Telegram BotViridis Bot

Киев
Все аптеки
Киев
Все аптеки
0
грн.
СУЛЬПЕРАЗОН ПОР. Д/ИН. 500МГ/500МГ №1 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурный
Внешний вид упаковки может отличаться от фото на сайте

СУЛЬПЕРАЗОН ПОР. Д/ИН. 500МГ/500МГ №1

Не в наличии

Артикул:34061
ID:11068

Производитель

ПФАЙЗЕР

*Цена действительна при заказе на сайте

  • Характеристики

    Условия отпуска

    По рецепту;

    Производитель

    ПФАЙЗЕР;

  • Инструкция

    Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.

    ЗАТВЕРДЖЕНО

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

     

    СУЛЬПЕРАЗОНâ

    (SULPERAZONEâ)

     

    Склад:

    діючі речовини: sulbactam/сefoperazone;

    1 флакон містить сульбактаму натрію, що еквівалентно сульбактаму 500 мг або 1000 мг, та цефоперазону натрію, що еквівалентно цефоперазону 500 мг або 1000 мг, відповідно(у співвідношенні 1:1);

    допоміжні речовини: відсутні.

     

    Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.

     

    Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини третього покоління. Код АТС J01D D62.

     

    Клінічні характеристики.

     

    Показання.

    Препарат застосовують для лікування таких інфекцій, спричинених чутливими штамами мікроорганізмів:

    інфекції дихальних шляхів (верхніх і нижніх відділів);

    інфекції сечовивідних шляхів (верхніх і нижніх відділів);

    перитоніт, холецистит, холангіт та інші інфекції черевної порожнини;

    септицемія;

    менінгіт;

    інфекції шкіри і м’яких тканин;

    інфекції кісток і суглобів;

    запальні захворювання органів малого таза, ендометрит, гонорея та інші інфекції статевих органів.

     

    Протипоказання.

    Сульперазонâ протипоказаний пацієнтам з відомою алергією на пеніциліни, сульбактам, цефоперазон або будь-який цефалоспорин.

     

    Спосіб застосування та дози.

    Дорослі. Звичайна доза препарату Сульперазонâ для дорослих становить 2-4 г на добу (тобто від 1 до 2 г цефоперазону на добу) внутрішньовенно або внутрішньом’язово в еквівалентно розділених дозах кожні 12 годин.

    Співвідношення

    Сульбактам/

    цефоперазон (г)

    Доза

    сульбактаму (г)

    Доза

    цефоперазону (г)

    1:1

    2 - 4

    1 - 2

    1 - 2

    При тяжких або рефрактерних інфекціях добову дозу препарату Сульперазонâ можна підвищити до 8 г (тобто доза цефоперазону – 4 г) внутрішньовенно у рівномірно розподілених дозах кожні 12 годин. Рекомендована максимальна добова доза сульбактаму становить 4 г (8 г препарату Сульперазонâ).

    Порушення функції печінки. Див. розділ «Особливості застосування».

    Порушення функції нирок. Режим дозування при застосуванні препарату Сульперазонâ слід коригувати для пацієнтів зі значним зниженням функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) з метою компенсації зниженого кліренсу сульбактаму. Пацієнтам із кліренсом креатиніну 15-30 мл/хв слід призначати сульбактам у максимальній дозі 1 г, яку вводять кожні 12 годин (максимальна добова доза сульбактаму – 2 г), а пацієнтам з кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв слід призначати сульбактам у максимальній дозі 500 мг, яку вводять кожні 12 годин (максимальна добова доза сульбактаму – 1 г). При тяжких інфекціях може виникнути необхідність додаткового застосування цефоперазону окремо.

    Фармакокінетичний профіль сульбактаму суттєво змінюється при проведенні гемодіалізу.

    Період напіввиведення цефоперазону із сироватки крові при гемодіалізі дещо зменшується. Отже, режим дозування слід встановити відповідно до періоду діалізу.

    Пацієнти літнього віку. Див. розділ «Фармакокінетика».

    Діти. Звичайна доза препарату Сульперазонâ для дітей становить від 40 до 80 мг/кг/добу (тобто 20–40 мг/кг/добу цефоперазону), рівномірно розподілена на 2-4 дози.

    Співвідношення

    Сульбактам/

    цефоперазон (мг/кг/добу)

    Доза

    сульбактаму (мг/кг/добу)

    Доза

    цефоперазону (мг/кг/добу)

    1:1

    40-80

    20-40

    20-40

    При тяжких або рефрактерних інфекціях добову дозу можна підвищити до 160 мг/кг(80 мг/кг/добу цефоперазону), рівномірно розділивши її на 2-4 дози.

