої тяжкості до тяжких форм зазвичай обумовлює погіршення здатності керувати автомобілем та працювати зі складними механізмами. Більше того, мемантин має незначний або помірний вплив на швидкість реакцій людини, тому амбулаторних пацієнтів слід попередити про необхідність дотримання особливої обережності при керуванні автотранспортом чи роботі зі складними механізмами.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
У проявах симптомів і прогресуванні нейродегенеративної деменції важливу роль відіграє порушення глутаматергічної нейротрансмісії, особливо з участю NMDA (N-метил-D-аспартат)-рецепторів.
Мемантин являє собою потенційно залежний, середньої афінності неконкурентний антагоніст NMDA-рецепторів. Мемантин регулює ефекти патологічно підвищених рівнів глутамату, який може призвести до дисфункції нейронів.
У пацієнтів, які страждають на хворобу Альцгеймера від середнього до тяжкого ступеня, після застосування мемантину в дозуванні 20 мг протягом шестимісячного періоду спостерігалися такі сприятливі ефекти, як стабілізація або покращання стану загальної та функціональної сфери, когнітивних можливостей.
Фармакокінетика.
Абсорбція
Абсолютна біодоступність мемантину становить приблизно 100 %, час досягнення піка концентрації у плазмі крові (tmax) – від 3 до 8 годин. Ознак впливу прийому їжі на всмоктування немає.
Розподіл
Добова доза 20 мг обумовлює стабільну концентрацію мемантину у плазмі крові у межах від 70 до 150 нг/мл (0,5-1 мкмоль) зі значними індивідуальними варіаціями. При застосуванні добових доз від 5 до 30 мг відношення вмісту препарату у цереброспінальній рідині та сироватці крові становить 0,52. Об'єм розподілу – приблизно 10 л/кг. Близько 45 % мемантину зв’язується з протеїнами плазми крові.
Біотрансформація
В організмі людини близько 80 % мемантину циркулює у вигляді початкової речовини, основним метаболітом є N-3,5-диметил-глудантан, ізомерна суміш 4- і 6-гидроксимемантину, і 1-нітрозо-3,5-диметиладамантан. Жоден із цих метаболітів не проявляє NMDA-антагоністичних властивостей. Участі цитохрому Р450 у метаболізмі in vitro не виявлено.
Елімінація
Мемантин елімінується за кривою моноекспоненціальної залежності з проміжком t1/2 від 60 до 100 годин. У добровольців з нормальною функцією нирок загальний кліренс (Cltot) становить 170 мл/хв/1,7Зм2. Ниркова стадія фармакокінетики мемантину включає також канальцеву реабсорбцію.
Швидкість ниркової елімінації мемантину в умовах лужної реакції сечі може знижуватися у 7-9 разів. Олужнення сечі може відбуватися у результаті різких змін харчування, наприклад заміни багатого на м’ясні страви раціону на вегетаріанський, чи внаслідок інтенсивного прийому антацидних шлункових засобів.
Лінійність
Фармакокінетика має лінійний характер у діапазоні доз 10-40 мг.
Фармакодинамічний/фармакокінетичний зв’язок
При дозі мемантину 20 мг на добу рівень вмісту у цереброспінальній рідині відповідає величині ki(константа гальмування) мемантину, що становить 0,5 мкмоль у ділянці фронтальної кори головного мозку людини.
Основні фізико-хімічні властивості
таблетки білого кольору, двоопуклі, овальної форми, вкриті плівковою оболонкою, з логотипами «М» і «10» з одного боку, розділеними лінією розлому.
Термін придатності
2 роки.
Умови зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка
14 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
Actavis Ltd
Актавіс Лтд
Місцезнаходження
BLB 016, Bulebel Industrial Estate, Zejtun ZTN3000, Malta.
БЛБ 016, Промислова зона Бюлебель, Зейтун, ZTN3000, Мальта
Viridis Bot