    Новонароджені. Новонародженим 1-го тижня життя препарат слід вводити кожні 12 год. Максимальна добова доза сульбактаму для дітей не повинна перевищувати 80 мг/кг/добу (160 мг/кг/добу препарату Сульперазонâ). У випадку, якщо необхідна доза цефоперазону, що перевищує 80 мг/кг/добу, додаткову дозу цефоперазону слід застосовувати окремо.

    Внутрішньовенне застосування. Для краплинної інфузії вміст кожного флакона препарату Сульперазонâ слід розчинити у відповідній кількості 5 % розчину глюкози у воді, 0,9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій або стерильної води для ін’єкцій, а потім перед застосуванням розвести до 20 мл тим самим розчином з подальшим введенням протягом 15-60 хв.

    Для внутрішньовенної ін’єкції вміст флакона розводять як описано вище та вводять протягом щонайменше 3 хвилин.

    Розчин Рінгера лактату є прийнятним розчинником для проведення внутрішньовенної інфузії, але не для первинного розведення (див. розділ «Несумісність»).

    Внутрішньом’язове застосування. 2  % розчин лідокаїну гідрохлориду є прийнятним розчинником для приготування розчину для внутрішньом’язового введення, але не для первинного розведення (див. розділ «Несумісність»).

     

    Відновлення.

    Загальна доза

    (г)

    Еквівалентна доза

    сульбактам+цефоперазон (г)

    Об’єм

    розчинника

    Максимальна кінцева

    концентрація (мг/мл)

    1

    0,5+0,5

    3,4

    125+125

    2

    1+1

    6,7

    125+125

    Сульперазонâ є сумісним з водою для ін’єкцій, 5 % розчином глюкози, 0,9 % розчином натрію хлориду, 5 % розчином глюкози в 0,225 % розчині натрію хлориду та 5 % глюкозою у 0,9 % розчині натрію хлориду в концентраціях від 10 мг цефоперазону та 5 мг сульбактаму на 1 мл і до 250 мг цефоперазону та 125 мг сульбактаму на 1 мл.

    Розчин Рінгера лактату. Для відновлення слід використовувати стерильну воду для ін’єкцій (див. розділ «Несумісність»). Необхідним є двоетапне розведення з використанням води для ін’єкцій (див. таблицю вище); потім отриманий розчин розводять розчином Рінгера лактату для отримання концентрації сульбактаму 5 мг/мл (до 2 мл або 4 мл початково розбавленого розчину додають 50 мл або 100 мл розчину Рінгера лактату відповідно).

    Лідокаїн. Для відновлення слід використовувати стерильну воду для ін’єкцій (див. розділ «Несумісність»). Для отримання концентрації цефоперазону 250 мг/мл або більше необхідно провести розведення у два етапи із використанням води для ін’єкцій(див. таблицю вище) з подальшим розведенням 2 % лідокаїну для отримання розчинів, що містять до 250 мг цефоперазону та 125 мг сульбактаму на 1 мл приблизно в 0,5 % розчину лідокаїну гідрохлориду.

    Будь-який невикористаний продукт або відходи потрібно утилізувати відповідно до місцевих вимог.

     

    Побічні реакції.

    Сульбактам/цефоперазон загалом добре переноситься. Більшість побічних ефектів легкі або помірні за тяжкістю та добре переносяться протягом лікування. При застосуванні сульбактаму/цефоперазону повідомлялося про розвиток нижчезазначених побічних реакцій із такою частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома.

    Класи систем органів

    Частота виникнення

    Побічні реакції

    Інфекції та інвазії

    Невідомо

    Псевдомембранозний коліт

    З боку крові та

    лімфатичної системи

    Часто

    Еозинофілія, гіпопротромбінемія

    Нечасто

    Нейтропенія1, тромбоцитопенія, позитивна проба Кумбса, зниження рівня гемоглобіну, зниження рівня гематокриту, зменшення кількості нейтрофілів

    Невідомо

    Лейкопенія

    З боку імунної системи

    Невідомо

    Анафілактоїдна реакція (включаючи шок)

    З боку нервової

    системи

    Рідко

    Головний біль

    З боку судинної

    системи

    Невідомо

    Васкуліт, артеріальна гіпотензія

    З боку шлунково-

    кишкового тракту

    Часто

    Діарея

    Нечасто

    Нудота, блювання

    З боку гепатобіліарної системи

    Часто

    Підвищення рівня аланінамінотрансферази, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, підвищення рівня лужної фосфатази крові, підвищення рівню білірубіну.

    Невідомо

    Жовтяниця

    З боку шкіри та

    підшкірних тканин

     

    Нечасто

    Макулопапульозні висипання

    Рідко

    Кропив’янка

    Невідомо

    Токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, свербіж

    З боку нирок та

    сечовидільної системи

  • Отзывы (0)